1 Далі за текстом — ОМС.
2 Втратив чинність з 01.01.16 р. відповідно до наказу Державної служби статистики України від 24.11.15 р. № 340 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації для сільських, селищних та міських рад». Далі за текстом — наказ № 418.
3 Набрала чинності з дня опублікування («Офіційний вісник України», 27.05.16 р., ст. 1505), далі за текстом — Інструкція № 56. Разом з набранням чинності цією Інструкцією втратив чинність наказ Держкомстату від 08.12.10 р. № 491 «Про затвердження Інструкції з ведення погосподарського обліку в сільських, селищних та міських радах».
Чим викликані зміни?
У минул ому році Головними управліннями статистики були масово проведені анкетні опитування голів/секретарів сільських (селищних) рад з метою вивчення їх думки щодо удосконалення організації та ведення погосподарського обліку в місцевих радах, у тому числі й в електронному вигляді.
Зокрема, анкетованим було запропоновано відповісти на запитання щодо існуючого стану ведення погосподарського обліку, його відповідності потребам місцевих рад, напрямів удосконаленості інформаційного наповнення документів погосподарського обліку, надати пропозиції щодо ефективного ведення погосподарського обліку в електронному вигляді.
Як показали результати опитування, більшість сільських та селищних рад ведуть погосподарський облік у паперовому вигляді, третина — у паперовому з подальшим занесенням до електронних форм. При цьому причиною відмови у веденні погосподарського обліку в електронному варіанті є відсутність коштів на придбання програмного комплексу, неспроможність постійно підтримувати електронний варіант погосподарського обліку в актуальному стані та відсутність окремого персонального комп’ютера і особи, яка має відповідні знання та може з ним працювати.
Наприкінці 2015 року Державна служба статистики України (Держкомстат) у порядку інформації своїми
листами повідомила ОМС про перезакладення документів погосподарського обліку на період 2016 — 2020 рр. Тобто про заведення нових книг погосподарського обліку після закінчення строку їх дії.
У цих листах Держкомстатом було запропоновано при формуванні бюджетів сільських та селищних рад передбачити кошти на виготовлення документів погосподарського обліку та/або їх роздрукування з електронних носіїв в умовах ведення погосподарського обліку в електронному вигляді, яке з кожним днем набуває дедалі більшого поширення.
Нагадаємо: з 01.01.16 р. ОМС вже ознайомились із наказом Держстату від 24.11.15 р. № 340 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації для сільських, селищних та міських рад»4.
4 Далі за текстом — наказ № 340.
Цим документом із зазначеної дати затверджені та уведені в дію оновлені форми погосподарського обліку для сільських, селищних та міських рад. Такі форми були розроблені із урахуванням результатів проведеного опитування.
Зокрема, вони містять мінімальну кількість показників, необхідних для заповнення форм державних статистичних спостережень, проведення обстежень домогосподарств, а також для організації обліку особистих селянських господарств відповідно до Закону України від 15.05.03 р. № 742-IV «Про особисте селянське господарство». Звичайно, це значно полегшує ведення погосподарського обілку в ОМС.
Зазначимо: у порівнянні із попередніми формами5 кількість нових форм значно скоротилася. Тепер їх лише дві:
5 Затверджені наказом № 418.
| форма № 1 | «Облікова картка об’єкта погосподарського обліку» — передбачена для ведення погосподарського обліку в місцевих радах, на території яких розташовані сільські населені пункти |
| форма № 3 | «Список осіб, яким надані земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель міських поселень» — передбачена для обліку в міських, а також селищних радах у частині міських поселень |
Тобто для виконання своїх повноважень ОМС обов’язково ведуть затверджені форми № 1 та № 3 погосподарського обліку.
Разом з тим вони можуть бути доповнені місцевими радами відповідно до прийнятих ними рішень та за їхнім бажанням іншими показниками.
Наприклад, ради можуть:
| 1 | використовувати форму № 1, затверджену наказом № 340, яка доповнена на звороті порожніми графами та рядками для внесення необхідної додаткової інформації (за рішенням ради виходячи з об’єктивної потреби зазначати таку інформацію) |
| 2 | продовжувати використовувати форми погосподарського обліку, затверджені наказом Держкомстату від 11.10.10 р. № 418 |
| Примітка. Нагадуємо, що наказом № 418 були затверджені форми: — № 1 «Погосподарська книга №____ на 2011 — 2015 роки»; — № 2 «Алфавітна книга об’єктів погосподарського обліку на 2011 — 2015 роки»; — № 3 «Список осіб, яким надані земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства»; — Додаток до погосподарського обліку «Перелік установ, які знаходяться на території ради, — № 4 «Посівні площі сільськогосподарських культур у домашніх господарствах на території сільської ради під урожай 20__ року». | |
| 3 | продовжувати використовувати програмне забезпечення по веденню погосподарського обліку, яке вже встановлено в сільських (селищних) радах |
| 4 | прийняти рішення про використання проектів форм погосподарського обліку, які були підготовлені з урахуванням зауважень і пропозицій, отриманих Держстатом під час опитування голів (секретарів) місцевих рад в процесі анкетування |
Зауважимо: викладене підтверджує лист Головного управління статистики у Вінницькій області від 01.12.15 р. № 05-98/4746, а також п. 7 Інструкції № 56.
