Теми статей
Обрати теми

Регіональну політику визначає Закон

Федченко Л., головний редактор
Нарешті дочекались… Ще у далекому грудні 2012 року Рада регіонів прийняла рішення, зокрема, про розробку проекту Закону України «Про засади державної регіональної політики», який було зареєстровано у Парламенті 27.11.14 р. за № 0908. Результат цього рішення з’явився лише 05.02.15 р. Так, саме у цей день Верховна Рада України ухвалила Закон України № 156-VIII «Про засади державної регіональної політики»1. Про мету прийняття Закону № 156, його норми та шляхи втілення їх у життя йтиметься у цій статті.

1 Набрав чинності 05.03.15 р. (з дня, наступного за днем опублікування («Голос України» від 04.03.15 р. № 39)), далі за текстом — Закон № 156.

Передісторія

У пояснювальній записці до проекту Закону № 0908, розробленого Мінекономрозвитку, необхідність його прийняття обґрунтовується вже згаданим рішенням Ради регіонів від 25.12.12 р. та Порядком денним асоціації Україна — ЄС, оновлену редакцію якого схвалено 24.06.13 р. на Шістнадцятому засіданні Ради з питань співробітництва України — ЄС у Люксембурзі.

img 1

Проект Закону № 0908 мав на меті створити законодавчу основу для реалізації нової державної регіональної політики, яка повинна охоплювати значно ширше коло питань, ніж просто підтримка регіонального розвитку. У пояснювальній записці, зокрема, сказано, що Концепція державної регіональної політики визначає напрями нової політики та загальні вимоги щодо інструментів такої політики, а реалізація нової державної регіональної політики, особливо в частині нового інструментарію її здійснення, потребує додаткового законодавчого забезпечення. Тож проект Закону № 0908 покликаний створити базову законодавчу основу для початку реалізації нової політики та підготовки низки інших законів і нормативно-правових актів КМУ, що випливають з нього.

У ході розробки проекту Закону № 0908 згідно з даними пояснювальної записки враховано позицію зацікавлених органів.

Так, його було погоджено без зауважень: Всеукраїнською асоціацією органів місцевого самоврядування «Асоціація районних та обласних рад», обласними державними адміністраціями (крім Харківської обласної держадміністрації).

До проекту Закону № 0908 висловлено зауваження, які враховано: Харківською обласною державною адміністрацією, Всеукраїнською асоціацією органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України» та Всеукраїнською асоціацією сільських та селищних рад.

Окрім цього, висловлено зауваження, які враховано частково: Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, Міністерством фінансів.

Мін’юст погодив проект Закону № 0908 без зауважень та надав висновок за результатами правової експертизи від 18.04.14 р.

Документ був схвалений на засіданні Урядового комітету з питань регіонального розвитку 29.04.14 р., Мінекономрозвитку доручено було доопрацювати його з урахуванням результатів обговорення.

Громадське обговорення проекту Закону № 0908 проходило, зокрема, шляхом проведення 06.03.13 р. круглого столу за участю представників центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування, наукових установ, громадських організацій та європейських експертів. За результатами обговорення доопрацьований документ було направлено на повторне погодження центральним та місцевим органам виконавчої влади, всеукраїнським асоціаціям органів місцевого самоврядування, а 08.04.13 р. доопрацьований проект Закону № 0908 розмістили на веб-сайті Мінекономрозвитку для громадського обговорення.

Як бачите, проект Закону № 0908 пройшов довгий шлях до дня, коли він став Законом.

Далі будемо говорити про норми Закону № 156, які наразі вже є чинними.

Закон № 156: загальні положення

Отже, Законом № 156 визначаються основні правові, економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та організаційні засади державної регіональної політики як складової частини внутрішньої політики України.

І як завжди, звертаємо увагу на термінологію, визначену ст. 1 Закону № 156, яка допоможе нам рухатися далі.

