Відповідь на схоже запитання свого часу надав ПФУ в листі від 30.03.2023 № 12195-15368/У-03/8-2800/23. Проаналізуємо її разом.
Що сказав ПФУ?
ПФУ проти призначення та виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності, якщо така непрацездатність припала на період неявок. Аргументують так.
Право на непрацездатні виплати мають виключно застраховані особи. Працівник набуває статусу застрахованої особи та право на допомогу по тимчасовій непрацездатності за умови, що в місяці настання страхового випадку роботодавець сплатить за нього ЄСВ.
Якщо працівник захворів у період неявок, то він не є застрахованою особою й не має права на допомогу по тимчасовій непрацездатності від ПФУ
Виняток з наведеного вище — ситуація, коли на працівницю сформовано лікарняний з причиною непрацездатності «Вагітність та пологи». ПФУ погоджуються в такому випадку надати допомогу по вагітності та пологах.
Думка редакції
Почнемо з того, що застрахованою особою є фізична особа, яка (1) відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і (2) сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку ЄСВ (п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI).
Статтею 7 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 14.01.98 № 16/98-ВР встановлено, що загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах та у ФОП.
Тобто якщо особа є найманим працівником і за неї роботодавцем сплачується чи сплачувався ЄСВ, то вона є застрахованою особою.
Ба більше, навіть якщо страховий випадок настав у перший день роботи працівника-новачка і його роботодавець ще не встиг сплатити жодної копійки ЄСВ за такого працівника, лікарняний підлягає оплаті за відсутності підстав для відмови, перелічених у ч. 1 ст. 12 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV. І це зрозуміло. Адже у випадку нарахування непрацездатних виплат вони потраплять до бази нарахування ЄСВ й роботодавець сплатить ЄСВ за працівника. Тобто спрацює формула: найманий працівник + сплата ЄСВ = застрахована особа.
Аналогічний підхід повинен бути й у випадку з непрацездатністю в період неявок. Нарахування лікарняних призводить до обов’язку сплати ЄСВ. Причому якщо це основне місце роботи й застосовується ставка єдиного внеску 22 %, то сума ЄСВ буде сплачена за місяці, на які припала непрацездатність, у розмірі не менше ніж мінімальний страховий внесок. Тож працівник буде застрахованою особою навіть за логікою ПФУ.
Проте ПФУ категорично проти оплати лікарняних, що припали на період неявок. Тож сперечатися чи враховувати думку ПФУ — вирішувати вам.
Висновки
- ПФУ наполягає, що на період, коли працівник не виходив на роботу та за нього не сплачувався ЄСВ, він втрачає статус застрахованої особи і у випадку хвороби в цей період не набуває права на допомогу по тимчасовій непрацездатності з шостого дня непрацездатності.
- Водночас на підставі листка непрацездатності з причиною непрацездатності «Вагітність та пологи» повинна бути надана допомога по вагітності та пологах.
