Ефективна місцева демократія та добре врядування є основою і гарантом сприяння динамічному соціально-економічному розвитку, створенню сприятливого інноваційно-інвестиційного клімату, створенню сучасних високотехнологічних, високооплачуваних робочих місць, підвищенню загальнолюдської і політичної культури, запобіганню постійним конфліктам різного рівня впливу, що характерно для нашого часу.
У цьому контексті важливе значення відіграє необхідність впровадження в життєдіяльність кожної місцевої влади, кожної територіальної громади 12-го принципу доброго врядування — підзвітності, що передбачає:
1 | відповідальність усіх посадових осіб за відповідні управлінські рішення |
2 | важливість повідомлення про всі рішення та хід їх виконання, а також можливість їх оскарження |
3 | впровадження ефективних заходів протидії різного роду зловживанням, що порушують права людини |
Допомога у реалізації цих завдань знаходиться серед пріоритетів Програми Ради Європи «Академія лідерства», яка реалізується в Україні Центром експертизи реформ місцевого самоврядування Ради Європи та відіграє значну роль не тільки в підвищенні спроможності керівників місцевого й регіонального рівня в управлінні місцевими справами, а й у підвищенні рівня взаємної довіри влади та громади, отриманні знань і навичок керівниками органів місцевого самоврядування в частині співпраці з населенням та громадськими організаціями. А це і є головною основою підзвітності і відповідальності на місцевому рівні.
З урахуванням практики автор може стверджувати, що саме система підзвітності і відповідальності буде спонукати почуття причетності до конкретних справ, результатів реалізації рішень та покращенню рівня якості життя громади в цілому.
Безперечно, що саме за участі громадян, особливо соціально активних, які є в більшості своїй носіями думки усієї громади (досвід 19-річної діяльності Громадської ради з розвитку м. Славутича), місцевій владі надається можливість визначати пріоритетні питання, вирішення яких, в першу чергу, і очікують громадяни. На практиці відносин саме це демонструє реалізація Славутицької програми «100 дрібниць для мера». З 2014 року щорічна програма розробляється за активної участі славутичан з допомогою електронного врядування.
З точки зору філософії лідерства, ми маємо ефективну практику створення сучасних команд територіальних громад. Саме така модель місцевої демократії створює сприятливі і оптимальні умови для дієвості і результативності принципу підзвітності і, водночас, неминучої відповідальності конкретних керівників місцевих влад, органів місцевого самоврядування за зроблену справу в інтересах людей.
Але як оцінити результативність діяльності місцевої влади та співробітництва її зі спільнотою? Для оцінки успішності Радою Європи розроблено:
1 | складові принципу (опис діяльності та відповідних організаційних заходів) |
2 | індикатори (передбачають перевірку ступеню реалізації) |
3 | опитувальники (дозволяють отримати інформацію як від представників органу місцевого самоврядування, так і від територіальної громади) |
Найважливіше в цьому процесі, на думку автора, отримати оцінку громади. Саме вона і буде критерієм оцінювання діяльності місцевої влади, яка згодом стане визначальною на черговій виборчій кампанії.
Якщо звернутись до кращої практики на місцях, доречно буде згадати успішне впровадження Комплексної системи управління якістю надання адміністративних і соціальних послуг, що надаються територіальній громаді м. Славутича у відповідності до вимог міжнародного стандарту ISO 9001:2008.
Важливу роль в життєдіяльності територіальних громад почали відігравати їх Статути. Так, з 2009 року в життя Славутицької територіальної громади запроваджується її Статут як «мала Конституція». Цим документом передбачено створення організаційно-інформаційного механізму участі жителів міста в управлінні (ст. 3.9, 3.10, 3.11, 3.13, 3.14) та відповідальності органів і посадових осіб місцевого самоврядування перед територіальною громадою, державою, фізичними та юридичними особами (ст. 6.2), отримання будь-якої інформації щодо діяльності міської влади, комунальних підприємств, установ та організацій у межах чинного законодавства.
За інформаційне забезпечення процесів діяльності в м. Славутичі відповідає Управління інформації та електронного врядування. Створена система інформування в місті була відзначена на багатьох відповідних конкурсах.
Можливість брати участь та контролювати будь-який процес розробки, прийняття та реалізації рішень славутичани можуть реалізовувати через Громадську раду з розвитку міста, діяльність Центру розвитку громади, молодіжної ради «Майбутнє Славутича», ветеранські організації та інші структури (ст. 3.14).
Відпрацьована і реально діє система звітності міського голови, керівників управлінь і відділів виконавчого комітету міської ради, директорів комунальних підприємств, представників державних установ і підприємств, інформування про постійну взаємодію з правоохоронними органами міста.
Понад 20 років працює система зворотного зв’язку місцевої влади з територіальною громадою в цілому, яку забезпечує Соціально-психологічний центр, який був створений за сприяння ЮНЕСКО. У соціологічних дослідженнях передбачається оцінювання ефективності діяльності міського голови, міської влади, в цілому довіри до влади та узагальнюються проблемні питання і сьогодення, і стратегічного характеру.
План соціально-економічного розвитку, бюджети, інші нормативно-правові акти органів місцевого самоврядування є доступними, відкритими для публічного обговорення та перегляду в разі необхідності (особливих змін потребує бюджетний процес).
Можна стверджувати, що в місті діє механізм протидії неефективним рішенням та порушенням прав громадян з боку місцевої влади, окремих чиновників. До ефективних форм звітності можна віднести наступні: Загальні збори громадян зі звітом міського голови, Муніципальні слухання з актуальних питань життя громади, постійно діюча рубрика в газеті «Запитай у мера», можливість звернення через сайт та соціальні мережі, прямі телеефіри і, звісно, безпосередні зустрічі в колективах міста, в тому числі і зі звітом, дія телефону довіри та «гарячої лінії». Усі ці форми успішно діють в місті.
Так, 24 лютого 2015 року було проведено Загальні збори громадян міста у Кіноконцертному комплексі з трансляцією у прямому ефірі.
У 2015 році мною, як міським головою, було проведено звітну кампанію «25 років служіння Славутичу: достойне минуле, стале сьогодення, майбутнє є, але від кожного з нас залежить, яким воно буде» із зустрічами у колективах міста. Також у рамках підготовки до звіту було проведено соціологічне дослідження з метою оцінки діяльності міського голови та міської влади в цілому у м. Славутичі за 25 років (березень 1990 — березень 2015). Анкета включала інформацію про основні події та надбання влади за вказаний період за такими блоками:
1 | забезпечення соціальних гарантій славутичан, зокрема чорнобильців |
2 | залучення громадськості до управління містом |
3 | розвиток освіти |
4 | розвиток культури та традицій міста |
5 | розвиток спорту та пропаганда здорового способу життя |
6 | організація медичного обслуговування славутичан |
7 | збереження та розвиток соціальної інфраструктури міста, будівництво житла та соціальних об’єктів |
8 | економічний розвиток, підтримка підприємництва, створення конкурентного середовища для малого та середнього бізнесу |
9 | реформування житлово-комунальної сфери міста |
10 | забезпечення правопорядку в місті |
11 | зовнішня співпраця |
Оцінку діяльності міського голови було проведено за 5-бальною шкалою. Більше 30 % славутичан оцінили діяльність на «відмінно», а в загальному позитивна оцінка і довіра склали 96,5 %. Якщо зробити аналіз за усі 20 років проведення досліджень, то найнижчі оцінки зафіксовано у міжвиборчий період (3,48 та 3,49), а найбільш високі — напередодні виборів — 4,03 та 4,07. Це підкреслює величезну вимогливість славутичан, зокрема працівників Чорнобильської АЕС, до міської влади. У 2010 році міський голова отримав 80 % голосів на виборах. Із результатів дослідження важливо відмітити занепокоєння славутичан щодо перспектив міста, з урахуванням завершення міжнародних проектів з приведення об’єкту «Укриття» до екологічно безпечного стану та зняття з експлуатації енергоблоків ЧАЕС (орієнтовно — 2064 рік).
Таким чином, спираючись на свій практичний досвід, ми можемо стверджувати важливість використання сучасними органами місцевого самоврядування інструментів вироблення критеріїв оцінювання своєї діяльності, порівняння її як із результатами своїх колег з інших громад, так і у часі, для визначення пріоритетів й завдань подальшої роботи — тобто те, що європейські фахівці іменують бенчмаркінгом, в тому числі бенчмаркінгом прозорості та підзвітності, який суттєво допомагає у визначенні результативності діяльності місцевої влади у певній сфері та конструктивного і постійного процесу вдосконалення та покращення рівня підзвітності та відповідальності.
Без сумніву, Україна сьогоденна знаходиться у пошуку принципово нових форм відносин «влада — громадянське суспільство». Важливо зрозуміти головну філософію реформ, яка полягає в кардинальній зміні на краще рівня якості життя кожної людини, кожної сім’ї, а це означає й українського суспільства в цілому.
