1 Далі за текстом — Закон № 320.
2 Далі за текстом — ОМС.
3 Далі за текстом — Закон № 3038.
4 Далі за текстом — органи держархбудконтролю.
Порядок № 553 та держархбудконтроль
Одразу означимо, що органи держархбудконтролю, здійснюючи свої контрольні повноваження, мають дотримуватися певних правил та вимог. Основні з них визначені Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою КМУ від 23.05.11 р. № 5535. Цей документ має стати одним з основних під час здійснення нового функціоналу відповідними виконавчими органами ОМС.
5 Далі за текстом — Порядок № 553.
Саме Порядок № 553 визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт суб’єктами містобудування.
У цьому Порядку наводиться перелік питань, дотримання яких має контролювати орган держархбудконтролю. Це, зокрема, дотримання:
| 1 | вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об’єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції |
| 2 | порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи |
| 3 | інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об’єкта будівництва |
Слід зазначити, що більш детальні переліки питань, які мають з’ясувати посадові особи органів держархбудконтролю, містяться у відповідних будівельних нормах. Так, наприклад, ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва» (встановлюють загальні вимоги до організації будівельного виробництва під час нового будівництва, реконструкції існуючих будівель і споруд, технічного переоснащення діючих підприємств об’єктів будь-якого призначення) в п. 9.12 передбачають, що перевірці підлягають:
| 1 | наявність документів дозвільного характеру на виконання робіт |
| 2 | відповідність виконання підготовчих та будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням |
| 3 | своєчасність та якість проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань |
| 4 | ведення журналів робіт, паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів тощо |
| 5 | дотримання встановленого порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів |
Щодо вчинення контролю за порядком здійснення технічного та авторського нагляду. Слід нагадати: згідно зі ст. 12 Закону України від 20.05.99 р. № 687-XIV «Про архітектурну діяльність»6 під час будівництва об’єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд.
6 Далі за текстом — Закон № 687.
Відповідно до ст. 12 Закону № 687:
технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат;
авторський нагляд здійснюється архітектором — автором проекту об’єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником.
Передбачається, що у разі виявлення відхилень від проектних рішень, допущених під час будівництва об’єкта архітектури, та відмови підрядника щодо їх усунення особа, яка здійснює авторський або технічний нагляд, повідомляє про це замовника і орган держархбудконтролю для вжиття заходів відповідно до законодавства.
Увага! Порядок проведення авторського і технічного наглядів передбачено постановою КМУ від 11.07.07 р. № 903 «Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об’єкта архітектури».
Тепер декілька слів власне про те, відносно чого ж здійснюється технічний контроль. Це допоможе органам держархбудконтролю зорієнтуватися, що ж саме вони мають контролювати в цій частині.
Отже, особи, що здійснюють технічний нагляд, повинні, зокрема:
| 1 | проводити перевірку: — наявності документів, які підтверджують якісні характеристики конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання, що використовуються під час будівництва об’єкта, технічного паспорта, сертифіката, документів, що відображають результати лабораторних випробувань, тощо; — відповідності виконаних будівельно-монтажних робіт, конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання проектним рішенням, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов та інших нормативних документів; — відповідності обсягів та якості виконаних будівельно-монтажних робіт проектно-кошторисній документації; — виконання підрядником вказівок і приписів, виданих за результатами технічного нагляду, держархбудконтролю та державного нагляду |
| 2 | вести облік обсягів прийнятих і оплачених будівельно-монтажних робіт, а також будівельно-монтажних робіт, виконаних з недоліками |
| 3 | повідомляти підряднику про невідповідність виробів, матеріалів та обладнання вимогам нормативних документів |
| 4 | оформляти акти робіт, виконаних з недоліками |
Крім іншого, передбачається, що особи, що здійснюють технічний нагляд, мають право вимагати від підрядника:
| 1 | виконання робіт відповідно до проектно-кошторисної та іншої технічної документації, дотримання вимог нормативних документів щодо порядку виконання і прийняття робіт |
| 2 | зупинення робіт у разі застосування ним матеріалів, деталей, конструкцій та виробів, які не відповідають вимогам нормативних документів |
| 3 | проведення лабораторних випробувань матеріалів і конструкцій щодо їх відповідності сертифікатам якості, а обладнання — технічним (технологічним) паспортам та своєчасного повідомлення їм про такі випробування |
| 4 | усунення відхилень від проектних рішень, недоліків (дефектів) та недоробок і повторного пред’явлення робіт для здійснення технічного нагляду |
| 5 | зупинення виконання: — робіт до оформлення актів огляду прихованих робіт; — будівельно-монтажних робіт у разі виявлення понаднормативної деформації об’єкта або загрози обвалу конструкцій та вжиття невідкладних заходів для запобігання виникненню аварії |
Порядком № 553 визначено, що держархбудконтроль здійснюється посадовими особами органів держархбудконтролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень. Знову ж таки дотримано загальні правила трудового законодавства: є посадова особа — повинні бути затверджені посадові інструкції та функціональні повноваження.
Крім іншого, передбачається, що посадові особи органів держархбудконтролю повинні мати службове посвідчення встановленого зразка (його форма затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.07.15 р. № 150), а також особистий штамп із зазначенням номера і найменування органу держархбудконтролю, який вони представляють.
Слід зауважити, що форма посвідчення має бути дотримана.
Передбачається, що службове посвідчення — це книжечка розміром 95 на 65 мм у твердій обкладинці червоного кольору, що складається з двох сторінок.
Внутрішні боки обкладинки службового посвідчення виконуються з паперу.
У верхній частині лицьового боку службового посвідчення розміщується зображення малого Державного Герба України; посередині лицьового боку посвідчення розміщується найменування органу держархбудконтролю, що виконується ювілейною фольгою золотого кольору.
На лівому внутрішньому боці у верхній лівій частині службового посвідчення розміщується зображення малого Державного Герба України, під яким розміщується фотокартка посадової особи структурного підрозділу з питань держархбудконтролю розміром 40 на 30 мм, і ставиться гербова печатка цього органу, яка має накривати лівий нижній кут фотокартки посадової особи.
У посвідченні всі слова, знаки та зображення малого Державного Герба України виконуються чорною фарбою.
Увага! Порядок № 553 визначив форму здійснення держархбудконтролю: він здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу держархбудконтролю, який затверджується керівником відповідного органу держархбудконтролю.
Увага! Органи держархбудконтролю мають проводити планові перевірки об’єктів містобудування не частіше ніж один раз на півроку.
При цьому строк проведення планової перевірки не може перевищувати 10 робочих днів. В той же час у разі потреби десятиденний строк може бути одноразово продовжений не більше ніж на 5 робочих днів. Але для цього необхідні:
| 1 | письмове рішення керівника відповідного органу держархбудконтролю чи його заступника |
| 2 | обґрунтованість потреби у подовженні строку |
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу держархбудконтролю.
І якщо підставою для планової перевірки є включення до плану роботи органу держархбудконтролю, то підставами для проведення позапланової перевірки є:
| 1 | подання суб’єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об’єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням |
| 2 | необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об’єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів |
| 3 | виявлення факту самочинного будівництва об’єкта |
| 4 | перевірка виконання суб’єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу держархбудконтролю |
| 5 | вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки |
| 6 | звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб’єктом містобудування вимог містобудівного законодавства |
| 7 | вимога правоохоронних органів про проведення перевірки |
Увага! Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати 5 робочих днів.
Порядок № 553 дозволяє, як і у випадку з плановою перевіркою, у разі потреби одноразово продовжити строк проведення позапланової перевірки. Це робиться знову ж таки за письмовим рішенням керівника відповідного органу держархбудконтролю чи його заступника. При цьому передбачається, що таке подовження може становити не більше ніж 2 робочих дні.
Увага! Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу держархбудконтролю зобов’язана пред’явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки (форма направлення затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.12 р. № 240 «Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю»7).
7 Далі за текстом — наказ № 240.
Нижче наведено зазначену форму.
Увага! Держархбудконтроль здійснюється у присутності суб’єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об’єкт будівництва.
Щоправда, це правило містить виняток. Не є обов’язковою присутність суб’єктів містобудування під час проведення позапланової перевірки у разі виявлення факту самочинного будівництва об’єкта (в тому разі, якщо неможливо встановити суб’єкта містобудування, який будує чи збудував такий об’єкт). В такому разі перевірка проводиться із залученням представників ОМС та органів внутрішніх справ.
Увага! Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб’єкта містобудування.
Слід зазначити, що Порядок № 553 передбачає налагодження взаємодії у діяльності між органами держархбудконтролю та органами виконавчої влади, що здійснюють контроль за дотриманням природоохоронних, санітарно-гігієнічних, протипожежних вимог, вимог у сфері охорони праці, енергозбереження та інших вимог, передбачених законом, державної статистики, а також з органами внутрішніх справ, прокуратури та іншими правоохоронними і контролюючими органами.
Говорячи про функції органів держархбудконтролю, не можна оминути увагою повноваження посадових осіб цих органів: здійснювати контроль можливо лише за наявності певних прав. Вони закріплені як в ст. 41 Закону № 3038, так і в п. 11 Порядку № 553 (ср. ). Кожна посадова особа органу держархбудконтролю має бути обізнана в своїх правах, перш ніж починати працювати в сфері держархбудконтролю, тому нагадаємо про них. Отже, посадові особи органів держархбудконтролю під час перевірки мають право:
| 1 | безперешкодного доступу до місць будівництва об’єктів та до об’єктів, що підлягають обов’язковому обстеженню |
| 2 | складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону |
| 3 | видавати обов’язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт |
| 4 | проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації |
| 5 | проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об’єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством |
| 6 | залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, ОМС, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій |
| 7 | одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, ОМС, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення держархбудконтролю Примітка. Забороняється витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов’язані із здійсненням держархбудконтролю. |
| 8 | вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій |
| 9 | забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, не прийнятих в експлуатацію |
| 10 | здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки |
| 11 | здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об’єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації |
В свою чергу, наділивши посадових осіб органу держархбудконтролю певними правами, Порядок № 553 закріпив і низку обов’язків, яких вони мають дотримуватися під час здійснення держархбудконтролю. Вони перелічені в п. 12 Порядку № 553, відповідно до якого посадові особи органу держархбудконтролю зобов’язані:
| 1 | у повному обсязі, об’єктивно та неупереджено здійснювати держархбудконтроль у межах повноважень, передбачених законодавством |
| 2 | дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб’єктами господарювання та фізичними особами |
| 3 | ознайомлювати суб’єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами держархбудконтролю у строки, передбачені законодавством |
| 4 | за письмовим зверненням суб’єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні держархбудконтролю |
Необхідно наголосити: органи держархбудконтролю повинні бути готові не лише застосовувати до суб’єктів містобудування передбачених законодавством заходів впливу, а надавати їм допомогу, якщо вони про це просять. Це є одним з їхніх обов’язків.
Порядок № 553 передбачив не лише права та обов’язки для посадових осіб органів держархбудконтролю. Цей документ «попіклувався» також і про суб’єктів містобудування, визначивши, в свою чергу, і для них певний обсяг прав та обов’язків. Про це обов’язково мають пам’ятати посадові особи органів держархбудконтролю.
Так, відповідно до п. 13 Порядку № 553 суб’єкт містобудування, щодо якого здійснюється держархбудконтроль, має право:
| 1 | вимагати від посадових осіб органу держархбудконтролю дотримання вимог законодавства |
| 2 | перевіряти наявність у посадових осіб органу держархбудконтролю службових посвідчень |
| 3 | бути присутнім під час здійснення держархбудконтролю |
| 4 | за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом держархбудконтролю |
| 5 | подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом держархбудконтролю за результатами перевірки |
При цьому згідно з п. 14 Порядку № 553 суб’єкт містобудування, щодо якого здійснюється держархбудконтроль, зобов’язаний:
| 1 | допускати посадових осіб органу держархбудконтролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення держархбудконтролю |
| 2 | виконувати вимоги органу держархбудконтролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності |
| 3 | подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення держархбудконтролю |
Слід звернути увагу посадових осіб органу держархбудконтролю на те, що Порядок № 553 передбачив прямі заходи впливу на тих суб’єктів містобудування, які не хочуть допускати їх до перевірки. У цій ситуації відповідною посадовою особою має бути складений акт (його форма затверджена наказом № 240).
Не менш важливим при розгляді питання держархбудконтролю є оформлення його результатів. Здійснення перевірок (планових, позапланових) передбачає складення певних документів, які, власне, засвідчують факт вчинення такої перевірки.
Отже, п. 16 Порядку № 553 передбачено, що за результатами держархбудконтролю посадовою особою органу держархбудконтролю складається акт перевірки (його форма затверджена наказом № 240).
Такий акт перевірки складається у двох примірниках:
| один примірник | надається суб’єкту містобудування, щодо якого здійснюється держархбудконтроль |
| другий примірник | залишається в органі держархбудконтролю |
Акт перевірки підписується посадовою особою органу держархбудконтролю, яка провела перевірку, та суб’єктом містобудування, щодо якого здійснюється держархбудконтроль.
Увага! В будь-якому разі за результатами перевірки складається акт, незалежно від того, були виявлені порушення чи ні.
Порядок № 553 передбачає: якщо суб’єкт містобудування, щодо якого здійснюється держархбудконтроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід’ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб’єкта містобудування, щодо якого здійснюється держархбудконтроль, підписати акт перевірки посадова особа органу держархбудконтролю робить в акті відповідний запис. В такому випадку акт надсилається суб’єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням.
Увага! У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Таким чином, після завершення перевірки суб’єкта містобудування органом держархбудконтролю складаються:
| в разі виявлення правопорушення | в разі відсутності правопорушення |
| акт перевірки | акт перевірки |
| протокол про вчинення правопорушення | — |
| припис | — |
Порядок № 553 прямо визначив, що припис складається у двох примірниках:
| один примірник | залишається в органі держархбудконтролю |
| другий примірник | надається суб’єкту містобудування, щодо якого здійснюється держархбудконтроль |
Припис обов’язково підписується посадовою особою органу держархбудконтролю, яка провела перевірку.
Виконання припису, що випливає із самої форми припису (затверджена наказом № 240), є обов’язковим до виконання суб’єктом містобудування. Слід також зауважити: якщо суб’єкт містобудування відмовиться від отримання припису (а це на практиці трапляється), орган держархбудконтролю має зробити про це відмітку у зазначеному приписі та надіслати його поштою. Власне, працює той же принцип, що і з актом перевірки.
Слід зауважити, що Порядок № 553 є досить лаконічним в частині дій з боку органів держархбудконтролю під час перевірки та за її результатами. Тому в нагоді стають саме форми документів, які складаються органами держархбудконтролю. Всі вони затверджені наказом № 240.
Так, наприклад, в Порядку № 240 не міститься жодного слова про те, що орган держархбудконтролю має визначити строк для виконання припису. В той же час про таку необхідність можна дізнатися із самої форми.
Також в Порядку № 553 не роз’яснюється, що в обов’язковому порядку посадова особа органу держархбудконтролю за результатами перевірки та під час складання відповідних документів в разі виявлення порушень обов’язково має зазначити чітко норму законодавства, яка була порушена. В інакшому випадку згодом робота органу держархбудконтролю виявиться марною, оскільки така нечіткість може стати зайвим козирем для суб’єкта містобудування під час розгляду його адміністративної справи.
Тепер декілька слів про протокол про правопорушення та постанову про накладення штрафу.
Пункт 20 Порядку № 553 визначив, що протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу держархбудконтролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.
Звертаємо вашу увагу, що наказом № 240 затверджено дві форми протоколу про правопорушення:
| одна | застосовується у разі виявлення правопорушення, вчиненого фізичною особою |
| друга | застосовується у разі виявлення правопорушення, вчиненого юридичною особою та фізичною особою — підприємцем |
Протокол складається у двох екземплярах. У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснюються її права і обов’язки, передбачені ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення8, про що робиться відмітка у протоколі.
8 Далі за текстом — КпАП.
В ст. 268 КпАП, зокрема, закріплено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Слід зауважити, що саме протокол є підставою для відкриття адміністративного провадження.
Результатом адміністративного провадження є винесення відповідної постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Наказом № 240 затверджено:
| 1 | форму постанови по справі про адміністративне правопорушення (стосується адміністративних правопорушень, вчинених фізичною особою) |
| 2 | форму постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (стосується правопорушень, вчинених юридичними особами та фізичними особами — підприємцями) |
| 3 | форму постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення (стосується адміністративних справ, які розглядалися відносно фізичних осіб) |
| 4 | форму постанови про закриття справи про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (стосується адміністративних справ, які розглядалися відносно фізичних осіб — підприємців та посадових осіб) |
Пунктом 22 Порядку № 553 уточнено, що постанова про накладення штрафу складається у 3 примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб’єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб’єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі держархбудконтролю, який наклав штраф.
Увага! Порядок № 553 зобов’язав органи держархбудконтролю вести облік справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та контролювати виконання приписів і постанов про накладення штрафів.
Таким чином, ми навели вам основні базові моменти здійснення держархбудконтролю, яких мають дотримуватися створені вами органи держархбудконтролю під час виконання покладених на них функцій. Станом на сьогодні вже немало місцевих рад прийняли рішення про взяття на себе нових функцій і перебувають на етапі їх реального набуття. Тому цей матеріал буде цікавим в першу чергу саме цим органам місцевого самоврядування. Інші ж місцеві ради отримали змогу завчасно ознайомитися із новим функціоналом, наданим законодавством, перш ніж приймати відповідні рішення.
Крім того, нагадуємо, що ви маєте прекрасну можливість звертатися до нашої редакції із запитаннями, які у вас виникли чи виникають під час здійснення нових функцій в сфері держархбудконтролю.
