1 Затверджений наказом від 23.08.12 р. № 938, далі за текстом — Порядок.
2 З дня опублікування («Офіційний вісник України», № 12, 19.02.16 р., ст. 523), далі — наказ № 1244.
3 З дня опублікування («Офіційний вісник України», № 17, 09.03.16 р., ст. 690), далі за текстом — наказ № 23.
Основні зміни
Спочатку треба сказати, що унесені до Порядку зміни знімають безліч проблемних питань та узгоджують вимоги Порядку з іншими «бюджетними» нормативно-правовими актами. У першу чергу, вони стосуються власних надходжень бюджетних установ.
Крім того, нарешті урегульовано питання обміну документами між розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів і органами Державної казначейської служби України4 при застосуванні системи дистанційного обслуговування «Клієнт казначейства – Казначейство»5.
4 Далі за текстом — ДКС.
5 Далі за текстом — СДО.
Зміни, внесені наказом № 1244
Спочатку розглянемо зміни, що відбулись у наказі № 1244:
| Програмно-цільовий метод (ПЦМ) | Роз’яснено, що: — до запровадження ПЦМ складання та виконання місцевих бюджетів при поданні документів, що застосовуються в процесі казначейського обслуговування місцевих бюджетів, у рядках і графах «КПКВК» і «Код програмної класифікації видатків та кредитування» треба проставляти (у відповідному відмінку) код тимчасової класифікації видатків і кредитування місцевих бюджетів; — після запровадження ПЦМ складання та виконання місцевих бюджетів у зазначених рядках і графах треба буде проставляти код програмної класифікації видатків і кредитування місцевих бюджетів (код Типової програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів/Тимчасової класифікації видатків та кредитування для бюджетів місцевого самоврядування, які не застосовують ПЦМ) |
| Примітка. Нагадуємо, такі уточнення приводять Порядок у відповідність до ст. 10 Бюджетного кодексу України6. Зауважимо: у разі застосування ПЦМ у бюджетному процесі, саме ДКС здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів після перевірки відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню та паспорту бюджетної програми. Така вимога закріплена ч. 5 ст. 48 БК. Тобто орган ДКС здійснить платежі тільки у разі наявності паспорта бюджетної програми, затвердженого в установленому порядку. При цьому якщо ви вирішили застосовувати ПЦМ вже цього року (з 01.01.17 р. усі розпорядники бюджетних коштів мають перейти на застосування ПЦМ), порушення порядку або термінів | |
| подання і затвердження паспортів бюджетних програм, включення недостовірних даних до звітів про виконання паспортів бюджетних програм, а також порушення порядку та термінів подання таких звітів є порушенням бюджетного законодавства. | |
| Виконання головою функцій місцевого фінансового органу | Уточнено, хто саме виконує функції місцевого фінансового органу у випадку, коли не створено відповідний виконавчий орган ради. Такі функції покладаються на сільського, селищного, міського (міста районного значення) голову. Зауважимо, що така вимога не нова. Адже першоджерелом є п. 36 ч. 1 ст. 2 БК |
| Обслуговування системи «Клієнт казначейства-Казначейство» | З’явилась нова вимога, яка регулює порядок обміну документами в електронному вигляді між органами ДКС та розпорядниками (одержувачами) коштів. Так, у разі: — застосування СДО «Клієнт казначейства – Казначейство» між розпорядниками бюджетних коштів (одержувачами бюджетних коштів) та органами ДКС здійснюється обмін документами в електронному вигляді, в тому числі електронними документами; — неможливості передавання документів в електронному вигляді до системи ДКС з технічних причин або в інших випадках, визначених законодавством, до органу ДКС треба подавати документи на паперових носіях |
| Позика місцевому бюджету | Підпункт 2.2 Порядку приведено у відповідність до ст. 43 БК, яка стосується надання органами ДКС позик місцевим бюджетам за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку. До того ж, вилучено норму стосовно надання середньострокових позик місцевим бюджетам. Наразі згідно із вимогами БК місцеві бюджети можуть отримати в органах ДКС позики виключно на покриття тимчасових касових розривів. Такі позики можна отримати відповідно до Порядку покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів, який затверджено постановою КМУ від 29.12.10 р. № 1204. Нагадуємо, що зазначені позики місцевий бюджет може отримати від органу ДКС на договірних умовах без нарахування відсотків за їх користування. Звертаємо увагу: відповідно до зміни, яка відбулась у п. 2.2 Порядку, змінено й п. 16.1. Із нього також була вилучена норма щодо можливості отримання місцевим бюджетом середньострокових позик. До речі, з’явилась нова вимога, згідно з якою оформити та отримати позику на покриття тимчасових касових розривів місцевого бюджету може не тільки виконавчий орган місцевої ради, але й сам сільський голова. Але для останнього випадку є умова: тільки у випадку якщо за рішенням відповідної територіальної громади або сільської ради виконавчий орган ради згідно із законодавством не створено |
| Відкликання платіжних доручень | Нарешті з’явилась норма, яка дозволяє розпоряднику бюджетних коштів (одержувачу бюджетних коштів) відкликати платіжні доручення з органу ДКС, який його обслуговує. Таким правом він може скористуватись у будь-який час до списання платежу з його рахунку. Але Наказ № 1244 визначає додаткову умову для такої дії: платіжне доручення можна відкликати лише в повній сумі. Для цього до органу ДКС треба подати лист за підписом посадової особи розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів), яка має право першого підпису на розрахункових документах |
| Власні надходження | Порядок доповнено новими вимогами, що стосуються власних надходжень (п. 3.13, 3.14 Порядку). Такі вимоги унормовують «бухгалтерські» питання, зокрема: |
| — платежі, які належать до власних надходжень бюджетних установ, що утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів, та відповідно до законодавства є джерелом формування спеціального фонду місцевих бюджетів, зараховують на відповідні рахунки для зарахування до спеціального фонду місцевих бюджетів власних надходжень бюджетних установ, відкриті в Головних управліннях ДКС на ім’я бюджетних установ — розпорядників бюджетних коштів та їх відокремлених структурних підрозділів у розрізі кодів Класифікації доходів бюджету відповідно до законодавства | |
| — при перерахуванні до місцевих бюджетів платежів, що належать до власних надходжень бюджетних установ, у полі розрахункового документа «Призначення платежу» треба вказувати код класифікації доходів бюджету | |
| — власні надходження бюджетних установ з рахунків для зарахування до спеціального фонду місцевих бюджетів власних надходжень бюджетних установ перераховуються (списуються) на відповідні спеціальні реєстраційні рахунки розпорядників бюджетних коштів відповідно до законодавства | |
| — для зарахування надходжень до місцевих бюджетів в іноземній валюті місцеві фінансові органи відкривають рахунки в установах банків за відповідними балансовими рахунками згідно з вимогами нормативних актів Національного банку України. Після зарахування коштів (крім власних надходжень) місцеві фінансові органи мають скласти на паперових та електронних носіях довідку про надходження до місцевих бюджетів в іноземній валюті за формою, наведеною в додатку 3 Порядку. Не пізніше трьох робочих днів після надходження коштів на рахунки в установах банків такі органи мають подати вже складену довідку до органів ДКС для відображення в обліку надходжень відповідних місцевих бюджетів. Зверніть увагу, що п. 11.3 Порядку встановлені добре відомі, але тепер чітко прописані «нові» правила проведення операцій в іноземній валюті для розпорядників та одержувачів бюджетних коштів. Зокрема, уточнено, що вони мають обов’язково складати довідку про операції в іноземній валюті. Нагадуємо: форма довідки передбачена Порядком казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженим наказом Мінфіну від 24.12.12 р. № 1407. Подавати її треба на паперових та електронних носіях до органу ДКС протягом трьох робочих днів місяця, що настає за звітним, за кожним видом (кодом) іноземної валюти окремо. Пам’ятайте: за достовірність інформації, відповідність проведених операцій вимогам законодавства, правильність складання та своєчасність подання до органу ДКС довідки про операції в іноземній валюті відповідає саме розпорядник бюджетних коштів (одержувач бюджетних коштів) | |
| — на спеціальні реєстраційні рахунки розпорядників бюджетних коштів, відкриті в органах ДКС, зараховуються власні надходження з рахунків, призначених для зарахування до спеціального фонду місцевих бюджетів власних надходжень бюджетних установ, а також кошти, які відносяться на відновлення касових видатків | |
| — суми коштів власних надходжень, що надходять готівкою в каси бюджетних установ, зараховуються на рахунки, призначені для зарахування до спеціального фонду місцевих бюджетів власних надходжень бюджетних установ. Кошти, сплачені в касу як відновлення касових видатків, зараховуються на спеціальні реєстраційні рахунки | |
| Додатки до Порядку | Наказ № 1244 містить нові редакції додатків до Порядку, якими затверджені наступні форми документів: — Зведення показників спеціального фонду (додаток 8); — Реєстр змін зведення показників спеціального фонду (додаток 16; — Розподіл виділених бюджетних асигнувань з рахунку (додаток 20); — Звіт про виконання місцевих бюджетів за доходами (додаток 28) |
6 Далі за текстом — БК.
Зміни, внесені наказом № 23
По-перше.
Треба сказати, що наказ № 1244 жодним словом не обмовився про вимоги, що стосуються об’єднаних територіальних громад7. Завдяки наказу № 23 ця помилка була виправлена. Адже п. 1.2 Порядку у новій редакції визначено, що норми Порядку розповсюджуються й на організаційні взаємовідносини між радами ОТГ та органами ДКС.
7 Далі за текстом — ОТГ.
По-друге.
Наказ № 23 дозволив голові ОТГ виконувати функції місцевого фінансового органу, якщо виконавчий орган ради не створено згідно із законом.
По-третє.
Роз’яснено, що у разі виявлення в процесі казначейського обслуговування невідповідності показників затверджених бюджетів бюджетному законодавству органи ДКС інформують для прийняття відповідного рішення в межах встановлених повноважень в частині, що не суперечить бюджетному законодавству, обласні державні адміністрації стосовно бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
По-четверте.
Як ми пам’ятаємо, у минулому році органи місцевого самоврядування отримали право самостійно обирати установу (орган ДКС чи банк державного сектору), що обслуговуватиме кошти відповідного місцевого бюджету в частині бюджету розвитку та власних надходжень бюджетних установ.
Якщо рада обирає банк державного сектору, слід користуватись Порядком обслуговування коштів місцевих бюджетів у частині бюджету розвитку та власних надходжень бюджетних установ в установах банків державного сектору8.
8 Затверджений постановою КМУ від 14.05.15 р. № 378.
У зв’язку із цим нововведенням Порядок нарешті відкоректовано. Зокрема, зазначено, що у процесі казначейського обслуговування коштів місцевих бюджетів органи ДКС здійснюють й функцію перерахування коштів місцевих бюджетів у частині бюджету розвитку та власних надходжень бюджетних установ на поточні рахунки місцевих фінансових органів, розпорядників бюджетних коштів, відкриті в установах банків державного сектору відповідно до законодавства (п. 2.2 Порядку).
При цьому не оминув увагою Порядок й визначення терміну, в який органи ДКС перераховують такі кошти на рахунки, що відкриті в установах банків державного сектору.
Так, у разі прийняття відповідною місцевою радою рішення про обслуговування коштів місцевого бюджету в частині бюджету розвитку в установах банків державного сектору надходження бюджету розвитку органи ДКС переказують наступного робочого дня (п. 3.8 Порядку).
Підставою для цього є платіжні доручення, надані відповідними розпорядниками бюджетних коштів. Суми таких коштів органи ДКС переказують на поточні рахунки розпорядників бюджетних коштів, відкриті в установах банків державного сектору.
