За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 30 календарних днів на рік. Це передбачено ч. 1 ст. 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки).
Водночас ч. 3 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX встановлено, що протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого зазначеною вище ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки.
Таким чином, у випадку, що розглядається, законодавством не визначено певний термін, крім кінцевого (завершення воєнного стану), на який надається така відпустка. На це звертає увагу Мінекономіки в листі від 26.09.2023 № 4706-05/51644-07.
Аналогічної думки дотримується й Держпраці. Так, Східне міжрегіональне управління Держпраці у роз’ясненні від 06.05.2024 зазначає: якщо сторони трудового договору погодили термін відпустки на весь час дії воєнного стану з урахуванням його можливого продовження, що зафіксовано у відповідному розпорядчому документі роботодавця, з яким ознайомлений працівник, необхідність додаткового врегулювання питань щодо терміну відпустки у разі продовження строку дії воєнного стану та додаткового оформлення розпорядчих документів роботодавцем відсутня.
А ось коли сторони досягли домовленості про термін відпустки без збереження заробітної плати до конкретної дати закінчення дії воєнного стану, що визначений відповідним Указом Президента України, то у працівника у зв’язку із закінченням відпустки виникає обов’язок приступити до роботи, а питання надання за бажанням працівника відпустки без збереження заробітної плати та терміну такої відпустки потребують врегулювання між сторонами трудового договору.
Висновки
- Працівник може в заяві висловити прохання надати йому відпустку без збереження зарплати за угодою сторін та:
— вказати конкретні дати її початку та закінчення в межах дії воєнного стану;
— вказати лише дату початку такої відпустки, а дату її закінчення залишити відкритою, зазначивши «до припинення або скасування воєнного стану». - У разі згоди роботодавець зазначає аналогічне формулювання щодо періоду відпустки в наказі про її надання.