Теми статей
Обрати теми

Документація із землеустрою: уніфікація та впорядкування (частина 2)

Брусенцова Я., юрист-аналітик ВБ «Фактор»
У цій статті ми завершимо огляд Закону України від 02.06.15 р. № 497-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення складу, змісту та порядку погодження документації із землеустрою»1. В попередній частині статті2 ви мали змогу ознайомитися з уніфікуваними видами документації із землеустрою, їх складом та змістом. Тепер же настав час проаналізувати наступну порцію змін , яких зазнала низка інших законодавчих актів України.

1 Далі за текстом — Закон № 497.

2 Див. «Місцеве самоврядування» № 8 за серпень 2015 р. с. 8.

Зміни до ЗК

Почнемо з глобальної зміни, відповідно до якої зміст та назва ст. 186 Земельного кодексу України3 були повністю оновлені.

3 Далі за текстом — ЗК.

Нагадаємо, що попередня редакція ст. 186 ЗК визначала порядок погодження та затвердження документації із землеустрою. Слід відмітити, що по факту не всі види землевпорядної документації були охоплені цією статтею.

Нині вичерпний перелік видів документації визначений ст. 25 Закону України від 22.05.03 р. № 858-IV «Про землеустрій»4 (їх всього 15), редакція якої також була змінена (про що ми вже зазначали в попередній статті) Законом № 497.

4 Далі за текстом — Закон № 858.

Отже, нова редакція ст. 186 ЗК, введена Законом № 497, заповнила цю прогалину. Відтепер з метою з’ясування порядку погодження та затвердження документації із землеустрою можна сміливо звертатися до цієї статті. Саме під час знайомства із зазначеною нормою вам стане у нагоді інформація, яка була викладена в попередній нашій статті (в частині переліку видів землевпорядної документації). Пропонуємо знайомство зі ст. 186 ЗК побудувати у формі таблиці, в одній колонці якої буде вказуватися вид документації із землеустрою, а в іншій — порядок її погодження та затвердження:

з/п

Вид землевпорядної документації

Порядок погодження та затвердження

1

Схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць

Погоджуються:

— територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин;

— структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини (органом виконавчої влади АР Крим у сфері охорони культурної спадщини);

— територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства (на території АР Крим — органом виконавчої влади АР Крим з питань лісового господарства);

— територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства

(на території АР Крим — органом виконавчої влади АР Крим з питань водного господарства);

— структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища (органом виконавчої влади АР Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища);

— структурним підрозділом відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері містобудування та архітектури (якщо місто не входить до території певного району — виконавчим органом відповідної міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі якщо такий орган не утворений — органом виконавчої влади АР Крим з питань містобудування та архітектури чи структурним підрозділом відповідної обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури).

Увага! У разі розроблення схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель району така документація із землеустрою додатково погоджується відповідними сільськими, селищними, міськими радами та районною державною адміністрацією.

Схема землеустрою і техніко-економічне обґрунтування використання та охорони земель району затверджуються районною радою.

Схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель села, селища, міста затверджуються відповідною сільською, селищною або міською радою

2

Проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць

Погоджуються сільськими, селищними, міськими, районними радами, районними державними адміністраціями, за рахунок території яких планується здійснити розширення таких меж.

Увага! У разі розширення меж адміністративно-територіальної одиниці за рахунок території, що не входить до складу відповідного району, або якщо районна рада не утворена, проект погоджується Радою міністрів АР Крим, обласною державною адміністрацією.

Зауважте, що у разі встановлення меж міст проект також погоджується Верховною Радою АР Крим, обласною радою.

Також важливо знати, що рішення Верховної Ради України, Верховної Ради АР Крим, органу місцевого самоврядування про встановлення (зміну) меж адміністративно-територіальної одиниці одночасно є рішенням про затвердження проектів землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальної одиниці.

Проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж районів у містах погоджуються з відповідною районною у місті радою, районною у місті державною адміністрацією (у разі їх утворення)

3

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого,

Погоджуються:

1) в обов’язковому порядку:

територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин;

— структурним підрозділом відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері містобудування та архітектури (якщо місто не входить до території певного району — виконавчим органом відповідної міської ради у сфері містобудування та архітектури);

рекреаційного,

історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів

2) залежно від призначення земельної ділянки та наявності територій (об’єктів):

— органом виконавчої влади АР Крим у сфері охорони культурної спадщини, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини (щодо проектів, за якими здійснюється встановлення меж територій історико-культурного призначення);

— територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, а на території ­АР Крим — органом виконавчої влади АР Крим з питань лісового господарства (щодо проектів, за якими здійснюється встановлення меж територій лісогосподарського призначення);

— територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, а на території АР Крим — органом виконавчої влади АР Крим з питань водного господарства (щодо проектів, за якими здійснюється встановлення меж територій земель водного фонду та водоохоронних зон);

— центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища (у разі наявності територій чи об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, земель оздоровчого, рекреаційного призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон);

— органом виконавчої влади АР Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища (у разі наявності територій чи об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення);

3) з власниками, користувачами земельних ділянок, які включаються до території природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів без їх вилучення, крім випадків, коли обмеження безпосередньо встановлені законом або прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Затверджується замовником документації

4

Проекти землеустрою щодо приватизації державних і

комунальних сільськогосподарських

підприємств, установ та організацій

Проекти землеустрою щодо приватизації державних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій погоджуються:

рішенням загальних зборів працівників цих підприємств, установ та організацій (іншими суб’єктами, визначеними законодавством);

— територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Затверджуються такі проекти землеустрою районними державними адміністраціями.

Проекти землеустрою щодо приватизації земель комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій погоджуються:

рішенням загальних зборів працівників цих підприємств, установ та організацій (іншими суб’єктами, визначеними законодавством);

— територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у районі (місті).

Затверджуються зазначені проекти відповідними сільськими, селищними, міськими радами

5

Проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв)

Погоджуються відповідною сільською, селищною, міською радою (у разі розташування земельних ділянок у межах населеного пункту) чи районною державною адміністрацією, а в разі якщо районна державна адміністрація не утворена — Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією (у разі розташування земельних ділянок за межами населених пунктів).

Затверджуються на зборах більшістю власників земельних часток (паїв) у межах земель, що перебувають у власності (користуванні) такого сільськогосподарського підприємства, що оформляється відповідним протоколом

6

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок

Погоджуються в порядку, встановленому ст. 1861 ЗК (залишилася незмінною, тому нема сенсу зупинятися на її змісті).

Затверджуються Верховною Радою АР Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу

7

Проекти землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб

Погоджуються у порядку, встановленому ст. 1861 ЗК.

Затверджуються:

— у разі, якщо проект передбачає впорядкування для містобудівних потреб території, розташованої в межах населених пунктів, — відповідними сільськими, селищними, міськими радами;

— у разі, якщо проект передбачає впорядкування для містобудівних потреб території, розташованої за межами населених пунктів, — районною державною адміністрацією, а у разі якщо районна державна адміністрація не утворена — Радою міністрів АР Крим, обласною державною адміністрацією

8

Проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь

Погодженню не підлягають.

Затверджуються замовниками таких проектів

9

Проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів

Погоджуються в порядку, встановленому ст. 1861ЗК.

Затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами

10

Робочі проекти землеустрою

Погоджуються:

— територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин;

— структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища (органом виконавчої влади АР Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища).

Увага! Робочі проекти землеустрою, що передбачають заходи з будівництва об’єктів та споруд, погоджуються також структурним підрозділом відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району — виконавчим органом відповідної міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі якщо такий орган не утворений — органом виконавчої влади АР Крим з питань містобудування та архітектури чи структурним підрозділом відповідної обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

Затверджуються замовниками таких проектів

11

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту

Погоджується землевласником та землекористувачем.

Затверджується особою, яка набуває право суборенди або сервітуту

12

Технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок

Погоджується:

— у разі, якщо поділ, об’єднання земельних ділянок здійснюється її користувачем — власником земельних ділянок, а щодо земельних ділянок державної або комунальної власності — органом виконавчої влади, Верховною Радою АР Крим, Радою міністрів АР Крим, органом місцевого самоврядування, уповноваженими розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених ст. 122 ЗК;

— у разі поділу, об’єднання земельної ділянки, що перебуває у заставі, — заставодержателем;

— у разі поділу, об’єднання власником земельної ділянки, що перебуває у користуванні, — землекористувачем.

Затверджується замовником

13

Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель

Погоджується територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Затверджується замовником технічної документації.

Увага! У разі якщо на підставі матеріалів інвентаризації здійснюються формування земельних ділянок за рахунок земель державної та комунальної власності, визначення їх угідь, а також віднесення таких земельних ділянок до певних категорій, технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель погоджується в порядку, встановленому ст. 1861 ЗК.

