1 Далі за текстом — Методичні рекмендації.
2 Далі за текстом — ДКС.
З чим пов’язані зміни?
Відтепер Методичні рекомендації приведені у відповідність до нещодавно зміненого наказу Мінфіну від 02.03.12 р. № 309 «Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України»3.
3 Далі за текстом — наказ № 309.
Нагадаємо: до наказу № 309 були внесені зміни наказом Мінфіну від 25.03.16 р. № 387 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України». Останній набрав чинності 29.04.16 р. з дня опублікування («Офіційний вісник України», 29.04.16 р., ст. 1270).
Мета змін — необхідність удосконалення казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Звернемо вашу увагу на декілька важливих змін, внесених до наказу № 309, а потім перейдемо до вивчення Методичних рекомендацій.
По-перше, зміни торкнулись бюджетних зобов’язань, за якими застосовуються процедури закупівель товарів, робіт і послуг. Зокрема, за умови взяття бюджетного зобов’язання, за яким застосовуються процедури закупівель товарів, робіт і послуг, розпорядник бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати, зазначеної у звіті про результати проведення процедури закупівлі, має подати до органу ДКС документи, зазначені в абз. 1 п.п. 2.2, з урахуванням законодавства у сфері закупівель.
У зазначеному пункті йдеться про Реєстр бюджетних зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів за формою згідно з додатком 1 на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях та оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов’язання.
Зазначимо: таким уточненням наказ № 309 наголошує на додержанні вимог Закону України від 10.04.14 р. № 1197-VII «Про здійснення державних закупівель».
По-друге, відсутність документів щодо закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до законодавства у сфері закупівель є підставою для нереєстрації органом ДКС узятих бюджетних зобов’язань (п. 2.9 наказу № 309).
Про зміни до Методичних рекомендацій
Методичні рекомендації визначають перелік підтвердних документів, які надаються розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів на стадіях реєстрації бюджетних зобов’язань, бюджетних фінансових зобов’язань та проведення платежів до органів ДКС.
Зауважимо, що перелік підтвердних документів, закріплений у Методичних рекомендаціях, є орієнтовним та може змінюватись в залежності від змін у законодавстві. Тобто він не є остаточним та поширюється лише на «основні» зобов’язання.
Якщо у вас виникають запитання щодо переліку документів для узяття того чи іншого зобов’язання в конкретному випадку, для правильного вирішення ситуації краще звернутись по допомогу до фахівців відповідного територіального органу ДКС.
Увага! У п. 6 Методичних рекомендацій чітко прописано, що органи ДКС не відповідають за недостовірність поданих підтвердних документів та їх зміст. Тобто за подані документи несе відповідальність саме розпорядник бюджетних коштів.
Таке уточнення узгоджується з п. 47 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України4, в якому йдеться про те, що саме розпорядник бюджетних коштів уповноважений на взяття бюджетних зобов’язань. Відповідно, він несе й відповідальність за них згідно зі ст. 116 БК.
4 Далі за текстом — БК.
Додана й конкретика щодо того, які повноваження мають органи ДКС стосовно поданих пакетів підтвердних документів: звіряють суми на відповідність сумам, зазначеним у реєстрах бюджетних зобов’язань (реєстрах бюджетних фінансових зобов’язань) та платіжних дорученнях.
Зауважимо: таке доповнення узгоджується з п.п. 20 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України5 та п. 2.3 наказу № 309.
5 Указ Президента України від 13.04.11 р. № 460/2011 «Про Положення про Державну казначейську службу України».
У цілому Методичні рекомендації викладені у більш конкретизованому вигляді, зокрема, чітко вказаний перелік документів для кожного КЕКВ, які треба подавати на стадії реєстрації зобов’язань у разі здійснення попередньої оплати та при отриманні товарів, робіт, послуг, тобто відносно правила першої події.
Серед інших змін у Методичних рекомендаціях відмітимо й такі:
| 1 | більше не потрібно подавати акт звірки на стадії реєстрації бюджетних зобов’язань та бюджетних фінансових зобов’язань за КЕКВ 2210 «Медикаменти та перев’язувальні матеріали», 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)», 2271 «Оплата теплопостачання», 2272 «Оплата водопостачання та водовідведення», 2273 «Оплата електроенергії», 2274 «Оплата природного газу» |
| Примітка. Зауважимо: із переліку документів, які подаються на стадії реєстрації бюджетних зобов’язань та бюджетних фінансових зобов’язань, виключені за КЕКВ: — 2240 — дефектний акт, заказ-наряд, квитанція, кошторис на представницькі видатки; — 2250 «Видатки на відрядження» — маршрутний лист, квитанція, копія наказу про відрядження або витяг з нього. | |
| 2 | передбачено комплект документів для оплати за КЕКВ 2276 «Оплата енергосервісу», зокрема на стадії реєстрації бюджетних зобов’язань та бюджетних фінансових зобов’язань треба подати енергосервісний договір та акт про виконання зобов’язань, а на стадії проведення платежів — платіжне доручення |
| 3 | уточнено перелік документів для подачі за КЕКВ 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)» як на стадії реєстрації бюджетних зобов’язань та бюджетних фінансових зобов’язань, так і на стадії проведення платежів |
| 4 | до комплекту документів на стадії реєстрації бюджетних зобов’язань та бюджетних фінансових зобов’язань за КЕКВ 2800 «Інші видатки» включений реєстр бюджетних зобов’язань та реєстр бюджетних фінансових зобов’язань, й виключені такі документи, як квитанція, повідомлення, виконавчий документ про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій, накладення штрафу, юридичний висновок |
З переліком підтвердних документів, які мають подавати розпорядники бюджетних коштів для кожного КЕКВ, ви можете ознайомитись із тексту Методичних рекомендацій.