державна регіональна політика

система цілей, заходів, засобів та узгоджених дій центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб для забезпечення високого рівня якості життя людей на всій території України з урахуванням природних, історичних, екологічних, економічних, географічних, демографічних та інших особливостей регіонів, їх етнічної і культурної самобутності

макрорегіон

частина території України у складі декількох регіонів чи їх частин, об’єднаних за спільними ознаками, яким притаманні спільні проблеми розвитку, в межах якої реалізуються спеціальні для цієї території програми регіонального розвитку

мікрорегіон

частина території регіону, що характеризується територіальною цілісністю та особливостями розвитку, в межах якої реалізуються спеціальні для цієї території проекти регіонального розвитку

моніторинг та оцінка результативності реалізації державної регіональної політики

періодичне відстеження відповідних індикаторів на основі офіційних статистичних даних та інформації центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та проведення на підставі даних моніторингу оцінки результативності виконання індикаторів шляхом порівняння отриманих результатів з їх цільовими значеннями

програма регіонального розвитку

комплекс взаємопов’язаних завдань та заходів довготривалого характеру, спрямованих на досягнення визначених цілей регіонального розвитку, оформлений як документ, що готується та затверджується у встановленому законодавством порядку та реалізується через проекти регіонального розвитку, об’єднані спільною метою

проект регіонального розвитку

комплекс взаємопов’язаних заходів для розв’язання окремих проблем регіонального розвитку, оформлений як документ за встановленою законодавством формою, яким визначаються спільні дії учасників проекту, а також ресурси, необхідні для досягнення цілей проекту протягом установлених термінів

регіон

територія АР Крим, області, міст Києва та Севастополя

регіональний розвиток

процес соціальних, економічних, екологічних, гуманітарних та інших позитивних змін у регіонах

середньо- і довгострокове планування

функція державного управління з обрання пріоритетів, визначення з урахуванням наявних ресурсів цілей та напрямів розвитку, розроблення та виконання взаємопов’язаних завдань і заходів соціально-економічного розвитку на середньо- (від 3 до 5 років) і довгостроковий (понад 5 років) періоди

Згідно зі ст. 2 Закону № 156 мета державної регіональної політики — створення умов для динамічного, збалансованого розвитку України та її регіонів, забезпечення їх соціальної та економічної єдності, підвищення рівня життя населення, додержання гарантованих державою соціальних стандартів для кожного громадянина незалежно від його місця проживання.

Окремої уваги потребують принципи державної регіональної політики, передбачені ст. 3 Закону № 156:

законність

відповідність Конституції та законам України, міжнародним договорам, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України

співробітництво

узгодження цілей, пріоритетів, завдань, заходів і дій центральних та місцевих органів виконавчої влади, Верховної Ради АР Крим, органів виконавчої влади АР Крим, ОМС, забезпечення співробітництва між ними під час формування та реалізації державної регіональної політики

паритетність

забезпечення рівних можливостей доступу об’єктів регіональної політики до ресурсів державної фінансової підтримки регіонального розвитку

відкритість

забезпечення вільного доступу до інформації, що визначає державну регіональну політику і є у розпорядженні органів державної влади, Верховної Ради АР Крим, органів виконавчої влади АР Крим та ОМС

субсидіарність

передача владних повноважень на найнижчий рівень управління для найбільш ефективної реалізації

координація

взаємозв’язок та узгодженість довгострокових стратегій, планів і програм розвитку на державному, регіональному та місцевому рівнях

унітарність

забезпечення просторової, політичної, економічної, соціальної, гуманітарної цілісності України

історична спадкоємність

врахування та збереження позитивних надбань попереднього розвитку регіонів

етнокультурний розвиток

відродження етнічної самосвідомості та збереження духовної і матеріальної культури етносів, сприяння розвитку їхньої етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності

сталий розвиток

розвиток суспільства для задоволення потреб нинішнього покоління з урахуванням інтересів майбутніх поколінь

об’єктивність

розроблення всіх документів, що визначають державну регіональну політику, на основі реальних показників, яких реально досягти та які можливо оцінити

Так, об’єктами державної регіональної політики є територія регіонів, макрорегіонів, мікрорегіонів. Ними також можуть бути групи регіонів (або їх частин), міст, сіл, селищ, об’єднані за критеріями та в порядку, встановленому КМУ (ч. 1 ст. 4 Закону № 156).

