1 Далі за текстом — Закон № 320.
2 Далі за текстом — держархбудконтроль.
3 Далі за текстом — ОМС.
Слід зазначити, що зміни, яких зазнала сфера держ-архбудконтролю, є дійсно революційними. На них, перш за все, чекали ОМС. Надання документації, яка дає право на виконання підготовчих та будівельних робіт, проведення держархбудконтролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, розташованих на території населених пунктів, — це ті повноваження, які нарешті отримали ОМС. Тепер попереду тривалий процес з утворення відповідних органів та фактичної передачі їм нових функцій.
Для кращого розуміння процесу реформування у сфері держархбудконтролю пропонуємо вам ознайомитися з інформацією4, яка була підготовлена свого часу Дер-жавною архітектурно-будівельною інспекцією України5.
4 Інформацію розміщено на офіційному сайті ДАБІ, з нею можна ознайомитись за посиланням: http://www.dabi.gov.ua/index.php/pres-sluzhba/novini/1104-parlament-u-drugomu-chitanni-ukhvaliv-zakonoproekt-pro-detsentralizatsiyu-sferi-arkhbudkontrolyu
5 Далі за текстом — ДАБІ.
| <...> Закон створює нову систему органів державного архітектурно-будівельного контролю, та передає на місцевий рівень абсолютну більшість повноважень, пов’язаних з наданням дозвільних документів на початок будівельних робіт та прийняття об’єктів в експлуатацію. Утворення нових органів контролю здійснюватиметься на підставі типового положення про них, яке затвердить Мінрегіон. Керівники новоутворених органів контролю будуть призначатися місцевою владою та мають відповідати кваліфікаційним вимогам, <...>. Визначено чітку схему передачі повноважень – місцевий орган контролю приступає до виконання повноважень на наступний день після затвердження акту спільної комісії з передачі відповідної документації та вирішення питань, пов’язаних з створенням та функціонування органу, утвореної Держархбудінспекцією та відповідним органом місцевого самоврядування. Держархбудінспекція буде забезпечувати виконання дозвільних та інспекційних функцій до початку роботи новоутворених органів контролю, а також у тих населених пунктах, які не скористаються наданими законом повноваженнями. Закон вводить принципово нові положення щодо здійснення державного нагляду у будівництві. Функції нагляду, а також ліцензування суб’єктів господарювання, які здійснюють будівництво об’єктів IV-V категорії складності, покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Орган нагляду видаватиме обов’язкові до виконання приписи, притягуватиме до відповідальності, вноситиме подання про звільнення посадових осіб суб’єкту нагляду, зупинятиме або скасовуватиме в установленому порядку акти суб’єктів нагляду, які видані з порушенням містобудівного законодавства. Після підписання Закону Президентом України та його офіційного оприлюднення Держархбудінспекція невідкладно приступає до підготовки нових та внесення змін до діючих підзаконних актів, а це близько двох десятків документів, аби забезпечити своєчасне введення закону в дію. <...> |
6 Далі за текстом — Закон № 687.
7 Далі за текстом — Закон № 3038.
Це такий собі стислий опис механізму впровадження в життя нововведень, започаткованих Законом № 320.
Крім того, перш ніж перейти до розгляду та аналізу нових функцій ОМС, доцільно одразу окреслити коло нормативно-правових актів, в які Законом № 320 були внесені зміни. Це допоможе уявити загальну картину нововведень, зорієнтуватися в них та визначитися з новою роллю ОМС.
Отже, змін зазнали Кодекс України про адміністративні правопорушення, закони України від 16.11.92 р. № 2780-XII «Про основи містобудування», від 21.05.97 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні», від 05.03.98 р. № 187/98-ВР «Про відходи», від 09.04.99 р. № 586-XIV«Про місцеві державні адміністрації», від 20.05.99 р. № 687-XIV «Про архітектурну діяльність»6, від 17.02.11 р. № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності»7, від 08.07.11 р. № 3674-VI «Про судовий збір», від 14.10.94 р. № 208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Тепер про все по порядку... І почнемо ми з Закону № 3038.
Зміни до Закону № 3038: нові повноваження ОМС
Саме цей законодавчий акт зазнав найбільших кардинальних змін, і саме в ньому віднайшли відображення основні нові функції ОМС.
