Для ведення своєї діяльності підприємство повинно мати відповідні ресурси (майно), які в обліку відображають в активі балансу. До пасивів відносять усі джерела надходження ресурсів (майна): власний капітал та зобов’язання. Однією зі складових власного капіталу є прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства.
Підприємства державного, комунального секторів економіки — підприємства, що діють на основі лише державної або комунальної власності, а також господарські товариства, державна або комунальна частка у статутному капіталі яких перевищує 50 % чи становить величину, що забезпечує державі або органам місцевого самоврядування право вирішального впливу на їх господарську діяльність. Таке визначення міститься в Положенні про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій, затвердженому наказом Мінфіну від 19.12.06 р. № 1213 (далі — Положення № 1213).
Щоб розібратись із використанням прибутку комунальних підприємств, треба зазирнути до Господарського кодексу України (далі — ГК).
Порядок використання прибутку (доходу) суб’єкта господарювання визначає власник (власники) або уповноважений ним орган ( ст. 142 ГК). Тобто саме власник підприємства у зручній для нього формі встановлює для керівника підприємства (уповноваженого органу) порядок використання прибутку: він може вилучити кошти (активи) у сумі, що становить прибуток підприємства або його частку (у вигляді дивідендів), а може залишити ці кошти на розвиток.
Зверніть увагу: власник має право обговорювати з керівником напрямок використання зароблених коштів, а може уникнути обговорень та вирішити це питання на власний розсуд.
Також він може обмежити керівника у використанні таких коштів, а може і не обмежувати. В народі кажуть: хто власник — той і розпоряджається. Цей вислів справедливий для підприємств будь-якої форми власності, у тому числі й для комунальних, власником яких, по суті, є територіальна громада, яку представляє відповідний орган місцевого самоврядування.
Підтвердженням цього є п. 1 ст. 78 ГК. Цією нормою визначено, що комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування (далі — ОМС) в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.
У статуті комунального підприємства за рішенням відповідного ОМС прямо передбачається, на що саме використовується прибуток, наприклад, на придбання, будівництво та капітальний ремонт основних засобів.
Крім того, відповідно до чинного законодавства державні й комунальні комерційні підприємства утворюють за рахунок прибутку (доходу) спеціальні (цільові) фонди, призначені для покриття витрат, пов’язаних з їх діяльністю ( ч. 8 ст. 75 і ч. 9 ст. 78 ГК) . Перелік таких фондів визначається відповідно до затвердженого фінансового плану і включає: амортизаційний фонд; фонд розвитку виробництва; фонд споживання (оплати праці); резервний фонд; інші фонди, передбачені статутом підприємства.
Розділом ІV «Облік розподілу прибутку підприємств державного, комунального секторів економіки» Положення № 1213 передбачається можливість спрямування прибутку державних та комунальних підприємств на: розвиток виробництва; матеріальне заохочення; створення інших фондів; сплату до бюджету належної суми прибутку; відрахування в централізований фонд.
Але це не означає, що підприємства зобов’язані формувати усі зазначені фонди. Формування є обов’язковим, якщо конкретний фонд та його розмір передбачено статутними документами та/або фінансовим планом. При цьому враховуйте, що належна до сплати до бюджету сума прибутку відображається при розподілі в обов’язковому порядку.
Підставою для цього є п. 29 ч. 1 ст. 26 Закону України від 21.05.97 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні». Зазначеною нормою встановлено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить встановлення для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету.
Нагадаємо: до доходів загального фонду місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належить частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до бюджету, у порядку, визначеному Верховною Радою АР Крим, відповідними місцевими радами ( пп. 9 п. 1 ст. 69 Бюджетного кодексу України).
Крім того, зазначимо й таке.
Відрахування до місцевих бюджетів частини чистого прибутку (доходу) комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями має здійснюватись відповідно до порядку та нормативів, визначених відповідними місцевими радами.
У разі відсутності порядку та нормативів відрахування частини чистого прибутку (доходу) комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затверджених відповідними місцевими радами, такі відрахування не здійснюються. При цьому штрафні санкції до комунального підприємства за неподання розрахунку частини чистого прибутку (доходу) та несплату такого платежу, якщо рішенням ОМС не прийнято порядок сплати та відповідні нормативи відрахування до місцевого бюджету частини чистого прибутку (доходу) таким підприємством, органами Державної фінансової інспекції не застосовуються.
Такий висновок випливає з листа Міністерства доходів і зборів України від 13.11.13 р. № 24082/7/99-99-19-03-02-17
«Про відрахування частини чистого прибутку (доходу) комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями» та з чинного роз’яснення податківців, розміщеного на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР» (zir.minrd.gov.ua).
Отже, якщо у статутних документах або у фінансовому плані відсутня вимога щодо створення фондів — їх можна не створювати. Якщо керівник підприємства вбачає необхідність у їх створенні, він має отримати дозвіл ОМС.
Зауважимо ще раз: комунальні підприємства планують свою діяльність згідно з рішеннями відповідних ОМС. Тому плановий прибуток завжди суттєво відрізняється від фактичного, і зазвичай такі показники досить віддалені від реальних.
Через це в більшості випадків, коли визначають розмір коштів, що спрямовуються на формування цільових фондів, виходять з нормативів, встановлених статутними документами. Згідно з такими показниками й планують розподіл прибутку при складанні фінансового плану.