До суб’єктів державної регіональної політики належать Президент України, Верховна Рада України, КМУ, Верховна Рада АР Крим, Рада міністрів АР Крим, центральні та місцеві органи виконавчої влади, ОМС, їх посадові особи. При цьому зверніть увагу, що у розробленні та забезпеченні реалізації державної регіональної політики беруть участь асоціації та інші об’єднання ОМС, громадські об’єднання, юридичні та фізичні особи (ч. 2 ст. 4 Закону № 156).

Законодавство з питань державної регіональної політики складається з Конституції України, законів України від 01.07.10 р. № 2411-VI «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», від 08.09.05 р. № 2850-IV «Про стимулювання розвитку регіонів», від 21.05.97 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні», від 09.04.99 р. № 586-XIV «Про місцеві державні адміністрації», від 24.06.04 р. № 1861-IV «Про транскордонне співробітництво», від 17.02.11 р. № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності», від 18.03.04 р. № 1621-IV «Про державні цільові програми», від 23.03.2000 р. № 1602-III «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України», від 07.02.02 р. № 3059-III «Про Генеральну схему планування території України», Закону № 156 та інших законів України, актів Президента України, КМУ, а також міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 1 ст. 5 Закону № 156).

Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Законом № 156, застосовуються правила міжнародного договору (ч. 2 ст. 5 Закону № 156).

Частиною 1 ст. 6 цього Закону визначено 10 пріоритетів державної регіональної політики:

1

стимулювання та підтримка місцевих ініціатив щодо ефективного використання внутрішнього потенціалу регіонів для створення та підтримання повноцінного життєвого середовища, підвищення якості життя людей

2

зменшення територіальної диференціації за індексом регіонального людського розвитку

3

формування конкурентоспроможності регіонів шляхом розроблення та реалізації програм і проектів підвищення конкурентоспроможності територій

4

стимулювання міжрегіональної інтеграції, інтеграції регіональних економічних, інформаційних, освітніх просторів у єдиний загальноукраїнський простір, подолання міжрегіонального відчуження

5

визначення проблемних територій у регіонах та реалізація державних заходів щодо вирішення проблем

6

створення ефективної системи охорони навколишнього природного середовища шляхом врахування екологічної складової у стратегіях регіонального розвитку, оцінювання, вирівнювання та зниження техногенно-екологічного навантаження на довкілля у регіонах

7

запровадження дієвих інструментів державної підтримки міжрегіональної інтеграції, виконання міжрегіональних програм і проектів

8

формування з урахуванням документів Ради Європи та Європейського Союзу нормативно-правової бази, необхідної для реалізації державної регіональної політики, визначеної Законом № 156

9

поліпшення матеріального, фінансового, інформаційного, кадрового та іншого ресурсного забезпечення розвитку регіонів, сприяння здійсненню повноважень органами місцевого самоврядування

10

створення ефективних механізмів представництва інтересів регіонів на загальнонаціональному рівні і територіальних громад — на регіональному рівні

Формування і реалізація державної регіональної політики

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону № 156 реалізація державної регіональної політики здійснюється на основі системи взаємопов’язаних документів. Ці документи ґрунтуються на Стратегії розвитку України, Генеральній схемі планування території України, схемах планування територій на регіональному та місцевому рівнях.

Перелік документів, що визначають державну регіональну політику, визначено ч. 2 вказаної статті. Він налічує 5 документів:

1

Державна стратегія регіонального розвитку України

2

План заходів з реалізації Державної стратегії регіонального розвитку України

3

регіональні стратегії розвитку

4

плани заходів з реалізації регіональних стратегій розвитку

5

інвестиційні програми (проекти), спрямовані на розвиток регіонів

Цитата

3.Розроблення документів, що визначають державну регіональну політику, здійснюється з урахуванням пріоритетів державної регіональної політики, визначених цим Законом, та документів державного прогнозування і стратегічного планування, визначених законодавством.

(ч. 3 ст. 7 Закону № 156)

А тепер розберемо кожен документ детальніше.

Державна стратегія регіонального розвитку України. Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону № 156 (ср. ) Державна стратегія регіонального розвитку України розробляється на період 7 років та затверджується КМУ.

Розроблення Державної стратегії регіонального розвитку України забезпечує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної регіональної політики2, у порядку, встановленому КМУ (ч. 2 ст. 8 Закону № 156). Одразу зауважимо, що на час підготовки номера до друку такого порядку немає.

2 Наразі таким органом є Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, далі за текстом — Мінрегіон.

Рухаємося далі. Що ж визначає Державна стратегія регіонального розвитку України? Відповідь міститься у ч. 3 ст. 8 Закону № 156:

1

тенденції та основні проблеми соціально-економічного розвитку регіонів

2

пріоритети державної регіональної політики на відповідний період

3

стратегічні цілі і напрями регіонального розвитку та міжрегіонального співробітництва

4

оперативні цілі, що забезпечать досягнення стратегічних цілей

5

основні завдання, етапи та механізми їх реалізації

6

систему моніторингу та оцінки результативності реалізації Державної стратегії регіонального розвитку України

Частиною 4 цієї ж статті Закону № 156 визначено, що Мінрегіон з метою врахування у Державній стратегії регіонального розвитку України інтересів суб’єктів регіонального розвитку:

1

повідомляє через ЗМІ про початок роботи над проектом Державної стратегії регіонального розвитку України та визначає для суб’єктів регіонального розвитку термін і форму подання пропозицій

2

проводить (за необхідності) консультації з суб’єктами регіонального розвитку для узгодження позицій

3

оприлюднює звіт про результати розгляду пропозицій суб’єктів регіонального розвитку до проекту Державної стратегії регіонального розвитку України

Із цього наразі незрозуміло, яким чином Мінрегіон буде повідомляти через ЗМІ про початок роботи над проектом, а також яким чином він буде здійснювати оприлюднення звіту про результати розгляду пропозицій суб’єктів. Сподіваємося, що КМУ найближчим часом ухвалить відповідні документи зі зрозумілим і чітким механізмом розроблення Державної стратегії регіонального розвитку України.

Реалізація Державної стратегії регіонального розвитку України здійснюється у 2 етапи шляхом розроблення та виконання Плану заходів з реалізації Державної стратегії регіонального розвитку України.

Але на цьому процес не закінчується: Мінрегіон здійснює моніторинг реалізації Державної стратегії регіонального розвитку України та через 3 роки після початку її реалізації подає КМУ пропозиції щодо коригування (за необхідності) її завдань та заходів, продовження періоду дії.

А вже після закінчення періоду дії Державної стратегії регіонального розвитку України Мінрегіон готує підсумковий звіт про її виконання (ч. 5 — 7 ст. 8 Закону № 156).

Із вищезазначеного також виникають запитання: що саме мається на увазі під моніторингом реалізації Державної стратегії регіонального розвитку України та підсумковим звітом про її виконання? Мабуть, на це також нам доведеться почекати від КМУ.

План заходів з реалізації Державної стратегії регіонального розвитку України. Цьому документу присвячена ст. 9 Закону № 156.

Так, згідно з ч. 1 вказаної статті План заходів з реалізації Державної стратегії регіонального розвитку України розробляється на виконання Державної стратегії регіонального розвитку України та затверджується КМУ строком на 3 роки та наступні 4 роки періоду дії Державної стратегії регіонального розвитку України.

Розроблення Плану заходів з реалізації Державної стратегії регіонального розвитку України здійснює Мінрегіон спільно з іншими центральними органами виконавчої влади у порядку, встановленому КМУ (ч. 2 ст. 9 Закону № 156).

План заходів з реалізації Державної стратегії регіонального розвитку України передбачає завдання і заходи, обсяги та джерела їх фінансування з визначенням індикаторів оцінки результативності їх виконання (ч. 3 ст. 9 Закону № 156).

Тож від КМУ ми чекаємо порядок розроблення Плану заходів з реалізації Державної стратегії регіонального розвитку України.

Регіональні стратегії розвитку. Цими документами «опікується» ст. 10 Закону № 156.

Регіональні стратегії розвитку розробляються на період дії Державної стратегії регіонального розвитку України в порядку, визначеному КМУ. Затверджуються такі документи та зміни до них відповідно Верховною Радою АР Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами. Розроблення регіональних стратегій розвитку та змін покладається на Раду міністрів АР Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації (ч. 1 — 3 ст. 10 Закону № 156).

