1 З дня опублікування («Офіційний вісник України»,09.02.16 р., № 9, ст. 422).
2 Наказ Мінфіну від 28.12.15 р. № 1199 «Про затвердження Змін до Кодексу етики працівників підрозділу внутрішнього аудиту», далі за текстом — наказ № 1199.
3 Далі по тексту — Закон № 1700.
Необхідність змін
У рамках реформування системи державного внутрішнього фінансового контролю з урахуванням досвіду західних країн декілька років тому бюджетні установи познайомились із підрозділом внутрішнього аудиту (посадовими особами, на яких покладені повноваження щодо здійснення внутрішнього аудиту).
Для цього було прийнято безліч документів, що регулюють діяльність такого підрозділу, серед яких й Кодекс етики працівників підрозділу внутрішнього аудиту4.
4 Далі за текстом — Кодекс етики.
Кодекс етики — система моральних і професійних цінностей та правил поведінки працівників підрозділу внутрішнього аудиту або посадових осіб, на яких покладено повноваження щодо здійснення внутрішнього аудиту і щодо яких ними добровільно взяті зобов’язання на їх дотримання у професійній діяльності.
Зауважимо: прийнятий Кодекс етики враховує цінності та принципи Міжнародного кодексу етики контролерів (аудиторів) державного сектора, прийнятого на XVI конгресі INTOSAI в 1998 році.
Норми Кодексу етики передбачають добровільне взяття на себе працівниками підрозділів внутрішнього аудиту зобов’язань щодо їх виконання та відповідальності за їх недотримання. Але до змін, що приніс із собою наказ № 1199, норми Кодексу етики в частині, що стосується заборони отримання додаткових вигод працівником підрозділу внутрішнього аудиту від своєї діяльності та зловживання службовим становищем, були поверхневими та недосконалими. По суті вони суттєво відрізнялись від вимог, передбачених Законом № 1700, та тих, що містились у Міжнародному кодексі етики контролерів (аудиторів) державного сектора, Кодексі професійної етики внутрішніх аудиторів банківських установ (дивіться розділ 4 «Діяльність, яка несумісна з виконанням завдань внутрішнього аудитора»).
Нагадаємо: останній документ затверджено постановою Національного банку України від 12.02.03 р. № 50 «Про схвалення Кодексу професійної етики внутрішніх аудиторів банківських установ та Змін до Методичних вказівок щодо застосування стандартів внутрішнього аудиту в комерційних банках України».
Наказ № 1199 виправив ситуацію. Внесені до Кодексу етики зміни привели його у відповідність до міжнародного підходу до організації внутрішнього аудиту у державному секторі та вимог чинного законодавства щодо прийнятної поведінки працівника підрозділу внутрішнього аудиту в процесі виконання своїх обов’язків. Він повинен не тільки дбати про позитивний імідж і авторитет підрозділу внутрішнього аудиту, але й установи в цілому, в якій він працює.
Детально про зміни
Упорядковано термінологію.
Наказ № 1199 визначив, у якому значенні вживаються терміни, якими оперує Кодекс етики. Відтепер завдяки змінам чітко зазначено, що значення термінів, якими оперує Кодекс етики, ґрунтуються на двох нормативно-правових актах: Законі України від 16.12.93 р. № 3723-XII «Про державну службу» та Законі № 1700.
Тож у випадку виникнення спірних ситуацій щодо правомірності діяльності працівників підрозділу внутрішнього аудиту треба керуватись визначеннями, які надають, у першу чергу, саме ці документи.
Визначено ситуації виникнення конфлікту інтересів.
Дещо змінено формулювання п. 2.5 Кодексу етики.
На перший погляд, зміна здається несуттєвою: проста гра слів. Але якщо раніше працівник повинен був вживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів, то тепер це є його обов’язком, але виключно при наявності реального або потенційного конфлікту інтересів. Що це означає?
Довгий час ані керівник установи, ані бухгалтер, ані сам працівник внутрішнього аудиту не могли зрозуміти, де саме починається межа діяльності останнього. Адже керуючись цією нормою, працівник внутрішнього аудиту мав право вживати заходи будь-коли та у будь-яких випадках на власний розсуд через, так би мовити, своє бачення конфлікту, що назріває, і навіть там, де його насправді нема. Така вимога заважала виконувати обов’язки усім працівникам установи та вела до ризику зловживання своїми повноваженнями працівником підрозділу внутрішнього аудиту.
Завдяки наказу № 1199 цю вимогу дещо уточнено. Відтепер вона зводиться до більш вузьких обставин: або до реального, або до потенційного конфлікту інтересів. Тільки у цьому разі працівник підрозділу внутрішнього аудиту може діяти.
Увага! Пункт 2.5 Кодексу етики вже не містить визначення терміна «конфлікт інтересів». Це й зрозуміло. Адже на початку статті ми наводили два основних документи, якими треба керуватись при визначенні термінів.
Термін «конфлікт інтересів» треба шукати у Законі № 1700, який розрізняє:
реальний конфлікт інтересів | суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень |
потенційний конфлікт інтересів | наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень |
Уточнено, хто може приймати рішення про врегулювання конфлікту інтересів.
Раніше рішення про можливість і суттєвість впливу особистих чи сімейних обставин працівника підрозділу внутрішнього аудиту на проведення дослідження або оцінки приймав виключно його безпосередній керівник. Тобто керівник підрозділу внутрішнього аудиту.
Відтепер Кодекс етики надає таке право й керівнику органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення цього працівника.
Розширено перелік обов’язків працівника внутрішнього аудиту.
У попередній редакції Кодексу етики йшлося про те, що працівник підрозділу внутрішнього аудиту не повинен розголошувати інформацію з обмеженим доступом, що стала йому відома у зв’язку з виконанням своїх службових обов’язків. Відтепер цей обов’язок доповнено новим: окрім цього, він також не повинен використовувати таку інформацію в інший спосіб, окрім випадків, встановлених законом.
Тобто, удосконалений п. 2.6 Кодексу етики більш повно відображає межі використання службової інформації працівником підрозділу внутрішнього аудиту та призваний попередити випадки зловживання ним своїм службовим становищем. На жаль, норма не містить конкретного переліку випадків, коли така інформація може використовуватись. Як завжди, доведеться самостійно шукати такі випадки, встановлені законом.
Перелік таких випадків можна знайти у главі 3 наказу Мінфіну від 04.10.11 р. № 1247 «Про затвердження Стандартів внутрішнього аудиту».
Звичайно, інформацію про результати внутрішнього аудиту підрозділ внутрішнього аудиту за дорученням керівника установи має право надавати у разі надходження звернень від:
1 | органів державної влади та/або правоохоронних органів |
2 | Держфінінспекції |
Примітка. Зверніть увагу, що у разі надходження звернення від Держфінінспекції керівник підрозділу внутрішнього аудиту має забезпечити підготовку інформації про результати внутрішнього аудиту та інші відомості, що стосуються його проведення, для подання керівнику установи та направлення Держфінінспекції протягом 10 робочих днів з дня надходження такого звернення. |
Уточнена сутність принципу професійної компетенції. Завдяки змінам розкрито принцип професійної компетентності, що викладений у п. 2.7 Кодексу етики. Відтепер цей принцип полягає не тільки у застосуванні працівником підрозділу внутрішнього аудиту знань, навичок та досвіду, необхідних для сумлінного, компетентного, вчасного, результативного і відповідального виконання службових обов’язків, рішень та доручень органів і осіб, яким він підпорядкований, підзвітний або підконтрольний. Працівник підрозділу внутрішнього аудиту повинен також не допускати зловживання та неефективне використання державної і комунальної власності.
Зауважимо, що така норма відповідає вимогам, зазначеним у главі 5 «Компетентність» Міжнародного кодексу етики контролерів (аудиторів) державного сектора.
Встановлено строк вирішення конфлікту інтересів. Для керівника підрозділу внутрішнього аудиту встановлено строк, у який він має вирішити конфлікт інтересів у діяльності підлеглих працівників (п. 3.2 Кодексу етики). Це треба зробити протягом двох робочих днів, тобто у цей строк прийняти рішення щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів у встановленому законодавством порядку.
Нагадаємо, що раніше такого строку встановлено не було. Замість цього вимагалось, щоб керівник сприяв оперативному розв’язанню конфлікту інтересів. Відтепер Кодекс етики визначає не лише строк, але й спосіб, у який цього треба досягти (прийняти рішення).
Приведено у відповідність до Закону № 1700 розділ IV Кодексу етики. Повністю змінено розділ IV «Протидія одержанню неправомірної вигоди та подарунків» Кодексу етики. Усі його норми приведено у відповідність до вимог Закону № 1700.
Так, працівнику підрозділу внутрішнього аудиту заборонено:
1 | використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов’язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах |
2 | безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких йому осіб від юридичних або фізичних осіб у зв’язку зі здійсненням такими особами діяльності, пов’язаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування |
У разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, працівник підрозділу внутрішнього аудиту зобов’язаний невідкладно вжити заходів відповідно до вимог ст. 24 Закону № 1700:
Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов’язані невідкладно вжити таких заходів:
1) відмовитися від пропозиції;
2) за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію;
3) залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників;
4) письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.
Увага! При виконанні службових обов’язків працівник підрозділу внутрішнього аудиту не має права надавати прямо чи опосередковано неправомірну вигоду та подарунок іншим особам, включаючи своїх керівників, з метою схилити їх до протиправного використання наданих їм службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей.
Докладно про конфлікт інтересів у розумінні Закону № 1700 ви можете почитати у травневому номері за 2015 рік на с. 67.