Теми статей
Обрати теми

Формування спроможних громад: знайомимося з Методикою

Федченко Л., головний редактор
Постановою КМУ від 08.04.15 р. № 214 затверджено Методику формування спроможних територіальних громад1. Методикою, зокрема, визначаються механізм та умови формування спроможних територіальних громад та порядок розроблення і схвалення перспективного плану формування територій громад АР Крим та області. Розберемо детально норми цієї Методики.

1 Далі за текстом — Методика.

Як водиться, все починається з термінології. Тож Методика тлумачить такі терміни:

спроможна територіальна громада

територіальні громади сіл (селищ, міст), які в результаті добровільного об’єднання здатні самостійно або через відповідні органи місцевого самоврядування забезпечити належний рівень надання послуг, зокрема у сфері освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту, житлово-комунального господарства, з урахуванням кадрових ресурсів, фінансового забезпечення та розвитку інфраструктури відповідної адміністративно-територіальної одиниці

потенційний адміністративний центр спроможної територіальної громади

населений пункт (село, селище, місто), який, як правило, розташований найближче до географічного центру території спроможної територіальної громади та має найбільш розвинуту інфраструктуру

зона доступності потенційного адміністративного центру спроможної територіальної громади

територія навколо потенційного адміністративного центру спроможної територіальної громади, що визначається з урахуванням доступності послуг у відповідних сферах на території такої громади

Щодо інших термінів — вони вживаються у значенні, наведеному в законах України від 21.05.97 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» та від 05.02.15 р. № 157-VIII «Про добровільне об’єднання територіальних громад».

Отже, за п. 3 Методики формування спроможних територіальних громад здійснюється з урахуванням:

1

здатності органів місцевого самоврядування вирішувати суспільні питання, які належать до їх компетенції, для задоволення потреб населення відповідних адміністративно-територіальних одиниць

2

історичних, географічних, соціально-економічних, культурних особливостей розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць

3

розвитку інфраструктури відповідних адміністративно-територіальних одиниць

4

фінансового забезпечення відповідних адміністративно-територіальних одиниць

5

трудової міграції населення

6

доступності послуг у відповідних сферах

Формування спроможних територіальних громад здійснюється шляхом (п. 4 Методики):

1

розроблення Радою міністрів АР Крим, облдержадміністрацією проекту перспективного плану

2

схвалення проекту перспективного плану Верховною Радою АР Крим, обласною радою

3

затвердження КМУ перспективних планів

4

добровільного об’єднання територіальних громад

5

формування органів місцевого самоврядування спроможних територіальних громад

Увага! Рада міністрів АР Крим, облдержадміністрація розробляє проект перспективного плану відповідно до цієї Методики із залученням у разі потреби представників органів місцевого самоврядування, органів само- організації населення та громадськості відповідних адміністративно-територіальних одиниць (п. 5 Методики).

А тепер перейдемо до етапів формування спроможних територіальних громад.

Так, відповідно до п. 6 Методики формування спроможних територіальних громад здійснюється у такій послідовності:

пп. п. 6

Етапи формування спроможних територіальних громад

1

визначення потенційними адміністративними центрами міст обласного значення та населених пунктів, що мають статус районних центрів, та зон їх доступності

Зони доступності таких потенційних адміністративних центрів визначаються на відстані не більш як 20 кілометрів дорогами з твердим покриттям. Відстань може бути збільшена до 25 кілометрів у разі, коли чисельність населення спроможної територіальної громади в зоні віддаленості від потенційного адміністративного центру більш як 20 кілометрів становить не більш як 10 відсотків загальної чисельності населення такої громади.

Така відстань може бути зменшена у разі відсутності доріг з твердим покриттям чи особливостей рельєфу, що унеможливлює сполучення (ріки без мостів, гори).