Частиною 4 цієї ж статті передбачено, що регіональні стратегії розвитку мають відповідати положенням Державної стратегії регіонального розвитку України та визначати:

1

тенденції та основні проблеми соціально-економічного розвитку АР Крим, областей, міст Києва та Севастополя

2

стратегічні цілі, пріоритети розвитку регіону на відповідний період

3

оперативні цілі, що забезпечать досягнення стратегічних цілей

4

основні завдання, етапи та механізми їх реалізації

5

систему моніторингу та оцінки результативності реалізації регіональної стратегії розвитку

Увага! Розроблення регіональних стратегій розвитку здійснюється з урахуванням стратегій розвитку міст, селищ та сіл, першочергового розвитку депресивних територій, стратегічних пріоритетів розвитку районів відповідного регіону (ч. 5 ст. 10 Закону № 156).

Згідно з ч. 6 цієї ж статті Рада міністрів АР Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації:

1

повідомляють через ЗМІ про початок роботи над проектом регіональної стратегії розвитку та визначають для суб’єктів регіонального розвитку термін і форму подання пропозицій

2

проводять (за необхідності) консультації з суб’єктами регіонального розвитку для узгодження позицій

3

оприлюднюють звіт про результати розгляду пропозицій суб’єктів регіонального розвитку до проекту регіональної стратегії розвитку

Увага! Реалізація регіональних стратегій розвитку здійснюється шляхом розроблення та виконання планів заходів з реалізації регіональних стратегій розвитку, які конкретизуються у програмах економічного і соціального розвитку АР Крим, областей, районів, міст (ч. 7 ст. 10 Закону № 156).

Планам заходів з реалізації регіональної стратегії розвитку присвячено ст. 11 Закону № 156. Так, розроблення цих документів здійснюється Радою міністрів АР Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями на виконання регіональних стратегій розвитку у порядку, визначеному КМУ.

Розробляються плани заходів з реалізації регіональних стратегій розвитку строком на 3 роки та наступні 4 роки періоду дії регіональних стратегій розвитку.

Затверджують плани заходів з реалізації регіональних стратегій розвитку відповідно Верховна Рада АР Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради.

План заходів з реалізації регіональної стратегії розвитку передбачає заходи, обсяги і джерела фінансування з визначенням індикаторів результативності їх виконання та є основою для розроблення інвестиційних програм (проектів), спрямованих на розвиток регіонів.

Знову ж таки чекатимемо на ухвалення КМУ відповідного порядку розроблення планів заходів з реалізації регіональної стратегії розвитку найближчим часом.

Повноваження суб’єктів

Розпочнемо з повноважень КМУ у цій сфері, що визначені у ч. 1 ст. 12 Закону № 156.

Так, КМУ забезпечує:

1

розроблення та виконання загальнодержавних програм, спрямованих на розвиток регіонів

2

затвердження Державної стратегії регіонального розвитку України, плану заходів з її реалізації

3

розроблення та укладення в установленому порядку угод щодо регіонального розвитку

4

визначення порядку підготовки, оцінки та відбору програм і проектів, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, та порядку використання зазначених коштів

5

затвердження переліку програм і проектів регіонального розвитку, реалізація яких здійснюється за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку

6

визначення порядку розроблення і погодження Державної стратегії регіонального розвитку України та плану заходів з її реалізації, а також регіональних стратегій розвитку та планів заходів з їх реалізації

7

визначення порядку координації дій органів виконавчої влади із забезпечення формування та реалізації державної регіональної політики

8

затвердження порядку і методики проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації державної регіональної політики та переліку індикаторів такого моніторингу

9

спрямування і координацію діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади щодо формування та реалізації державної регіональної політики

10

розгляд звітів про проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації державної регіональної політики

11

здійснення інших повноважень у сфері регіональної політики, визначених Конституцією та законами України

Статтю 13 Закону № 156, яка регламентує повноваження центральних органів виконавчої влади у сфері державної регіональної політики, законодавець (наразі незрозуміло, з якою метою) поділив на дві частини.

Так, ч. 1 ст. 13 Закону № 156 визначає повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної регіональної політики (на сьогодні таким органом є Мінрегіон).

