Діяльність територіальних центрів регламентує значна кількість законодавчих та нормативно-правових актів, серед яких: Стратегія реформування соціальних послуг та Закон України від 19.06.03 р. № 966-IV «Про соціальні послуги»1. Проте основним робочим документом можна вважати постанову КМУ від 29.12.09 р. № 1417 «Деякі питання діяльності територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг)»2, якою затверджено Типове положення про територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) та Перелік соціальних послуг, умови та порядок їх надання структурними підрозділами територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг).
1 Далі за текстом — Закон № 966.
2 Далі за текстом — постанова № 1417.
Окрім цього, 05.01.16 р. набула чинності постанова КМУ від 23.12.15 р. № 1093 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2009 р. № 1417»3, яка внесла значні зміни до постанови № 1417. Розглянемо ці зміни детальніше.
3 Далі за текстом — постанова № 1093.
Новела 1. Косметичні зміни
Постанова № 1417 вже давно потребувала приведення у відповідність до інших нормативно-правових актів. Нарешті це сталося.
По-перше, навели порядок в термінології: поняття «соціальне обслуговування» віджило себе, йому на зміну прийшло поняття «надання соціальних послуг». Тож Типове положення про територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)4 та Перелік соціальних послуг, умови та порядок їх надання структурними підрозділами територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг)5 приведено у відповідність до ст. 5 Закону № 966, якою передбачено, що соціальне обслуговування є однією із основних форм надання соціальних послуг.
4 Далі за текстом — Типове положення.
5 Далі за текстом — Перелік соцпослуг.
По-друге, приведено у відповідність до реалій життя питання фінансування діяльності терцентрів. Відтепер п. 12 Типового положення має наступну редакцію: «Територіальний центр утримується за рахунок коштів, які відповідно до Бюджетного кодексу України виділяються з місцевих бюджетів на соціальний захист населення та соціальне забезпечення, інших надходжень, у тому числі від діяльності його структурних підрозділів, від надання платних соціальних послуг, а також благодійних коштів громадян, підприємств, установ та організацій.»
По-третє, нарешті в Типовому положенні (п. 14 доповнено новим абз. 2) прописана така форма організації роботи територіального центру, як мультидисциплінарна команда. Механізм її утворення визначений наказом Мінсоцполітики від 26.12.11 р. № 568 «Про Порядок організації мультидисциплінарного підходу з надання соціальних послуг у територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг)»6. Суть мультидисциплінарного підходу полягає в тому, що виходячи з індивідуальних потреб клієнта забезпечується надання йому комплексу соціальних послуг шляхом залучення мультидисциплінарної команди, до складу якої включаються не менше трьох працівників територіального центру з числа таких осіб, як: соціальний працівник, соціальний робітник, медичний працівник, юрисконсульт, психолог, сестра медична з масажу, лікувальної фізкультури, перукар, швачка, взуттьовик з ремонту взуття тощо. Разом з тим до мультидисциплінарної команди можуть залучатися (у разі відсутності в штаті територіального центру) фахівці інших установ (наприклад, медичні працівники, психологи), волонтери, представники релігійних конфесій тощо.
6 Далі за текстом — наказ № 568.
Новела 2. Вимоги до терцентрів
Відтепер діяльність територіального центру повинна відповідати критеріям діяльності суб’єктів, що надають соціальні послуги (абз. 3 п. 1 Типового положення). До речі, критерії визначені постановою № 1093.
Суб’єкт, який не відповідає критеріям, не зможе конкурувати на ринку надання соціальних послуг.
Наступна вимога полягає в тому, що територіальний центр повинен дотримуватися Державних стандартів соціальних послуг. До речі, на сьогодні затверджені 4 державні стандарти, які стосуються діяльності більшості терцентрів. Це:
— Держстандарт соціальної послуги догляду вдома (наказ Мінсоцполітики від 13.11.13 р. № 760);
— Держстандарт соціальної послуги денного догляду (наказ Мінсоцполітики від 30.07.13 р. № 452);
— Держстандарт соціальної послуги соціальної адаптації (наказ Мінсоцполітики від 18.05.15 р. № 514);
— Держстандарт соціальної послуги консультування (наказ Мінсоцполітики від 02.07.15 р. № 678).
На підході Держстандарти соціальних послуг: стаціонарного догляду; паліативного/хоспісного догляду; представництва інтересів.
Новела 3. Зміни у структурі терцентрів
Постановою № 1093 внесено зміни до назв і переліку структурних підрозділів терцентру та визначено, які саме соціальні послуги можуть надаватися в межах конкретного відділення. Наведемо це нижче:
| Назва відділення | Перелік соціальних послуг, які можуть надаватися відділенням |
| Відділення соціальної допомоги вдома | догляд вдома; паліативний/хоспісний догляд |
| Відділення денного перебування | денний догляд; соціальна адаптація; консультування; представництво інтересів; соціальна профілактика; посередництво (медіація) |
| Відділення стаціонарного догляду для постійного або тимчасового проживання | догляд стаціонарний |
| Відділення організації надання адресної натуральної та грошової допомоги | надання натуральної та грошової допомоги |
| Спеціалізовані відділення (наприклад, паліативного догляду; догляду вдома за особами з інвалідністю внаслідок психічного захворювання тощо) | паліативний/хоспісний догляд; догляд вдома; підтримане проживання |
| Інші підрозділи (наприклад, соціальне таксі) | транспортні; інші соцпослуги |
Тож спектр сфер діяльності достатньо великий та різноманітний. Вибір за вами.
Терцентр як установа функціонує за умови утворення не менш як двох відділень різного спрямування.
Новела 4. Доповнено функції директора терцентру
Відтепер директор територіального центру забезпечує проведення моніторингу та оцінку якості соціальних послуг. Проведення цієї роботи регламентовано наказом Мінсоцполітики від 27.12.13 р. № 904 «Про затвердження методичних рекомендацій з проведення моніторингу та оцінки якості соціальних послуг». Детальніше щодо організації цієї роботи ми зупинимось у наступних статтях.
Новела 5. Процедура прийняття рішення про надання соцпослуг
Перш ніж розглянути оновлену процедуру прийняття рішення про надання соціальних послуг, перелічимо категорії населення, які можуть отримати послуги в територіальному центрі, та вкажемо певні особливості щодо умов їх отримання.
Правило 1. Територіальний центр забезпечує безоплатне надання соціальних послуг лише в обсягах, визначених державними стандартами, таким категоріям населення:
| Категорія | Умови | |
| 1 | Громадяни похилого віку | Якщо вони не здатні до самообслуговування та не мають рідних, які повинні забезпечити їм догляд і допомогу, або рідні є громадянами похилого віку чи визнані інвалідами в установленому порядку |
| 2 | Інваліди | |
| 3 | Хворі (з числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш як чотири місяці) | |
| 4 | Громадяни, які перебувають у складній життєвій ситуації у зв’язку з безробіттям і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу | Якщо вони мають на своєму утриманні неповнолітніх дітей, дітей-інвалідів, осіб похилого віку, інвалідів та за умови, що середньомісячний сукупний дохід їх сімей нижчий за прожитковий мінімум для сім’ї |
| 5 | Громадяни, які перебувають у складній життєвій ситуації у зв’язку зі стихійним лихом, катастрофою |
Правило 2. Якщо особа належить до однієї із перелічених у таблиці категорій, але не відповідає вказаним умовам (наприклад, особа похилого віку має рідних, які повинні забезпечити їй догляд і допомогу), то:
| 1 | територіальний центр може (в межах наявних можливостей) надавати платні соціальні послуги. Порядок їх надання визначений постановою № 12 |
| 2 | територіальний центр може (в межах наявних можливостей) надавати соціальні послуги із встановленням диференційованої плати. Порядок їх надання визначений постановою № 1184 |
| 3 | громадяни можуть звільнятися від плати за надання соціальних послуг. Таке рішення приймає місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що утворив терцентр, або відповідна комісія |
Правило 3. Соціальні послуги понад обсяги, визначені державними стандартами, надаються тільки за плату.
Правило 4. Надання соціальних послуг внутрішньо переміщеним особам здійснюється невідкладно.
Для цієї категорії осіб скорочено перелік документів, які є підставою для надання їм соціальних послуг, а саме: це лише документ, що посвідчує особу, та довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (п. 3 Переліку соцпослуг).
Наразі перейдемо до детального розгляду оновленої процедури прийняття рішення про надання соціальних послуг.
Тож з наведеної процедури бачимо, що завдання зі збору необхідних документів (до речі, як і їх щорічного поновлення) та щодо первинного прийняття рішення про надання або відмову в наданні соціальних послуг покладається на підрозділи соцзахисту за місцем проживання громадянина. Все це потребує від керівників підрозділів соцзахисту вжиття відповідних організаційних заходів.
Новела 6. Доповнено перелік підстав для припинення надання соцпослуг
Підстави для припинення надання соціальних послуг структурними підрозділами територіального центру зазначені в п. 11 Переліку соцпослуг. Зупинимося на тих з них, які щойно з’явилися або зазнали змін.
Так, надання соціальних послуг припиняється у разі:
— зміни місця проживання/перебування. При цьому конкретизовано, що зміни місця проживання саме за межами адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження територіального центру;
— надання громадянинові соціальних послуг фізичною особою, якій призначено відповідну щомісячну компенсаційну виплату або допомогу на догляд. При цьому ця норма не поширюється на відділення організації надання адресної натуральної та грошової допомоги. Це дасть можливість, наприклад, громадянам, за якими здійснюють догляд рідні, отримувати натуральну допомогу або послуги перукаря територіального центру;
— надання громадянином соціальних послуг іншій особі та отримання ним відповідної щомісячної компенсаційної виплати або допомоги на догляд. Розглянемо це на прикладі: жінка похилого віку здійснює догляд за чоловіком та отримує за це щомісячну компенсаційну виплату. В наведеному випадку жінка не матиме права на отримання соціальних послуг в територіальному центрі, навіть якщо вона за станом здоров’я сама потребує догляду. Проте вихід є: якщо вона відмовиться від компенсаційної виплати, то територіальний центр зможе надавати соціальні послуги як жінці, так і її чоловікові;
— відмови отримувача соціальних послуг або його законного представника від отримання соціальних послуг. Тим самим забезпечено принцип добровільності отримання соціальних послуг;
— невиконання громадянином без поважних причин вимог щодо отримання соціальної послуги з догляду вдома після письмового попередження про припинення чи обмеження її надання або після обмеження надання такої послуги;
— припинення діяльності територіального центру. В такому разі місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування (який прийняв рішення про ліквідацію територіального центру) вживає заходів до забезпечення надання соціальних послуг особам, які їх отримували в цьому територіальному центрі, іншими суб’єктами: громадськими організаціями, фізичною особою тощо;
— у разі смерті громадянина. Підставами для припинення в цьому випадку є доповідна записка соціального робітника та копія свідоцтва про смерть.
З огляду на наведені зміни, надамо декілька рекомендацій керівникам територіальних центрів.
Крок 1. Внести зміни до Положення про територіальний центр. Зверніть увагу: незважаючи на те що у тексті Типового положення слова «соціальне обслуговування (надання соціальних послуг)» у всіх відмінках замінено словами «надання соціальних послуг», змінювати назву місцевого територіального центру не потрібно. Адже назва Типового положення залишилась без змін та має таку редакцію: «Типове положення про територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)».
Змінювати назву установи має сенс у разі зміни форми власності (з державної в комунальну) або якщо це принципове рішення. При цьому слід врахувати, що такий крок несе певні фінансові витрати, пов’язані з необхідністю виготовлення печаток, штампів, перереєстрації тощо. Тож рішення за вами.
Крок 2. Привести структуру територіального центру у відповідність до Типового положення. Ці дії доведеться здійснити майже всім керівникам (принаймні перейменувати «відділення соціально-побутової адаптації» у «відділення денного перебування»). Складніше, коли в територіальному центрі є «відділення соціально-побутової адаптації» та «відділення соціально-медичних послуг». Напевно доведеться об’єднати ці відділення в одне — «відділення денного перебування» (яке відтепер надаватиме послуги соціальної адаптації та денного догляду). Такий крок тягне за собою складне рішення про звільнення одного з двох завідувачів відділення. Не забуваємо про необхідність попередження (за 2 місяці) працівників відділень щодо зміни істотних умов праці.
На цьому етапі певні перепони постануть і у зв’язку з відсутністю штатних нормативів чисельності працівників «відділення денного перебування». Мінсоцполітики лише працює в цьому напрямку. Сподіваємось, що ця прогалина найближчим часом буде усунена.
Крок 3. Перевірити територіальний центр на відповідність критеріям діяльності суб’єктів, що надають соціальні послуги. Як ішлося вище, відтепер це є обов’язковою вимогою, яка висувається до територіальних центрів. Раджу не гаяти часу. Поки ще територіальні центри є монополістами на ринку надання соціальних послуг, необхідно докласти максимум зусиль, щоб бути конкурентоспроможними в недалекому майбутньому. Не слід бути впевненими, що територіальні центри завжди будуть фінансуватися з місцевих бюджетів без додаткових умов. Є всі передумови вважати, що завтра територіальні центри на рівні з іншими суб’єктами будуть виборювати право отримати кошти, беручи участь у соціальному замовленні. А принцип фінансування зміниться: з «фінансування установ» на «фінансування соціальних послуг».
Крок 4. Впроваджувати державні стандарти соціальних послуг. Цей крок — одна з передумов конкурентоспроможності установи, забезпечення надання якісних соціальних послуг, які відповідають міжнародним стандартам.