Зауважте, що Закон № 320 запроваджує систему державного управління, контролю і нагляду у сфері архітектурно-будівельної діяльності. Зупинимося на цьому більш детально.
Органи, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю та нагляду, визначені в ст. 6 Закону № 3038, яку було викладено в новій редакції. Зверніть увагу, що попередня редакція цієї статті надавала перелік органів, які здійснювали управління в сфері містобудівної діяльності, тобто без функцій нагляду та контролю. Порівняємо:
| Чинна редакція | Нова редакція |
| 1 | 2 |
| 1. Управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування
| 1. Управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування. 2. До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України «Про архітектурну діяльність». 3. До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад. Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю затверджується Кабінетом Міністрів України |
Окрему увагу зверніть на ч. 2 нової ст. 6 Закону № 3038, яка відсилає до ст. 13 Закону № 687. Частина 1 цієї норми також зазнала змін. Порівняйте:
| Чинна редакція | Нова редакція |
| До уповноважених органів містобудування та архітектури належать: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури; орган державного архітектурно-будівельного контролю; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань архітектури; структурні підрозділи обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; виконавчі органи сільських, селищних, міських рад | До уповноважених органів містобудування та архітектури належать: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури; абзац четвертий частини першої статті 13 виключено орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань архітектури; структурні підрозділи обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань архітектури; виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури |
Тепер розглянемо, в чому ж власне полягає функція управління в сфері містобудівної діяльності, державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Вона визначена в ст. 7 Закону № 3038, яку також було викладено в новій редакції.
Нагадаємо, що раніше передбачалося, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом:
| 1 | планування територій на державному, регіональному та місцевому рівнях |
| 2 | моніторингу стану розроблення та реалізації містобудівної документації на всіх рівнях |
| 3 | визначення державних інтересів для їх врахування під час розроблення містобудівної документації |
| 4 | проведення ліцензування і професійної атестації |
| 5 | розроблення і затвердження будівельних норм, державних стандартів і правил, запровадження одночасної дії міжнародних кодів та стандартів |
| 6 | контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об’єктів містобудування (далі — вихідні дані), проектної документації |
Відтепер же до управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю окрім зазначених вище 6 складових додаються:
| 7 | надання (отримання, реєстрації), повернення (відмови у видачі) чи анулювання (скасування реєстрації) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних рад — щодо об’єктів I, II, III категорій складності, розташованих в межах відповідних населених пунктів; виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад — щодо об’єктів I, II, III, IV категорій складності, розташованих в межах відповідних міст; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій — щодо об’єктів I, II, III, IV категорій складності, розташованих в межах міст Києва та Севастополя; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в АР Крим, областях, містах Києві і Севастополі — щодо об’єктів I, II, III, IV, V категорій складності, розташованих за межами населених пунктів і на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, щодо усіх об’єктів V категорії складності в межах населених пунктів, а також щодо об’єктів IV категорії складності, розташованих в межах сіл та селищ |
| 8 | здійснення держархбудконтролю щодо об’єктів, розташованих в межах та за межами населених пунктів, на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у п. 7 ч. 1 ст. 7 Закону № 3038 |
Слід зазначити, що Закон № 320 вже сьогодні містить низку запитань щодо його застосування на практиці. Так, наприклад, візьмемо п. 7 та п. 8 оновленої ч. 1 ст. 7 Закону № 3038 (ср. ). Так, на нашу думку, необхідно було краще виписати розмежування функцій відносно здійснення державного архбудконтролю щодо об’єктів, розташованих в межах та за межами населених пунктів. В теперішній редакції можна лише здогадатися: територіальність здійснення держархбудконтролю щодо об’єктів прямо залежить від віднесення повноважень до тих чи інших органів щодо вирішення питань зведення таких забудов. Більше того, це лише здогадки щодо того, чи правильно ми розуміємо цю норму. Погодьтеся, логічним є, що держархбудконтроль, наприклад, в межах населених пунктів щодо об’єктів I, II, III категорій складності будуть здійснювати виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних рад.