Увага! Ця Інструкція визначає, що саме місцеві ради самостійно приймають рішення щодо виду та формату погосподарського обліку, а також щодо організації проведення робіт з перезакладення та ведення документів погосподарського обліку. Тож будь-який із перелічених варіантів є прийнятним для ОМС, але має бути затверджений їхнім рішенням.
На нашу думку, недоцільно вести усі форми, затверджені наказом № 418, окрім погосподарської книги, яку за бажанням можна значно удосконалити, оскільки і наказ № 340, і Інструкція № 56 передбачають спрощені форми ведення погосподарського обліку. Тож застосовувати застарілі форми недоцільно та витратно за часом. Але якщо ви бажаєте використовувати їх надалі через наявність об’єктивних причин, це не буде порушенням ведення погосподарського обліку радою.
Зауважимо: альтернативою «старим» формам є формування звітності в електронному вигляді та запровадження автоматизованого обліку в погосподарському обліку. Це дозволить полегшити роботу щодо збору статистичних даних працівниками рад, допоможе відкрити нові можливості для управління місцевими фінансами. Оскільки саме погосподарські книги містять дані про основні статті місцевого оподаткування: земельні ділянки (частки) та власність фізичних осіб, які проживають на території відповідної ради.
Крім того, в погосподарській книзі містяться відомості про членів сім’ї, які проживають в господарстві, а також дані щодо землі, будівель і худоби, сільськогосподарської техніки, що знаходяться в приватній власності.
Як висновок: погосподарський облік є незамінним інструментом для аналізу податкового потенціалу кожного ОМС. Але нині більшість рад, збираючи необхідну інформацію, викладають її на папері. Через це вона залишається незатребуваною, бо паперові носії не можна швидко обробити для детального вивчення закладеної до них бази даних.
На сьогодні найбільш уживаними та простими для ведення автоматизованого погосподарського обліку є такі електронні програми:
| Система електронного погосподарського обліку «Розумне село» |
| Переваги: |
| — зручний, простий та єдиний інтерфейс до всіх створених блоків, що дає можливість швидко адаптуватись при переході між блоками системи та значно зекономити час на навчанні персоналу самостійно працювати із системою; — можливість масштабування, тобто швидкого додавання нових блоків до системи, які можуть бути пов’язаними із даними вже існуючих блоків, формування списків виборців; — наявність модульного принципу побудови системи, що дозволяє створювати нові блоки на базі даних, що внесені в систему іншими блоками, за необхідності можна створити навіть «нестандартні» блоки або обрати додаткові на платній основі (наприклад, модулі «Землевпорядник» та «Звернення громадян»); — налагоджена можливість працювати стаціонарно, тобто без доступу до мережі Інтернет, наявна можливість інтеграції з інтернет-порталом відповідної ради |
| Програмний комплекс «Погосподарський облік для сільських, селищних рад» |
| Переваги: |
| — є електронним аналогом форм первинної облікової документації, дозволяє створити будь-яку довідку за кілька хвилин (про склад сім‘ї та зареєстрованих осіб, про право власностi на житловий будинок, про реєстрацію та проживання тощо); — здатний зберігати всю набрану інформацію ради, яка є актуальною на будь-який момент та на підставі якої можна одержати необхідні дані для складання статистичної звітності за відповідний період; — надає можливість поновлювати інформаційну базу показників та переглядати внесені чи сформовані показники за статистичними формами або будь-яку іншу інформацію в розділах, які складені у зручному табличному вигляді; — дозволяє встановити програмний комплекс «Погосподарський облік у сільських, селищних радах району (міста)», що забезпечує формування зведеної інформації по сільських (селищних) радах |
Яке саме програмне забезпечення буде найбільш прийнятним та зручним для тієї чи іншої місцевої ради (у тому числі об’єднаної громади), вирішувати власне тільки її працівникам.
В середньому вартість автоматизованого погосподарського обліку складає близько 3 — 5 тис. грн. Але при закладанні такої статті витрат до кошторису ОМС доцільно спершу оцінити можливості наявної комп’ютерної техніки. Адже автоматизований погосподарський облік вимагає від комп’ютерів, які має місцева рада, відповідної потужності, аби система працювала повноцінно та безперебійно.
Як правило, технічні характеристики комп’ютерів для автоматизованого погосподарського обліку знаходяться в прямій залежності від версії тієї чи іншої електронної програми. Чим вона новіша, тим потужнішим має бути комп’ютер. Тож не забувайте перед придбанням того чи іншого автоматизованого погосподарського обліку ознайомитись із вимогами технічних характеристик техніки, на яку розробник рекомендує встановити програму. Обов’язково порівняйте її потужності із технічними характеристиками комп’ютера, на який буде встановлено програму погосподарського обліку.
Зауважимо: при закладанні коштів на придбання програми з погосподарського обліку враховуйте й кошти на її обслуговування. При укладенні договору на придбання програмного продукту обов’язково передбачте умови супроводу розробником встановленої системи. Це дозволяє не тільки оволодіти програмою тим, хто буде мати до неї доступ (секретар, землевпорядник, діловод, бухгалтер тощо), але й вирішити інші проблеми, що виникають в процесі ведення автоматизованого погосподарського обліку (зокрема, дізнатись про нові можливості обраного програмного комплексу, нові удосконалені версії, поліпшення).
Детальні роз’яснення з приводу застосування КЕКВ щодо придбання програмного забезпечення та його обліку містяться у листах Державної казначейської служби України від 03.07.13 р. № 17-08/1274-14820 «Щодо застосування кодів економічної класифікації видатків» та від 07.05.14 р. № 17-04/441-10983 «Щодо формування у бухгалтерському обліку бюджетних установ інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи та незавершене капітальне будівництво»:
| 1 | придбання програмного забезпечення, на яке майнові права не передаються користувачу, при цьому майнові та авторські права на об’єкт інтелектуальної власності (на зазначене програмне забезпечення) залишаються у розробника (постачальника), а замовнику надається право користування цим програмним забезпеченням без права передачі самого програмного забезпечення та/або повноважень на його користування третім особам, здійснюється за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» |
| Примітка. Зауважимо, що придбані програми для ведення автоматизованого погосподарського обліку, як правило, місцеві ради здійснюють за КЕКВ 2240, оскільки майнові права на програму залишаються у розробника такої програми. У такому випадку за цим КЕКВ передбачають й оплату послуг з технічного обслуговування обладнання та адміністрування програмного забезпечення: установлення (інсталяція) програмного забезпечення (програмних продуктів, інформаційних систем та комплексів, баз даних, web-сторінок/сайтів/порталів), їх подальше користування, їх супроводження та обслуговування (у тому числі навчання користувачів). Господарську операцію з придбання комп’ютерної програми на праві користування необхідно відобразити у бухгалтерському обліку за дебетом 801 (802) та кредитом 675 субрахунків. Перерахування коштів за саму програму, її встановлення (обслуговування) згідно з укладеним договором здійснюють за дебетом 675 та кредитом 321 субрахунку на усю суму вартості програми, включаючи податок на додану вартість та абонентське обслуговування (у разі якщо укладено абонентський договір). Якщо установа замовила супровід щодо подальшого обслуговування встановленої програми (тобто уклала договір про абонентське обслуговування) та отримала замовлені послуги, таку господарську операцію відображають за дебетом 801 (802) та кредитом 675 субрахунку на суму послуг обслуговування відповідно до договору про абонентське обслуговування. | |
| 2 | придбання програмного забезпечення для комп’ютерної та обчислювальної техніки (програмних продуктів, інформаційних систем та комплексів, баз даних, web-сторінок/сайтів/порталів тощо) з передачею виключних прав на володіння, користування і розпорядження замовнику здійснюють за КЕКВ 3160 «Придбання землі та нематеріальних активів» |
Погосподарський облік за новими правилами
Наголосимо: Інструкція № 56 поширюється й на об’єднані територіальні громади, про що прямо зазначено у її вимогах (п. 1 Загальних положень Інструкції № 56).
Наголосимо: об’єднані територіальні громади (ОТГ) можуть покласти на підставі прийнятого рішення на старосту як на посадову особу місцевого самоврядування не лише обов’язки із вчинення нотаріальних дій, але й вчинення дій щодо ведення погосподарського обліку. Чи є в цьому необхідність — кожна рада вирішує на власний розсуд.
На нашу думку, обов’язки щодо ведення погосподарського обліку, покладені на старосту, допоможуть йому виконувати інші повноваження, передбачені для нього чинним законодавством, краще зрозуміти потреби своєї громади, володіти актуальною інформацією щодо рівня житті мешканців, їх першочергових потреб.
В рішенні ради формулювання щодо цього може мати наступний вигляд: «Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» N-ська селищна рада вирішила: уповноважити особу, яка виконує обов’язки старости (до обрання на перших виборах старости), як посадову особу органу місцевого самоврядування та члена виконавчого комітету здійснювати заходи із ведення погосподарського обліку на території населених пунктів (вказується перелік населених пунктів) N-ської селищної об’єднаної територіальної громади».
З іншого боку, ОТГ можуть уповноважити на це не старосту, а іншу посадову особу ОМС.
У цілому як для ОТГ, так і для «звичайних» рад погосподарський облік треба вести з урахуванням норм чинного законодавства з питань захисту персональних даних (п. 2 Загальних положень Інструкції № 56). Тобто цей облік не передбачає реєстраційних дій і не несе жодних правових наслідків для об’єктів, відносно яких він здійснюється. Зауважимо, що таку саму норму містила й Інструкція № 491.
Як і раніше, у рамках погосподарського обліку місцеві ради ведуть облік особистих селянських господарств у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики. Тобто Державною службою статистики України6.
6 Далі за текстом — Держстат.
Увага! Найбільш розповсюдженим недоліком погосподарського обліку в ОМС є недозаповненість показників. Алгоритм дій та спосіб налагодження системи погосподарського обліку мають обов’язково бути визначені в кожній раді (громаді) окремо.
Насамперед виходити треба з кількості необхідних показників, які будуть визначені рішенням ради (або громади) необхідними для виконання своїх повноважень, чисельності персоналу, який може бути залучений до цієї роботи, та обсягу фінансування.
У новому документі, що регулює погосподарський облік в ОМС, тобто в Інструкції № 56, суттєво змінилась термінологія. Зокрема:
| 1 | виключено визначення терміна «голова домогосподарства» |
| 2 | унормовано визначення «домоволодіння» (це житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями, які розташовані на одній земельній ділянці) та виключено термін «житловий будинок», які фактично мали одне й те саме визначення |
| 3 | приведено у відповідність до вимог чинного законодавства термін: |
| землеволодіння — земельна ділянка, що перебуває у власності (користуванні) особи | |
| особа, що відповідає за об’єкт погосподарського обліку, — повнолітня особа, яка має безпосереднє відношення до об’єкта погосподарського обліку і спроможна надати необхідну достовірну інформацію щодо нього, — член домогосподарства, власник або користувач домоволодіння, землеволодіння | |
| 4 | нарешті надано визначення об’єкту погосподарського обліку — одиниця, щодо якої здійснюється накопичення та систематизація відомостей (домогосподарство, домоволодіння, землеволодіння) |
Як ми вже зауважили на початку статті, з 01.01.16 р. погосподарський облік у місцевих радах ведуть по кожному населеному пункту окремо за формами № 1 та № 3 первинної облікової документації, які заповнюють один раз. Надалі інформацію, що занесена до них, оновлюють, уточнюють, доповнюють у порядку й у строки, встановлені Інструкцією № 56.
Зауважимо ще раз: повноваження щодо ведення погосподарського обліку Інструкцією № 56 цілком перекладаються на ОМС у зручній формі за рішенням відповідної ради. У світлі цього ОМС мають пам’ятати, що погосподарський облік є видом первинного обліку, на основі якого складаються показники, необхідні для проведення державних статистичних спостережень.
Повноваження щодо організації та проведення статистичних спостережень покладені на Держстат, зокрема за соціально-економічними та демографічними явищами і процесами, екологічною ситуацією в Україні та її регіонах шляхом збирання форм державної статистичної звітності, спеціально організованих статистичних спостережень (переписів, одноразових обліків, опитувань, вибіркових обстежень, у тому числі населення (домогосподарств)). Підставою є вимоги п. 4 постанови КМУ від 23.09.14 р. № 481 «Про затвердження Положення про Державну службу статистики України» та ст. 14 Закону України від 17.09.92 р. № 2614-XII «Про державну статистику».
З огляду на зазначене, органи Держстату мають право здійснювати перевірки достовірності даних державних статистичних звітів, зокрема й тих, що стосуються погосподарського обліку. Тож ОМС можуть бути притягнуті до відповідальності за ненадання або надання не у повному обсязі інформації, на основі якої складаються статистичні спостереження.
Увага! Форми № 1 та № 3 заповнюють відповідно до положень Інструкції № 56. Тобто заповнювати типові форми необхідно виключно відповідно до цієї Інструкції та згідно з бланками затверджених форм, роблячи лише за потребою необхідні примітки.
Інструкція № 56 висуває наступні вимоги до заповнення типових форм з погосподарського обліку:
| 1 | усі записи роблять чітко |
| 2 | внесені зміни й уточнення обґрунтовують, завіряють підписом особи, що відповідає за об’єкт погосподарського обліку, та уповноваженої особи, що здійснювала запис, а там, де це передбачено, — також підписом члена особистого селянського господарства. Поряд зі своїм підписом уповноважена особа проставляє свої прізвище та ініціали |
| Примітка. Захист, використання та доступ до інформації, що збирається за допомогою погосподарського обліку, здійснюються відповідно до законів України «Про захист персональних даних», «Про інформацію» та «Про доступ до публічної інформації». Щодо зберігання документів погосподарського обліку: їх зберігають відповідно до чинного законодавства. Тобто треба звернутись по допомогу до наказів Мін’юсту від 12.04.12 р. № 578/5 «Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів» та від 18.06.15 р. № 1000/5 «Про затвердження Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях». Відповідно до цих документів для погосподарських книг визначений граничний строк зберігання у 75 років. До цього граничного строку вони мають зберігатись в ОМС, зокрема в архівному підрозділі сільської (селищної) ради. Через 75 років такі книги передають на зберігання до державних архівів. | |
Як і раніше, основними інформаційними джерелами погосподарського обліку є (п. 8 Інструкції № 56):
| 1 | будь-які документальні свідчення щодо об’єкта погосподарського обліку: паспорти, свідоцтва, земельно-кадастрова документація, правовстановлюючі документи, рішення органів виконавчої влади й органів самоврядування будь-якого рівня, письмові заяви громадян тощо |
| 2 | усні повідомлення, заяви громадян |
| 3 | наочна інформація, отримана під час суцільних обходів і перевірок |
Увага! Інструкція № 56 збільшує строки проведення суцільних обходів об’єктів погосподарського обліку й опитування населення. Відтепер це треба робити кожного року в період з 1 до 18 січня (раніше — з 1 до 15 січня).
Як укластися у строк проведення обходу? Як усе встигнути?
Наказом № 340 затверджені форми погосподарського обліку для сільських, селищних та міських рад, які містять мінімальну кількість показників, необхідних для проведення державних статистичних спостережень і обстежень домогосподарств, а також для організації обліку особистих селянських господарств відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство».
Насамперед мова йде про державне статистичне спостереження за формою № 6-сільрада «Окремі показники розвитку сільських, селищних, міських рад у галузі сільського господарства», здати яку необхідно до 20 січня. Отже, логічно, що дані мають збиратись станом на 1 січня звітного року.
З огляду на це, Інструкція № 56 й не передбачає значного подовження строку обходу, яке є недоцільним і не дасть змоги отримати актуальної інформації. Дані погосподарського обліку необхідні не лише органам статистики, але й самій раді для виконання своїх повноважень, зокрема як вихідна інформаційна база. Тому в кожному окремому випадку відповідно до прийнятих рішень рад уся підготовча робота має бути організована перед кінцем бюджетного року (наприклад, протягом грудня) виходячи з реальних ситуацій на місцях.
Доцільно заздалегідь скласти графік суцільних обходів, визначити відповідальних осіб з погосподарського обліку, підготувати документи, в яких будуть фіксуватись дані в момент суцільного обходу. Не зайвим буде оповістити мешканців про обхід домогосподарств у визначені радою строки відповідно до термінів, визначених Інструкцією № 59, аби не витрачати марно робочий час.
Згідно з вимогами Інструкції № 56 місцева рада має призначити уповноважену особу, яка відповідає за ведення погосподарського обліку. Тож не забувайте, що таких осіб може бути й декілька, виходячи з обсягу домогосподарств, розташованих на території тієї чи іншої місцевої ради. Це витікає із п. 11 Інструкції № 56.
Місцева рада має призначити уповноважену особу (осіб) ОМС (старосту або іншу уповноважену особу (осіб)), яка (які) відповідає(ють) за ведення погосподарського обліку в кожному населеному пункті.
Як і раніше, до опитування можна залучати особу, що відповідає за об’єкт погосподарського обліку, або за її відсутності — повнолітню особу, яка має безпосереднє відношення до об’єкта і спроможна надати достовірну інформацію про нього.
Увага! Інструкція № 56 передбачає, що у разі, коли під час щорічного суцільного обходу об’єктів погосподарського обліку (ПГО) немає кого опитати (як правило, це об’єкти третього, четвертого і п’ятого типів), записи у формі № 1 здійснюють з використанням наявних інформаційних джерел з їх уточненням і доповненням протягом року на підставі нових документальних свідчень і опитування особи, що відповідає за об’єкт ПГО.
Зазначимо: Інструкція № 56 чітко визначає, що саме є документальними свідченнями. Ними можуть бути паспорти, свідоцтва, земельно-кадастрова документація, правовстановлюючі документи, рішення ОМС,
письмові заяви громадян тощо.
Чи змінилась система обходу? Дещо змінилась.
Як і раніше, перед початком обходу, щоб не пропустити окремі житлові будинки та дрібні населені пункти, перевіряють список усіх сільських населених пунктів, які розташовані на території місцевої ради.
Окремо відповідальні особи повинні звертати увагу на те, щоб до списків були включені всі дрібні населені пункти та окремо розташовані житлові будинки: хутори, будинки для персоналу лісового господарства, залізничні станції, роз’їзди тощо.
Крім того, до списку включають будинки, віднесені до відомчого житлового фонду, будинки і гуртожитки підприємств, установ, організацій, їх підсобних господарств.
Враховуйте, що тепер Інструкція № 56 не містить вимоги щодо залучення для проведення у великих місцевих радах осіб зі складу ОМС.
Об’єкти погосподарського обліку (ПГО)
Об’єктами погосподарського обліку є:
| перший тип об’єкта (код 1) | домогосподарство з реєстрацією місця проживання на території населеного пункту разом із нерухомістю, якою воно володіє або користується |
| другий тип об’єкта (код 2) | домогосподарство з реєстрацією місця перебування на території населеного пункту разом із нерухомістю, якою воно володіє або користується |
| третій тип об’єкта (код 3) | домоволодіння, місце проживання власника (власників) якого зареєстровано в іншому населеному пункті, включаючи земельні ділянки, що належать цій особі (особам) у межах місцевої ради |
| четвертий тип об’єкта (код 4) | землеволодіння, місце проживання власника (власників) якого зареєстровано в іншому населеному пункті. Землеволодіння як об’єкт ПГО не має розташованого на ньому житлового будинку, але на ньому можуть знаходитися окремі господарські споруди |
| п’ятий тип об’єкта (код 5) | закинутий об’єкт — домоволодіння або землеволодіння, яким тривалий час ніхто не користується і яке має ознаки занепаду, руйнування, а також домоволодіння або землеволодіння, чий єдиний власник, господар помер, а спадкоємці (правонаступники) ще не визначені |
Як і раніше, номер об’єкта погосподарського обліку — унікальний номер, який присвоюють кожному об’єкту погосподарського обліку один раз при його включенні до погосподарського обліку та який зберігається за ним, допоки об’єкт не буде виключено з обліку. Однак тепер такий номер складається із семи цифр (раніше — з п’яти), перші дві з яких є порядковим номером населеного пункту в межах місцевої ради, наступні чотири цифри є порядковим номером об’єкта ПГО в межах населеного пункту, остання — кодом типу об’єкта.
Зверніть увагу! Для уникнення дублювання порядкових номерів населені пункти в межах місцевої ради нумерують, розташовуючи їх за алфавітним порядком. Натомість раніше установлювалась наскрізна нумерація об’єктів ПГО за будь-яким зручним для місцевої ради принципом незалежно від типу об’єкта та кількості населених пунктів у раді: за територіальним у порядку зростання номерів будинків, за алфавітним щодо прізвищ голів домогосподарств тощо.
Що стосується об’єктів ПГО у населеному пункті, то відповідно до вимог Інструкції № 59 їх групують за вулицями і здійснюють їх наскрізну нумерацію в межах населеного пункту за територіальним принципом у порядку зростання нумерації будинків незалежно від типу об’єкта.
При змінах, що відбуваються з об’єктом ПГО протягом його перебування на обліку, як і раніше, в його номері може змінюватись тільки остання цифра — код типу об’єкта.
Враховуйте, що порядковий номер об’єкта ПГО у межах місцевої ради не підлягає зміні. Наразі це перші шість цифр його номера (тобто такі, що є незмінними), у той час як раніше це були перші чотири цифри.
Зауважимо: порядкові номери об’єктів ПГО, що вивільняються через виключення об’єктів з погосподарського обліку, надалі не використовують. Однак це не має стати для рад чимось новим. Таку саму норму містила й Інструкція № 491.
Включення об’єкта до ПГО
До ПГО включають об’єкти, які відповідають визначенню, наведеному в п. 1 розд. II Інструкції № 56, за фактом:
| код 1 | реєстрації місця проживання його членів (або хоча б одного з його членів) на території населеного пункту |
| код 2 | реєстрації місця перебування його членів на території населеного пункту |
| код 3 | його існування на території населеного пункту на момент проведення суцільного обходу й опитування населення під час перезакладення документів погосподарського обліку, а також за фактом набуття прав на частину нерухомого майна об’єкта ПГО цього населеного пункту в період після перезакладення документів погосподарського обліку |
| код 4 | його існування на території населеного пункту на момент проведення суцільного обходу і опитування населення під час перезакладення документів погосподарського обліку, а також за фактом надання громадянам, не зареєстрованим на території місцевої ради, земельних ділянок відповідно до норм чинного законодавства або за фактом набуття прав на земельну ділянку об’єкта ПГО цієї місцевої ради в період після перезакладення документів погосподарського обліку |
| код 5 | його існування на території населеного пункту на момент проведення суцільного обходу й опитування населення під час перезакладення й уточнення документів погосподарського обліку або за фактом появи такого об’єкта в період після перезакладення документів погосподарського обліку |
Увага! Нове домогосподарство, яке утворилось з числа осіб, що мають реєстрацію місця проживання/перебування на території населеного пункту, або внаслідок об’єднання чи роз’єднання (розділення) існуючих домогосподарств із реєстрацією місця проживання/перебування на території населеного пункту, стає об’єктом ПГО і його включають до погосподарського обліку за письмовою чи усною заявою голови такого домогосподарства з моменту здійснення ним повідомлення.
Домогосподарство, члени якого прибули на територію населеного пункту після переукладення документів погосподарського обліку і зареєстрували своє місце проживання/перебування в ньому, включають до погосподарського обліку не лише за усною заявою голови такого домогосподарства з моменту здійснення ним повідомлення, але й за письмовою заявою.
На нашу думку, радам доцільно у такому випадку використовувати саме письмову заяву про включення нового домогосподарства до погосподарського обліку місцевої ради. Це допоможе уникнути випадків, коли домогосподарство з якихось причин випадає з обліку.
Що стосується форми такої заяви, то вона може бути складена у довільній формі на ім’я відповідного голови. Наприклад, з наступним формулюванням: «Прошу включити домогосподарство, власником якого є ____ (П. І. Б. власника), на підставі _____________ (перелік підтверджуючих документів про право власності) до погосподарського обліку № місцевої ради».
Зауважимо: форма письмової заяви про включення домогосподарства до погосподарського обліку складається на розсуд кожної ради.
Наголосимо: інформаційними джерелами погосподарського обліку є не лише будь-які документальні свідчення й письмові заяви громадян, але й усні повідомлення, наочна інформація і це не суперечить вимогам чинного законодавства.
Однак саме письмові документи зафіксують появу нового домогосподарства тощо, зміни щодо тих домогосподарств, що вже перебувають на обліку. Тому в заяві можна зазначати навіть інформацію щодо показників, які зазнали змін. Це полегшить ведення погосподарського обліку тому, хто за нього є відповідальним.
Виключення об’єкта з ПГО
Виключення об’єкта з ПГО здійснюють у випадку його ліквідації або якщо об’єкт перестає відповідати одному з визначень, наведених у п. 1 розд. II Інструкції № 56.
На відміну від випадків ліквідації об’єктів ПГО, зазначених у Інструкції № 491, Інструкція № 56 значно розширює їх.
Так, ліквідація об’єктів ПГО відбувається в разі:
| 1 | виїзду в повному складі та зняття з реєстрації місця проживання/перебування членів домогосподарства, яке не має на території населеного пункту нерухомого майна, що їм належить |
| 2 | смерті останнього члена домогосподарства, який має реєстрацію місця проживання/перебування і не має на території населеного пункту нерухомого майна, що йому належить |
| 3 | виїзду в повному складі та зняття з реєстрації місця проживання/перебування членів домогосподарства, правонаступниками нерухомого майна якого на території населеного пункту стають члени домогосподарства з реєстрацією місця проживання/перебування на території цього населеного пункту |
| 4 | об’єднання об’єктів ПГО з реєстрацією місця проживання на території населеного пункту |
| 5 | прийняття в спадщину безхазяйного об’єкта членом (членами) домогосподарства з реєстрацією місця проживання/перебування на території населеного пункту |
| 6 | придбання домоволодіння або землеволодіння домогосподарством із реєстрацією місця проживання/перебування на території населеного пункту |
| 7 | розділення нерухомого майна об’єкта ПГО при його спадкуванні чи продажу |
| 8 | рішення ОМС про ліквідацію закинутого об’єкта або про його передачу в користування громадянам, які зареєстрували своє місце проживання/перебування на території населеного пункту |
Об’єкт перестає відповідати одному з визначень, наведених у п. 1 розд. II Інструкції № 56, у разі виїзду у повному складі та зняття з реєстрації місця проживання/перебування домогосподарства, правонаступником нерухомого майна якого на території населеного пункту стає юридична особа (підприємство, організація, церква тощо).
Зверніть увагу: раніше об’єкт ПГО переставав відповідати визначенню об’єкта ПГО й у разі набуття домогосподарством статусу фізичної особи — підприємця.
Тобто й нині ради не повинні враховувати домогосподарства, які отримали статус фізичної особи — підприємця. Адже об’єктом ПГО є одиниця, щодо якої здійснюються накопичення і систематизація відомостей, — домогосподарство, домоволодіння, землеволодіння. В Інструкції наведено чітке визначення кожної з цих категорій, і фізичні особи — підприємці не належать до об’єктів ПГО.
Увага! З моменту виключення об’єкта з ПГО відомості про нього у зведеній інформації за даними погосподарського обліку про об’єкти ПГО, що в ньому перебувають, не враховують.
Зміна типу об’єкта ПГО
При зміні типу об’єкта ПГО беруть до уваги такі основні моменти:
| 1 | основним об’єктом ПГО є домогосподарство, тобто об’єкт, члени якого мають реєстрацію місця проживання/перебування на території населеного пункту. Воно може володіти (чи користуватися) нерухомістю на території населеного пункту або не мати її зовсім |
| 2 | домогосподарство може змінювати тип реєстрації (наприклад, з реєстрації місця перебування на реєстрацію місця проживання), а також зніматися з реєстрації |
| 3 | домоволодіння і землеволодіння є другорядними об’єктами по відношенню до домогосподарства з реєстрацією на території населеного пункту, оскільки, як правило, є результатом його діяльності, їхні власники не мають реєстрації місця проживання/перебування на території населеного пункту |
| 4 | зміна типу об’єкта ПГО повинна відображати наступність подій щодо нього |
Зміна типу об’єкта ПГО здійснюється у випадках, коли:
| 1 | домогосподарство — об’єкт першого або другого типу — в повному складі змінює тип реєстрації в межах населеного пункту |
| 2 | домогосподарство з реєстрацією на території населеного пункту (об’єкти першого і другого типів) в повному складі виїжджає з нього і відповідно знімається з реєстрації, залишає за собою право на нерухомість, яку воно має на території населеного пункту, або передає її громадянам, які мають реєстрацію місця проживання за межами цього населеного пункту, тип об’єкта змінюється з коду 1 або 2 на код 3 або 4 (якщо домогосподарство володіло тільки земельною ділянкою) |
| 3 | власник домоволодіння, землеволодіння реєструє своє місце проживання/перебування на території населеного пункту, тип об’єкта ПГО відповідно змінюється з коду 3 або 4 на код 1 або 2 |
| 4 | у разі смерті останнього члена домогосподарства, який мав реєстрацію місця проживання/перебування і нерухоме майно на території населеного пункту, тип об’єкта ПГО змінюється з коду 1 або 2 на код 5 до моменту, коли буде визначено правонаступника цього майна |
Надалі, якщо правонаступник(и) має(ють) реєстрацію місця проживання/перебування на території населеного пункту або нерухоме майно розподіляється між правонаступниками, об’єкт ліквідують відповідно до п. 2 розд. IV Інструкції № 56.
Якщо правонаступник(и) зареєстрований(і) в іншому населеному пункті й об’єкт ПГО переходить до нього (них) цілісно, без роз’єднання, код об’єкта 5 змінюють на код 3 або 4 відповідно до визначень, наведених у п. 1 розд. II Інструкції № 56.
Увага! Зміну типу об’єкта ПГО здійснюють на момент події, що відбувається з ним.
Тип об’єкта не змінюють, якщо:
| 1 | відбувається зміна особи, що відповідає за нього (наприклад, зміна голови домогосподарства) |
| 2 | об’єкт ПГО в повному складі переміщується в межах населеного пункту |
| 3 | один (або декілька) з дорослих членів домогосподарства виходять з нього з метою створення свого окремого домогосподарства без повного розділення об’єкта, який він залишає (наприклад, молоде подружжя вирішує створити своє домогосподарство або дорослий син вирішує відокремитися від батьків і створити своє окреме домогосподарство тощо) |
Продовження читайте у наступному номері газети.
Редакція газети висловлює вдячність у підготовці статті начальнику Головного управління статистики у Харківській області Мамонтовій Олені.
