Ці Методичні рекомендації підготовані за сприяння Швейцарсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO
Обіг інформації у публічній сфері
Перелік нормативно-правових актів:
| Конституція | Конституція України |
| КК | Кримінальний кодекс України |
| КпАП | Кодекс України про адміністративні правопорушення |
| ЗУ № 2657 | Закон України від 02.10.92 р. № 2657-XII «Про інформацію» |
| ЗУ № 280 | Закон України від 21.05.97 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» |
| ЗУ № 2297 | Закон України від 01.06.10 р. № 2297-VI «Про захист персональних даних» |
| ЗУ № 2939 | Закон України від 13.01.11 р. № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» |
| ЗУ № 1170 | Закон України від 27.03.14 р. № 1170-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інформацію» та Закону України «Про доступ до публічної інформації» |
| ЗУ № 1700 | Закон України від 14.10.14 р. № 1700-VII «Про запобігання корупції» |
| ЗУ № 319 | Закон України від 09.04.15 р. № 319-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу до публічної інформації у формі відкритих даних» |
Загальні поняття про інформацію (визначення термінів)
| Термін | Визначений у | «Розшифровка» |
| База персональних даних1 | ст. 2 ЗУ № 2297 | іменована сукупність упорядкованих ПД в електронній формі та/або у формі картотек ПД |
| Володілець ПД | ст. 2 ЗУ № 2297 | фізична або юридична особа, яка визначає мету обробки ПД, встановлює склад цих даних та процедури їх обробки, якщо інше не визначено законом |
| Документ | ст. 1 ЗУ № 2657 | матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі |
| Запит на інформацію | Ч. 1 ст. 19 ЗУ № 2939 | прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні (Зверніть увагу, що запитом на інформацію називається виключно прохання про доступ до публічної інформації. Звернення громадян, запити про доступ до персональних даних особи до категорії запитів на інформацію не належать) |
| Запитувачі публічної інформації | п. 1 ч. 1 ст. 12 ЗУ № 2939 | суб’єкти відносин у сфері публічної інформації, фізичні, юридичні особи, об’єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб’єктів владних повноважень (останні запитувати інформацію в порядку, визначеному ЗУ № 2939, не можуть) |
| Захист інформації | ст. 1 ЗУ № 2657 | сукупність правових, адміністративних, організаційних, технічних та інших заходів, що забезпечують збереження, цілісність інформації та належний порядок доступу до неї |
| Згода суб’єкта ПД | ст. 2 ЗУ № 2297 | добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її ПД відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди. У сфері електронної комерції згода суб’єкта ПД може бути надана під час реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб’єкта електронної комерції шляхом проставлення відмітки про надання дозволу на обробку своїх ПД відповідно до сформульованої мети їх обробки, за умови, що така система не створює можливостей для обробки ПД до моменту проставлення відмітки |
| Знеособлення ПД | ст. 2 ЗУ № 2297 | вилучення відомостей, які дають змогу прямо чи опосередковано ідентифікувати особу |
| Інформація | ст. 1 ЗУ № 2657 | будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді |
| Картотека | ст. 2 ЗУ № 2297 | будь-які структуровані ПД, доступні за визначеними критеріями, незалежно від того, чи такі дані централізовані, децентралізовані або розділені за функціональними чи географічними принципами |
| Обробка ПД | ст. 2 ЗУ № 2297 | будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення ПД, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем |
| ПД | ст. 2 ЗУ № 2297 | відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована |
| Публічна інформація (інформація про фізичну особу)2 | ч. 1 ст. 1 ЗУ № 2939 | відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених ЗУ № 2939. За законом публічна інформація апріорі є відкритою і обмежувати її можна лише у визначених законодавством випадках |
| Суб’єкт владних повноважень3 | ст. 1 ЗУ № 2657 | орган державної влади, орган місцевого самоврядування, інший суб’єкт, що здійснює владні управлінські функції відповідно до законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень |
| Суб’єкт ПД | ст. 2 ЗУ № 2297 | фізична особа, персональні дані якої обробляються |
| Розпорядник ПД | ст. 2 ЗУ № 2297 | фізична чи юридична особа, якій володільцем ПД або законом надано право обробляти ці дані від імені володільця |
1 Персональні дані (далі за текстом — ПД).