Є й інші зауваження до Закону № 320. Так, передбачається, що державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в АР Крим, областях, містах Києві і Севастополі (зміни до ч. 2 ст. 41 Закону № 3038). В той же час в окремих випадках (визначених абз. 5 п. 7 ч. 1 та ч. 2 нової редакції ст. 7 Закону № 3038 (про неї ми зазначимо нижче) зазначені головні інспектори будівельного нагляду будуть здійснювати також повноваження суб’єктів, що здійснюватимуть управління та держархбудконтроль у відповідній сфері, тобто повноваження тих органів, за якими вони мають здійснювати нагляд. Таким чином випливає, що у випадках, що регулюються зазначеними положеннями законопроекту, здійснення функції державного архітектурно-будівельного нагляду Законом № 320 не передбачено.
Отже, напрошується висновок, що системи здійснення держархбудконтролю і державного архітектурно-будівельного нагляду, що запроваджуються Законом № 320, не є універсальними: вони допускають концентрацію в одного і того ж суб’єкта управлінських, контрольних та наглядових повноважень.
Тепер щодо ч. 2 оновленої ст. 7 Закону № 3038. Вона передбачає, що у разі якщо сільські, селищні, міські ради не утворили виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю, повноваження таких органів виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через відповідних головних інспекторів будівельного нагляду. Тобто це та концентрація повноважень, про яку йшлося вище.
Частиною 3 оновленої ст. 7 Закону № 320 визначено, що головні інспектори будівельного нагляду в АР Крим, областях, містах Києві і Севастополі призначаються на посади та звільняються з посад центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, за погодженням у випадках, передбачених законом, із Радою міністрів АР Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.
А от керівники структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських рад призначаються на посади та звільняються з посад у порядку, встановленому законом (ч. 4 оновленої ст. 7 Закону № 3038). Як розумієте, порядок призначення (звільнення) відповідних керівників виконавчих органів сільських, селищних, міських рад буде здійснюватися з дотриманням в першу чергу вимог Закону України від 21.05.97 р. № 280/97-ВР8. Такі керівники мають відповідати кваліфікаційним вимогам, встановленим законодавством України. Протягом трьох днів після призначення керівника структурного підрозділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київська та Севастопольська міські державні адміністрації і виконавчі органи сільських, селищних, міських рад зобов’язані поінформувати про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
8 Далі за текстом — Закон № 280.
Увага! Структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад у межах делегованих цим Законом державних повноважень є підконтрольними центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а їхні рішення можуть бути розглянуті у порядку державного архітектурно-будівельного нагляду або оскаржені до суду (ч. 5 оновленої ст. 7 Закону № 3038).
Інші зміни до Закону № 3038
Звертаємо вашу увагу, що з набуттям чинності Законом № 320 скорочується строк для надання технічних умов з 15 робочих днів до 10 з дня реєстрації відповідної заяви (абз. 2 ч. 2 ст. 30 Закону № 3038).
Крім того змінюються умови для застосування автономних систем інженерного забезпечення (ч. 8 ст. 30 Закону № 3038). Порівняйте:
| Чинна редакція | Нова редакція |
| За відсутності на відповідній території необхідного інженерного забезпечення, його недостатньої потужності за рішенням замовника може бути передбачено застосування автономних систем інженерного забезпечення в установленому законодавством порядку | За рішенням замовника може бути передбачено застосування автономних систем інженерного забезпечення в установленому законодавством порядку |
Як бачите, згодом відсутність інженерного забезпечення на відповідній території не буде обов’язковою умовою застосування автономних систем інженерного забезпечення.
Зазнав змін і абз. 4 ч. 4 ст. 31 Закону № 3038. Невдовзі під обов’язковість експертизи будуть підпадати проекти будівництва об’єктів, які споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тисяч гривень, — щодо кошторисної частини проектної документації.
Нагадаємо, що раніше Закон № 3038 не передбачав вартісних меж.
ОМС з набуттям чинності Законом № 320 будуть отримувати повідомлення про початок виконання будівельних робіт, які дають право на виконання будівельних робіт. Тому відповідні зміни були внесені в п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону № 3038, де таке право ОМС через відповідні органи державного архітектурно-будівельного контролю і було закріплене.
