Нововведення завжди викликають непорозуміння та проблеми в обліку. Через внесення змін до Закону України від 08.07.10 р. № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»1 виникли проблеми із нарахуванням та утриманням ЄСВ у різних ситуаціях.
1 Далі за текстом — Закон № 2464. Зміни внесено Законом України від 28.12.14 р. № 77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страху-вання та легалізації фонду оплати праці», який набрав чинності 01.01.15 р.
Нагадаємо: роботодавці мають нарахувати ЄСВ на суму нарахованої зарплати за видами виплат, які включають основну й додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у т. ч. у натуральній формі, що перелічені Законом про оплату праці (ст. 7 Закону № 2464).
Що роз’яснили податківці? Дивимось разом.
Нараховуємо зарплату працівникам-сумісникам
Безліч запитань викликало нарахування ЄСВ тим, хто працює за сумісництвом (неосновним місцем роботи). Щоб розуміти, як діяти, треба згадати про визначення термінів «основне місце роботи» та «сумісництво».
Основне місце роботи — це місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу (п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464).
Трудові книжки ведуть на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад 5 днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Що стосується осіб, які працюють за сумісництвом, то їх трудові книжки ведуть тільки за місцем основної роботи.
Сумісництво — виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом. Таке визначення зафіксоване у Положенні про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій2, затвердженому спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 28.06.93 р. № 43.
2 Далі за текстом — Положення.
З цього випливають такі висновки:
| 1 | роботу за сумісництвом в трудовій книжці зазначають окремим рядком |
| 2 | запис відомостей про роботу за сумісництвом проводять за бажанням працівника власником або уповноваженим ним органом |
3 Далі за текстом — Інструкція.
Податківці роблять справедливі наголоси:
| 1 | трудова книжка є основним документом про трудову діяльність |
| 2 | період роботи за сумісництвом вносять до трудової за бажанням працівника |
| 3 | основним місцем роботи вважають місце роботи, де такий працівник працює на підставі укладеного трудового договору та де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої заносять відповідний запис про роботу |
Отже, базою нарахування ЄСВ для сумісників є фактично нарахована заробітна плата незалежно від її розміру. При цьому роботодавець має право отримати від такого працівника (сумісника) підтвердження про місце основної роботи.
Наголосимо: у разі необхідності власник або уповноважений ним орган видає працівникам на їх прохання завірені виписки з трудових книжок відомостей про роботу (п. 2.7 Інструкції).
Довідка
Перелік робіт, які не є сумісництвом, визначено у додатку до Положення.
Не забули фіскали й про невеличкий приклад для кращого засвоєння інформації:
| Приклад | Умова | Розрахунок |
| нарахування та утримання ЄСВ із зарплати особи, яка працює за сумісництвом (неосновне місце роботи) | заробітна плата сумісника в січні 2015 року — 1100,00 грн. | — нараховано ЄСВ за ставкою 36,76 % (умовно) у розмірі 404,36 грн. (1100,00 х 36,76 %), — утримано ЄСВ за ставкою 3,6 % у розмірі 39,60 грн. (1100,00 х 3,6 %) |
| Примітка. Для бюджетників встановлено єдиний розмір ЄСВ в частині нарахування —36,3 % та утримання — 6,1 %. | ||
Нараховуємо зарплату працівникам за суміщення
Працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, проводять доплату за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника. Про це зазначено у ст. 105 Кодексу законів про працю України. При цьому розміри таких доплат встановлюють на умовах, передбачених колективним договором.
Суміщення професій (посад) — це виконання працівником поряд із своєю основною роботою, визначеної трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) у межах робочого часу за основною роботою на одному і тому самому підприємстві, установі, організації за згодою працівника. При цьому повинні виконуватись дві умови: якщо це економічно доцільно та не призводить до погіршення якості виконуваних обов’язків.
Податківці наголошують: умови роботи за сумісництвом та суміщення професій (посад) треба відрізняти. Передумовою як для суміщення професій (посад), так і для сумісництва є наявність у штатному розписі вакантної посади. За відсутності вакансії суміщення або сумісництво неможливо. До речі, про це зазначалось й у листі Мінсоцполітики від 21.06.10 р. № 514/13/155-10.
Довідка
Питання суміщення посад регламентують постанови:
— Верховної Ради України від 12.09.91 р. № 1545-XII, у частині, що не суперечить чинному законодавству;
— Ради Міністрів СРСР від 04.12.81 р. № 11454.
4 Далі за текстом — Постанова № 1145.
Пам’ятайте: дія Постанови № 1145 не поширюється на керівників підприємств, установ і організацій, їх заступників, керівників структурних підрозділів, відділів, цехів, служб і їх заступників, тобто доплати за суміщення їм не встановлюють.
Податківці наголошують: для працівників, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд зі своєю основною роботою додаткову роботу за іншою професією (посадою), це є основним місцем роботи.
З огляду на це, якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, суму ЄСВ розраховують як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховують заробітну плату (дохід), та ставки ЄСВ, встановленої для відповідної категорії платника.
Наведемо два приклади, які надають фіскали:
| Приклад | Умова | Розрахунок |
| 1. Працівник працює на підприємстві на 0,75 ставки (основне місце роботи). На цьому підприємстві він також виконує обов’язки за суміщенням на 0,25 ставки | Заробітна плата у січні 2015 року за основним місцем роботи на 0,75 ставки — 913,50 грн., за суміщенням на 0,25 ставки — 325,0 грн. (сумарно нараховано 1238,50 грн.) | — нараховано ЄСВ за ставкою 36,76 % (умовно) у розмірі 455,27 грн. (1238,50 х 36,76 %); — утримано ЄСВ за ставкою 3,6 % в розмірі 44,59 грн. (1238,50 х 3,6 %) |
| 2. Працівник працює на підприємстві на 0,5 ставки (основне місце роботи). На цьому підприємстві він також виконує обов’язки за суміщенням на 0,25 ставки | Заробітна плата у січні 2015 року за основним місцем роботи на 0,5 ставки — 675,0 грн., за суміщенням на 0,25 ставки — 325,0 грн. (сумарно нараховано 1000,0 грн.) | — нараховано єдиний внесок за ставкою 36,76 відс. (умовно) у розмірі 447,74 грн. (1218,00 х 36,76 %); — утримано єдиний внесок за ставкою 3,6 % в розмірі 36,0 грн. (1000,00 х 3,6 %) |
Нараховуємо зарплату у разі наявності лікарняного
Роз’яснили податківці й питання щодо нарахування заробітної плати (доходів) фізичним особам, які частину місяця або повний місяць перебували на лікарняному.
Так, право на допомогу по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності мають особи, які є застрахованими в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.
Медико-соціальна експертна комісія (МСЕК) видає листок непрацездатності у разі захворювання чи травми на весь період тимчасової непрацездатності до відновлення працездатності або встановлення групи інвалідності. Його, як завжди, обраховують в календарних днях.
Зауважимо: листок непрацездатності видають, зокрема, громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, які проживають в Україні та працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних представництвах та консульських установах. Про це зазначає п. 1.3 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян.
Нагадуємо: вона затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.01 р. № 4555.
5 Далі за текстом — Інструкція № 455.
Як і раніше, перші п’ять днів тимчасової непрацездатності (лікарняного) оплачують за рахунок роботодавця. Лікарняні за всі наступні дні оплачуються за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (допомога по тимчасовій непрацездатності).
Обов’язок нарахування ЄСВ з мінімальної заробітної плати за основним місцем роботи також передбачено і у разі, коли працівник працював неповний місяць (перебував на лікарняному, у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами).
Так, для працівника (за основним місцем роботи), який:
| 1 | відпрацював частину місяця, а іншу частину перебував на лікарняному, де загальна сума нарахованого доходу (сума заробітної плати за відпрацьований час та лікарняного) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховують заробітну плату (дохід) | суму ЄСВ розраховують як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховують заробітну плату (дохід), та ставки ЄСВ, встановленої для відповідної категорії платника, тобто виникає необхідність донарахування до мінімальної заробітної плати |
| 2 | перебував на лікарняному повний місяць (наприклад, з 01.01.15 р. по 31.01.15 р.), у якому сума нарахованого лікарняного менше за мінімальний розмір заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховують заробітну плату (дохід) | ЄСВ розраховують як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховують заробітну плату (дохід), та ставки ЄСВ, встановленої відповідно до ст. 8 Закону № 2464 (1218,00 х 33,2 %) |
| 3 | у якого початок та закінчення лікарняного припадають на різні місяці | ЄСВ у місяці початку лікарняного нараховують за фактично відпрацьований час, оскільки загальна сума доходу ще не є відомою |
| Примітка. Якщо після розподілу лікарняного (суми допомоги по тимчасовій непрацездатності відносяться до того місяця, за який вони нараховані) загальний дохід за місяць становить менше мінімального розміру, то суму ЄСВ розраховують як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки ЄСВ, встановленої для відповідної категорії платника. | ||
Увага! Вимоги щодо нарахування ЄСВ не менше мінімального розміру не стосуються:
— винагород за договорами цивільно-правового характеру;
— заробітної плати з джерела не за основним місцем роботи;
— заробітної плати працівника інваліда, який працює на підприємстві, установі або в організації, де застосовують ставку 8,41 %;
— заробітної плати працівників підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УТОС;
— заробітної плати працівників підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, в яких кількість інвалідів становить не менш як 50 % загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25 % та суми витрат на оплату праці встановлюють у розмірі 5,5 %, визначеної п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄСВ для працюючих інвалідів.