Зони доступності потенційних адміністративних центрів спроможних територіальних громад визначаються з урахуванням доступності послуг у відповідних сферах, зокрема часу прибуття для надання швидкої медичної допомоги у невідкладних випадках та пожежної допомоги, що не має перевищувати 30 хвилин

2

визначення потенційними адміністративними центрами населених пунктів (сіл, селищ, міст), які раніше мали статус районних центрів та розташовані на відстані більш як 20 кілометрів дорогами з твердим покриттям від міст обласного значення та населених пунктів, які мають статус районних центрів, та зон їх доступності

Зони доступності таких потенційних адміністративних центрів визначаються відповідно до пп. 1 п. 6 Методики.

У разі розташування в зоні доступності потенційного адміністративного центру спроможної територіальної громади, визначеного відповідно до пп. 1 і 2 п. 6 Методики, населеного пункту (села, селища, міста), який має відповідні кадрові ресурси, фінансове забезпечення та розвинуту інфраструктуру (зокрема, на території якого є загальноосвітній навчальний заклад I—III ступеня, проживає не менш як 250 дітей шкільного і 100 дітей дошкільного віку), такий населений пункт може бути визначений потенційним адміністративним центром спроможної територіальної громади

3

визначення потенційними адміністративними центрами інших населених пунктів (сіл, селищ, міст), територія яких не охоплюється зонами доступності потенційних адміністративних центрів, визначених відповідно до пп. 1 і 2 цього пункту, які розташовані на відстані не менш як 20 кілометрів дорогами з твердим покриттям від таких потенційних адміністративних центрів та частково забезпечені інфраструктурою

У разі наявності на території, яка не охоплюється зонами доступності потенційних адміністративних центрів, визначених відповідно до пп. 1 і 2 п. 6 Методики, більш як одного населеного пункту, який може бути визначений потенційним адміністративним центром, перевага надається тому, що має найбільш розвинуту інфраструктуру

При цьому межі території спроможної територіальної громади визначаються по зовнішніх межах юрисдикції рад територіальних громад, що входять до її складу (п. 7 Методики).

До того ж, п. 8 Методики передбачено вимоги, з дотриманням яких визначаються межі територій спроможних територіальних громад:

1

територія спроможної територіальної громади має включати території територіальних громад, що входять до її складу, та бути нерозривною

2

спроможні територіальні громади розташовуються у межах території АР Крим, однієї області та у разі можливості одного району

Важливо

Територіальна громада, яка розташована на однаковій відстані від потенційних адміністративних центрів спроможних територіальних громад, може бути включена до складу тієї спроможної територіальної громади, потенційний адміністративний центр якої має найбільш розвинуту соціальну і транспортну інфраструктуру та розташований у межах одного району.

(п. 9 Методики)

А зараз пропонуємо повернутися до п. 5 Методики і співставити його з п. 10.

Згідно з п. 5 Методики Рада міністрів АР Крим, обл­держадміністрація має розробляти проект перспективного плану із залученням у разі потреби представників органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та громадськості відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

А от п. 10 Методики вже надає реальну можливість для органів місцевого самоврядування брати участь у процесі розроблення проекту перспективного плану. Так, у ньому йдеться, що з метою забезпечення відкритості та прозорості роботи з розроблення проекту перспективного плану утворюється робоча група, до складу якої входять представники Ради міністрів АР Крим, облдержадміністрації, відповідних органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та громадськості.

Окремої уваги заслуговує п. 11 Методики — він покликаний забезпечити врахування інтересів безпосередніх учасників процесу добровільного об’єднання територіальних громад — самих цих громад. Отже, відповідно до цього пункту Методики з метою врахування інтересів територіальних громад під час розроблення проекту перспективного плану уповноважені Радою міністрів АР Крим, облдержадміністрацією посадові особи проводять консультації з уповноваженими представниками органів місцевого самоврядування та їх асоціацій, а також суб’єктами господарювання та їх громадськими об’єднаннями.

Увага! За результатами консультацій оформляється протокол.

Консультації проводяться під час:

1

визначення переліку територіальних громад, що можуть увійти до складу спроможної територіальної громади

2

визначення переліку територіальних громад, території яких не охоплюються зонами доступності потенційних адміністративних центрів

3

визначення меж територій спроможних територіальних громад

Примітка. Консультації проводяться насамперед з представниками територіальних громад, території яких охоплюються зонами доступності кількох потенційних адміністративних центрів.

