1 З дня опублікування («Офіційний вісник України», № 54 (17.07.15 р.), ст. 1746), далі за текстом — Порядок № 440.
Загальне враження
Варто сказати, що з документом мають познайомитись не лише роботодавці, а й працівники, тобто застраховані особи, адже для оплати лікарняного тепер встановлені дещо нові правила. Однак революційних змін він не містить.
Одразу зауважимо: добре знайомий усім старий Порядок2 втратив чинність з 17.07.15 р.
2 Затверджений постановою КМУ від 06.05.01 р. № 439 «Про затвердження Порядку оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації», далі за текстом — Порядок № 439.
Порядок № 440, як і Порядок № 439, визначає умови оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, застрахованій особі3 за рахунок коштів роботодавця.
3 Далі за текстом — дні тимчасової непрацездатності.
Навіщо ж було прийнято новий документ?
Як пам’ятаємо, з 01.01.15 р. Законом України від 28.12.14 р. № 77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» були внесені зміни до Закону України від 23.09.99 р. № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»4. Зміни стосувались, зокрема, розміру відсотків середньої заробітної плати для оплати лікарняних.
4 Далі за текстом — Закон № 1105.
Таке нововведення викликало безліч запитань у бухгалтерів, адже розмір відсотків середньої заробітної плати для оплати лікарняних не збігався із цифрами, наведеними у Порядку № 439. Тож для багатьох стало незрозумілим, як саме треба оплачувати працівникам лікарняний: чи то керуватись Порядком № 439, чи то надавати перевагу нормам Закону № 1105.
Як саме діяти в такій ситуації, роз’яснило Мінсоцполітики у своїх листах, зокрема, від 12.03.15 р. № 170/18/99-15 та від 21.04.15 р. № 251/18/99-15.
Компетентний орган наголосив, що у випадку оплати:
| перших п’яти днів непрацездатності | керуватись треба Порядком № 439 |
| шостого та наступних днів непрацездатності | використовувати потрібно ст. 24 Закону № 1105 |
З юридичної точки зору закон завжди має вищу юридичну силу, аніж вимоги підзаконних актів. Тому у спірних ситуаціях краще дотримуватись саме цього правила.
З прийняттям Порядку № 440 нарешті все стало на свої місця, адже відтепер норми Закону № 1105 відповідають вимогам цього Порядку.
Не завадить звернути увагу на вимоги прийнятого Порядку № 440.
Вимоги Порядку № 440
Як і раніше, оплату днів тимчасової непрацездатності здійснюють за основним місцем роботи застрахованої особи та за місцем роботи за сумісництвом у формі матеріального забезпечення, що повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу).
Щоб оплатити дні тимчасової непрацездатності працівника, має бути законодавчо визначена підстава, а саме:
| 1 | виданий в установленому порядку листок непрацездатності |
| 2 | копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника, скріпленим печаткою за основним місцем роботи (в разі роботи за сумісництвом) |
Зверніть увагу: дні тимчасової непрацездатності не можна оплачувати з підстав, які визначені у ст. 23 Закону № 1105.
До них належать випадки:
| 1 | одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею злочину |
| 2 | навмисне заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби |
| 3 | перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи |
| 4 | примусового лікування, призначеного за постановою суду |
| 5 | тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням |
| 6 | перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням |
| Примітка. Застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушили режим, встановлений для них лікарем, або не з’явились без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) чи медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), також втрачають право на допомогу по тимчасовій непрацездатності. При цьому таке право втрачається з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає таку допомогу. | |
Увага! Дні тимчасової непрацездатності оплачують залежно від страхового стажу в розмірах, визначених ч. 1 ст. 24 Закону № 1105.
Цитата
| Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу в таких розмірах: 1) 50 % середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж до трьох років; 2) 60 % середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж від трьох до п’яти років; 3) 70 % середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж від п’яти до восьми років; 4) 100 % середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років; 5) 100 % середньої заробітної плати (доходу): — застрахованим особам, віднесеним до 1 — 4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; — одному з батьків або особі, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи; — ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України від 22.10.93 р. № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; — особам, віднесеним до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону України від 23.03.2000 р. № 1584-III «Про жертви нацистських переслідувань»; — донорам, які мають право на пільгу, передбачену ст. 10 Закону України від 23.06.95 р. № 239/95-ВР «Про донорство крові та її компонентів». |
До речі, застраховані особи, страховий стаж яких за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку становить5 менше 6 місяців, мають право на оплату днів тимчасової непрацездатності в розмірі, який визначають виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але не перевищує в розрахунку на місяць розміру мінімальної заробітної плати6.
5 За даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.
6 Встановленої законом у місяці настання страхового випадку.
Пам’ятайте:
| сума оплати днів тимчасової непрацездатності в розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду соціального страхування |
| обчислення середньої заробітної плати для здійснення оплати днів тимчасової непрацездатності треба проводити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням7 |
| бюджетна установа відносить витрати, пов’язані з оплатою днів тимчасової непрацездатності, до видатків за відповідним кодом економічної класифікації видатків бюджету |
7 Затверджений постановою КМУ від 26.09.01 р. № 1266.
