Основне завдання, яке ставилося перед учасниками секції, — це обговорення існуючих сьогодні проблемних питань у сфері екології, які відчувають в першу чергу представники органів місцевого самоврядування під час здійснення своїх повноважень. З цією метою всім учасникам засідання секції була надана можливість завчасно підготувати свої пропозиції з окреслених питань. Найбільш актуальні з них були узагальнені й винесені на розгляд секції. Слід відмітити велику активність та зацікавленість представників органів місцевого самоврядування у їх вирішенні, які не просто проаналізували та резюмували наявність проблем в сфері екології, а й надали виважені пропозиції до чинного законодавства з означених питань.
Наведемо окремі з них.
У першому наближенні можна констатувати, що найбільш розповсюдженими проблемами, якими сьогодні опікуються органи місцевого самоврядування, є в першу чергу відсутність узгодженості питань під час виконання владних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері охорони навколишнього природного середовища. Тобто сьогодні є нагальна потреба у деталізації повноважень органів місцевого самоврядування в цій сфері. Однією з найболючіших проблем в цій частині залишається невизначений механізм та важелі здійснення контрольних повноважень органів місцевого самоврядування в сфері навколишнього природного середовища. Представники органів місцевого самоврядування наголосили, що згідно з чинним законодавством України місцеві ради несуть в межах своєї компетенції відповідальність за стан навколишнього природного середовища та здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Однак на практиці в органів місцевого самоврядування фактично відсутні важелі та інструменти для здійснення своїх контрольних повноважень. Тому було запропоновано визначити вичерпний перелік конкретних власних та делегованих повноважень органів місцевого самоврядування в галузі охорони навколишнього природного середовища, атмосферного повітря, поводження з відходами, використання природних ресурсів тощо. Крім того, наголошувалося на необхідності виключити дублювання функцій та повноважень у цій сфері та чітко розмежувати їх між різними органами управління.
Інша проблема, яка, на думку органів місцевого самоврядування, вимагає найскорішого вирішення, — це порядок розподілу екологічного податку, який сьогодні зараховується до загального фонду бюджету, а не до спеціального, як це було до початку 2015 року.
Новий перерозподіл екологічного податку ускладнив його цільове використання саме на природоохоронні заходи. Тому органи місцевого самоврядування пропонують повернути попередній розподіл: зарахування екологічного податку до спеціального фонду.
Слід відзначити, що в цьому напряму вже є позитивні зрушення і Асоціація міст України буде тримати на контролі це питання.
Наступне питання, яке виносилося на обговорення секції, — це наявні неузгодження законодавства в частині контролю та притягнення до адміністративної відповідальності у сфері охорони зелених насаджень.
Проблема полягає в тому, що Кодекс України про адміністративні правопорушення не наділяє органи місцевого самоврядування повноваженнями щодо складання протоколів за правопорушення, передбачені ст. 153 цього Кодексу («Знищення або пошкодження зелених насаджень або інших об’єктів озеленення населених пунктів»).
Сьогодні такими функціями наділені лише державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища та громадські інспектори з охорони довкілля.
Таке звужене коло осіб, які мають право складати протоколи відповідно до зазначеної статті, знижує ефективність здійснення контролю за збереженням зелених насаджень на території населених пунктів.
Тому органи місцевого самоврядування запропонували внести зміни до ч. 2 ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що наводить перелік осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, включивши до них осіб, які призначаються виконавчими органами сільських, селищних та міських рад.
Пропозиція на той момент була дуже доречна. Але сьогодні вже необхідно враховувати, що 21.05.15 р. Парламентом було прийнято за основу проект Закону України «Про муніципальну варту» і повноваженнями щодо складання протоколів за знищення (пошкодження) зелених насаджень наділяється саме муніципальна варта. І тепер необхідно активно включитися в процес об’єднання територіальних громад, оскільки право на їх створення будуть мати лише об’єднані територіальні громади.
Крім іншого, дуже активно на засіданні секції обговорювалася існуюча неузгодженість в нормативних актах щодо порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників на території населеного пункту.
Представники органів місцевого самоврядування констатували, що сьогодні склалася складна ситуація зі сплатою відновної вартості зелених насаджень, видалення яких здійснюється на підставі документів, передбачених ст. 34 Закону України від 17.02.11 р. № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності».
Алгоритм дій особи, яка має намір здійснити видалення зелених насаджень, прямо передбачений постановою КМУ від 01.08.06 р. № 1045 «Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах».
За загальними правилами цього документа для видалення зелених насаджень необхідно отримати рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради. Цьому рішенню передують певні процедурні моменти: утворення комісії, складення акта стану зелених насаджень та нарахування їх відновної вартості. Є й винятки, які дозволяють не отримувати таке рішення виконавчого органу місцевої ради, а здійснювати видалення на підставі документів, передбачених ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». В свою чергу, це призводить до того, що відновна вартість не сплачується, оскільки органи місцевого самоврядування залишаються осторонь цього процесу.
Проблема відсторонення органів місцевого самоврядування від розрахунку відновної вартості зелених насаджень, знесення яких здійснюється на підставі документів, передбачених ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», в першу чергу полягає в тому, що замовники будівництва не вважають за потрібне звертатися до органів місцевого самоврядування з відповідними заявами про майбутнє заплановане видалення зелених насаджень. Більше того, постанова КМУ від 01.08.06 р. № 1045 «Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах» прямо не зобов’язує їх це робити.
Тому органи місцевого самоврядування запропонували внести відповідні зміни до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та передбачити можливість розпочинати будівельні роботи лише після сплати відновної вартості зелених насаджень.
На секції було розглянуто й низку інших питань у сфері екології, які заслуговують на увагу і вимагають їх вирішення якщо не на законодавчому рівні, то шляхом врегулювання в інших нормативно-правових актах.
Можна анонсувати, що головна мета, яка ставилася на секції, була досягнута: учасники надали свої пропозиції, дійшли згоди з найбільш актуальних проблемних питань і напрацювали подальший план своєї роботи перш за все в правовому полі.
За результатами секції було складено паспорт сфери екологічної політики та природокористування і визначено його складові, а саме:
1) короткий опис сфери «Екологічна політика та природокористування»;
2) чинне правове поле у сфері діяльності органів місцевого самоврядування «Екологічна політика та природокористування»;
3) головні проблеми сфери та можливі шляхи їх вирішення;
4) цільова аудиторія;
5) статистична інформація щодо сфери.
