Надаємо відпустку новачку

Загальні правила

Щорічна відпустка повної тривалості за перший рік роботи в нинішнього роботодавця надається тільки тим працівникам, які безперервно пропрацювали в нього не менше 6 місяців. Це прямо визначено ч. 4 ст. 10 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки). А обчислювати такий робочий рік починають з дня укладення трудового договору з працівником (ст. 75 КЗпП і ст. 6 Закону про відпустки).

У загальному випадку право працівника на щорічну відпустку повної тривалості в перший рік роботи настає після закінчення 6 місяців безперервної роботи на цьому підприємстві. Тобто працівник не має права вимагати відпустку повної тривалості, поки не пропрацював на цьому підприємстві 6 місяців підряд. А якщо вимагатиме, то роботодавець має повне право йому в цьому відмовити без усяких наслідків. Проте в цього правила є винятки, про які йтиметься далі.

Пільгові категорії працівників

У деяких категорій новоприйнятих працівників є «відпускний» привілей — вони можуть узяти повну щорічну відпустку хоч наступного дня після укладення трудового договору. Це право їм гарантує ч. 7 ст. 10 Закону про відпустки.

Так, щорічні відпустки повної тривалості до настання 6-місячного строку безперервної роботи в перший рік роботи на цьому підприємстві за бажанням працівника (працівниці) надаються йому (їй), якщо він (вона) належить до таких категорій:

1) жінкам — перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінкам, що мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;

2) особам з інвалідністю;

3) особам віком до 18 років;

4) чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами;

5) особам, звільненим після проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення зі служби вони були прийняті на роботу протягом 3 місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання;

6) сумісникам — одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;

7) працівникам, які успішно навчаються в навчальних закладах і бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою;

8) працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не отримали за неї грошової компенсації;

9) працівникам, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування;

10) батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу;

11) в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

Крім того, працівникам, діти яких віком до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості, за їх бажанням надається щорічна відпустка або її частина (не менше 12 календарних днів) для супроводу дитини до місця розташування навчального закладу та у зворотному напрямі. За наявності двох або більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводу кожної дитини.

Зауважимо, що наведений перелік пільгових категорій працівників не вичерпний. Тому ви цілком можете розширити його. Для цього лише закріпіть «пільгово-відпускну» норму в колективному договорі або в індивідуальному трудовому договорі, укладеному з працівником.