До них належать:

1

підготовка та внесення в установленому порядку проектів нормативно-правових актів з питань державної регіональної політики

2

підготовка та внесення на розгляд КМУ пропозицій щодо узгодження цілей, пріоритетів, завдань та заходів центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів виконавчої влади АР Крим, ОМС під час розроблення та виконання документів, що стосуються забезпечення формування та реалізації державної регіональної політики, проведення моніторингу та оцінки результативності виконання визначених завдань

3

забезпечення координації діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади щодо формування державної регіональної політики

4

розроблення спільно з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, всеукраїнськими асоціаціями ОМС Державної стратегії регіонального розвитку України

5

підготовка спільно з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади та внесення на розгляд КМУ Плану заходів з реалізації Державної стратегії регіонального розвитку України

6

організаційне та методичне забезпечення розроблення проектів регіональних стратегій розвитку та планів заходів з їх реалізації

7

оцінка та відбір програм і проектів, включаючи інвестиційні програми (проекти), реалізація яких здійснюється за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, подання відповідно до законодавства відповідних пропозицій КМУ

8

участь у співпраці з міжнародними фінансовими організаціями, програмами і фондами у сфері державної регіональної політики, використання відповідних ресурсів міжнародної технічної допомоги

9

проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації Державної стратегії регіонального розвитку України, плану заходів з її реалізації та інших програм і проектів регіонального розвитку, підготовка та подання відповідних звітів КМУ

10

здійснення інших визначених законом та покладених на нього в установленому порядку повноважень щодо формування державної регіональної політики

А от ч. 2 цієї ж статті визначає повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регіональну політику (на сьогодні це також Мінрегіон):

1

реалізація спільно з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади Державної стратегії регіонального розвитку України

2

забезпечення координації діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади щодо реалізації державної регіональної політики

3

стимулювання участі регіонів у програмах та проектах розвитку міжрегіонального та транскордонного співробітництва

4

здійснення інших визначених законом та покладених на нього в установленому порядку повноважень щодо реалізації державної регіональної політики

Увага! Частиною 3 ст. 13 Закону № 156 зазначається, що повноваження у сфері державної регіональної політики інших центральних органів виконавчої влади визначаються Конституцією та законами України і покладаються на них КМУ.

Повноваженням Верховної Ради АР Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад у сфері державної регіональної політики присвячена ст. 14 Закону № 156.

До них належать (ч. 1 ст. 14 Закону № 156):

1

ініціювання розроблення та затвердження регіональних стратегій розвитку та планів заходів з їх реалізації

2

забезпечення врахування інтересів територіальних громад у регіональних стратегіях розвитку та планах заходів з їх реалізації

3

затвердження звітів про результати моніторингу та оцінки результативності реалізації регіональних стратегій розвитку та планів заходів з їх реалізації

4

погодження проекту Державної стратегії регіонального розвитку України

5

здійснення інших повноважень, визначених законом

А от Рада міністрів АР Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у цій сфері мають набагато ширше коло повноважень. Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону № 156 вони:

1

забезпечують у відповідному регіоні реалізацію державної регіональної політики

2

погоджують проект Державної стратегії регіонального розвитку України

3

забезпечують розроблення проектів регіональних стратегій розвитку та планів заходів з їх реалізації

4

готують і подають відповідно до законодавства до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регіональну політику, пропозиції щодо програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку

5

проводять моніторинг та оцінку результативності реалізації регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації, готують та подають звіти про це на затвердження відповідно Верховній Раді АР Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським радам

6

подають затверджені звіти про результати моніторингу та оцінку результативності реалізації регіональних стратегій розвитку та плани заходів з їх реалізації центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної регіональної політики

7

вносять за рішенням Верховної Ради АР Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад зміни до регіональних стратегій розвитку та планів заходів з їх реалізації за умови, що такі зміни не суперечать положенням Державної стратегії регіонального розвитку України

8

розробляють програми і проекти регіонального розвитку

9

здійснюють інші повноваження, визначені законом

І ось ми вже підійшли до повноважень районних, міських, селищних, сільських рад у сфері державної регіональної політики, визначених ч. 1 ст. 16 Закону №156.

Так, районні, міські, селищні, сільські ради забезпечують підготовку та подають до Верховної Ради АР Крим, обласних рад пропозиції щодо врахування інтересів відповідних територіальних громад під час розроблення:

1

проекту Державної стратегії регіонального розвитку України та плану заходів з її реалізації

2

регіональних стратегій розвитку та планів заходів з їх реалізації, а також інвестиційних програм (проектів), спрямованих на розвиток регіонів

Цитата

Міські, селищні, сільські ради можуть розробляти та затверджувати з урахуванням Державної стратегії регіонального розвитку України стратегії розвитку міст, селищ та сіл.

(ч. 2 ст. 16 Закону № 156)

Координація діяльності органів виконавчої влади та ОМС з формування та реалізації державної регіональної політики здійснюється шляхом узгодження цілей, пріоритетів, завдань і заходів центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів виконавчої влади АР Крим, ОМС під час розроблення та виконання документів, що визначають державну регіональну політику, проведення моніторингу та оцінки результативності виконання визначених завдань (ч. 1 ст. 17 Закону № 156).

При цьому узгодження діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади та ОМС щодо реалізації Державної стратегії регіонального розвитку України та регіональних стратегій розвитку визначається Планом заходів з реалізації Державної стратегії регіонального розвитку України, планами заходів з реалізації регіональних стратегій розвитку та угодами щодо регіонального розвитку (ч. 2 ст. 17 Закону № 156).

А далі — цікавіше.

Законом № 156 передбачено утворення Міжвідомчої координаційної комісії з питань регіонального розвитку. Так, згідно зі ст. 18 Закону № 156 ця комісія може утворюватися КМУ як тимчасовий консультативно-дорадчий орган з метою забезпечення координації діяльності органів виконавчої влади із обов’язковим залученням ОМС до формування та реалізації державної регіональної політики, а також до узгодження галузевих прогнозів розвитку регіонів із стратегічними завданнями державної регіональної політики. КМУ також визначає завдання, порядок роботи та склад цього органу.

Але це ще не все — ст. 19 Закону № 156 вводить нове поняття — агенція регіонального розвитку. Ці органи можуть засновувати Верховна Рада АР Крим та Рада міністрів АР Крим, обласні, Київська, Севастопольська міські ради та відповідні державні адміністрації з метою ефективної реалізації державної регіональної політики.

При цьому співзасновниками агенцій регіонального розвитку також можуть бути:

1

регіональні торгово-промислові палати

2

регіональні асоціації підприємців

3

регіональні представництва всеукраїнських асоціацій ОМС чи асоціації ОМС регіону

4

вищі навчальні заклади

5

наукові установи

6

профільні громадські об’єднання регіону

Зверніть увагу: агенції регіонального розвитку є неприбутковими установами, утворюються на засадах партнерства між державним, приватним та громадським секторами, організаціями роботодавців та їх об’єднаннями на підставі Закону № 156 та інших законів України.

Проте важливо: агенція регіонального розвитку не може бути бюджетною установою.

Окрім цього, структура, порядок діяльності та повноваження органів управління агенції регіонального розвитку визначаються законодавством України та положенням, що має відповідати типовому положенню про агенцію регіонального розвитку. Типове положення має затвердити КМУ. Тож чекаємо від Уряду і на цей документ.

Фінансове забезпечення

Як завжди, найцікавішим для нас є питання фінансування. Законом № 156 визначені механізми та джерела фінансування державної регіональної політики. Тож спочатку про механізми…

Так, за ч. 1 ст. 20 Закону № 156 фінансове забезпечення державної регіональної політики здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Механізмами фінансування державної регіональної політики є (ч. 2 ст. 20 Закону № 156):

1

міжбюджетні трансферти з державного бюджету місцевим бюджетам

2

об’єднання на договірній основі фінансових ресурсів суб’єктів регіональної політики, державних та приватних партнерів на принципах здійснення державно-приватного партнерства, міжнародних інституцій

3

капітальні видатки державного бюджету

4

державні цільові програми, у тому числі програми подолання депресивності територій

5

угоди щодо регіонального розвитку

6

програми і заходи, включаючи інвестиційні програми (проекти), що реалізуються за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку

А тепер — про джерела… Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону № 156 ними є:

1

кошти Державного бюджету України, зокрема державного фонду регіонального розвитку

2

кошти місцевих бюджетів

3

благодійні внески

4

кошти міжнародних організацій

5

кошти з інших джерел, не заборонених законодавством

Фінансуванню регіонального розвитку за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку присвячено окрему статтю.

Так, згідно з ч. 1 ст. 22 Закону № 156 фінансування регіонального розвитку за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку може здійснюватися на умовах інвестування за умови надання гарантій на безповоротній основі у вигляді грантів.

Окрім цього, ч. 2 вказаної статті передбачено 6 принципів, на яких ґрунтується фінансування регіонального розвитку:

1

відповідність Державній стратегії регіонального розвитку України, відповідній регіональній стратегії розвитку та планам заходів з їх реалізації

2

конкурсний відбір програм (проектів) регіонального розвитку

3

ефективність використання залучених ресурсів

4

спроможність об’єктів та суб’єктів, на фінансування яких залучаються кошти державного фонду регіонального розвитку, самостійно забезпечувати подальше власне фінансування або утримуватися за рахунок коштів місцевих бюджетів

5

адекватна фінансова та інша участь ОМС, на території юрисдикції чи в інтересах яких реалізуються відповідні заходи, програми чи проекти

6

неупереджений розподіл коштів державного фонду регіонального розвитку з урахуванням рівня соціально-економічного розвитку адміністративно-територіальних одиниць

Державна підтримка регіонального розвитку за рахунок коштів Державного бюджету України, зокрема, коштів державного фонду регіонального розвитку, здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України (ч. 3 ст. 22 Закону № 156).

Проведення моніторингу

Моніторингу усіх рівнів реалізації державної регіональної політики присвячено ст. 23 Закону № 156.

Так, моніторинг реалізації державної регіональної політики проводять шляхом установлення переліку відповідних індикаторів, відстеження їх динаміки, підготовки та оприлюднення результатів такого моніторингу. З метою забезпечення проведення моніторингу документи, що визначають державну регіональну політику, зазначені в ч. 2 ст. 7 Закону № 156 (про них ми говорили на початку статті), повинні містити відповідні показники досягнення цілей, які можливо оцінити.

У той же час перелік індикаторів має визначатися методикою проведення моніторингу реалізації державної регіональної політики, яку затверджує КМУ. Цей документ — ще один у списку тих, які Уряд має найближчим часом ухвалити.

Так, моніторинг реалізації Державної стратегії регіонального розвитку України та плану заходів з її реалізації проводиться шляхом збирання та аналізу показників, що характеризують стан реалізації Державної стратегії регіонального розвитку України, на основі офіційних статистичних даних та інформації центральних органів виконавчої влади.

Оцінка результативності Державної стратегії регіонального розвитку України та плану заходів з її реалізації проводиться шляхом періодичного відстеження, вимірювання і порівняння фактичних результатів з індикаторами досягнення цілей та пріоритетів, визначених Державною стратегією регіонального розвитку України та планом заходів з її реалізації.

Моніторинг та оцінка результативності реалізації Державної стратегії регіонального розвитку України та плану заходів з її реалізації проводяться щороку Мінрегіоном із залученням громадських об’єднань та наукових установ. При цьому Порядок проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації Державної стратегії регіонального розвитку України та плану заходів з її реалізації визначається КМУ. Тож ще плюс один документ.

Моніторинг та оцінку результативності реалізації регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації проводять щороку відповідно Рада міністрів АР Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Увага! Результати моніторингу та оцінки результативності підлягають оприлюдненню та враховуються у звітах про виконання щорічних програм економічного і соціального розвитку регіонів.

Звіти про результати моніторингу та оцінки результативності реалізації регіональних стратегій розвитку та планів заходів з їх реалізації згадані органи подають в установленому порядку на затвердження Верховній Раді АР Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським радам.

Затверджені звіти про результати моніторингу та оцінки результативності реалізації регіональних стратегій розвитку та планів заходів з їх реалізації Рада міністрів АР Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації подають до Мінрегіону.

Знову ж таки Порядок проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації має затвердити КМУ. А от вже Мінрегіон подає до КМУ відповідні звіти у порядку, визначеному КМУ. Тому чекаємо від Уряду на цілу низку актів, які деталізують норми Закону № 156, адже без прийняття підзаконних актів цей Закон не зможе працювати.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі