1 Далі за текстом — Фонд.
Строки створення Фонду
Процесс злиття та реорганізації — складна річ. Тому до його завершення відповідні виконавчі дирекції та робочі органи «колишніх» фондів залишають у своєму віданні насущні питання. Саме про це йдеться у Прикінцевих та перехідних положеннях Закону України від 23.09.99 р. № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»2.
2 Далі за текстом — Закон.
Зокрема, вони відповідають за виплату матеріального забезпечення, надають роз’яснення та консультації з приводу соцновинок. Експерти прогнозують: новий Фонд зможе налагодити свою роботу не раніше, ніж через півроку.
Пролили трохи світла на ситуацію й листи Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 12.01.15 р. № 8-37-17 «Про матеріальне забезпечення з Фонду» та від 21.01.15 р. № 2.4-17-119 «Щодо накладення адміністративних штрафів».
Зокрема, наразі робочі органи Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності також мають право:
| 1 | розглядати справи про адміністративні правопорушення в рамках Закону від імені Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності |
| 2 | застосовувати адміністративні штрафи за несвоєчасне подання або неподання встановленої звітності, подання недостовірної звітності щодо використання страхових коштів на підставі чинних норм Кодексу України про адміністративні правопорушення |
До речі, Фонд має забезпечити після завершення в установленому законом порядку реєстрації та відкриття рахунку в органах казначейства:
| 1 | фінансування видатків на утримання та забезпечення діяльності виконавчих дирекцій та робочих органів «колишніх» Фондів (до завершення заходів з їх ліквідації) |
| 2 | вжиття заходів з раціонального та ефективного використання майна, що перебувало на балансі виконавчих дирекцій «колишніх» Фондів та їх робочих органів, реалізацію надлишкового майна, яке не використовує Фонд та його робочі органи |
Вивчаємо вимоги: до чого бути готовими?
Закон в оновленій редакції містить низку приємних та неприємних моментів. Почнемо з найменш приємних.
По-перше, більше не передбачено коштів на придбання дитячих подарунків працівникам, які мають дітей, та путівок на санаторно-курортне забезпечення застрахованим особам та членам їх сімей. Тож, зокрема, на питанні дитячого оздоровлення доведеться поставити хрест та ще більше затягти паски.
Але є й приємна новина. Якщо ці питання вкрай важливі для роботодавця та його працівників, їх можна врегулювати колективним договором. Таку умову тепер передбачає оновлена ст. 7 Закону України від 01.07.93 р. № 3356-XII «Про колективні договори і угоди». Зміни до неї внесено Прикінцевими та перехідними положеннями Закону.
З приводу виключення «додаткових» благ офіційну думку висловило тільки Мінсоцполітики у своєму листі від 31.12.14 р. № 1661/13/84-14 «Про розгляд звернень профспілкових організацій»:
Цитата
<…> cпрямованість витрат Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на часткове фінансування закладів оздоровлення та відпочинку не відповідає нормі статті 6 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, якою передбачено надання застрахованим особам матеріального забезпечення і соціальних послуг виходячи з того, що саме застрахована особа є суб’єктом загальнообов’язкового державного соціального страхування, а не установа, яка надає їй ці послуги.
Крім цього, як свідчить міжнародний досвід, витрата на фінансування закладів оздоровлення та придбання дитячих новорічних подарунків за рахунок коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування не здійснюється в жодній європейській країні. <…>
Отже, якщо у роботодавця або працівників є «зайві» гроші або якщо хтось бажає їм допомогти з подарунками та відпочинком — будь ласка! Якщо ні — про це треба забути.
У найбільш скрутному становищі опинилися саме бюджетні установи. Для них це майже неможливо, бо кошторис обійти навряд чи вийде, аби закласти такі кошті, а за власні кошти робити таке фінансування охочих буде небагато.
По-друге, зменшено розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності, яку виплачують за рахунок Фонду.
Як і раніше, вона залежить від страхового стажу та відсотків середньої заробітної плати, але у значно менших розмірах, ніж було та при інших строках (ст. 24 Закону):
| Страховий стаж застрахованої особи | Розмір від середньої заробітної плати (доходу) у відсотках |
| до трьох років | 50 % |
| від трьох до п’яти років | 60 % |
| від п’яти до восьми років | 70 % |
| понад вісім років | 100 % |
| Примітка. Раніше передбачалось: — до 5 років — 60 %; — від 5 до 8 років — 80 %; — понад 8 років — 100 %. | |
Чим пояснюють такі зміни компетентні органи?
Цитата
<…> Зменшені до 50 - 80 % середньої заробітної плати розміри допомоги по тимчасовій непрацездатності відповідатимуть нормам Європейського кодексу соціального забезпечення, Конвенції МОП про мінімальні норми соціального забезпечення № 102, якими визначено, що такий розмір має становити не менше 45 - 50 % заробітку особи. Як свідчить досвід європейських країн, виплати у разі тимчасової непрацездатності становлять від 25 % середнього заробітку у перші дні тимчасової непрацездатності до 80 % у подальшому.
Крім цього, встановлення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності у розмірі менше 100 % середньої заробітної плати дозволяє уникнути ситуації, коли перебувати на лікарняному фінансово більш вигідно, ніж працювати. <…>3
3 З листа Міністерства соціальної політики України від 31.12.14 р. № 1661/13/84-14 «Про розгляд звернень профспілкових організацій».
Увага! Змінені розміри застосовують з 01.01.15 р., тобто з дня набрання чинності Законом.
Це підтверджує лист Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 17.01.15 р. № 2.4-17-92 «Щодо застосування в роботі норм Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105»4.
4 Далі за текстом — Лист.
Зокрема:
| При визначенні права на матеріальне забезпечення та його розміру по страхових випадках, які настали | Чим керуватись? |
| до 31.12.14 р. включно | Законом України від 18.01.01 р. № 2240 «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» |
| з 01.01.15 р. | Законом |
| Примітка. Страхові випадки включають допомогу по тимчасовій непрацездатності, включаючи догляд за хворою дитиною, допомогу по вагітності та пологах, допомогу на поховання. | |
По-третє, хоча пільга з виплати лікарняних у розмірі 100 % для чорнобильців 4 категорії Законом передбачена, з 01.01.15 р. надавати її немає законодавчих підстав. Нагадаємо, що раніше для цих осіб необхідний усім стаж не мав значення. Детально цю ситуацію розклали по поличках у Листі.
У ньому компетентний орган зазначив, що така пільга була скасована Законом України від 28.12.14 р. «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України». Наголосимо, що він набрав чинності 01.01.15 р., тобто із цієї дати така пільга вже не мала права на життя.
Нагадуємо: документом були внесені відповідні зміни до ст. 23 Закону України від 28.02.91 р. № 796 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»5.
5 Далі за текстом — Закон № 796.
Неузгодженість норм ст. 24 Закону з нормами Закону 796 викликала безліч запитань. Адже бухгалтери не розуміли головного: надавати таким працівникам пільгу чи ні.
Листом чітко зазначено: вимоги Закону будуть найближчим часом приведені у відповідність до вимог Закону № 796, що свідчить про ненадання пільги таким особам за страховими випадками з 01.01.15 р.
Зауважимо: для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 % середньої заробітної плати (доходу) застраховані особи додають копії відповідних посвідчень або інші документи, які підтверджують право на пільгу.
Тобто, для страхових випадків до 01.01.15 р. для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, таким документом буде копія посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи 4 категорії. У такому разі бухгалтер має право застосувати пільгу.
По-четверте, відтепер роботодавець повинен повернути Фонду суму виплаченого матеріального забезпечення та вартість наданих соціальних послуг потерпілому на виробництві у разі невиконання своїх зобов’язань щодо сплати страхових внесків. Про це зазначено у ст. 15 Закону.
По-п’яте, змінилась ст. 24 Кодексу Законів про працю завдяки тим самим Прикінцевим та перехідним положенням Закону.
Як і раніше, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору. Але тепер є дві умови, які мають виконуватись одночасно:
| 1 | трудовий договір треба оформляти наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу |
| 2 | повідомляти про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ, має центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування |
На сьогодні такого порядку ще немає, а от додатковий обов’язок про повідомлення відповідного теріторіального органу Державної фіскальної служби — є.
До речі, податківці у своєму листі від 29.01.15 р. № 2627/7/99-99-17-03-01-17 «Про організацію роботи» пояснили:
| 1 | на сьогодні відсутній порядок повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу |
| 2 | до прийняття відповідного порядку заповнення таблиці 5 додатка 4 до Порядку6 вважають «повідомленням», яке подають у складі обов’язкової звітності за календарний місяць до територіальних органів фіскальної служби за основним місцем обліку платника із зазначенням трудових відносин з прийнятими працівниками |
| 3 | окремо при кожному прийнятті працівника на роботу не подають титульний аркуш з таблицею 5 додатка 4 до Порядку |
Тепер поговоримо про приємне. На жаль, новина єдина.
Прикінцевими та перехідними положеннями Закону знята вимога щодо передбачення видатків на охорону праці не менше ніж 0,2 % від Фонду оплати праці. Тепер її визначають самостійно у колективному договорі з урахуванням фінансових можливостей підприємства, установи, організації.