У разі, якщо в процесі розроблення проекту перспективного плану після проведення консультацій виник­ла необхідність внесення до нього змін, проводяться додаткові консультації (п. 12 Методики).

Відповідно до п. 13 Методики проект перспективного плану розробляється в електронному та паперовому вигляді та включає:

1

графічну частину, яка складається в масштабі 1:2000—1:10000, відображає межі спроможних територіальних громад, їх потенційні адміністративні центри та всі населені пункти, що увійшли до їх складу

2

паспорти спроможних територіальних громад за формою згідно з додатком

Проект перспективного плану має бути схвалений Верховною Радою АР Крим, відповідною обласною радою та затверджений у встановленому порядку КМУ (п. 14 Методики).

На офіційному сайті КМУ (див. за посиланням http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=248117469) можна ознайомитися із презентаційним матеріалом до Методики. Зокрема, презентація містить декілька важливих тез, на які варто звернути увагу.

Щодо обгрунтування необхідності схвалення Методики йдеться про те, що:

Цитата

Ряд нових територіальних громад об’єктивно не зможуть забезпечувати на належному рівні надання вторинної медичної допомоги та спеціалізованої освіти. Передбачається, що ці послуги будуть передані на субрегіональний рівень відповідно до постанови КМУ № 333 від 1 квітня 2014 року «Про затвердження Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації виконавчої влади». Однак поки така передача не здійснена, слід очікувати передачу коштів з бюджетів новостворених громад до тих, де необхідна інфраструктура існує, в порядку, визначеному ст. 93 Бюджетного кодексу України.

Щодо впливу створення перспективного плану на добровільне об’єднання громад зазначено:

Цитата

Формування органів місцевого самоврядування спроможних територіальних громад відбувається на перших виборах. ВР АРК, обласна рада одночасно з прийняттям рішення про утворення об’єднаної територіальної громади призначає перші місцеві вибори депутатів сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади та відповідно сільського, селищного, міського голови.

Слід розрізняти два етапи формування нового адміністративно-територіального устрою — створення Перспективного плану та добровільне об’єднання громад. Перший етап — обов’язковий для виконання органами виконавчої влади на рівні обласних державних адміністрації. Також стимулюється затвердження Перспективного плану обласними радами. Очікується, що цей етап буде обмежений у часі до червня.

Другий етап — не має чітких часових рамок, адже створення громад здійснюється на добровільних засадах. Однак слід зауважити, що досвід європейських країн, які проходили через етап добровільного об’єднання, свідчить про те, що він завжди успішно закінчувався через прийняття законодавчих рішень щодо вирішення питання формування повноцінного адіміністративно-територіального устрою. При цьому бюджетні та інфраструктурні переваги отримували тільки новостворені одиниці, керівництво яких проявило активність при реалізації етапу саме добровільного об’єднання.

Загалом процес об’єднання територіальних громад може йти паралельно і незалежно від створення Перспективних планів формування спроможних територіальних громад. Однак тільки ті об’єднання, які повністю вписуватимуться у встановлену Перспективним планом матрицю, отримують додаткові повноваження і ресурси, які наразі є у містах обласного рівня та районах.

Щодо залучення представників місцевих громад до розробки перспективних планів Мінрегіоном зазначається, що воно вкрай бажане, оскільки при цьому не тільки уточнюються параметри майбутніх адміністративно-територіальних одиниць, але і йде звикання до нової конфігурації організації влади. Щодо проведення консультацій з метою врахування інтересів територіальних громад та забезпечення відкритості і прозорості роботи з розроблення проекту перспективного плану: вони проводяться насамперед з представниками територіальних громад, території яких охоплюються зонами доступності кількох потенційних адміністративних центрів. При розробці перспективного плану особливо важлива роль, зазначається у презентації, сільських, селищних, міських голів, які можуть бути ініціаторами добровільного об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі