1 Далі за текстом — ПК.
2 Далі за текстом — Закон № 71.
Статус пільговиків
Дійсно, Законом № 71 бюджетні установи виключені з пільгового переліку щодо сплати земельного податку для юридичних осіб ( ст. 282 ПК).
Тож сталося так, що з 01.01.15 р. бюджетники «перекочували» у статус платників.
Запитаємо в нашого експерта: хто є платниками цього податку?
Цитата
Відповідно до п. 269.1 ст. 269 ПК платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, які сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою ( п. 287.1 ст. 287 ПК). При цьому об’єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Зверніть увагу: право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України3.
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюють відповідно до Закону України від 01.07.04 р. № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»4 (ст. 126 ЗК).
3 Далі за текстом — ЗК.
4 Далі за текстом — Закон № 1952.
Невже бюджетні установи мають сплачувати цей податок? Давайте розбиратись.
Плата за землю з 01.01.15 р. віднесена до місцевих податків і зборів, включена до складу податку на майно. Тож місцеві ради на виконання вимог чинного законодавства повинні прийняти рішення про встановлення ставки податку на майно в частині плати за землю і, зокрема, визначити ставки земельного податку та перелік пільг зі сплати податку.
Тому спочатку доречно було б дізнатись: чи були надані пільги зі сплати земельного податку відповідній установі. Якщо так, то установа на цілком законних підставах має право не сплачувати його. Якщо ні, то установа буде платником такого податку на загальних підставах, визначених ПК.
На чому зосереджує увагу наш експерт?
Цитата
Сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів ( п. 12.3 ст. 12 ПК).
Органи місцевого самоврядування5 до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам.
Враховуйте: податкова пільга — передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 ст. 30 ПК (п. 30.1 ст. 30 ПК).
5 Далі за текстом — ОМС.
Отже, платник податків може використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії. Це прямо прописано п. 30 ст. 30 ПК.
Наголосимо: ОМС мають право встановлювати ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується тільки на відповідній території ( п. 284.1 ст. 284 ПК).
Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то його звільняють від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачують починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право ( п. 284.2 ст. 284 ПК).
Приклад зазначеного надає експерт:
Цитата
Харківською міською радою затверджено перелік пільг щодо сплати земельного податку у м. Харкові у 2015 році та особливості оподаткування плати за землю згідно з додатком № 3 до рішення від 21.01.15 р. № 1793/15 «Про внесення змін до рішення 4 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 12.01.11 р. № 126/11 «Про врегулювання питань справляння податків на території міста Харкова відповідно до норм Податкового кодексу України»6.
Відповідно до п. 2.1.3 рішення ХМР № 1793/15 звільняються від сплати земельного податку органи державної влади та ОМС, органи прокуратури, заклади, установи та організації, спеціалізовані санаторії України для реабілітації, лікування та оздоровлення хворих, військові формування, утворені відповідно до законів України, Збройні Сили України та Державна прикордонна служба України, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Таким чином, враховуючи, що рішення ХМР № 1793/15 про надання пільги щодо земельного податку прийнято Харківською міською радою 21.01.15 р., платники відповідної категорії звільняються від сплати земельного податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. Тобто у лютому.
6 Далі за текстом — рішення ХМР № 1793/15.
Про поліклініку
Для багатьох читачів є не зовсім зрозумілою одна з вимог ст. 287 ПК.
Процитуємо її: «власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно ( п. 287.8 ст. 287 ПК)».
Однак наголосимо: зазначене стосується власників приміщення. Тобто власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ст. 317 Цивільного кодексу України7). Саме на цьому наголошує Державна податкова адміністрація у листі від 13.05.11 р. № 4896/Б/10-1014/1908 «Про надання відповіді [щодо плати за землю]».
7 Далі за текстом — ЦК.
Згідно з чинним законодавством у разі коли суб’єкт господарювання набуває приміщення в багатоквартирному будинку, то до нього у відповідності до ст. 377 ЦК не переходить право власності на земельну ділянку, а відомості про нього не вносяться в земельний кадастр.
У нашому випадку приміщення передане за рішенням міської ради в оперативне управління.
Правом оперативного управління визнається речове право суб’єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених ГК та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом) (ч. 1 ст. 137 Господарського кодексу України8). Тобто в разі коли у приміщення, переданого в оперативне управління, не відбувається зміна власника. У нашому випадку — це міська рада.
Крім того, власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб’єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб’єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням.
8 Далі за текстом — ГК.
Тобто формально поліклініка не є платником податку на землю. Адже вона не є власником ані приміщення, в якому знаходиться, ані земельної ділянки, розташованої під цим приміщенням.
Тобто земельний податок повинен сплачувати саме власник нежитлового приміщення за частину земельної ділянки, на якій розташований багатоквартирний будинок (з урахуванням прибудинкової території), пропорційно належної йому частки площі нежитлового приміщення у загальній площі багатоквартирного будинку (загальної площі житлових та нежитлових приміщень). У нашому випадку власник — міська рада.
Ось що з цього приводу говорить експерт:
Цитата
Юридична особа — власник нежитлового приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Землекористувачі — це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди ( пп. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПК).
Згідно зі ст. 42 ЗК земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.
Тож не забувайте, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування — земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні ( ст. 269 та 270 ПК).
Також зауважимо, що підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру9 ( п. 286.1 ст. 286 ПК). Що це означає?
9 Далі за текстом — ДЗК.
Перш за все, якщо міська рада не затвердила своїм рішенням пільги зі сплати такого податку — вона буде платником, оскільки вона є власником приміщення (див. приклад Харківської міської ради, наданий експертом на початку статті: в ньому ОМС віднесено до пільгової категорії зі сплати земельного податку). Та при цьому в неї мають бути належним чином оформлені усі документи на приміщення, у тому числі дані щодо земельної ділянки повинні бути внесені до ДЗК.
Про які ж документи йдеться?
А йдеться про документи на приміщення. Тож зосередимо увагу на декількох важливих моментах:
Перший. Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (ч. 1 ст. 182 ЦК).
Другий. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній установлюються законом (ч. 4 ст.182 ЦК). Як зазначав наш експерт на початку статті, порядок проведення такої реєстрації визначено Законом № 1952.
Крім того, право оперативного управління є похідним правом, яке реєструється після проведення державної реєстрації права власності на відповідний об’єкт нерухомого майна.
Третій. Неоформлення документів на нерухоме майно або на земельну ділянку є порушенням чинного законодавства. Тож, якщо у власника майна не оформлені документи — податок нараховуватись не буде, оскільки даних у ДЗК щодо земельної ділянки, на якій розташована така будівля, немає. Але це не є причиною для несплати. Платник зобов’язаний здійснити оформлення документів належним чином та сплачувати податок.
Ось що говорить наш експерт:
Цитата
Юридичні особи, які не оформили відповідно до законодавства право власності або користування землею, в тому числі якщо вони є власниками будівель (споруд) або їх частин, мають звернутись до органів виконавчої влади та ОМС для оформлення та реєстрації права власності на такі земельні ділянки.
Зауважу: відповідальність за порушення земельного законодавства передбачена ст. 144 ЗК.
Так, у разі виявлення порушень відповідно до закону на порушника складають протокол про адміністративне правопорушення і встановлюють термін для усунення порушень. У разі не виконання протягом зазначеного строку вимог щодо припинення порушення земельного законодавства матеріали передають до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування для припинення права користування земельною ділянкою.
Про оренду
Запитують читачі і про випадки, коли приміщення передано в оренду. Отже, уявімо: власником приміщення є поліклініка. При цьому міською радою не передбачені пільги зі сплати податку для бюджетних установ. Тобто поліклініка має сплачувати земельний податок на загальних підставах. Через деякий час установа вирішила здавати частину приміщення в оренду. Хто буде сплачувати податок у такому разі?
Якщо установа вирішила здавати частину приміщення в оренду — вона залишається платником на підставі права власності на майно. Але покласти такі витрати можна й на орендаря. Фактично саме він використовує частину приміщення установи, тому має сплачувати й частину податку за неї. Підставою для цього можуть слугувати ст. 269 та 270 ПК.
Таку ж думку висловлюють і самі податківці в роз’ясненнях, розміщених на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР». Вони роблять акцент на вимогах ст. 797 ЦК.
Так, плата, яку справляють з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою. Тож під час укладання договору оренди будівлі, споруди (їх частини), нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку за домовленістю сторін до складу орендної плати може бути віднесено плату за користування земельною ділянкою (ст. 797 ЦК).
Іншими словами, сторони можуть включити в договір оренди умову про відшкодування орендарем орендодавцю суми земельного податку у складі орендної плати за приміщення.
Наш експерт доповнює:
Цитата
Одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму (ст. 796 ЦК).
У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець.
Зауважимо й таке.
Якщо бюджетна установа є пільговиком зі сплати земельного податку (тобто коли місцева рада прийняла відповідне рішення про пільги) та надає в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) треба сплачувати на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території. Така вимога прописана у п. 284.3 ПК.
Зберегти пільгу щодо сплати податку на землю можна у тому разі, якщо бюджетна установа надає будівлі, споруди (їх частини) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування.
Про особливості справляння податку на землю
Зазначимо дещо і про сплату податку на землю.
Юридичні особи — власники нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку мають самостійно обчислювати суму податку щороку станом на 1 січня та подавати ( ст. 286 ПК):
1 | або одну річну Податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) не пізніше 20 лютого поточного року до відповідного органу ДПС за місцезнаходженням земельної ділянки. У ній вказують річну суму податку з розбивкою на рівні частки за місяцями ( п. 286.2 ПК) |
2 | або замість однієї річної Декларації на поточний рік щомісяця подають звітну місячну Декларацію протягом 20 календарних днів місяця, наступного за звітним ( п. 286.3 ПК) |
Для того щоб розрахувати розмір податку на землю, юридичні особи повинні мати інформацію про:
1 | площу земельної ділянки, за яку сплачується земельний податок |
2 | нормативну грошову оцінку одиниці площі земельної ділянки, що знаходиться під багатоквартирним будинком, якщо вона проведена |
3 | ставку податку, яка залежить від того, проведена оцінка чи ні |
Так, якщо вона проведена — ставку встановлюють у розмірі не більше 3 % від такої оцінки ( ст. 274 ПК). Якщо вона не проведена — її треба обов’язково провести.
Зауважимо: нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, проводиться незалежно від їх цільового призначення не рідше ніж один раз на 5 — 7 років ( ст. 18 Закону України від 11.12.03 р. № 1378-IV «Про оцінку земель»).