2 Частиною 1 ст. 11 ЗУ № 2657 поняття «персональні дані» та поняття «інформація про фізичну особу» ототожнені.
3 Застосовується у такому тлумаченні виключно для цілей законодавства про інформацію.
Питання обігу інформації у запитаннях-відповідях
Суб’єкти інформаційних відносин:
— фізичні особи;
— юридичні особи;
— об’єднання громадян (громадські формування);
— суб’єкти владних повноважень.
Зверніть увагу, що законодавець чітко відокремлює таких суб’єктів, як «звичайна» юридична чи фізична особа від так званих суб’єктів владних повноважень.
Розуміти, у якому статусі виступає суб’єкт інформаційних відносин, вкрай важливо. Від цього буде залежати, у якому режимі він може отримувати доступ до інформації.
Так, наприклад, суб’єкти владних повноважень не можуть запитувати інформацію у порядку, визначеному ЗУ № 2939, оскільки для кожної категорії суб’єкта владних повноважень встановлений спеціальний порядок одержання інформації, яка потрібна їм для реалізації владних функцій, повноважень. Скажімо, органи прокуратури запитують інформацію у порядку, визначеному Законом України «Про прокуратуру».
Хто має право на інформацію?
Будь-хто (кожен). Це передбачено ч. 1 ст. 34 Конституції, а також абз. ч. 1 ст. 5 ЗУ № 2657: «Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб — на свій вибір».
Але для деяких груп осіб визначено спеціальні процедури доступу до інформації.
Так, наприклад, суб’єкти владних повноважень не мають права одержувати інформацію у порядку, визначеному Законом України «Про доступ до публічної інформації» (Закон № 2939). Кожен з таких суб’єктів одержує інформацію у порядку, передбаченому спеціальним законом, що регламентує його власну діяльність.
Водночас згідно з ч. 4 ст. 13 ЗУ № 2939 усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо надання ними доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
А ще для деяких категорій суб’єктів передбачені додаткові інструменти доступу до інформації. Наприклад, адвокат має право письмово звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань із запитом про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту. Така штука називається адвокатський запит. Згідно зі ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов’язані не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом. Тобто, як бачите, за адвокатським запитом може бути розкрита не лише публічна інформація, а будь-яка інформація, яка не віднесена до категорії з обмеженим доступом.
У чому виражається право на інформацію?
У праві вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
У який спосіб гарантується право на інформацію?
Режим доступу до публічної інформації гарантується (ч. 1 ст. 3 ЗУ № 2939):
— обов’язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом;
— визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє;
— максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації;
— доступом до засідань колегіальних суб’єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством;
— здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації;
— юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Режим доступу до персональних даних, в основному, визначений у ст. 16 Закону України «Про захист персональних даних» (Закон № 2297). Тут є кілька правил та, як завжди, кілька виключень.
Правила:
1) порядок доступу до ПД третіх осіб визначається умовами згоди суб’єкта ПД, наданої володільцю ПД на обробку цих даних, або законодавством (наприклад, обробка персональних даних, необхідна для реалізації трудових відносин, у тому числі повідомлення цих даних податковим органам, органам статистики, згоди суб’єкта ПД не потребує, оскільки це передбачено податковим законодавством);
2) доступ до ПД третій особі не надається, якщо зазначена особа відмовляється взяти на себе зобов’язання щодо забезпечення виконання вимог Закону № 2297 або неспроможна їх забезпечити;
3) суб’єкт ПД має право на одержання будь-яких відомостей про себе у будь-якого суб’єкта відносин, пов’язаних з ПД, за умови надання інформації, визначеної у п. 1 ч. 4 ст. 16 Закону № 2297 (своє П. І. Б., місце проживання (місце перебування) і реквізити документа, що посвідчує його особу)4;
4 Про це далі ми поговоримо більш докладно.
4) інформація, яка містить ПД, розкривається за спеціальним запитом, який обов’язково має містити спеціальні визначені ч. 4 ст. 16 Закону № 2297 реквізити:
— прізвище, ім’я та по батькові, місце проживання (місце перебування) і реквізити документа, що посвідчує фізичну особу, яка подає запит (для фізичної особи — заявника);
— найменування, місцезнаходження юридичної особи, яка подає запит, посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка засвідчує запит; підтвердження того, що зміст запиту відповідає повноваженням юридичної особи (для юридичної особи — заявника);
— прізвище, ім’я та по батькові, а також інші відомості, що дають змогу ідентифікувати фізичну особу, стосовно якої робиться запит;
— відомості про базу персональних даних, стосовно якої подається запит, чи відомості про володільця чи розпорядника персональних даних;
— перелік персональних даних, що запитуються;
— мета та/або правові підстави для запиту.
Виключення:
1. Якщо інформація, що містить персональні дані, віднесена до категорії публічної інформації, треті особи одержують до неї доступ у порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації» (Закон № 2939). Наприклад, до такої інформації належать відомості про умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування чи держслужбовців, рішення про розпорядження комунальним чи державним майном на користь приватних осіб тощо.
2. Суб’єкту ПД може бути відмовлено у наданні інформації щодо обробки його персональних даних, якщо це прямо передбачено законом. Наприклад, якщо така обробка здійснюється у рамках кримінального провадження.
Чи є якісь обмеження у праві на інформацію?
Так. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб (абз. 2 ч. 1 ст. 5 ЗУ № 2657).
Частиною 2 ст. 32 Конституції передбачено, що збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди не допускається, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Згідно з ч. 2 ст. 34 Конституції здійснення права на інформацію може бути обмежене законом виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Що таке публічна інформація з обмеженим доступом?
Доступ до публічної інформації за загальним правом обмежувати не можна.
Водночас законодавець передбачає 3 види публічної інформації з обмеженим доступом, тобто інформації, обіг якої певною мірою обмежується. Що це за інформація?
Її поняття законом не визначено. Вказано лише, що до публічної інформації з обмеженим доступом належить конфіденційна, таємна та службова інформація (ЗУ № 2939).
Конфіденційна інформація (ч. 1 ст. 7 ЗУ № 2939) — інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень5, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов.
5 Зверніть увагу, це важливо: суб’єкти владних повноважень не можуть встановлювати для інформації, якою вони володіють, чи розпорядниками якої вони є, режим конфіденційності.
Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в ч. 1 і 2 ст. 13 ЗУ № 2939, а саме:
| Інформація, доступ до якої не можна обмежувати (ч. 5 ст. 6 ЗУ № 2939): | |
| 1 | про розпорядження бюджетними коштами |
| 2 | володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів |
| 3 | умови отримання цих коштів чи майна |
| 4 | прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно |
| Інформація, доступ до якої може бути обмежений за рішенням розпорядника (ч. 2 ст. 7, ч. 1 ст. 13 ЗУ № 2939)6: | |
| 1 | стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів юридичними особами, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету АР Крим (наприклад, інформація про використання бюджетних коштів, направлених на оборону України, обмежена у доступі) |
| 2 | стосовно інформації, пов’язаної з виконанням обов’язків особами, які виконують делеговані повноваження суб’єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг |
| 3 | стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них суб’єктами господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями (наприклад, окрема інформація, пов’язана із безпекою об’єктів енергетичної промисловості, може бути обмежена у доступі) |
| Інформація, доступ до якої не можна обмежувати за жодних обставин (ч. 2 ст. 7, ч. 2 ст. 13 ЗУ № 2939)7: | |
| 1 | про стан довкілля |
| 2 | про якість харчових продуктів і предметів побуту |
| 3 | про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров’ю та безпеці громадян |
| 4 | інша інформація, що становить суспільний інтерес (є суспільно необхідною інформацією) |
6 У такому випадку цю інформацію можна поширювати за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди — лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
7 До розпорядників такої інформації прирівнюються усі суб’єкти господарювання, незалежно від форми власності, які володіють відповідними відомостями, тому цей перелік винесений у окремий розділ.