Крім іншого оновлення зазнали також ч. 3 та ч. 4 цієї статті. Після 01.09.15 р. веденням єдиного реєстру:
| 1 | документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів |
| 2 | відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів |
буде займатися центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Увага! Внесення даних до цього реєстру з присвоєнням реєстраційного номера буде здійснюватися на підставі інформації, наданої органами державного архітектурно-будівельного контролю, протягом одного робочого дня з дня її отримання.
Довідка
| Доступ користувачів до даних реєстру здійснюється безоплатно через офіційний веб-сайт центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контро-лю та нагляду. |
Слід наголосити, що після набуття чинності Законом № 320 поповниться перелік будівництва, яке можна здійснювати за відсутності документа, що засвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою. Відповідні зміни були внесені в ч. 4 ст. 34 Закону № 3038.
Так, її оновлена редакція передбачає, що реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об’єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв’язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду (зміна, внесена Законом № 320) і нове будівництво об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
Зміни щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт
Як уже зазначалося, ОМС через утворені ними органи державного архітектурно-будівельного контролю будуть здійснювати прийом, реєстрацію, видачу тощо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт. Тому є сенс звернути вашу увагу на ті зміни, які відбулися і в цій частині.
Звертаємо вашу увагу на те, що сьогодні порядок «відпрацювання» документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, детально виписаний в постанові КМУ від 13.04.11 р. № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт»9. Згодом її буде змінено, як ми розуміємо.
9 Далі за текстом — постанова № 466.
Тож поки що розглянемо, які зміни щодо опрацювання зазначених документів органами державного архітектурно-будівельного контролю запропонував Закон № 320.
Почнемо з документів, які дають право на виконання підготовчих робіт. Вони перелічені в ст. 35 Закону № 3038, в яку були внесені відповідні зміни Законом № 320.
Так, ч. 6 та ч. 9 цієї статті були викладені в новій редакції. Зокрема, оновлена ч. 6 ст. 35 Закону № 3038 визначила умови повернення декларації про початок виконання підготовчих робіт. Нею передбачено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про початок виконання підготовчих робіт замовникові для усунення виявлених недоліків, якщо у декларації не відображено інформацію щодо:
| 1 | замовника, назви чи адреси об’єкта будівництва |
| 2 | документа, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою (крім випадків, визначених ч. 4 ст. 34 Закону № 3038) |
| 3 | осіб, відповідальних за проведення технічного нагляду, та осіб, які розробили проект виконання підготовчих робіт |
Повернення декларації здійснюється з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації. Після усунення недоліків декларація розглядається органом державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, передбаченому для її реєстрації.
| Відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону № 3038 реєстрація декларації про початок виконання підготовчих робіт здійснюється органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом 5 робочих днів з дня отримання декларації. |
Увага! Рішення про реєстрацію або повернення декларації про початок виконання підготовчих робіт може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права реєстрації декларації), або оскаржено до суду.
Зауважте, що ч. 6 ст. 35 Закону № 3038 передбачила, що у разі самостійного виявлення помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки) у надісланій декларації про початок виконання підготовчих робіт замовник має право протягом 3 робочих днів із дня надіслання такої декларації подати виправлені (достовірні) дані щодо інформації, яка потребує змін. Сьогодні таке право передбачене постановою № 466.
В свою чергу оновлена ч. 6 ст. 9 Закону № 3038 перелічує підстави для скасування декларації про початок виконання підготовчих робіт. Зокрема, таку декларацію може бути скасовано у разі:
| 1 | подання замовником заяви про скасування декларації про початок виконання підготовчих робіт |
| 2 | отримання відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою — підприємцем (замовником), смерті фізичної особи — замовника або визнання її безвісно відсутньою |
| 3 | встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об’єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об’єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю |
Нагадаємо, що сьогодні постанова № 466 передбачає дещо інші підстави для скасування декларації про початок виконання підготовчих робіт.
Відповідно до цього документа реєстрація декларації підлягає скасуванню у разі виявлення (сьогодні Держархбудінспекцією та її територіальними органами10) недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.
10 Далі за текстом — Інспекція.
Крім того, сьогодні Інспекція скасовує реєстрацію декларації за рішенням суду про скасування реєстрації декларації, що набрало законної сили.
Тепер розглянемо нововведення щодо декларації про початок виконання будівельних робіт. Законом № 320 були внесені відповідні зміни до ст. 36 Закону № 3038 шляхом викладення в новій редакції ч. 4 та ч. 7 цієї статті.
Оновлена ч. 4 ст. 36 Закону № 320 визначила перелік умов, за наявності яких декларація про початок виконання будівельних робіт підлягає поверненню замовнику. Це здійснюється, зокрема, у разі, якщо у декларації не відображено інформації щодо:
| 1 | замовника, назви чи адреси об’єкта будівництва |
| 2 | документа, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою (крім випадків, визначених ч. 4 ст. 34 Закону № 3038) |
| 3 | містобудівних умов та обмежень (крім об’єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються) |
| 4 | проектувальника, головного архітектора та/або головного інженера проекту, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду |
Орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про початок виконання будівельних робіт замовникові для усунення виявлених недоліків з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації. Після усунення недоліків декларація розглядається органом державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, передбаченому для її реєстрації.
Увага! Рішення про реєстрацію або повернення декларації про початок виконання будівельних робіт може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контро-лю та нагляду (без права реєстрації декларації), або оскаржено до суду.
Як і декларація про початок виконання підготовчих робіт, декларація про початок виконання будівельних робіт може бути скасована. Підстави для її скасування якраз і визначила ч. 7 ст. 36 Закону № 3038 в новій редакції.
Отже, декларацію про початок виконання будівельних робіт може бути скасовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:
| 1 | подання замовником заяви про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт |
| 2 | отримання відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою — підприємцем (замовником), смерті фізичної особи — замовника або визнання її безвісно відсутньою |
| 3 | встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об’єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об’єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю |
Слід зазначити, що знову ж таки станом на сьогодні постанова № 466 передбачає інші підстави для скасування декларації про початок виконання будівельних робіт. Скасування поки що здійснюється у разі виявлення недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.
Також Інспекція скасовує реєстрацію декларації за рішенням суду про скасування реєстрації декларації, що набрало законної сили. І нарешті ми поступово підійшли до змін, які стосуються дозволу на виконання будівельних робіт. Ця інформація в першу чергу буде цікава міським радам, оскільки саме їх виконавчі органи державного архітектурно-будівельного контролю будуть уповноважені надавати дозволи на виконання будівельних робіт. Зауважуємо, що виконавчі органи державного архітектурно-будівельного контролю сільських та селищних рад на це права не матимуть.
Загальний порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт та відмови в його наданні наведений в ст. 37 Закону № 3038, до якої були внесені зміни Законом № 320..
Так, ч. 3 цієї статті було викладено в новій редакції. З набуттям чинності Законом № 320 саме ця норма визначатиме перелік документів, який має подати замовник для отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Сьогодні цей перелік наведений в постанові № 466, і в нині діючій редакції ч. 3 ст. 37 Закону № 3038 він відсутній.
Пропонуємо порівняти зазначені переліки. Отже, для отримання дозволу подається заява, до якої додаються:
| Постанова № 466 | |
| копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію | копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію |
| проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку | проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку |
| копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмова згода його власника на проведення будівельних робіт у разі реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єкта | копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника, засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації чи капітального ремонту |
| копія ліцензії, яка дає право на виконання будівельних робіт, засвідчена в установленому порядку (подається у разі потреби) | інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати |
| копії кваліфікаційних сертифікатів, засвідчені в установленому порядку, подаються з 1 червня 2012 року (крім сертифікатів інженерів технічного нагляду, які подаються з дня набрання чинності цим Порядком) | |
| копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд | копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд |
|
| копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою) |
Увага!!
Рішення про видачу або анулювання дозволу на виконання будівельних робіт може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурнобудівельного контролю та (без права видачі дозволу), оскаржено до суду (абз. 6 ч. 4 ст. 37 зі змінами). >Нагадаємо, що дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви.
В той же час ч. 5 ст. 37 Закону № 3038 передбачає умови набуття права замовником приступити до виконання будівельних робіт, коли заяву для отримання відповідного дозволу він направив, а орган державного архітектурно-будівельного контролю не відреагував на неї протягом встановлених 10 робочих днів. Ця норма також зазнала змін. Їх доцільно розглянути шляхом порівняння діючої редакції та нової.
| Чинна редакція | Нова редакція |
| У разі якщо в установлений цією статтею строк органом державного архітектурно-будівельного контролю не видано дозвіл на виконання будівельних робіт або відмову в його видачі, замовник звертається до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, для вжиття протягом десяти робочих днів заходів, пов’язаних з видачею зазначеного дозволу або відмовою в його видачі. У разі якщо протягом зазначеного строку не буде видано дозвіл на виконання будівельних робіт або відмову в його видачі, право на виконання будівельних робіт виникає на десятий робочий день з дня реєстрації звернення до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, а дозвіл вважається виданим | У разі якщо протягом зазначеного строку не буде видано дозвіл на виконання будівельних робіт або відмову в його видачі, право на виконання будівельних робіт виникає на десятий робочий день з дня реєстрації письмового звернення, направленого рекомендованим листом до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а дозвіл вважається виданим |
Як бачите, життя замовників значно спроститься. У них відпаде необхідність чекати щонайменше 40 календарних днів (якщо враховувати, що Закон № 3038 оперує робочими днями) від дня подання заяви (звісно з пакетом документів) на отримання дозволу, щоб приступити до виконання будівельних робіт в разі неотримання ними ні дозволу, ні відповідної відмови від органу державного архітектурно-будівельного контролю. З набуттям чинності питання вирішується в корені по-іншому: не отримав дозвіл (відмову), направив письмове звернення рекомендованим листом, отримав повідомлення про вручення (в ньому буде зазначено дату отримання звернення, а відповідно її можна вважати і датою його реєстрації), почекав 10 робочих днів і можна починати будівельні роботи.
Будьте уважні в майбутньому під час опрацювання документів замовників, які вони подають з метою отримання дозволу на виконання будівельних робіт..
Є ще досить цікава зміна, яка може викликати в майбутньому низку запитань.
Частина 6 ст. 37 Закону № 3038 визначає перелік підстав, за наявності яких дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано. Законом № 320 було його доповнено ще однією підставою. Наведемо вам цей перелік уже з врахуванням змін. Отже, дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано:
| органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: | |
| подання замовником заяви про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт | |
| наявності відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем (замовником), смерті фізичної особи -— замовника або визнання її безвісно відсутньою | |
| встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об’єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об’єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю | |
| 2 | адміністративним судом за позовом органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо застосування такого заходу реагування у разі перешкоджання проведенню перевірки посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю, якщо таке перешкоджання було здійснено протягом одного року після накладення штрафу за зазначене порушення |
Як бачите, новою редакцією ч. 6 ст. 37 Закону № 3038 передбачається надати повноваження органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо анулювання дозволу на виконання будівельних робіт у разі встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об’єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об’єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Свого часу Головне юридичне управління склало зауваження ще до проекту Закону № 320, в якому зазначило, що надання повноважень відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю суперечитиме абз. 7 ч. 7 ст. 41 Закону України від 06.09.05 р. № 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»11 та ч. 5 ст. 4 Закону України від 05.04.07 р. № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»12, за якими заходи реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру у разі повторного порушення вимог законодавства застосовуються за рішенням адміністративного суду, а виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб’єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.
11 Далі за текстом — Закон № 2806.
12 Далі за текстом — Закон № 877.
Але зауваження в цій частині не були враховані, і Закон № 320, як ми бачимо, зберіг нові повноваження органів державної архітектурно-будівельного контролю в частині анулювання дозволів. На нашу думку, це дуже спірна норма. В майбутньому вона може стати підставою для низки судових справ щодо скасування вже рішень органів державного архітектурно-будівельного контролю про анулювання дозволів з підстав, передбачених пп. «в» п. 1 ч. 6 ст. 37 Закону № 3038.