Зауважуємо, що віднесення особливо цінних земель, визначених п.п.«а» і «б» ч. 1 ст. 150 ЗК, до земель інших категорій за матеріалами інвентаризації заборонено

14

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)

Погодженню не підлягає.

Затверджується:

— у разі якщо земельна ділянка перебуває у державній або комунальній власності — Верховною Радою АР Крим, Радою міністрів АР Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених ст. 122 ЗК;

— у разі якщо земельна ділянка перебуває у приватній власності — власником земельної ділянки

В таблиці, як бачите, наведено 14 видів документації із землеустрою, натомість, як уже анонсувалося, їх 15. До таблиці не включено такий вид документації, як технічна документація із землеустрою щодо визначення та встановлення в натурі (на місцевості) державного кордону України. Не містить порядку погодження та затвердження цієї документації, власне, і ст. 186 ЗК.

Тепер необхідно визначитися з механізмом підготовки та подання документації із землеустрою на її погодження та затвердження. Він також регламентований ст. 186 ЗК в новій редакції.

Так, передбачається, що для погодження розробником подається:

територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин

оригінал відповідної документації із землеустрою

іншим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування та іншим суб’єктам, які здійснюють погодження документації із землеустрою

копії завіреної розробником документації із землеустрою

Увага! Щодо строків погодження. Верховна Рада АР Крим, Рада міністрів АР Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб’єкти, визначені ст. 186 ЗК, зобов’язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в такому погодженні.

Такі вимоги передбачені в ч. 16 ст. 186 ЗК. Крім того в ній уточнюється, що висновки мають бути складені з обов’язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Увага! Строк дії цих висновків є необмеженим.

Законодавець, крім іншого, в ст. 186 ЗК закріпив підстави для відмови у погодженні документації із землеустрою. Вона лише одна — це невідповідність положень документації із землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Також в ч. 18 ст. 186 ЗК зафіксовано заборону для Верховної Ради АР Крим, Ради міністрів АР Крим, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, інших суб’єктів, визначених цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою вимагати:

1

додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, встановленого Законом № 858

2

надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею

3

проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт

Примітка. Щодо експертиз. Зверніть увагу на ч. 19 ст. 186 ЗК. Про неї буде зазначено нижче.

Увага! Кожен орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, Верховна Рада АР Крим, Рада міністрів АР Крим, інший суб’єкт, визначений цією статтею, розглядає та погоджує документацію із землеустрою самостійно та незалежно від погодження документації із землеустрою іншими органами.

Нагадаємо: діюче законодавство передбачає, що деякі види землевпорядної документації підлягають проведенню державної експертизи. Випадки, коли документація має пройти експертизу, визначені в ст. 9 Закону України від 17.06.04 р. № 1808-IV «Про державну експертизу землевпорядної документації»5 (також зазнала змін відповідно до Закону № 497). В ній, зокрема, зазначається, що обов’язковій державній експертизі підлягають:

5 Далі за текстом — Закон № 1808.

1

схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць

2

проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць

3

проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів

4

проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення

5

проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів

6

проекти землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій

7

технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель у разі формування земельних ділянок за рахунок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення

Так от, в пояснення до ч. 18 ст. 186 ЗК щодо заборони вимагати під час погодження та затвердження документації проведення будь-яких експертиз слід додати, що ч. 19 цієї статті встановлюється: документація із землеустрою подається для проведення державної експертизи землевпорядної документації лише у випадках та порядку, встановлених Законом № 1808. Таки випадки були наведені у таблиці.

Ще одна важлива умова, яка стосується погодження документації. Вона закріплена в ч. 20 ст. 186 ЗК і передбачає, що погодження документації із землеустрою здійснюється за місцем розташування земель (земельних ділянок) саме територіальними органами центральних органів виконавчої влади, утвореними у рай­оні, місті обласного, республіканського значення (АР Крим), містах Києві та Севастополі, або міжрегіональним територіальним органом, у разі якщо повноваження його поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць.

Увага! У разі відсутності територіальних органів центральних органів виконавчої влади, зазначених вище, погодження документації із землеустрою здійснюється територіальним органом центральних органів виконавчої влади, утвореним в АР Крим, області, а в разі їх відсутності — відповідним центральним органом виконавчої влади безпосередньо.

Тепер настав час приділити увагу іншим змінам, які були внесені в ЗК. Поява більшості з них перш за все обумовлена змінами у переліку та назвах видів документації із землеустрою. Тож цілком логічно, що ті статті ЗК, які мали послання на землевпорядну документацію, також зазнали оновлення. Аби зараз не наводити їх зміст, пропонуємо вам звернути на них увагу самостійно. Отже, змінені були такі норми:

п. «ґ» ч. 1 ст. 15 ЗК (викладено в новій редакції)

абзаци 3 та 9 ч. 1 ст. 152 ЗК (змінені частково)

ч. 4 ст. 35 ЗК (змінено частково)

ч. 2 ст. 52 ЗК (змінено частково)

ст. 176 ЗК (була виключена)

п. «ґ» ч. 1 ст. 184 ЗК (був виключений)

п. «и» ч. 1 ст. 184 ЗК (викладено в новій редакції)

Крім того, відтепер розширився перелік видів документації із землеустрою, відповідно до якої здійснюється формування земельної ділянки. Відповідні зміни віднайшли своє закріплення в ст. 791 ЗК (була оновлена, зокрема, ч. 2 цієї статті). Порівняйте:

Попередня редакція

Нова редакція

Формування земельних ділянок здійснюється:

у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;

шляхом поділу чи об’єднання раніше сформованих земельних ділянок;

шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів.

Формування земельних ділянок здійснюється:

— у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;

— шляхом поділу чи об’єднання раніше сформованих земельних ділянок;

— шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом;

за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Крім іншого, з набуттям чинності Закону № 497 межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть змінюватися їх власниками без формування нових земельних ділянок не за проектами землеустрою із впорядкування існуючих землеволодінь (як це було раніше), а за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Відповідні зміни були внесені в ч. 12 ст. 791 ЗК.

Також доцільно сказати про зміну, яка була внесена в ст. 111 ЗК. Нею, зокрема, був уточнений перелік видів документації із землеустрою, в яких зазначаються відомості про обмеження у використанні земель. Отже, відтепер відповідно до оновленої редакції першого речення ч. 5 ст. 111 ЗК відомості про обмеження у використанні земель зазначаються у:

1

схемах землеустрою і техніко-економічних обґрунтуваннях використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць

2

проектах землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів

3

проектах землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь

4

проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок

5

технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)

І нарешті... Щоб вже завершити огляд змін, які були внесені в ЗК, наведемо останні оновлення в цій частині Закону № 497.

Так вказаним законодавчим актом абз. 2 п. 1 розд. X «Перехідні положення» ЗК був викладений в новій редакції. Відтепер установлено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». При цьому державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Крім іншого Законом № 497 п. 1 розд. X «Перехідні положення» ЗК був доповнений абз. 5, який визначив, що внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, місце розташування яких визначено за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), які розроблені до набрання чинності Законом № 497 (відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру), здійснюється за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Зміни до інших законодавчих актів

Зміни до Закону № 899. Зміна видів документації із землеустрою, запроваджена Законом № 497, не оминула увагою Закон України від 05.06.03 р. № 899-IV «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»6. Деякі його статті були оновлені. Так, зокрема, у ч. 1 ст. 5 цього Закону, яка визначає повноваження сільських, селищних, міських рад та районних державних адміністрацій щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), деякі з повноважень були уточнені. Порівняємо:

6 Далі за текстом — Закон № 899.

Попередня редакція

Нова редакція

абз. 6, 7 ч. 1 ст. 5 Закону № 899

укладають із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення технічної документації, яка необхідна для складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, якщо такі роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету;

сприяють в укладанні договорів на виконання землевпорядними організаціями робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення технічної документації, яка необхідна для складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на земельну частку (пай), або за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, що орендують земельні частки (паї), проектів технічної допомоги тощо

укладають із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної документації із землеустрою, якщо такі роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету;

сприяють в укладанні договорів на виконання землевпорядними організаціями робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на земельну частку (пай), або за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, що орендують земельні частки (паї), проектів технічної допомоги тощо

Крім іншого, зміна видів документації із землеустрою вплинула на перелік складових документації із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), який визначений у ст. 8 Закону № 899. Порівняємо:

Попередня редакція

Нова редакція

ч. 1 ст. 8 Закону № 899

Документація із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) включає:

— проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);

технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку.