Таємна інформація (ч. 1 ст. 8 ЗУ № 2939) — інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини другої статті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю.
Порядок доступу до таємної інформації регулюється Законом № 2939 та спеціальними законами.
Службова інформація — цей термін окремого визначення не має. Водночас ч. 1 ст. 9 ЗУ № 2939 визначено, що до службової може належати інформація:
1) що міститься в документах суб’єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов’язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;
2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.
Водночас, законодавець передбачає, що встановлювати для інформації статус службової можна лише з урахуванням приписів ч. 2 ст. 6 ЗУ № 2939. А саме, обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:
1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Згідно з ч. 2 ст. 9 ЗУ № 2939 документам, що містять службову інформацію, присвоюється гриф «Для службового користування». Доступ до таких документів надається відповідно в особливому порядку, передбаченому ч. 2 ст. 6 ЗУ № 2939.
Важливо! Якщо ваш ОМС окремим відомостям, розпорядником яких ви є, вирішив присвоїти статус службової інформації, ви обов’язково маєте затвердити Перелік відомостей, що становлять службову інформацію. Доступ до такого переліку не можна обмежувати.
Коли третя особа може оприлюднювати інформацію з обмеженим доступом?
1) у випадку, коли вона має відповідний дозвіл розпорядника або володільця інформації, суб’єкта ПД (якщо йдеться про оприлюднення ПД);
2) якщо розпорядник правомірно оприлюднював цю інформацію раніше;
3) якщо обставини, через які інформацію було обмежено у доступі, втратили свою актуальність;
4) у інших, передбачених законом, випадках.
Що таке «суспільно необхідна інформація»?
Згідно з ч. 2 ст. 29 Закону України «Про інформацію» (ЗУ № 2657) предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов’язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.
За приписами ч. 1 ст. 29 ЗУ № 2657 інформація з обмеженим доступом може бути поширена, якщо вона є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення.
Якщо частина інформації з документа, що витребується, є обмеженою у доступі?
Згідно з ч. 7 ст. 6 ЗУ № 2939, обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої не обмежений. Якщо запитували саме документ, то ви маєте знеособити (заретушувати) дані, доступ до яких обмежений. Якщо ж запитували конкретну інформацію, що міститься у цьому документі, — можете надати довідку чи лист, у якому, пославшись на реквізити відповідного документа, повідомити інформацію, яку можна оприлюднювати, та зазначити, що решта інформації належить до категорії службової чи таємної, чи містить персональні дані, які ви не маєте права розкривати.
Чи можна дізнатися інформацію про себе, яку зібрали інші особи?
Раніше ми вже згадували про випадки, коли у особи виникає бажання чи необхідність дізнатися, яку інформацію про неї мають інші особи. Отже, які права у цій сфері є у фізичної особи?
По-перше, кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею (ч. 3 ст. 32 Конституції).
Також згідно з ч. 1 ст. 10 ЗУ № 2939 кожна особа має право:
| 1 | знати у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості про неї та з якою метою збираються, як, ким і з якою метою вони використовуються, передаються чи поширюються, крім випадків, встановлених законом |
| 2 | доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається |
| 3 | вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання, використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону |
| 4 | на ознайомлення за рішенням суду з інформацією про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів |
| 5 | на відшкодування шкоди у разі розкриття інформації про цю особу з порушенням вимог, визначених законом |
Розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов’язані:
| 1 | надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом |
| 2 | використовувати її лише з метою та у спосіб, визначений законом |
| 3 | вживати заходів щодо унеможливлення несанкціонованого доступу до неї інших осіб |
| 4 | виправляти неточну та застарілу інформацію про особу самостійно або на вимогу осіб, яких вона стосується |
За Законом обсяг інформації про особу, що збирається, зберігається і використовується розпорядниками інформації, має бути максимально обмеженим і використовуватися лише з метою та у спосіб, визначений законом. Також зберігання інформації про особу не повинно тривати довше, ніж це необхідно для досягнення мети, задля якої ця інформація збиралася.
Відмова особі в доступі до інформації про неї, приховування, незаконне збирання, використання, зберігання чи поширення інформації можуть бути оскаржені (ч. 5 ст. 10 ЗУ № 2939). Однак, нагадаю шановним читачам, що на законних підставах особі можуть відмовити у доступі до інформації про неї, якщо оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину (ч. 5 ст. 6 ЗУ № 2939).
Хто такі «розпорядники інформації»?
Ми вже кілька разів оперували цим терміном. Давайте, нарешті, дізнаємося, про кого саме йдеться.
У ст. 13 ЗУ № 2939 визначається коло осіб, які за певних умов можуть вважатися розпорядниками інформації:
| Вважається розпорядником інформації | За наступних умов | |
| 1 | Суб’єкти владних повноважень — органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб’єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов’язковими для виконання | Є розпорядниками усієї інформації, яку вони створюють у процесі своєї діяльності. Тобто будь-яка інформація, яку вони створюють у процесі своєї діяльності, є інформацією публічного характеру, якщо її за встановленою законом процедурою не віднесено до службової або таємної |
| 2 | Юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим | Є розпорядниками стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів |
| 3 | Особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб’єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг | Є розпорядниками стосовно інформації, пов’язаної з виконанням їхніх обов’язків |
| 4 | Суб’єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями | стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них |
| 5 | Будь-які суб’єкти господарювання, незалежно від форми власності | Якщо вони володіють: 1) інформацією про стан довкілля; 2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту; 3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров’ю та безпеці громадян; 4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією) |
Важливо! На розпорядників інформації, перелічених у п. 2, 3, 4, 5 наведеної вище таблиці, вимоги Закону № 2939 поширюються лише в частині оприлюднення та надання відповідної інформації за запитами.
А як щодо суб’єктів владних повноважень? Які вони мають обов’язки як розпорядники?
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону № 2939 такі особи зобов’язані:
| 1 | оприлюднювати інформацію, передбачену Законом № 2939 та іншими законами |
| 2 | систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні |
| 3 | вести облік запитів на інформацію |
| 4 | визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо |
| 5 | мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації |
| 6 | надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об’єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію |
Яку інформацію мають оприлюднювати ОМС як розпорядники?
Перелік таких відомостей міститься у ст. 15 ЗУ № 29398:
8 Ця норма, до речі, може стати вам корисною підказкою щодо того, якою інформацією доцільно наповнити сайт вашого ОМС.
| 1 | інформацію про організаційну структуру, місію, функції, повноваження, основні завдання, напрями діяльності та фінансові ресурси (структуру та обсяг бюджетних коштів, порядок та механізм їх витрачання тощо) |
| 2 | нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності |
| 3 | перелік та умови отримання послуг, що надаються цими органами, форми і зразки документів, правила їх заповнення |
| 4 | порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень розпорядників інформації, дій чи бездіяльності |
| 5 | інформацію про систему обліку, види інформації, яку зберігає розпорядник |
| 6 | перелік наборів даних, що оприлюднюються у формі відкритих даних |
| 7 | інформацію про механізми чи процедури, за допомогою яких громадськість може представляти свої інтереси або в інший спосіб впливати на реалізацію повноважень розпорядника інформації |
| 8 | плани проведення та порядок денний своїх відкритих засідань |
| 9 | розташування місць, де надаються необхідні запитувачам форми і бланки установи |
| 10 | загальні правила роботи установи, правила внутрішнього трудового розпорядку |
| 11 | звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію |
| 12 | інформацію про діяльність суб’єктів владних повноважень, а саме про: — їхні місцезнаходження, поштову адресу, номери засобів зв’язку, адреси офіційного веб-сайту та електронної пошти; — прізвище, ім’я та по батькові, службові номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти керівника органу та його заступників, а також керівників структурних та регіональних підрозділів, основні функції структурних та регіональних підрозділів, крім випадків, коли ці відомості належать до інформації з обмеженим доступом; — розклад роботи та графік прийому громадян; — вакансії, порядок та умови проходження конкурсу на заміщення вакантних посад; — перелік та умови надання послуг, форми і зразки документів, необхідних для надання послуг, правила їх оформлення; — перелік і службові номери засобів зв’язку підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління, та їх керівників, крім підприємств, установ та організацій, створених з метою конспірації, оперативно-розшукової або контррозвідувальної діяльності; — порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень суб’єктів владних повноважень, їх дій чи бездіяльності; — систему обліку, види інформації, якою володіє суб’єкт владних повноважень |
| 13 | іншу інформацію про діяльність суб’єктів владних повноважень, порядок обов’язкового оприлюднення якої встановлений законом |
Така інформація має бути оприлюднена розпорядником протягом 5 робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.
Проекти нормативно-правових актів, рішень ОМС, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.
Невідкладному оприлюдненню підлягає будь-яка інформація про факти, що загрожують життю, здоров’ю та/або майну осіб, і про заходи, які застосовуються у зв’язку з цим.
Зверніть також увагу, що згідно з ч. 11 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ЗУ № 280) акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов’язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.
В актах та проектах актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування не може бути обмежено доступ до інформації про витрати чи інше розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним чи комунальним майном, у тому числі про умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримують ці кошти або майно, а також до іншої інформації, обмеження доступу до якої заборонено законом.
Хто в ОМС несе відповідальність щодо доступу до публічної інформації?
Відповідно до ст. 16 ЗУ № 2939 ОМС як розпорядник інформації відповідає за визначення завдань та забезпечення діяльності структурного підрозділу або відповідальної особи з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації, відповідальних за опрацювання, систематизацію, аналіз та контроль щодо задоволення запиту на інформацію, надання консультацій під час оформлення запиту, а також за оприлюднення інформації, передбаченої цим Законом.
Тобто, на пленарному засіданні ради має бути визначена особа, відповідальна за надання інформації про діяльність ради як представницького органу громади. Таку особу може призначити й голова ради.
Якщо виконавчий комітет чи інші структурні підрозділи у вас відокремлені (зареєстровані як самостійний ОМС — юридична особа), то у кожному такому органі має бути визначена конкретна відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації.
Запити на доступ до інформації мають реєструватися окремо від іншої вхідної кореспонденції та оброблятися відповідальними особами з питань доступу до публічної інформації.
Для цього краще створити окремий журнал. Ось його примірний зразок:
9 У невеликих ОМС можна зазначати лише П. І. Б. відповідальної особи, а ось у ОМС, де кількість посадовців перевищує кілька десятків, краще деталізувати.
У той же час, посадовцям ОМС слід звернути увагу на наступне. За обіг окремої категорії документів у вас, незалежно від того, чи є у вас відповідальна особа, чи ви її забули призначити, буде нести відповідальність секретар сільської, селищної та міської ради або голова районної, обласної ради.
Зокрема, згідно з п. 4-5 ч. 2 ст. 50 Закону № 280 секретар сільської, селищної та міської ради організує підготовку сесій ради, питань, що вносяться на розгляд ради, забезпечує оприлюднення проектів рішень ради відповідно до Закону № 2939 та інших законів; забезпечує своєчасне доведення рішень ради до виконавців і населення, організує контроль за їх виконанням, забезпечує оприлюднення рішень ради відповідно до Закону № 2939, забезпечує офіційне оприлюднення рішень ради, які відповідно до закону є регуляторними актами, а також документів, підготовлених у процесі здійснення радою регуляторної діяльності, та інформації про здійснення радою регуляторної діяльності.
Як передбачено п. 14 ч. 6 ст. 55 Закону № 280, голова районної, обласної, районної у місті ради забезпечує гласність у роботі ради та її органів, обговорення громадянами проектів рішень ради, важливих питань місцевого значення, вивчення громадської думки, оприлюднює рішення ради.
Це не означає, що зазначені особи мають власноручно розвішувати інформацію на стендах або набивати її на клавіатурі комп’ютера для розміщення на сайті ради. Однак саме вони відповідають за вчасне та якісне виконання відповідних дій, а тому мають їх постійно контролювати.
Чи можна запобігти поширенню недостовірної інформації про себе?
Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім’ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації (ч. 4 ст. 32 Конституції).
Тому за поширення недостовірної інформації про особу передбачена адміністративна, цивільна, а у окремих випадках ще й кримінальна відповідальність (ст. 182 Кримінального кодексу України).
Як здійснюється реєстрація документів розпорядника інформації?
Згідно з ч. 1 ст. 18 ЗУ № 2939 для забезпечення збереження та доступу до публічної інформації документи, що знаходяться у суб’єктів владних повноважень, підлягають обов’язковій реєстрації в системі обліку, що має містити:
| 1 | назву документа |
| 2 | дату створення документа |
| 3 | дату надходження документа |
| 4 | джерело інформації (автор, відповідний підрозділ) |
| 5 | передбачену законом підставу віднесення інформації до категорії з обмеженим доступом |
| 6 | строк обмеження доступу до інформації, у разі якщо вона віднесена до інформації з обмеженим доступом |
| 7 | галузь |
| 8 | ключові слова |
| 9 | тип, носій (текстовий документ, електронний документ, плівки, відеозаписи, аудіозаписи тощо) |
| 10 | вид (нормативні акти, угоди, рішення, протоколи, звіти, прес-релізи) |
| 11 | проекти рішень (доповідні записки, звернення, заяви, подання, пропозиції, листи тощо) |
| 12 | форму та місце зберігання документа тощо |
Яким чином забезпечується доступ інших осіб до системи обліку документів?
Він забезпечується шляхом (ч. 2 ст. 18 ЗУ № 2939):
1) оприлюднення на офіційних веб-сайтах суб’єктів владних повноважень такої інформації, а в разі їх відсутності — в інший прийнятний спосіб;
2) надання доступу до системи за запитами.
Все. Інших способів доступу до системи обліку не передбачено (звісно, якщо ми не говоримо про можливість вилучення цих даних у рамках здійснення кримінального провадження).
Важливо! Система обліку публічної інформації не може бути віднесена до категорії інформації з обмеженим доступом.
Як має бути оформлений запит на інформацію?
Запит на інформацію — це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Що важливо знати про такий запит (ст. 19 ЗУ № 2939):
| Форма | Письмова або усна. Письмова абсолютно довільна. Якщо у «шапці» документа немає слів «запит на інформацію» або документ названий по-іншому, наприклад «звернення громадянина», але при цьому він містить обов’язкові ознаки запиту на інформацію, ви маєте його правильно кваліфікувати та відповісти чітко і в строк, визначений для запиту |
| Обов’язкові дані, які має містити запит | 1) ім’я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі. ВСЕ. Вимагати наявності інших реквізитів у запиті на інформацію протизаконно |
| Право на звернення | Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту |
| Запитувач | Будь-яка особа приватного права — юридична або фізична. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним (кілька запитувачів, що підписали лист) |
| Спосіб подання запиту | Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача |
| Застереження | У разі якщо з поважних причин (інвалідність, обмежені фізичні можливості тощо) особа не може подати письмовий запит, його має оформити відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації, обов’язково зазначивши в запиті своє ім’я, контактний телефон, та надати копію запиту особі, яка його подала |
Чи має право ОМС розробляти та оприлюднювати власні форми для запитів на інформацію?
Так. Відповідно до ч. 6 ст. 19 ЗУ № 2939 з метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію особа може подавати запит шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію, які можна отримати в розпорядника інформації та на офіційному веб-сайті відповідного розпорядника. Зазначені форми мають містити стислу інструкцію щодо процедури подання запиту на інформацію, її отримання тощо.
Нижче наведу зразок таких документів:
