Кошти на картку декларанта: відображаємо правильно

В обраному У обране
Друк
Козіна В., шеф-редактор
Місцеве самоврядування Квітень, 2015/№ 4
Протягом останнього місяця нам надійшло чимало запитань щодо коштів, які перераховувались родичами (як з-за кордону, так і у межах України) на лікування чи поховання когось з близьких. Але, друзі, які б іноді сутужні обставини не викликали необхідність перерахування грошей, є антикорупційні обмеження та зобов’язання з оподаткування цих надходжень. Тому пропоную розібрати «по кісточках», що та від кого можна було одержувати, як це оформити та оприбуткувати.

Доручення

У більшості випадків кошти, які перераховувались на картки (рахунки) суб’єктів декларування, призначалися не особисто одержувачу, а іншій особі — хворій мамі, дитині тощо. Тому можна було б говорити, що декларант одержував ці гроші як довірена особа фактично обдарованого. Але усе це належно не оформлялося, і тепер складно довести протилежне, особливо у випадках здійснення міжнародних переказів, де банківські та фінансові установи як суб’єкти первинного валютного контролю моніторять подібні операції.

Отже, якщо була довіреність чи договір доручення — надто бентежитись не потрібно. Тут немає порушень антикорупційних обмежень, а також, якщо доручення виконувалось безоплатно, у довіреного не виникає й доходу, з якого потрібно сплачувати податки.

Згідно зі ст. 1000 Цивільного кодексу України1за договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя.

1 Далі за текстом — ЦК.

Договір може бути укладений усно, але раджу все ж просту письмову форму. Обмін листами, зі змісту яких очевидно, що довіритель просить вчинити якусь дію від його імені, а повірений на це погоджується, — це також належна форма договору.

Однак якщо такої домовленості не було або неможливо довести, що вона мала місце, треба виходити з гіршого — одержані декларантом гроші можуть бути розцінені як дарунок. Розглянемо цей варіант.

Дарунок у 2014 році

І тут матимемо 2 проблеми.

Проблема перша. Статус дарувальника по відношенню до декларанта. Нагадую, що для усіх посадових осіб юридичних осіб публічного права діє обмеження щодо одержання дарунків. Так, згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України від 07.04.11 р. № 3206-VI «Про засади запобігання та протидії корупції»2наразі (після 26 квітня ця норма буде змінена) особи, зазначені у п. 1 та пп. «а», «б» п. 2 ч. 1 ст. 4 цього Закону, можуть приймати дарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, та пожертви, крім випадків, передбачених ч. 1 цієї статті, якщо вартість таких дарунків (пожертв) не перевищує 50 % мінімальної заробітної плати, встановленої на день прийняття дарунка (пожертви), одноразово, а сукупна вартість таких дарунків (пожертв), отриманих з одного джерела протягом року, — однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного року.

2 Далі за текстом — Закон № 3206.

Тобто у 2014 році та до 26.04.15 р. можна було приймати до 609 грн. одномоментно від однієї особи, а накопичувальним підсумком від однієї особи — до 1218 грн.

Від підлеглих не можна приймати взагалі ніякі кошти. Тому випадки, коли керівники підрозділів одержують переказами від підлеглих кошти, які ті, мовляв, позичали без відповідних документів або для подальшого перерахування за Інтернет чи послуги телефонного зв’язку підлеглого, виглядають, погодьтеся, дещо дивно.

Від близьких осіб дарунки можна приймати без обмежень.

Близькими особами за визначенням Закону № 3206 є: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом, зазначеним у ч. 1 ст. 4 цього Закону, в тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Отже, якщо гроші надходять від когось з близьких осіб (у розумінні антикорупційного законодавства) — принаймні немає порушень по обмеженнях щодо одержання дарунків.

Нагадую, що наразі (до 26 квітня) порушення обмеження щодо одержання дарунків та пожертв означає звільнення з посади (дострокове припинення повноважень).

Проблема друга — оподаткування. Якщо ми презюмуємо, що одержані кошти були дарунком декларанту, виникає необхідність сплатити ПДФО.

Зверніть увагу, що правила оподаткування цих доходів змінювалися. Розглянемо, як вони мали оприбутковуватись за старою редакцією Податкового кодексу України3, яка діяла до 01.01.15 р.

3 Далі за текстом — ПК.

Оподатковуються ці надходження за правилами пп. 164.2.10 та 165.1.15 ПК (ще раз акцентую вашу увагу, що треба використовувати редакцію ПК, яка діяла на момент одержання дарунка, далі я показую приклади на редакції ПК, що діяла станом на кінець 2014 року).

Для цілей оподаткування має значення термін «ступінь споріднення».

Згідно з пп. 14.1.263 ПК членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.

Оподатковуються операції з дарування за ставками, визначеними для спадщини у п. 174.2 ПК.

Скажімо, кошти на картку декларанта надходили з-за кордону від рідного батька та рідної сестри. Обмежень на одержання подарунків від цих осіб немає. Тепер щодо оподаткування.

Якщо сестра та батько мають статус резидента України, варіант оподаткування такий:

від батька

за нульовою ставкою (перший ступінь споріднення, резидент — пп. «а» пп. 174.2.1 ст. 174 ПК)

від сестри4

5 % від суми (другий ступінь споріднення, резидент — пп. 174.2.2 ст. 174, п. 167.2 ст. 167 ПК)

4 Якщо одержувач коштів — інвалід І групи чи дитина-інвалід, а також у інших випадках, передбачених пп. «б» п. 174.2.1 ст. 174 ПК, також дохід оподатковується за нульовою ставкою незалежно від ступеня споріднення.

Якщо батько та сестра є нерезидентами (на статус резидента треба звернути особливу увагу у випадках, коли родич офіційно працевлаштований за кордоном і з країною, де він працює, є угода про уникнення подвійного оподаткування), то «включається» дія у сукупності п. 174.6, пп. 174.2.3, п. 167.1 ПК. Тоді оподатковуватись цей дохід буде наступним чином:

якщо сума коштів, перерахованих кожним з дарувальників протягом календарного місяця, не перевищувала 12180 грн.

за ставкою 15 %

якщо сума була більше

за ставкою 17 %5

5 Для доходів, які одержані у 2015 році, у цьому випадку ставка буде 20 %.

Дарунки у 2015 році

Зверніть увагу, що з 26 квітня, коли буде введений у дію новий антикорупційний Закон № 1700, обмеження щодо розміру подарунка зміняться. Так, згідно зі ст. 23 зазначеного Закону суб’єкти відповідальності зможуть приймати подарунки, якщо вартість таких подарунків не перевищує одну мінімальну заробітну плату, встановлену на день прийняття подарунка, одноразово (у 2015 році: 1218 грн. — до 1 грудня, 1378 грн. — з 1 грудня), а сукупна вартість подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не перевищує двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня того року, в якому прийнято подарунки (у 2015 році — 2436 грн.).

Також з 26 квітня зміниться поняття близьких осіб. Щоб не повторюватись, нагадаю, що цей термін ми розглянули трохи раніше у статті «Новий антикорупційний закон: знайомство з термінологією».

Тож будьте уважні та думайте, від кого, за що та на яких підставах ви приймаєте кошти.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити