1 Далі за текстом — Закон № 1700.
Для «затравки»…
Отже, законодавство передбачає кілька видів відповідальності, до яких можна притягати осіб, визнаних винними у вчиненні корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних з корупцією:
| 1 | кримінальна |
| 2 | адміністративна (застосовується лише у зв’язку із вчиненням правопорушень, пов’язаних з корупцією) |
| 3 | дисциплінарна |
| 4 | цивільно-правова |
В окремих ситуаціях процедура притягнення особи до відповідальності досить зрозуміла та питань не викликає, а ось у низці випадків почали виникати досить спірні моменти. Сьогодні пропоную поговорити про
особливості притягнення особи до адміністративної та дисциплінарної відповідальності та «покрутити» певні прогалини у законодавстві.
Адміністративна відповідальність
Ще раз пригадаємо окремі склади правопорушень, пов’язаних з корупцією, та види стягнень, які можуть накладатися на порушників.
| Назва правопорушення | Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності |
| 1 | 2 |
| Норма КпАП2 | ч. 1 ст. 172-4 |
| Диспозиція (склад правопорушення) | Порушення особою встановлених законом обмежень щодо зайняття іншою оплачуваною діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної та суддівської практики, інструкторської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю |
| Санкція (покарання) | Штраф від 300 до 500 нмдг (5100 — 8500 грн.) з конфіскацією отриманого доходу від підприємницької діяльності чи винагороди від роботи за сумісництвом |
| Норма КпАП | ч. 2 ст. 172-4 |
| Диспозиція (склад правопорушення) | Порушення особою встановлених законом обмежень щодо входження до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особа здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляє інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації) |
| Санкція (покарання) | Штраф від 300 до 500 нмдг (5100 — 8500 грн.) з конфіскацією отриманого доходу від такої діяльності |
| Норма КпАП | ч. 3 ст. 172-4 |
| Диспозиція (склад правопорушення) | Дії, передбачені частиною першою або другою, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення |
| Санкція (покарання) | Штраф від 500 до 800 нмдг (8500 — 13600 грн.) з конфіскацією отриманого доходу чи винагороди та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік |
2 Кодекс України про адміністративні правопорушення. Тут і далі за текстом — КпАП.
На що слід звернути увагу?
По-перше, обмеження, відповідальність за порушення яких передбачена ст. 172-4 КпАП, поширюються лише на осіб, чий статус визначено у п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700. Тобто на «звичайних» працівників комунальних чи бюджетних установ, депутатів Верховної Ради АР Крим, депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі), членів Вищої ради юстиції (крім тих, які працюють у Вищій раді юстиції на постійній основі), народних засідателів і присяжних це обмеження не поширюється, а відповідно притягати їх до відповідальності за цією нормою не можна.
По-друге, на практиці ми бачимо, що при виникненні розмов про притягнення осіб до відповідальності за порушення вимог щодо суміщення чи сумісництва ви чомусь забуваєте про чудовий наказ Мінпраці, Мін’юсту та Мінфіну від 28.06.93 р. № 43, яким затверджене Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій та додаток до нього — Перелік робіт, які не є сумісництвом.
Тому не піддавайтеся на провокації та не забувайте, що іноді «вісімки» у табелі обліку робочого часу у дні, коли посадовець викладав у виші чи брав у якості тренера участь у семінарах з підвищення кваліфікації, не є порушенням закону!
І по-третє. Нагадаю, що з 26.04.15 р. радикально змінився порядок застосування додаткової санкції у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
Тепер цю санкцію саме у якості стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, застосовує лише суд і лише у чітко визначених законом випадках.
Зокрема, застосовувати цю санкцію за вчинення правопорушень, передбачених ч. 1 чи ч. 2 ст. 172-4 КпАП, не можна. Однак цей вид стягнення в обов’язковому порядку накладається на особу, яка притягнута до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-4 цього Кодексу. Строк накладення такого стягнення також обумовлений законом — це 1 рік.
Не забувайте, що відповідальність за ч. 3 ст. 172-4 КпАП наступає лише в тому випадку, коли особу протягом року було піддано адміністративному стягненню за ч. 1 чи ч. 2 ст. 172-4 цього Кодексу! Тобто, якщо особу вже карали протягом року за вчинення інших правопорушень, пов’язаних з корупцією, а вона вчиняє порушення, охоп-лене ч. 1 чи ч. 2 ст. 172-4 КпАП, — це не буде кваліфікуватися як повторність для цілей застосування ч. 3 цієї статті. А отже, накладати стягнення у вигляді позбавлення права обіймати певну посаду у цьому випадку не можна.
Також діяння не можна кваліфікувати за ч. 3 ст. 172-4 КпАП у випадках, коли особа була раніше визнана винною у вчиненні порушення, передбаченого ч. 1 чи ч. 2 цієї ж статті, але у силу певних обставин на неї не було накладено стягнень. Наприклад, у зв’язку із застосуванням ст. 22 КпАП (звільнення від відповідальності через малозначність правопорушення), п. 7 ч. 1 ст. 247 КпАП (закінчення строків, протягом яких на особу може бути накладене адміністративне стягнення).
| Назва правопорушення | Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків |
| Норма КпАП | ч. 1 ст. 172-5 |
| Диспозиція (склад правопорушення) | Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків |
| Санкція (покарання) | Штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян3 (1700 — 3400 грн.) з конфіскацією такого подарунка |
| Норма КпАП | ч. 2 ст. 172-5 |
| Диспозиція (склад правопорушення) | Та сама дія, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачене частиною першою цієї статті |
| Санкція (покарання) | Штраф від 200 до 400 нмдг (3400 — 6800 грн.) з конфіскацією такого дарунка (пожертви) та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік |
3 Далі за текстом — нмдг.
На що слід звернути увагу?
По-перше, суб’єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700. Тобто це обмеження поширюється майже на усіх осіб, які підпадають під дію цього Закону.
По-друге, любителям одержувати подарунки з порушенням обмежень слід знати, що межа, яка відділяє адміністративну відповідальність від криміналу, у даному випадку визначається вартістю такого подарунка.
Так, згідно з ч. 1 ст. 9 КпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. При цьому адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені КпАП, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності (ч. 2 ст. 9 КпАП).
Згідно з ч. 1 ст. 368-2 Кримінального кодексу України4 (у редакції, яка діє з 26.04.15 р.) набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність активів у значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами, а так само передача нею таких активів будь-якій іншій особі є кримінальним злочином.
4 Далі за текстом — КК.
Під активами у значному розмірі у цій статті розуміються грошові кошти або інше майно, а також доходи від них, якщо їх розмір (вартість) перевищує 1000 нмдг. Оскільки припис щодо вартості подарунка у цій нормі впливає на кваліфікацію злочину, тут застосовується спеціальний нмдг, а не звичні 17 грн. Тобто у разі придбання активів у сумі 609000 грн. чи вище (у 2015 році) за умови, що особа не може довести законність їх одержання, це правопорушення кваліфікуватиметься за нормами КК, а не за ст. 172-5 КпАП.
| Назва правопорушення | Порушення вимог фінансового контролю |
| 1 | 2 |
| Норма КпАП | ч. 1 ст. 172-6 |
| Диспозиція (склад правопорушення) | Несвоєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування |
| Санкція | Штраф від 50 до 100 нмдг (850 — 1700 грн.) |
| Норма КпАП | ч. 2 ст. 172-6 |
| Диспозиція (склад правопорушення) | Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані |
| Санкція | Штраф від 50 до 100 нмдг (850 — 1700 грн.) |
| Норма КпАП | ч. 3 ст. 172-6 |
| Диспозиція (склад правопорушення) | Дії, передбачені частиною першою або другою, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення |
| Санкція | Штраф від 100 до 300 нмдг (1700 — 5100 грн.) з конфіскацією доходу чи винагороди та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік |
На що слід звернути увагу?
По-перше, суб’єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до ч. 1 та 2 ст. 45 Закону № 1700 зобов’язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. І тут у захисників є можливість певних маніпуляцій із некоректно прописаними позиціями п. 2 розд. XIII «Прикінцеві положення» Закону № 1700, згідно з якими правила подання залишились старими (передбаченими ст. 12 Закону України від 07.04.11 р. № 3206-VI
«Про засади запобігання і протидії корупції»), а ось суб’єктний склад осіб, які можуть притягатися до відповідальності за цією нормою, змінився. Я би говорила тут про можливість застосування приписів ст. 8 КпАП — зміну переліку осіб, які можуть притягатися до відповідальності, як обставини, яка скасовує відповідальність для осіб, які подавали (чи мали обов’язок подавати декларації) у статусі, визначеному Законом № 3206.
Є сумніви, як до такої сміливості поставляться суди, але спробувати варто.
Тобто я би говорила про те, що однозначно притягти особу до адміністративної відповідальності за ст. 172-6 КпАП можна лише за умови, що правопорушення вчинене лише після 26.04.15 р.
Тому не будьте покірними у разі складення протоколів — звертайтеся до фахівців та захищайтеся! Зараз ми з вами створюємо правозастосувальну практику і слабкими тут бути не можна.
По-друге, як і у попередніх випадках, додаткове стягнення у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може застосовуватись лише у випадку притягнення особи до відповідальності за ч. 3 ст. 172-6 КпАП.
По-третє, 26.04.15 р. за декларування недостовірної інформації передбачена кримінальна відповідальність. Це правопорушення визначене ст. 366-1 КК та передбачає відповідальність за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом № 1700, або умисне неподання суб’єктом декларування зазначеної декларації.
Застосування цієї норми викликає чимало запитань, у тому числі щодо того, як приписи ст. 366-1 КК кореспондуються із приписами ч. 1 та 3 ст. 172-6 КпАП. Тобто як відрізняти повторне неподання декларації (адміністративна відповідальність) від умисного неподання (кримінальна). З цього приводу Українська асоціація районних та обласних рад звернулася за роз’ясненнями до профільного комітету Парламенту. Почекаємо, якою буде відповідь.
| Назва правопорушення | Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів |
| Норма КпАП | ч. 1 ст. 172-7 |
| Диспозиція (склад правопорушення) | Неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів |
| Санкція | Штраф від 100 до 200 нмдг (1700 — 3400 грн.) |
| Норма КпАП | ч. 2 ст. 172-7 |
| Диспозиція (склад правопорушення) | Вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів |
| Санкція | Штраф від 200 до 400 нмдг (3400 — 6800 грн.) |
| Норма КпАП | ч. 3 ст. 172-7 |
| Диспозиція (склад правопорушення) | Дії, передбачені ч. 1 або 2, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення |
| Санкція | Штраф від 400 до 800 нмдг (6800 — 13600 грн.) з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік |
На що слід звернути увагу?
По-перше, суб’єкти відповідальності — п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700. Тобто знову — майже всі.
По-друге, притягти особу до відповідальності за ч. 2 ст. 172-7 КпАП можна буде, лише якщо буде чітко доведено, що особа діяла в умовах РЕАЛЬНОГО конфлікту інтересів. Зважаючи на розпливчатість формулювань, доводити «реальність» конфлікту на практиці буде складно. Звертайте на це увагу під час виникнення подібних ситуацій. Але порада — не пишіть це у своїх запереченнях до протоколів, а розкривайте «козирі» лише під час судових засідань.
По-третє, додаткова санкція у вигляді позбавлення прав — лише за ч. 3 ст. 172-7 КпАП з тими ж «нюансами», про які ми вже говорили вище.
| Назва правопорушення | Незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв’язку з виконанням службових повноважень |
| Норма КпАП | ст. 172-8 |
| Диспозиція (склад правопорушення) | Незаконне розголошення або використання в інший спосіб особою у своїх інтересах інформації, яка стала їй відома у зв’язку з виконанням службових повноважень |
| Санкція | Штраф від 100 до 150 нмдг (1700 — 2250 грн.) |
На що слід звернути увагу?
По-перше, суб’єктами правопорушень тут є особи, зазначені у п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700. Тобто «комунальники» та більшість «бюджетників» під дію цієї норми не підпадають.
По-друге, ця норма КпАП передбачає відповідальність за порушення обмежень, встановлених ст. 26 Закону № 1700. Оскільки суб’єктний склад визначено некоректно — осіб, які порушують обмеження, встановлені ст. 26 Закону № 1700, притягти до адміністративної відповідальності за це правопорушення буде вкрай складно. Більше на широкий загал не скажу, щоб не підказувати стороні «обвинувачення». Однак якщо в когось виникне загроза притягнення до відповідальності за цією нормою — пишіть мені у приват на нашому форумі budget.factor.ua — готова надавати консультації цілодобово та безкоштовно.
| Назва правопорушення | Невжиття заходів щодо протидії корупції |
| Норма КпАП | ч. 1 ст. 172-9 |
| Диспозиція (склад правопорушення) | Невжиття передбачених законом заходів посадовою чи службовою особою органу державної влади, посадовою особою місцевого самоврядування, юридичної особи, їх структурних підрозділів у разі виявлення корупційного правопорушення |
| Санкція | Штраф від 125 до 250 нмдг (від 2125 до 4250 грн.) |
| Норма КпАП | ч. 2 ст. 172-9 |
| Диспозиція (склад правопорушення) | Та сама дія, вчинена повторно протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення |
| Санкція | Штраф від 250 до 400 нмдг (від 4250 до 6800 грн.) |
На що слід звернути увагу?
По-перше, застосовується до посадових чи службових осіб органу державної влади, посадовою особою місцевого самоврядування, юридичної особи, їх структурних підрозділів у разі виявлення корупційного правопорушення у випадку, що така особа була зобов’язана ЗА ЗАКОНОМ вживати якихось конкретних заходів. Складна для описання у протоколах ознака, тому тут захисникам також буде де розгулятися.
По-друге, додаткової санкції у вигляді позбавлення прав не передбачає.
Дисциплінарна відповідальність
Згідно з ч. 2 ст. 65 Закону № 1700 особа, притягнута до відповідальності за корупційне правопорушення або правопорушення, пов’язане з корупцією, до якої судом не застосовано покарання або на яку не накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов’язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Ця норма кардинально змінила підходи до застосування дисциплінарних стягнень за вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних з корупцією.
Зі змісту новацій вбачається, що застосування дисциплінарних стягнень у визначених випадках — це обов’язок, а не право!
Давайте подивимося, які види дисциплінарних стягнень теоретично можна застосувати до посадових осіб ОМС.
Для виборних посад: догана, дострокове припинення повноважень.
Для осіб, які призначаються на посади: догана, звільнення, попередження про неповну службову відповідність, затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.
Можна дискутувати про те, чи є для осіб, які призначаються на посади, останні 2 види дисциплінарними стягненнями чи заходами впливу, але я би наполягала на тому, що усі 4 — це стягнення. Тоді діапазон заходів, які є більш м’якими за звільнення, стає ширшим. Та й «конструкція» ст. 14 Закону України від 16.12.93 р. № 3723-XII «Про державну службу»5 у чинній редакції дозволяє нам, хоч і не прямо, дійти такого висновку.
5 Далі за текстом — Закон № 3723.
Тепер давайте проаналізуємо, у яких випадках звільнення (дострокове припинення повноважень) є обов’язковим для застосування як захід дисциплінарного стягнення.
| Для посадовців ОМС, які обіймають виборні посади | |
| За вчинення корупційного злочину | |
| Посада | Порядок звільнення |
| Голова обласної, районної, районної у місті ради | У разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду, за яким його засуджено до позбавлення волі, — через припинення депутатських повноважень у порядку п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону № 936 |
| В усіх інших випадках — у порядку, визначеному ч. 4 ст. 55 Закону № 2807 | |
| Заступник голови обласної, районної, районної у місті ради | У разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду, за яким його засуджено до позбавлення волі, — через припинення депутатських повноважень у порядку п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону № 93 |
| В усіх інших випадках — у порядку, визначеному ч. 3 ст. 56 Закону № 280 | |
| Сільський, селищний, міський голова | З дня, наступного за днем одержання радою або її виконавчим комітетом копії відповідного рішення суду без прийняття рішення відповідної ради (п. 3 ч. 1 ст. 79, п. 2 ч. 7 ст. 79 Закону № 280) |
| Секретар сільської, селищної, міської ради | За рішенням відповідної ради у порядку, визначеному ч. 5 ст. 50 Закону № 280 |
| За вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією | |
| Посада | Порядок звільнення |
| Голова обласної, районної, районної у місті ради | Через припинення депутатських повноважень — в описаній ситуації застосувати неможливо. В інших випадках — у порядку, визначеному ч. 4 ст. 55 Закону № 280 |
| Заступник голови обласної, районної, районної у місті ради | Через припинення депутатських повноважень — в описаній ситуації застосувати неможливо. В інших випадках — у порядку, визначеному ч. 3 ст. 56 Закону № 280 |
| Сільський, селищний, міський голова | За рішенням відповідної ради, прийнятим шляхом таємного голосування не менш як 2/3 голосів депутатів від загального складу ради (ч. 2 і 3 ст. 79 Закону № 280) |
| Секретар сільської, селищної, міської ради | За рішенням відповідної ради у порядку, визначеному ч. 5 ст. 50 Закону № 280 |
6 Закон України від 11.07.02 р. № 93-IV «Про статус депутатів місцевих рад». Далі за текстом — Закон № 93.
7 Закон України від 21.05.97 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні». Далі за текстом — Закон № 280.
Хоча ч. 2 ст. 65 Закону № 1700 зобов’язує застосовувати дисциплінарне стягнення до осіб, притягнутих до відповідальності за корупційні правопорушення та правопорушення, пов’язані з корупцією, у випадках з головами, заступниками голів обласних, районних та районних у місті рад це буде зробити непросто навіть у разі вчинення злочину (якщо він не передбачає по-збавлення волі). По-перше, за чинними наразі приписами ч. 4 ст. 55 та ч. 3 ст. 56 Закону № 280 винести на розгляд це питання можна лише за ініціативою не менше ніж 1/3 депутатів відповідної ради, що досить складно зробити з огляду на особливу організацію цієї процедури. По-друге, не факт, що рада проголосує за накладення дисциплінарного стягнення у вигляді дострокового припинення повноважень.
Тепер щодо працівників, які призначаються на посади.
| Для посадовців ОМС, які ПРИЗНАЧАЮТЬСЯ на посади | |
| За вчинення корупційного злочину | |
| Підстава звільнення | Згідно з абз. 5 ч. 1 ст. 20, ч. 3 ст. 20 Закону України від 07.06.01 р. № 2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування»8 |
| Порядок звільнення | Керівники відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради — за розпорядженням сільського, селищного, міського голови, голови одноособово, а у випадках, передбачених законом, — за погодженням з відповідними органами виконавчої влади (п. 10 ч. 4 ст. 42, ч. 3 ст. 54 Закону № 280) |
| В усіх інших випадках: згідно з приписами Закону № 280, визначеними для відповідного рівня посади та з урахуванням структури місцевої ради (наявності чи відсутності виконавчих органів, зареєстрованих як самостійна юридична особа), рішення приймає або голова ради, або уповноважена особа роботодавця | |
| За вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією | |
| Підстава звільнення | Не обов’язково |
| Порядок звільнення | Згідно з приписами Закону № 280, визначеними для відповідного рівня посади та з урахуванням структури місцевої ради (наявності чи відсутності виконавчих органів, зареєстрованих як самостійна юридична особа), рішення приймає або голова ради, або уповноважена особа роботодавця |
8 Далі за текстом — Закон № 2493.
Важливо! Про обов’язковість застосування такого заходу дисциплінарного стягнення, як звільнення, у випадку притягнення особи до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов’язане з корупцією, я би посперечалася. Справа у тому, що припис ч. 3 ст. 20 Закону № 2493 передбачає обов’язкове звільнення лише за вчинення корупційних правопорушень, а з 26.04.15 р. правопорушення, визначені гл. 13-А КпАП, є «правопорушеннями, пов’язаними з корупцією», а не «корупційними правопорушеннями».
Також не забувайте, що згідно з чинною наразі редакцією абз. 3 ч. 1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України у справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) у зв’язку з повідомленням ним або членом його сім’ї про порушення вимог Закону № 1700 іншою особою обов’язок доказування правомірності прийнятих при цьому рішень, вчинених дій покладається на відповідача.
Отже, рішення про застосування цих заходів мають бути обґрунтовані та підкріплені належними доказами, а не просто бажанням звільнити особу з посади!
Ось, власне, й усе, про що я би хотіла поговорити сьогодні. Як бачите, запитань чимало! А тому запрошую усіх охочих висловлюватися з цього приводу на нашому форумі budget.factor.ua у рубриці «Антикорупційне законодавство».
