Якщо коротко, то вердикт пенсійників — ні, у випадку загибелі мобілізованого працівника, за яким роботодавцем зберігалися місце роботи та посада, допомога на поховання від ПФУ не надається. Аргументи такі.
Допомога на поховання надається у разі смерті:
— застрахованої особи
або
— членів сім’ї застрахованої особи, які перебували на її утриманні.
Це прямо перебачено ч. 1 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV (далі — Закон № 1105).
Допомога на поховання застрахованої особи призначається члену сім’ї померлого або особі, яка здійснила поховання, на підставі:
1) заяви особи, яка здійснила поховання;
2) документа, що посвідчує особу;
3) витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання або довідки про смерть.
Зауважимо, що також до зазначеного пакета документів додають копію свідоцтва про смерть застрахованої особи.
Частиною другою ст. 1 Закону № 1105 встановлено, що терміни «застрахована особа» та «страхувальники» вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України «Про облік та збір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464. Тож застрахованою є фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку ЄСВ.
Водночас ст. 119 КЗпП передбачено, що за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада на підприємстві, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування і форми власності та у фізичних осіб — підприємців, у яких вони працювали на час призову.
Підсумовуючи, ПФУ робить висновок: оскільки за мобілізованими працівниками на час проходження військової служби не зберігається середній заробіток і, відповідно, не сплачується з нього роботодавцем ЄСВ, то в цей період працівник, якого було мобілізовано, втрачає статус застрахованої особи.
Водночас пенсійники зазначають, що військовозобов’язані, які були призвані на військову службу під час мобілізації, в особливий період, набувають нового юридичного статусу — військовослужбовці. У зв’язку з цим на них поширюються, зокрема, норми Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 № 2232-XII та Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців і членів їх сімей» від 20.12.91 № 2011-XII.
Висновки
- Працівник, якого було мобілізовано та за яким зберігається тільки місце роботи та посада, втрачає статус застрахованої особи.
- У разі загибелі мобілізованого працівника допомога на поховання ПФУ не надається, оскільки така особа в цей період не набула статусу застрахованої особи.