Закон № 320 також вніс зміни і щодо самочинно збудованих об’єктів. Так, з набуттям чинності цим законодавчим актом такі об’єкти будуть підлягати знесенню за рішенням суду з компенсацією витрат, пов’язаних із знесенням об’єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво. Відповідних змін зазнала ч. 2 ст. 38 Закону № 3038. Сьогодні передбачається, що таке знесення здійснюється за рішенням суду в порядку, передбаченому КМУ.
Зміни щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів
Розглядаючи зміни, які стосуються документів, щo дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, не можна оминути увагою зміни, які стосуються прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів..
Загальний порядок прийняття в експлуатацію передбачений ст. 39 Закону № 3038, до якої були внесені зміни Законом № 320.
Нагадаємо: прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що належать до I — III категорій складності, та об’єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об’єкта до експлуатації протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви.
Форма декларації про готовність об’єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються КМУ.
Прийняття ж в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об’єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному КМУ.
Так от оновлена редакція Закону № 3038 передбачає, що рішення про реєстрацію або повернення декларації про готовність об’єкта до експлуатації може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права реєстрації декларації), або оскаржено до суду.
Рішення про відмову у видачі сертифіката також може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права видачі сертифіката), або оскаржено до суду.
Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд
Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду визначений оновленою ст. 41 Закону № 3038. Сьогодні ця стаття містить лише загальні правила здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. З набуттям же чинності Законом № 320 ч. 1 та 2 ст. 41 набувають нового змісту.
Слід одразу зазначити, що докорінно змінюється визначення державного архітектурно-будівельного конт-ролю (ч. 1 ст. 41 Закону № 3038). Порівняємо:
| Чинна редакція | Нова редакція |
| Державний архітектурно-будівельний контроль — сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил | Державний архітектурно-будівельний контроль — сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України |
Нова редакція поняття держархбудконтролю деталізує в першу чергу суб’єктивний склад: відносно кого буде здійснюватися такий контроль.
Крім того, нова редакція визначила предмет контролю: відносно яких саме питань буде здійснюватися контроль.
Залишиться лише зачекати на відповідну постанову КМУ, яка деталізує механізм здійснення держархбудконтролю.
Поки що пропонуємо вам ознайомитися з деякими повноваженнями органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення ними перевірки як одного із заходів контролю, який будуть здійснювати в тому числі ваші органи починаючи з 01.09.15 р. Основні з них сьогодні визначені в ч. 4 ст. 41 Закону № 3038, до якої були внесені зміни Законом № 320.
Отже, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:
| 1 | безперешкодного доступу до місць будівництва об’єктів та до об’єктів, що підлягають обов’язковому обстеженню |
| 2 | складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону |
| 3 | видавати обов’язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт Примітка. Слід зазначити, що стосовно пп. «б» у деяких спеціалістів з права виникають певні зауваження. Вони ставлять під сумнів можливість посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю видавати приписи щодо зупинення робіт. На їх думку, це суперечить положенням все тих же законів № 2806 та № 877, відповідно до яких, зокрема, виконання робіт може бути призупинене виключно за рішенням суду. |
| 4 | залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій Примітка. До цієї норми були внесені зміни Законом № 320. Діюча редакція дозволяє залучати до проведення перевірок лише тих фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій, які пройшли у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, державну атестацію в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури. |
| 5 | одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю Примітка. При цьому забороняється витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов’язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю. |
| 6 | забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, не прийнятих в експлуатацію Примітка. До цієї норми були внесені зміни Законом № 320. Вони позбавили прав заступників керівників органів державного архітектурно-будівельного контролю виносити вмотивовані рішення щодо заборони експлуатації закінчених будівництвом об’єктів. |
Зауважте, що з набуттям чинності Законом № 320 керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад отримають повноваження щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення в сфері містобудівної діяльності і зможуть накладати адміністративні стягнення.
Увага! Частиною 8 ст. 41 Закону № 3038 передбачено, що постанови органів державного архітектурно-будівельного контролю можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або до суду. Враховуйте це в майбутньому, здійснюючи адміністративне провадження.
Тепер щодо державного архітектурно-будівельного нагляду. Нами вже було анонсовано, що такий нагляд здійснюватиметься центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та на-гляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в АР Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому КМУ.
В чому ж буде полягати державний архітектурно-будівельний нагляд?
| Державний архітектурно-будівельний нагляд — сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі — об’єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності (ч. 2 ст. 41 Закону № 3038). |
Отже, нагляд в тому числі буде здійснюватися і над виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю. Тож враховуйте це у своїй подальшій роботі. Надання ОМС нових функцій у сфері містобудівної діяльності ні в якому разі не означає повну відсутність контролю за їх здійсненням.
Доцільним є також завчасно ознайомити з правами головних інспекторів будівельного нагляду. Вони будуть визначені в ч. 11 ст. 41 Закону № 3038. Отже, цією нормою визначено, що головні інспектори з метою здійснення державного архітектурно-будівельного контролю:
| 1 | перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об’єктами нагляду |
| 2 | витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади |
| 3 | мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об’єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду |
| 4 | вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил |
| 5 | залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів |
У разі ж виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об’єктами нагляду (тобто тими ж виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю), головні інспектори будівельного нагляду будуть мати право (нова ч. 12 ст. 41 Закону № 3038):
| 1 | видавати обов’язкові до виконання об’єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності |
| 2 | притягати посадових осіб об’єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону |
| 3 | ініціювати притягнення посадових осіб об’єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності |
| 4 | вносити подання про звільнення посадової особи об’єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення |
| 5 | вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об’єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося |
| 6 | скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об’єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду |
Слід одразу звернути увагу: ч. 12 ст. 41 Закону № 3038, на нашу думку, є загальною для всіх об’єктів нагляду і, напевно, не всі перелічені заходи будуть застосовуватися органом нагляду до виконавчих органів сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю. Наприклад, такий захід, як притягнення посадових осіб об’єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону, буде, скоріш за все, застосовуватися до посадових осіб тих органів, які знаходяться в підпорядкуванні органу
нагляду. Що ж до посадових осіб виконавчих органів сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, то щодо них органи нагляду зможуть ініціювати перед органами, які їх призначали, притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо. Але це поки що лише здогадки.
Увага! За невиконання письмових вимог головних інспекторів будівельного нагляду об’єкти нагляду будуть нести відповідальність відповідно до закону.
Перехідний період у містобудівній діяльності
Звісно, що одномоментно утворення нових органів державного архітектурно-будівельного контролю не відбудеться, тому Закон № 320 передбачив такий собі перехідний період. З цією метою розд. V «Прикінцеві положення» Закону № 3038 був доповнений п. 91. У ньому установлюється, що:
| 1 | на період до утворення (визначення) місцевими органами виконавчої влади та ОМС органів державного архітектурно-будівельного контролю повноваження, визначені Законом № 3038, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду |
| 2 | органи державного архітектурно-будівельного контролю утворюються (визначаються) Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями і ОМС виходячи з можливостей та потреб відповідних територій Примітка. На відміну від інших положень Закону № 3038, ця норма набула чинності 16.05.15 р. |
| 3 | органи державного архітектурно-будівельного контролю діють на підставі примірного положення про них, затвердженого КМУ відповідно до Закону № 3038 |
| 4 | за зверненням відповідного ОМС до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, створюється спільна комісія з передачі відповідної документації та вирішення питань, пов’язаних з утворенням та функціонуванням органу державного архітектурно-будівельного контролю |
Увага! Передбачається, що орган державного архітектурно-будівельного контролю починає здійснювати повноваження, визначені Законом № 320, на наступний день після затвердження акта спільної комісії.
Документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, отримані та чинні на день набрання чинності Законом № 320, діють до завершення будівництва об’єктів.
Внесення змін же до таких документів, скасування їх реєстрації або анулювання, а також держархбудконтроль та прийняття в експлуатацію об’єктів, що споруджуються на підставі таких документів, мають здійснювати органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені ст. 6 та 7 Закону № 3038. Про них ми зазначали ще на початку нашої статті.
Отже, шановні, ми провели для вас поки що узагальнений екскурс щодо частини змін, які вже почали відбуватися в містобудівній діяльності. В наступній частині статті ви зможете ознайомитися з черговою порцією змін, яких зазнали інші нормативно-правові акти.
