1 Далі за текстом — ОМС.
Об’єкти передачі
Основні умови передачі об’єктів права державної власності у комунальну власність, власне як і навпаки, передбачені Законом України від 03.03.98 р. № 147/98-ВР «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності»2.
2 Далі за текстом — Закон № 147.
Крім того, існує окремий документ, який регламентує порядок передачі безпосередньо державного майна із сфери управління міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів АР Крим, Фонду державного майна, інших державних органів, які відповідно до законодавства здійснюють функції з управління державним майном, об’єднань підприємств, яким делеговано функції з управління майном підприємств і організацій, заснованих на державній власності (органи, уповноважені управляти державним майном), Національної академії наук, галузевих академій наук, інших установ та організацій, яким державне майно передано у безоплатне користування (тобто самоврядні організації), до сфери управління інших органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій. Це Положення про порядок передачі об’єктів права державної власності3, затверджене постановою КМУ від 21.09.98 р. № 1482 «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності»4. Норми Положення дещо відрізняються від норм, які закріплені в Законі № 147 (ср. ). Беручи ж до уваги, що Закон має вищу силу, ніж вказана постанова, будемо в першу чергу орієнтуватися на вимоги Закону № 147. Крім того, як вже було означено, Положення регламентує (як в ньому заявлено) саме передачу із державної власності у державну (змінюється лише відповідний орган управління), нас же цікавить механізм передачі із державної в комунальну власність. Водночас слід зауважити, що дуже часто вказане Положення застосовується за аналогією і при здійсненні передачі державного майна в комунальну власність. За відсутності підзаконного нормативно-правого акта, який би прямо регламентував порядок передачі об’єктів з державної власності в комунальну, ОМС практикують прийняття власних локальних документів, які визначають механізм такої передачі.
3 Далі за текстом — Положення.
4 Далі за текстом — постанова № 1482.
Отже, Закон № 147 регулює відносини, пов’язані з передачею об’єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад, сіл, селищ, міст або в їх спільну власність, а також об’єктів права комунальної власності у державну. Така передача здійснюється безоплатно або шляхом обміну, зокрема, щодо:
| 1 | цілісних майнових комплексів підприємств, установ, організацій, їх структурних підрозділів |
| Примітка. Під передачею цілісних майнових комплексів підприємств розуміють передачу всіх активів і пасивів підприємств, їх лімітів, фондів, планів фінансово-господарської діяльності тощо. | |
| 2 | нерухомого майна (будівель, споруд, у тому числі об’єктів незавершеного будівництва) |
| Примітка. Об’єкти незавершеного будівництва передаються з проектно-кошторисною документацією. | |
| 3 | іншого окремого індивідуально визначеного майна підприємств |
| 4 | об’єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об’єктів соціальної інфраструктури (навчальних закладів, закладів культури (крім кінотеатрів), фізичної культури та спорту, охорони здоров’я (крім санаторіїв, профілакторіїв, будинків відпочинку та аптек), соціального забезпечення, дитячих оздоровчих таборів), які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій або не увійшли до статутного капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у тому числі не завершені будівництвом |
| Примітка. Об’єкти соціальної інфраструктури передаються разом з майном підприємств, що обслуговували ці об’єкти, у тому числі основними фондами, ремонтно-будівельними базами, майстернями, транспортними засобами, прибиральною технікою, в частині, що визначається комісією з питань передачі об’єктів, яка здійснює передачу. Разом з житловим фондом передаються вбудовані і прибудовані приміщення, зовнішні мережі електро-, тепло-, газо-, водопостачання та водовідведення, а також будівлі, призначені для обслуговування цього фонду (бойлерні, котельні, каналізаційні та водопровідні споруди, обладнання тощо). | |
Вже сьогодні у ОМС залежно від їх «статусу» (сільські, селищні, міські, районні, обласні ради) може виникнути (або вже виникла) необхідність у прийнятті у комунальну власність державного майна.
Наприклад, це стосується передачі на обласний рівень майна професійно-технічних навчальних закладів у комунальну власність. Нагадаємо, що Законом України від 25.12.15 р. № 928-VIII «Про Державний бюджет України на 2016 рік» КМУ було доручено до 01.01.16 р. забезпечити передачу в установленому порядку видатків на підготовку робітничих кадрів у професійно-технічних та інших навчальних закладах на фінансування з місцевих бюджетів.
Цим же нормативно-правовим документом було встановлено, що видатки на підготовку робітничих кадрів у професійно-технічних закладах та інших навчальних закладах, розташованих у містах обласного значення, плануються з 2016 року у відповідних бюджетах міст обласного значення, а на інших територіях — у відповідних обласних бюджетах та бюджеті міста Києва.
Також відповідно до зазначеної постанови КМУ, в тому числі, має забезпечити передачу з державної власності у комунальну власність відповідних установ, закладів та організацій.
Необхідно також враховувати, що Закон № 147 визначив і перелік державного майна, яке не підлягає і відповідно не може бути передане у комунальну власність. Це на той випадок, якщо ви виношуєте плани щодо отримання у комунальну власність наявного на вашій території того чи іншого майна державної власності. Отже, відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 147 не можуть бути об’єктами передачі з державної у комунальну власність:
| 1 | цілісні майнові комплекси підприємств, що провадять діяльність, пов’язану з: — обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що здійснюється відповідно до Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори»; — охороною окремих особливо важливих об’єктів права державної власності, перелік яких визначається у встановленому КМУ порядку; — проведенням криміналістичних, судово-медичних, судово-психіатричних експертиз та розробленням, випробуванням, виробництвом та експлуатацією ракет-носіїв, у тому числі з їх космічними запусками із будь-якою метою (може здійснюватися тільки державними підприємствами та організаціями) |
| 2 | цілісні майнові комплекси казенних підприємств |
| 3 | майно підприємств, списане в установленому законодавством порядку |
| 4 | об’єкти, право власності на які не зареєстровано в установленому законом порядку (крім об’єктів житлового фонду та гуртожитків, нерухомого військового майна, яке вивільняється у процесі реформування Збройних Сил України) |
| 5 | об’єкти, будівництво яких фактично продовжується за рахунок державних капітальних вкладень, до введення їх в експлуатацію |
| 6 | об’єкти, щодо яких є відповідне рішення про їх приватизацію |
Ініціатори щодо передачі
Відповідно до ст. 3 Закону № 147 ініціатива щодо передачі об’єктів права державної (комунальної) власності може виходити відповідно від:
| 1 | органів, уповноважених управляти державним майном |
| Примітка. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 5 Закону України від 21.09.06 р. № 185-V «Про управління об’єктами державної власності»5 КМУ визначає органи виконавчої влади та державні колегіальні органи, які здійснюють функції з управління об’єктами державної власності. | |
| 2 | Національної академії наук, інших аналогічних самоврядних організацій, яким передано в користування державне майно6 |
| 3 | місцевих органів виконавчої влади |
| 4 | відповідних ОМС |
5 Далі за текстом — Закон № 185.
6 Далі за текстом — самоврядні організації.
Стосовно органів, уповноважених управляти державним майном, нагадаємо, що згідно зі ст. 6 Закону № 185 ці органи відповідно до покладених на них завдань ведуть облік об’єктів державної власності (що перебувають в їх управлінні), здійснюють контроль за ефективним використанням та збереженням таких об’єктів.
Для означених цілей створений і діє Єдиний реєстр об’єктів державної власності. Його формуванням та веденням опікується Фонд державного майна України. А от відомості для формування цього реєстру в тому числі надають органи, уповноважені управляти державним майном.
До речі, нагадаємо, що ОМС, власне як і органи державної влади, підприємства, установи, організації та громадяни, є користувачами Єдиного реєстру об’єктів державної власності (ст. 12 Закону № 185). Доступ до даних цього реєстру здійснюється відповідно до Закону України від 13.01.11 р. № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації», у тому числі шляхом оприлюднення у формі відкритих даних на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України.
Прийняття рішень про передачу об’єктів права державної власності у комунальну
Цей етап механізму передачі визначений ст. 4 Закону № 147. Вказаною нормою, в тому числі, визначено перелік суб’єктів, які приймають рішення про передачу залежно від об’єкта передачі. Отже, встановлено, що передача об’єктів з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням:
| Суб’єкт передачі | Об’єкт передачі |
| КМУ | щодо: — цілісних майнових комплексів підприємств, установ, організацій, їх структурних підрозділів; — нерухомого майна, тобто будівель, споруд, у тому числі об’єктів незавершеного будівництва (крім нерухомого майна, призначеного виключно для розміщення дошкільних навчальних закладів); — іншого окремого індивідуально визначеного майна підприємств |
| органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій | щодо: — об’єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об’єктів соціальної інфраструктури (навчальних закладів, закладів культури (крім кінотеатрів), фізичної культури та спорту, охорони здоров’я (крім санаторіїв, профілакторіїв, будинків відпочинку та аптек), соціального забезпечення, дитячих оздоровчих таборів), які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій або не увійшли до статутного капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у тому числі не завершені будівництвом; — нерухомого майна, призначеного виключно для розміщення дошкільних навчальних закладів |
Слід зауважити: Закон № 147 уточнив умови «переходу» державного майна саме у комунальну власність. Відповідно до них передача об’єктів з державної у:
| комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах | здійснюється за наявності згоди відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, якщо інше не передбачено законом |
| спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст | здійснюється за наявності згоди районних або обласних рад, якщо інше не передбачено законом |
Увага! Відповідно до п. 51 ч. 1 ст. 26 Закону України від 21.05.97 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» надання згоди на передачу об’єктів з державної у комунальну власність належить до виключної компетенції відповідної ради. Надається вона у формі рішення, яке приймається на пленарному засіданні ради.
Погодження пропозиції про передачу об’єктів державної власності у комунальну
Частиною 3 ст. 4 Закону № 147 визначено, зокрема, механізм погодження пропозиції щодо передачі об’єктів з державної у комунальну власність. Він залежить від органу, який приймає рішення щодо передачі.
Перше. Якщо передача здійснюється за рішенням КМУ, відповідна пропозиція залежно від виду об’єкта та його цільового призначення має бути погоджена:
| 1 | органом, уповноваженим управляти державним майном, або відповідною самоврядною організацією |
| 2 | органом охорони культурної спадщини |
| Примітка. Щодо передачі об’єктів культурної спадщини, які є пам’ятками. | |
| 3 | державним органом приватизації |
| 4 | підприємством |
| Примітка. Щодо передачі цілісних майнових комплексів його структурних підрозділів, нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного майна, закріпленого за таким підприємством | |
| 5 | трудовим колективом підприємства |
| Примітка. Щодо об’єктів, споруджених та/або придбаних за рахунок коштів такого підприємства, згода трудового колективу підприємства надається у формі витягу з протоколу загальних зборів (конференції представників) трудового колективу. | |
Увага! Частиною 4 ст. 4 Закону № 147 визначено, що погодження пропозиції забезпечується ініціатором передачі (вони перелічені в ст. 3 цього Закону).
Після того, як пропозиція буде погоджена, вона передається до центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, тобто до Мінекономрозвитку.
В свою чергу центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики на підставі пропозицій, внесених з дотриманням вимог цього Закону, готує і подає за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань фінансової політики та Фондом державного майна України, проекти відповідних рішень вже КМУ.
Зауважте, що Закон № 147 передбачив випадки, коли проекти рішень крім їх погодження означеними вище органами мають додатково бути погоджені й іншими органами.
Так, у разі передачі цілісних майнових комплексів підприємств проект рішення про передачу, крім погодження його Мінфіном та Фондом державного майна України, має пройти ще й погодження центральним органом виконавчої влади в галузі статистики.
У разі передачі захисних споруд цивільного захисту зазначені проекти рішень також підлягають погодженню з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Друге. Пропозиції щодо передачі нерухомого майна, призначеного виключно для розміщення дошкільних навчальних закладів, з державної у комунальну власність, яка здійснюється за рішенням органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій, погоджуються з:
| 1 | центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики |
| 2 | центральним органом виконавчої влади з питань фінансової політики |
| 3 | Фондом державного майна України |
| 4 | підприємством-балансоутримувачем |
Зміст пропозиції та додатки до неї
Закон № 147 встановив, крім іншого, вимоги до змісту пропозиції. Ініціатору передачі необхідно їх враховувати.
Не зайвим буде й знати ОМС, який шлях проходить державне майно, поки воно потрапить у комунальну власність.
Ігнорування вказаних вимог може призвести до відмови в погодженні пропозиції або прийнятті рішенні про передачу.
Отже, у пропозиції (залежно від об’єкту передачі) має бути зазначено:
| Об’єкт передачі | Зміст |
| У разі передачі цілісного майнового комплексу підприємства | — найменування підприємства; — ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців; — місцезнаходження, найменування органу, що здійснює функції з управління майном підприємства |
| У разі передачі закріпленого за підприємством нерухомого майна та/або іншого окремого індивідуально визначеного майна | — назва майна; — місцезнаходження майна; — найменування підприємства-балансоутримувача; — місцезнаходження та ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців підприємства-балансоутримувача; — найменування органу, що здійснює функції з управління майном підприємства |
Крім пропозиції ініціатор має також сформувати перелік додатків до неї. Він знову ж таки залежить від об’єкту, який пропонується до передачі. Отже, залежно від об’єкту до пропозицій щодо передачі додаються:
| Об’єкт передачі | Додатки до пропозиції |
| Цілісні майнові комплекси підприємств | — копія статуту (положення) підприємства; — копії документів фінансової звітності, зокрема балансу, звіту про фінансові результати, про рух коштів, про обсяг кредиторської та дебіторської заборгованості за два останні календарні роки та на останню звітну дату, підписані уповноваженою особою юридичної особи, що подала документи, і засвідчені її печаткою; — бізнес-план (техніко-економічне обґрунтування) з визначенням етапів та строків його реалізації, а також джерел фінансування видатків на його реалізацію, розроблений на підставі розрахунків щодо забезпечення ефективного використання цього майна та затверджений органом, уповноваженим управляти державним майном, що передається, а також ОМС, якому передаються підприємство; — витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об’єктів, права на які підлягають державній реєстрації |
| Нерухоме майно | — техніко-економічне обґрунтування забезпечення ефективного використання цього майна за цільовим призначенням з визначенням обсягів та джерел фінансування видатків на його утримання, добудову, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний та поточний ремонт; — витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об’єктів, права на які підлягають державній реєстрації; — титули будов та проектно-кошторисна документація на об’єкти незавершеного будівництва |
| Інше окреме індивідуально визначене майно підприємств | техніко-економічне обґрунтування забезпечення ефективного використання такого майна за цільовим призначенням з визначенням обсягів та джерел фінансування видатків на його утримання |
| Нерухоме майно, призначене виключно для розміщення дошкільних навчальних закладів | — техніко-економічне обґрунтування забезпечення ефективного використання цього майна за цільовим призначенням з визначенням обсягів та джерел фінансування видатків на його утримання, добудову, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний та поточний ремонт; — витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об’єктів, права на які підлягають державній реєстрації; — титули будов та проектно-кошторисна документація на об’єкти незавершеного будівництва |
Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.12.13 р. № 1591 затверджено Методичні рекомендації щодо розроблення техніко-економічного обґрунтування забезпечення ефективного використання об’єктів права державної та комунальної власності, що пропонуються до передачі7.
Наказом Мінекономіки від 06.09.06 р. № 290 затверджено Методичні рекомендації з розроблення бізнес-плану підприємств.
7 Далі за текстом — Методичні рекомендації.
Тепер приділимо увагу Методичним рекомендаціям, які було розроблено з метою визначення єдиних підходів під час розроблення техніко-економічного обґрунтування забезпечення ефективного використання об’єктів права державної (комунальної) власності, що пропонуються до передачі8.
8 Далі за текстом — техніко-економічне обґрунтування.
Як бачите, їх наявність є обов’язковою у разі передачі майже всіх об’єктів державної власності.
Крім того, необхідність в їх розроблені виникає і у випадку передачі об’єктів комунальної власності (тому майте на увазі).
Методичні рекомендації мають рекомендаційний, роз’яснювальний та інформаційний характер.
В Методичних рекомендаціях означено, що під час передачі об’єктів права державної (комунальної) власності її ініціатор розробляє бізнес-план або техніко-економічне обґрунтування. Зупинятись на розробленні бізнес-плану поки що не будемо.
Що ж до техніко-економічного обґрунтування, слід зазначити: воно залежить знову ж таки від виду об’єкту, який передається.
Так, передбачається, що техніко-економічне обґрунтування під час передачі цілісних майнових комплексів підприємств, установ, організацій їх структурних підрозділів має складатись з таких розділів:
| Назва розділу | Зміст |
| Резюме | Стисло зазначають основні положення техніко-економічного обґрунтування; висвітлюють основні питання, зокрема щодо мети передачі та результатів, очікуваних від її здійснення |
| Загальна характеристика об’єкта передачі | Зазначають загальну інформацію про об’єкт, що пропонується до передачі, найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ, найменування органу, який здійснює управління зазначеним підприємством |
| Характеристика фінансово-господарської діяльності підприємства: | Описують фінансові результати та майновий стан підприємства за два останні календарні роки та на останню звітну дату (обсяг і собівартість виробленої та реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), чистого прибутку (збитку), дебіторської та кредиторської заборгованостей (у тому числі обсяги заборгованості перед бюджетом та Пенсійним фондом), заборгованості з виплати заробітної плати; вартість активів; стан основних фондів (їх первісна вартість та ступінь зносу) тощо); аналізують основні чинники, що забезпечили вказані результати фінансово-господарської діяльності підприємства |
| Обґрунтування доцільності здійснення зазначеної передачі: | — обґрунтовують необхідність здійснення та прогноз очікуваних результатів передачі; — визначають шляхи та заходи підвищення ефективності діяльності об’єкта передачі після її здійснення (з визначенням етапів та термінів їх реалізації); — визначають обсяги та джерела фінансування витрат для подальшого утримання та використання об’єкта передачі; — надають прогноз бюджетної та економічної ефективності діяльності підприємства (обсяг прибутку підприємства за рахунок підвищення ефективності його діяльності, збільшення обсягу відрахувань до державного бюджету або зменшення видатків з державного бюджету на його утримання); — надають інформацію про відповідність функціонального призначення об’єкта передачі завданням, покладеним на орган, якому пропонується передати відповідний об’єкт, з посиланням на нормативно-правовий акт |
| Примітка. До техніко-економічного обґрунтування додаються копії правовстановлюючих документів на нерухоме майно та земельну ділянку, на якій розташований об’єкт передачі, зокрема витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об’єктів, права на які підлягають державній реєстрації, та витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку. | |
Техніко-економічне обґрунтування під час передачі нерухомого майна та об’єктів соціальної інфраструктури складається з таких розділів:
| Назва розділу | Зміст |
| Загальна характеристика об’єкта передачі | Зазначають місцезнаходження, загальну площу, відомості про балансоутримувача, найменування органу, який здійснює управління зазначеним майном |
| Обґрунтування доцільності здійснення зазначеної передачі | — обґрунтовують необхідність здійснення та прогноз очікуваних результатів передачі; — визначають шляхи та заходи щодо підвищення ефективності використання об’єкта передачі після її здійснення (із визначенням етапів та термінів їх реалізації); — визначають обсяги та джерела фінансування витрат для подальшого утримання та використання об’єкта передачі; — надають розрахунки потреб у додаткових площах відповідно до державних будівельних норм України, затверджених Міністерством регіонального розвитку і будівництва (для закладів освіти також з урахуванням державних санітарних норм та правил, затверджених Міністерством охорони здоров’я для відповідного рівня акредитації закладу); — надають інформацію про відповідність функціонального призначення об’єкта передачі завданням, покладеним на орган, якому пропонується передати відповідний об’єкт, з посиланням на нормативно-правовий акт |
| Примітка. До техніко-економічного обґрунтування додають копії правовстановлюючих документів на нерухоме майно та земельну ділянку, на якій розташований об’єкт передачі, зокрема копію витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об’єктів, права на які підлягають державній реєстрації, та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. | |
Техніко-економічне обґрунтування під час передачі окремого індивідуально визначеного майна має містити перелік такої інформації:
| 1 | загальна характеристика майна, що передається |
| 2 | обґрунтування доцільності здійснення зазначеної передачі |
| 3 | визначення джерел фінансування та обсягів витрат для подальшого утримання та використання зазначеного майна |
| 4 | відповідність функціонального призначення об’єкта передачі завданням, покладеним на орган, якому пропонується передати відповідний об’єкт |
| 5 | прогноз ефективності діяльності суб’єкта після здійснення передачі майна (з визначенням етапів і термінів реалізації) |
Передача державного майна
Статтею 6 Закону № 147 визначено, що передача об’єктів здійснюється комісією з питань передачі об’єктів, до складу якої входять представники виконавчих органів відповідних рад, місцевих органів виконавчої влади, органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій, фінансових органів, підприємств, трудових колективів підприємств, майно яких підлягає передачі.
Зауважте, що утворює комісію з питань передачі об’єктів та призначає її голову:
| виконавчий орган відповідної сільської, селищної, міської, районної у місті ради, якщо інше не передбачено законом | у разі передачі об’єктів у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах |
| відповідна районна, обласна рада або уповноважений нею орган | у разі передачі об’єктів у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст |
| орган, уповноважений управляти державним майном | у разі передачі об’єктів у державну власність |
При цьому зазначено, що порядок утворення і роботи комісії з питань передачі об’єктів визначається:
| відповідними ОМС — у разі передачі об’єктів у комунальну власність |
| КМУ — у разі передачі об’єктів у державну власність |
| Примітка. Сьогодні це Порядок подання та розгляду пропозицій щодо передачі об’єктів з комунальної у державну власність та утворення і роботи комісії з питань передачі об’єктів у державну власність9, затверджений постановою № 1482. |
9 Далі за текстом — Порядок.
За загальним правилом ч. 5 ст. 7 Закону № 147 передачу об’єкта оформляють актом приймання-передачі, який підписує голова і члени комісії. Форма акта приймання-передачі затверджена постановою № 1482.
Відповідно до ч. 6 вказаної статті право власності на об’єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі, а у випадках, передбачених законом, — з дня державної реєстрації такого права.
Увага! Передача об’єкта у комунальну (державну) власність є підставою для передачі відповідно у комунальну (державну) власність земельної ділянки, на якій розміщений об’єкт передачі. Кадастровий номер та розмір такої земельної ділянки зазначаються у рішенні органу про передачу відповідного об’єкта у комунальну (державну) власність.
Слід зазначити, що Закон № 147 не містить положень щодо подальших дій ОМС, які прийняли у комунальну власність об’єкти державної власності. В той же час п. 11 Порядку (який часто застосовується на практиці в частині передачі об’єктів державної власності в комунальну) визначено, що органи, до сфери управління яких передано державне майно, з дня затвердження акта приймання-передачі зобов’язані:
| 1 | повідомити у двотижневий строк про таку передачу органам державної статистики, державної податкової служби, фінансовим органам, Фонду державного майна для внесення відомостей до Єдиного реєстру об’єктів державної власності, відповідним органам охорони культурної спадщини (стосовно об’єктів культурної спадщини, що є пам’ятками) та Міністерству економічного розвитку і торгівлі (стосовно об’єктів, передача яких здійснюється за рішенням КМУ) |
| 2 | закріпити у двотижневий строк нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно за відповідним підприємством на праві господарського відання або оперативного управління Примітка. Як правило, місцеві ради закріплюють отримане майно за підприємством (установою) рішенням сесії, яким, власне було здійснено прийняття об’єктів державної власності. |
| 3 | внести відповідні зміни до установчих документів підприємства та провести їх державну реєстрацію відповідно до законодавства |
| 4 | здійснити в установленому законодавством порядку оформлення та державну реєстрацію речових прав щодо об’єктів передачі, права на які підлягають такій реєстрації |
