Теми статей
Обрати теми

Держархбудконтроль: продовжуємо розгляд

Брусенцова Я., юрист-аналітик ВБ «Фактор»
Напевно читачі помітили, що починаючи з липня 2015 року на сторінках нашого видання публікуються матеріали, які стосуються питань державного архітектурно-будівельного контролю1. Ця тема набуває все більшої актуальності серед органів місцевого самоврядування, враховуючи їх нову роль у сфері містобудування. Нагадаємо, що з вересня минулого року органи місцевого самоврядування отримали новий функціонал: здійснення держархбудконтролю (щоправда, за певних умов, про які ми вже писали). У свою чергу виконання повноважень утвореними виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад вимагає знання і дотримання ними певних норм законодавства. Тому ця стаття не буде виключенням, і в ній ми познайомимо вас зі змінами, внесеними до нормативно-правових актів, які регламентують питання держархбудконтролю. Зауважуємо, що йтиметься про документи, якими мають керуватися у своїй діяльності органи держархбудконтролю.

1 Далі за текстом — держархбудконтроль.

Отже, 06.10.15 р. набрала чинності постанова КМУ від 02.09.15 р. № 778 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України у сфері містобудівної діяльності». Цим документом були внесені зміни до:

— Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою КМУ від 06.04.95 р. № 2442;

2 Далі за текстом — Порядок накладення штрафів.

— Порядку віднесення об’єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого постановою КМУ від 27.04.11 р. № 5573;

3 Далі за текстом — Порядок віднесення об’єктів будівництва.

— Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.11 р. № 5534.

4 Далі за текстом — Порядок здійснення держархбудконтролю.

Слід відзначити, що для тих читачів, які ознайомлювалися з попередніми нашими матеріалами (стосовно держархбудконтролю), зміни до вказаних документів в більшості своїй не будуть новиною. Ці нормативно-правові акти були приведені у відповідність із законами, які зазнали змін в результаті прийняття Закону України від 09.04.15 р. № 320-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства»5. Тим не менш, на нашу думку, не буде зайвим ще раз «пройтися» по вказаних змінах, але вже в оновлених підзаконних актах.

5 Далі за текстом — Закон № 320.

Розглянемо їх в тій частині, яка стосується діяльності органів держархбудконтролю, які вже утворені місцевими радами або їх створення планується в майбутньому.

Порядок накладення штрафів

Нагадаємо, що Законом № 320 була змінена система органів держархбудконтролю. Це в свою чергу віднайшло відображення в низці нормативно-правових актів: Кодексі України про адміністративні правопорушення6 та Законі України від 17.02.11 р. № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності»7.

6 Далі за текстом — КпАП.

7 Далі за текстом — Закон № 3038.

Відповідно виникла необхідність внести зміни і в Порядок накладення штрафів, аби привести його у відповідність із зазначеними законодавчими актами. Відтепер в його п. 2 передбачається, що справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до повноважень, визначених ст. 7 Закону № 3038 (ср. ), розглядаються такими органами держархбудконтролю:

1

виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад

2

структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій

3

Держархбудінспекцією

Також у зазначеному пункті продубльовано положення ст. 2446 КпАП, яка визначила, що накладати штраф від зазначених вище органів відповідно мають право:

1

керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад

2

керівники структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій

3

головні інспектори будівельного нагляду в АР Крим, областях, мм. Києві та Севастополі

Як розумієте, зазнав змін і відповідний пункт Порядку накладення штрафів, який регламентує питання документального оформлення постанов за результатами розгляду адміністративних справ. Так, відповідно до оновленого абз. 10 п. 23 вказаного документа відтепер передбачається, що така постанова підписується уповноваженою посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка розглянула справу, та скріплюється печаткою.

Крім іншого було викладено в новій редакції також п. 9 Порядку накладення штрафів, який визначив, що про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов’язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль8, складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

8 Далі за текстом — уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Порядок віднесення об’єктів будівництва

Цей документ був найменше змінений. Необхідність в його оновленні пов’язана також із зміною системи органів держархбудконтролю.

Отже, відтепер в п. 7 вказаного Порядку зазначається, що під час проведення держархбудконтролю на об’єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) та на об’єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, категорія складності таких об’єктів визначається:

1

органами державного архітектурно-будівельного контролю, зазначеними у ст. 6 Закону № 3038.

Примітка. Такими органами є структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; Держархбудінспекція

та/або

2

експертною організацією чи експертом, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат

Зазначимо, що визначення категорії складності об’єкта будівництва є важливою складовою для встановлення розміру штрафних санкцій, передбачених ст. 96 КпАП, яка передбачає відповідальність за порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва.

Порядок здійснення держархбудконтролю

З цим Порядком взагалі радимо уважно ознайомитися, оскільки він є документом, що регулює процедурні моменти здійснення держархбудконтролю. У цій статті ми обмежимося розглядом змін, яких він зазнав з прийняттям постанови КМУ від 02.09.15 р. № 778 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України у сфері містобудівної діяльності».

Почнемо з того, що в Порядок здійснення держархбудконтролю «перекочували» положення, які закріплюють нову систему органів держархбудконтролю. Так, в п. 1 вказаного Порядку зазначається, що держархбудконтроль відповідно до повноважень, визначених ст. 7 Закону № 3038, здійснюється такими органами держархбудконтролю:

1

виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад

2

структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій

3

Держархбудінспекцією

Крім іншого, зауважте: відтепер в абз. 1 п. 1 Порядку здійснення держархбудконтролю передбачається, що цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Нагадаємо, що раніше вказаний Порядок регламентував дії органів держархбудконтролю лише в частині здійснення ними контролю стосовно об’єктів будівництва IV та V категорій.

Також зауважте: Порядок здійснення держархбудконтролю встановив, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (п. 5).

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

В той час як позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Відповідно проведення позапланової перевірки передбачає настання певних підстав для неї. Вони перелічені в п. 7 Порядку здійснення держархбудконтролю, який також зазнав змін. Отже, враховуйте, що відтепер підставами для проведення позапланової перевірки є:

1

подання суб’єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об’єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням

2

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об’єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів

3

виявлення факту самочинного будівництва об’єкта

4

перевірка виконання суб’єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю

5

вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки

6

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб’єктом містобудування вимог містобудівного законодавства

7

вимога правоохоронних органів про проведення перевірки

Наприкінці нагадаємо про повноваження органів держархбудконтролю, які закріплені в п. 11 Порядку здійснення держархбудконтролю і зазнали незначних трансформацій. Отже, посадові особи органів держархбудконтролю під час здійснення держархбудконтролю мають право:

1

безперешкодного доступу на місце будівництва об’єкта та до об’єктів, що підлягають обов’язковому обстеженню

2

складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом

3

видавати обов’язкові для виконання приписи щодо:

— усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

— зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт

4

проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації

5

проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об’єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством

6

залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій

7

отримувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Примітка. Забороняється витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов’язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю.

8

вимагати у випадках, передбачених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій

9

забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, не прийнятих в експлуатацію

10

здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі