Стаття 26 КЗпП дозволяє при прийнятті на роботу угодою сторін встановлювати працівнику строк випробування. Мета — перевірка такого працівника на відповідність роботі, що йому доручається.
Якщо під час випробування виявлено невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі, роботодавець має право розірвати з ним трудовий договір на підставі п. 11 ч. 1 ст. 40 КЗпП.
Водночас оскільки звільнення за наведеною підставою є звільненням з ініціативи роботодавця, то воно недопустиме щодо пільгових категорії працівників, перелічених у ст. 184 і 1861 КЗпП. А це означає, що встановлювати строк випробування для таких категорій не має сенсу, оскільки звільнити їх як таких, що не витримали випробування, неможливо.