Відповідь на це запитання залежить від (1) виду відпустки без збереження зарплати та (2) місця роботи працівника. Пояснимо.
Види відпусток за свій рахунок. Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) поділяє відпустки без збереження зарплати на два види.
1 вид: відпустки без збереження зарплати, що надаються за згодою (домовленістю) сторін на підставі ст. 26 Закону про відпустки. Щоб отримати таку відпустку, самого тільки бажання працівника і наявності в нього певних причин недостатньо. Має бути ще й згода роботодавця. Якщо роботодавця не влаштовує перспектива надання працівнику договірної відпустки, то він може й відмовити.
2 вид: відпустки без збереження зарплати, що надають в обов’язковому порядку певним категоріям працівників або при настанні певних подій, установлених ст. 25 Закону про відпустки. Перелік цих категорій працівників (подій) див. у таблиці нижче. Відмовити в наданні такої відпустки роботодавець не має права.
Водночас відпустки без збереження зарплати можуть бути передбачені не тільки Законом про відпустки, а й іншими законодавчими актами. Приклад — Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136). Відповідно до його ч. 4 ст. 12 у період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за кордон або отримав статус внутрішньо переміщеної особи (ВПО), в обов’язковому порядку має надати відпустку без збереження зарплати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів.
Місце роботи. У випадку з відпустками за свій рахунок, які надаються в обов’язковому порядку, слід ураховувати положення ч. 2 ст. 12 Закону № 2136. Керуючись ними, у період дії воєнного стану
роботодавець може відмовити у наданні будь-якого виду відпустки без збереження зарплати працівникам, залученим до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення)
Проте це право, а не обов’язок роботодавця. Тож відпустки без збереження зарплати під час воєнного стану можуть надаватися навіть таким «критично важливим» працівникам.
Випадки надання відпустки без збереження зарплати в обов’язковому порядку за бажання працівника, передбачені ст. 25 Закону про відпустки
Категорії працівників | Тривалість відпустки (норма Закону про відпустки) |
Мати або батько, який виховує дітей без матері (в тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), що має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю | До 14 календарних днів щорічно |
Чоловік, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці | До 14 календарних днів |
Мати або інші особи, зазначені у ч. 3 ст. 18 та ч. 1 ст. 19 Закону про відпустки* в разі якщо | |
— дитина потребує домашнього догляду | Тривалістю, визначеною в медвисновку, але не більш як до досягнення дитиною 6 років |
— дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) або якщо дитина, якій не встановлено інвалідність, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня** | Не більш як до досягнення дитиною 16 років |
— дитині встановлено категорію «дитина з інвалідністю підгрупи А» або дитина, якій не встановлено інвалідність, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги** | До досягнення дитиною 18 років |
* У ч. 3 ст. 18 Закону про відпустки перелічені такі категорії осіб: баба, дід чи інші родичі, які фактично доглядають за дитиною, особа, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, один із прийомних батьків чи батьків-вихователів. Натомість у ч. 1 ст. 19 Закону про відпустки названі: один з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, мати (батько) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинока мати, батько дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особа, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, а також однин із прийомних батьків. | |
Мати або інші особи, зазначені у ч. 3 ст. 18 Закону про відпустки*, для догляду за дитиною віком до 14 років | На період оголошення карантину на відповідній території |
* У ч. 3 ст. 18 Закону про відпустки перелічені такі категорії осіб: баба, дід чи інші родичі, які фактично доглядають за дитиною, особа, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, один із прийомних батьків чи батьків-вихователів. | |
Учасники війни, члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України | До 14 календарних днів щорічно |
Особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, статус яких установлений відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 № 3551-XII | До 21 календарного дня щорічно |
Особи, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною | До 21 календарного дня щорічно |
Пенсіонери за віком та особи з інвалідністю III групи | До 30 календарних днів щорічно |
Особи з інвалідністю I та II груп | До 60 календарних днів щорічно |
Особи, які одружуються | До 10 календарних днів |
Працівники у разі смерті: | |
— рідних по крові або по шлюбу: чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчірки), братів, сестер | До 7 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад |
— інших рідних | До 3 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад |
Працівники для догляду за хворим рідним по крові або по шлюбу, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду | Тривалістю, визначеною у медвисновку, але не більше 30 календарних днів |
Працівники для завершення санаторно-курортного лікування | Тривалістю, визначеною у медичному висновку |
Працівники, допущені до вступних іспитів у вищі навчальні заклади | 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад |
Працівники, допущені до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, а також працівники, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки | Тривалістю, необхідною для проїзду до місцезнаходження вищого навчального закладу або закладу науки і назад |
Сумісники | На термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи |
Ветерани праці | До 14 календарних днів щорічно |
У перший рік на новому місяці роботи до настання шестимісячного терміну безперервної роботи працівники, які не використали за попереднім місцем роботи щорічну основну та додаткові відпустки повністю або частково і одержали за них грошову компенсацію | До 24 календарних днів |
Працівники, діти яких у віці до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості* | 12 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та у зворотному напрямі |
* За наявності двох або більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини. | |
Працівники, які є членами пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони не менше року | До 5 календарних днів щороку |
Працівники, які є членами добровільних формувань цивільного захисту | До 5 календарних днів у рік залучення їх до виконання завдань із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у складі добровільних формувань цивільного захисту |
Працівники, які приступили до роботи після звільнення з військової служби у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації | До 60 календарних днів |
Працівники, які четвертий рік навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі | 1 день та тиждень протягом такого року навчання |