1 Далі за текстом — Закон № 329.
Реформування газового ринку України
15.12.10 р. Україна ратифікувала Протокол приєднання до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, ставши повноправним членом цієї організації. Для цього Україна зобов’язалася виконувати приписи Директив ЄС, що регулюють правила ринкової конкуренції, встановлюють нормативи діяльності підприємств енергетики та ін. Україна взяла на себе зобов’язання з лібералізації енергетичних ринків, зокрема, зупинення практики нерівних конкурентних умов і завищення цін, що виникають унаслідок існування вертикально-інтегрованих компаній, які здійснюють і постачання, і траспортування енергії як власники транзитних умов, фактично будучи монополістами на цьому ринку послуг.
Закон № 329 буде введено в дію 01.10.15 р. Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України» доведеться «поділитися місцем під сонцем» з меншими компаніями. Конкурентний ринок та полегшені умови входження нових гравців — умови лібералізації ціни на природний газ для споживачів, що може означати як збільшення, так і зменшення цін на природний газ залежно від рівня цін на ринку та якості продукції. Метою реформування газового ринку України є захист інтересів споживачів та постачальників газу.
Переваги реформування ринку газу:
1 | промислові споживачі газу матимуть можливість вільно змінювати постачальника, що зменшить їхню залежність від довгострокових контрактів |
2 | можливість отримання необхідної інформації ( у т. ч. про обсяг газу, що залишається у сховищах постачальника) полегшить процес закупівель промисловими споживачами та підвищить прозорість поставок енергоносіїв |
3 | формування цін на конкурентній основі дасть змогу уникнути штучного їх завищення чи заниження |
4 | демонополізація транзитних активів сприятиме надходженню інвестицій у енергетичну інфраструктуру |
5 | посилення єдиного регуляторного органу підвищить незалежність від бізнесових інтересів і політичних впливів |
Вимоги до суб’єктів владних повноважень
Згідно з принципом пропорційності рішення (заходи) суб’єктів владних повноважень повинні бути необхідними і мінімально достатніми для досягнення мети задоволення загальносуспільного інтересу.
Згідно з принципом прозорості рішення (заходи) суб’єктів владних повноважень мають бути належним чином обґрунтовані та повідомлені суб’єктам, яких вони стосуються, у належний строк до набрання ними чинності або введення в дію.
Згідно з принципом недискримінації рішення, дії, бездіяльність суб’єктів владних повноважень не можуть призводити:
— до юридичного або фактичного обсягу прав та обов’язків особи, який є відмінним від обсягу прав та обов’язків інших осіб у подібних ситуаціях, якщо тільки така відмінність не є необхідною та мінімально достатньою для задоволення загальносуспільного інтересу;
— до юридичного або фактичного обсягу прав та обов’язків особи, який є таким, як і обсяг прав та обов’язків інших осіб у неподібних ситуаціях, якщо така однаковість не є необхідною та мінімально достатньою для задоволення загальносуспільного інтересу.
Принципи функціонування ринку природного газу
Статтею 3 Закону № 329 визначені такі принципи функціонування ринку природного газу в Україні:
1 | вільної добросовісної конкуренції, крім діяльності суб’єктів природних монополій |
2 | забезпечення високого рівня захисту прав та інтересів споживачів, у тому числі забезпечення першочергового інтересу безпеки постачання природного газу |
3 | вільної торгівлі природним газом та рівності суб’єктів ринку природного газу незалежно від держави, згідно із законодавством якої вони створені |
4 | вільного вибору постачальника природного газу |
5 | рівності прав на ввезення та вивезення природного газу на/з території України |
6 | невтручання держави у функціонування ринку природного газу, крім випадків, коли це необхідно для усунення вад ринку або забезпечення інших загальносуспільних інтересів, за умови, що таке втручання здійснюється у мінімально достатній спосіб |
7 | забезпечення рівних прав на доступ до газотранспортних та газорозподільних систем, газосховищ, установки зрідженого природного газу |
8 | недопущення та усунення обмежень конкуренції, спричинених діями суб’єктів ринку природного газу, у тому числі суб’єктів природних монополій та суб’єктів господарювання державної форми власності |
9 | додержання встановлених технічних норм та стандартів безпеки |
10 | захисту навколишнього природного середовища та раціонального використання енергоресурсів |
11 | відповідальності суб’єктів ринку природного газу за порушення правил діяльності та умов договорів |
Нові поняття
Закон № 329 містить ряд нових понять, серед яких «вразливі споживачі», «захищені споживачі», «Регулятор» та «постачальник «останньої надії».
Вразливі споживачі — побутові споживачі, які набувають право на державну допомогу в порядку, встановленому КМУ. Вразливі споживачі згідно зі ст. 16 Закону № 329 мають право на субсидію для відшкодування витрат за спожитий природний газ та іншу адресну допомогу. Порядок захисту вразливих споживачів має:
1) визначати категорії вразливих споживачів;
2) визначати порядок обліку вразливих споживачів;
3) визначати заходи з моніторингу та державного контролю за належністю до категорії вразливих споживачів;
4) містити спеціальні заходи захисту вразливих споживачів стосовно відключення у критичні періоди з метою задоволення потреб таких споживачів у природному газі;
5) передбачати обсяг адресної допомоги для категорії вразливих споживачів. Адресна допомога надається вразливим споживачам у спосіб, що забезпечує її цільове використання.
Захищені споживачі — побутові споживачі, приєднані до газорозподільної системи, підприємства, установи, організації, що здійснюють надання важливих суспільних послуг та приєднані до газотранспортної або газорозподільної системи, а також виробники теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об’єктів, не пристосованих до зміни палива та приєднаних до газотранспортної або газорозподільної системи.
Правилами про безпеку постачання природного газу встановлюються мінімальні стандарти безпеки постачання природного газу, відповідно до яких коло захищених споживачів не має перевищувати 20 відсотків загального обсягу споживання України, а заходи, які є обов’язковими до вжиття для забезпечення безпеки постачання природного газу захищеним споживачам, мають передбачати:
а) надзвичайні температурні умови протягом семиденного пікового періоду, статистична ймовірність настання яких становить раз на 20 років;
б) будь-який період тривалістю 30 днів і більше, протягом якого спостерігається надзвичайно високий попит на природний газ, статистична ймовірність настання якого становить раз на 20 років;
в) вихід із ладу одного магістрального газопроводу за звичайних зимових умов на період тривалістю не менше 30 днів.
Регулятор — національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Важливо
Регулятор газового ринку зобов’язаний щонайменш раз на рік видавати висновки щодо відповідності рівня цін на роздрібному ринку природного газу вимогам Закону і законодавству про захист прав споживачів та доводити ці висновки до відома КМУ та Антимонопольного комітету України.
Постачальник «останньої надії» — визначений КМУ постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.
Постачання природного газу постачальником «останньої надії» здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником «останньої надії» є публічним.
У разі якщо постачальника ліквідовано, визнано банкрутом, його ліцензію на провадження діяльності з постачання природного газу анульовано або її дію зупинено, а також в інших випадках, передбачених правилами для постачальника «останньої надії», постачання природного газу споживачу здійснюється у порядку, визначеному правилами для постачальника «останньої надії».
Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з моменту початку фактичного постачання природного газу такому споживачу.
Постачальник «останньої надії» визначається КМУ строком на три роки за результатами конкурсу, проведеного у порядку, встановленому КМУ.
Постачальник «останньої надії» постачає природний газ споживачу протягом строку, який не може перевищувати 60 діб та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії».
Після закінчення цього строку постачальник «останньої надії» зобов’язаний припинити постачання природного газу споживачу. Постачальник «останньої надії» має право припинити постачання природного газу споживачу до закінчення вищезазначеного строку у разі невиконання цим споживачем обов’язку щодо повної та своєчасної оплати вартості природного газу, який постачається постачальником «останньої надії», відповідно до типового договору постачання постачальником «останньої надії».
Ціна природного газу, що постачається постачальником «останньої надії», не повинна обмежувати конкуренцію на ринку природного газу і встановлюється на підставі правил для визначення ціни природного газу, що постачається постачальником «останньої надії», що затверджуються Регулятором.
Регулятор затверджує правила для постачальника «останньої надії» і типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» після консультацій з Секретаріатом Енергетичного Співтовариства.
Права споживачів природного газу
Статтею 12 Закону № 329 визначено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов’язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов’язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, що передбачені договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.
Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.
Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом.
Споживач згідно зі ст. 13 Закону № 329 має право на:
1) вільний вибір постачальника;
2) безоплатну зміну постачальника, крім випадків, встановлених Законом;
3) отримання інформації про загальні умови постачання (у тому числі ціни), права та обов’язки постачальника та споживача, зазначення актів законодавства, якими регулюються відносини між постачальником і споживачем, наявні способи досудового вирішення спорів з постачальником;
4) отримання природного газу належної якості та кількості, фізико-хімічні показники якого відповідають встановленим нормам, відповідно до умов укладених договорів, крім випадків припинення (обмеження) постачання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів;
5) безоплатне отримання інформації про обсяги та інші показники власного споживання природного газу;
6) дострокове розірвання договору постачання, якщо постачальник повідомив споживача про намір внесення змін до договору постачання в частині умов постачання та нові умови постачання виявилися для нього неприйнятними.
Обов’язки споживачів природного газу
Споживач зобов’язаний:
1) укласти договір про постачання природного газу;
2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів;
3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу;
4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу;
5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.
У разі порушення або невиконання своїх обов’язків споживач несе відповідальність згідно із законом.
Право на заміну постачальника
Особливості реалізації права на зміну постачальника встановлені ст. 14 Закону № 329. Усім споживачам гарантується право вибору постачальника. Забороняється стягувати плату або вимагати будь-яку іншу фінансову компенсацію у зв’язку із зміною постачальника (крім випадків, коли така плата або компенсація прямо передбачена договором постачання із споживачем, що не належить до категорії побутових споживачів).
Діючий постачальник не має права встановлювати умови для припинення договору постачання, які обмежують право споживача на зміну постачальника.
За умови виконання споживачем своїх зобов’язань за договором постачання:
1) зміна постачальника за ініціативою споживача має бути завершена в термін не більше трьох тижнів з дня повідомлення таким споживачем про намір змінити постачальника, за умови дотримання правил зміни постачальника, у тому числі обов’язку щодо здійснення повного остаточного розрахунку з попереднім постачальником;
2) до припинення договору постачання діючий постачальник зобов’язаний забезпечувати постачання природного газу споживачу на умовах чинного договору.
Наявність спору між діючим постачальником і споживачем, який заявив про намір змінити постачальника, не є підставою для затримки у виконанні договору постачання з новим постачальником.
Довідка
Прийняття Закону № 329 має забезпечити можливість впровадження провідних механізмів функціонування ринку природного газу, які використовуються у міжнародній практиці, що, у свою чергу, забезпечить підвищення ефективності управління, вдосконалення організаційно-правових та економічних засад ринку природного газу, перехід та готовність ринку природного газу в Україні до більш конкурентоздатного ринкового середовища та сприятиме впровадженню повноцінного та конкурентного ринку природного газу й гарантуванню рівних можливостей доступу до нього.