Документація із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) включає:

— проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);

технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Також була оновлена і ч. 1 ст. 11 Закону № 899. Відтепер в ній зазначається, що встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) здійснюється на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Нагадаємо, що в попередній редакції ця норма передбачала, що таке встановлення меж земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку.

Зміни до Закону № 962. Цілком логічним є те, що всі законодавчі акти, сфера регулювання яких пов’язана з документацією із землеустрою, зазнали змін із прийняттям Закону № 497. Черговим таким документом став Закон України від 19.06.03 р. № 962-IV «Про охорону земель»7. Не будемо зупинятися окремо на кожній статті, до якої були внесені зміни, тим паче, що вони знову ж таки в більшості своїй пов’язані із зміною видів документації. Звернемо увагу на найбільш глобальні та цікаві з них.

7 Далі за текстом — Закон № 962.

Так, зокрема, редакція ст. 25 цього Закону (яка визначає документацію із землеустрою в галузі охорони земель) була повністю змінена і викладена в новій редакції. Порівняємо:

Попередня редакція

Нова редакція

Документацією із землеустрою в галузі охорони земель є схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, землеволодінь і землекористувань, що включають заходи еколого-економічної оптимізації використання та охорони земель, удосконалення співвідношення і розміщення земель та сільськогосподарських угідь, систем сівозміни, сінокосо- і пасовищезміни.

У разі необхідності в складі схем землеустрою може розроблятися проект землеохоронних заходів для конкретної земельної ділянки.

Проектом землеохоронних заходів визначаються види, обсяги, порядок здійснення та фінансування цих заходів. Відповідно до видів та обсягів землеохоронних робіт встановлюються екологічні обмеження щодо використання земель.

Документацією із землеустрою повинні передбачатися обмеження щодо господарського використання земель, які виконують важливі екосистемні функції (схили, водоохоронні зони тощо).

Власники землі та землекористувачі забезпечують виконання заходів з охорони земель та дотримання екологічних обмежень у використанні земель, передбачених проектом землеустрою.

Документацією із землеустрою в галузі охорони земель є схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць та робочі проекти землеустрою.

Склад документації із землеустрою в галузі охорони земель та порядок її погодження і затвердження встановлюються Земельним кодексом України та Законом України «Про землеустрій».

Власники землі та землекористувачі забезпечують виконання заходів з охорони земель та обмежень у використанні земель, передбачених документацією із землеустрою в галузі охорони земель.

Як бачите, завдяки уніфікації землевпорядної документації та, зокрема, визначенню ст. 111 ЗК переліку документації, яка має містити відомості про обмеження щодо використання земель, деякі норми втратили свою актуальність, у тому числі і ст. 25 Закону № 962 (у попередній редакції). У зв’язку з цим її зміст було трансформовано.

Всі інші статті Закону № 962, як уже зазначалося, були змінені частково. Сподіваємося, що вам не складно буде проаналізувати їх самостійно. Наведемо лише їх перелік: ст. 181, 36, 52 та 55.

Зміни до Закону № 3613. Тепер декілька тез про зміни, які були внесені до Закону України від 07.07.11 р. № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр»8. І почнемо ми зі ст. 21 цього Закону, яка визначає підстави та основні вимоги щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру та зазнала найбільших змін. Отже, відтепер ч. 1 ст. 21 Закону № 3613 передбачається, що відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі:

8 Далі за текстом — Закон № 3613.

1

відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок — у випадках, визначених ст. 791 ЗК, при їх формуванні

2

технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) — у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до ст. 107 ЗК та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками

3

технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель — за результатами інвентаризації земель

4

проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) — у разі виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)

Нагадаємо, що в попередній редакції цієї статті були відсутні дві останні підстави, зазначені у таблиці.

Також з набуттям чинності Законом № 497 передбачається, що відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру, крім іншого, ще й на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель. Відповідних змін зазнала ч. 2 ст. 21 Закону № 3613. Раніше така підстава була відсутня.

Крім іншого, відтепер передбачається, що відомості про угіддя земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру, в тому числі на підставі схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), проектів землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель. Відповідна зміна була внесена в ч. 4 ст. 21 Закону № 3613, яка в попередній редакції замість означених видів документації встановлювала, що вказані відомості про угіддя вносяться на підставі проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь (щодо земель сільськогосподарського призначення), проектів землеустрою щодо впорядкування існуючих землеволодінь та землекористувань (щодо земель інших категорій).

І нарешті, останнє, про що варто зазначити, аналізуючи ст. 21 Закону № 3613, це зміни, які були внесені в ч. 5 цієї статті. Відтепер цією нормою передбачається, що відомості про обмеження у використанні земель вносяться до Державного земельного кадастру на підставі схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимо­утворюючих об’єктів, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), іншої документації із землеустрою.

Наостанок, завершуючи огляд змін до Закону № 3613, необхідно відзначити, що з набуттям чинності Законом № 497 оновлена редакція п. 7 розд. VII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону передбачила: до державної реєстрації права державної чи комунальної власності на земельні ділянки формування земельних ділянок за рахунок земель державної та комунальної власності, визначення їх угідь, а також віднесення таких земельних ділянок до певних категорій може здійснюватися на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель.

Попередня редакція п. 7 розд. VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3613 визначала, що до державної реєстрації права державної чи комунальної власності на земельні ділянки формування земельних ділянок за рахунок земель державної та комунальної власності, визначення їх угідь, а також віднесення таких земельних ділянок до певних категорій може здійснюватися на підставі матеріалів інвентаризації земель, проведеної за рішенням: у межах населених пунктів — сільських, селищних, міських рад, за їх межами — районних державних адміністрацій. Крім того, уточнювалося, що матеріали інвентаризації земель у такому разі підлягають погодженню в порядку погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та затверджуються органами, які прийняли рішення про проведення інвентаризації. При цьому визначалося, що формування земельних ділянок у такому порядку може здійснюватися один раз.

Зміни до Закону № 2480. Зміни, яких зазнали види документації із землеустрою, стали підставою для внесення змін і до Закону України від 09.07.10 р. № 2480-VI «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів»9.

9 Далі за текстом — Закон № 2480.

Так, зокрема, ч. 1 ст. 25 цього Закону було викладено в новій редакції. Порівняємо:

Попередня редакція

Нова редакція

Спеціальні зони об’єктів енергетики зазначаються у схемах землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектах землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань, проектах землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, спеціальних тематичних картах і атласах стану земель та їх використання, проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); технічній документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, іншій документації із землеустрою та кадастрових планах.

Спеціальні зони об’єктів енергетики зазначаються у схемах землеустрою і техніко-економічному обґрунтуванні використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектах землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів, проектах землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), іншій визначеній законом документації із землеустрою.

Зміни до Закону № 3041. Останній законодавчий акт, на який варто звернути увагу у цій статті і до якого також буди внесені зміни Законом № 497, це Закон України від 17.02.11 р. № 3041-VI «Про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів»10. Значних змін цей Закон не зазнав, власне, як і Закон № 2480. Зміни були внесені лише в ч. 1 ст. 9 вказаного законодавчого акта. Вона наводить перелік видів документації із землеустрою, в яких мають зазначатися охоронні зони об’єктів магістральних трубопроводів. Порівняємо:

Попередня редакція

Нова редакція

Охоронні зони об’єктів магістральних трубопроводів зазначаються у схемах землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектах землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань, проектах землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, спеціальних тематичних картах і атласах стану земель та їх використання, проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічній документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, іншій документації із землеустрою та кадастрових планах.

Охоронні зони об’єктів магістральних трубопроводів зазначаються у схемах землеустрою і техніко-економічному обґрунтуванні використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектах землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів, проектах землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), іншій визначеній законом документації із землеустрою».

Це всі основні зміни, які ми хотіли довести до вашого відома у зв’язку з прийняттям Закону № 497. Візьміть їх на замітку та не забувайте зазирати до наведених у цій статті законодавчих актів.

До уваги!

Прийняття Закону № 497 не відміняє правило, яке діє у правовій сфері. Йдеться про те, що за загальним правилом закони не мають зворотньої дії у часі.

Зокрема, розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 497 передбачено, що прийняті і не виконані до набрання чинності цим Законом рішення Верховної Ради АР Крим, Ради міністрів АР Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом, а розроблені відповідно до цих рішень проекти землеустрою після погодження в порядку, встановленому ст. 1861 ЗК, підлягають затвердженню органом, який надав дозвіл на їх розроблення, та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру.

Крім того, в ч. 3 цього ж розділу визначено, що проекти землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань, затверджені рішенням Верховної Ради АР Крим, Ради міністрів АР Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування до набрання чинності цим Законом, є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі