1 Далі за текстом — Закон № 1533.
Земельний кодекс
Земельний кодекс України2 зазнав лише однієї зміни, але вона суттєва і довгоочікувана. Так, Законом № 1533 викладено у новій редакції п. «в» ч. 5 ст. 83 ЗК, згідно з яким відтепер територіальні громади набувають землю у комунальну власність у тому числі у разі переходу в їхню власність земельних ділянок, визнаних судом відумерлою спадщиною.
2 Далі за текстом — ЗК.
Нагадаємо, що ст. 83 ЗК регламентує право власності на землю територіальних громад.
Відповідно до ч. 1 вказаної статті ЗК землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.
У комунальній власності перебувають (ч. 2 ст. 83 ЗК):
| а | усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності |
| б | земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об’єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування |
Земельні ділянки державної власності, які передбачається використати для розміщення об’єктів, призначених для обслуговування потреб територіальної громади (комунальних підприємств, установ, організацій, громадських пасовищ, кладовищ, місць знешкодження та утилізації відходів, рекреаційних об’єктів тощо), а також земельні ділянки, які відповідно до затвердженої містобудівної документації передбачається включити у межі населених пунктів, за рішеннями органів виконавчої влади передаються у комунальну власність (ч. 3 ст. 83 ЗК).
До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать (ч. 4 ст. 83 ЗК):
| а | землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо) |
| б | землі під залізницями, автомобільними дорогами, об’єктами повітряного і трубопровідного транспорту |
| в | землі під об’єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом |
| г | землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом |
| ґ | землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом |
| д | земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування |
| е | земельні ділянки, штучно створені в межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, що перебувають у прибережній захисній смузі водних об’єктів, або на земельних ділянках дна водних об’єктів |
| є | землі під об’єктами інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем, які перебувають у комунальній власності |
І, нарешті, нагадаємо ч. 5 ст. 83 ЗК, до якої, зокрема, і внесені зміни Законом № 1533. Відповідно до цієї норми територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі:
| а | передачі їм земель державної власності |
| б | відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону |
| в | прийняття спадщини або переходу в їхню власність земельних ділянок, визнаних судом відумерлою спадщиною |
| г | придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами |
| ґ | виникнення інших підстав, передбачених законом |
Окрім цього, ч. 6 ст. 83 ЗК передбачає, що територіальні громади сіл, селищ, міст можуть об’єднувати на договірних засадах належні їм земельні ділянки комунальної власності. Управління зазначеними земельними ділянками здійснюється відповідно до закону.
Цивільний кодекс
Цивільний кодекс України3 порівняно із ЗК спіткало більше змін.
3 Далі за текстом — ЦК.
По-перше, внесено зміни до ст. 1277 ЦК, яка регламентує питання відумерлої спадщини. Після внесення змін ст. 1277 має такий вигляд (доповнення до тексту статті виділено):
Стаття 1277. Відумерлість спадщини
1. У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно — за його місцезнаходженням, зобов’язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
У разі якщо на об’єкті нерухомого майна на момент відкриття спадщини знаходиться рухоме майно, що входить до складу спадщини, таке рухоме майно переходить у власність територіальної громади, якій передано нерухоме майно.
Заява про визнання спадщини відумерлою може також бути подана кредитором спадкодавця, а якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення — власниками або користувачами суміжних земельних ділянок. У такому разі суд залучає до розгляду справи органи місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини та/або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.
Особи, які мають право або зобов’язані подавати заяву про визнання спадщини відумерлою, мають право на одержання інформації із Спадкового реєстру про заведену спадкову справу та видане свідоцтво про право на спадщину.
2. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.
3. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно — за його місцезнаходженням.
4. Територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов’язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені відповідно до статті 1231 цього Кодексу. Якщо власниками відумерлого майна стали декілька територіальних громад, вимоги кредиторів спадкодавця задовольняються територіальними громадами пропорційно до вартості відумерлого майна, набутого у власність кожною з них.
5. Спадщина, не прийнята спадкоємцями, охороняється до визнання її відумерлою відповідно до статті 1283 цього Кодексу.
По-друге, внесено зміни до ст. 1283 ЦК, якою регламентується охорона спадкового майна. Відтепер ця стаття виглядає наступним чином:
Стаття 1283. Охорона спадкового майна
1. Охорона спадкового майна здійснюється в інтересах спадкоємців, відказоодержувачів та кредиторів спадкодавця з метою збереження його до прийняття спадщини спадкоємцями або набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою.
2. Нотаріус або в сільських населених пунктах — уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини за заявою спадкоємців або за повідомленням підприємств, установ, організацій, громадян, або на підставі рішення суду про оголошення фізичної особи померлою чи за своєю власною ініціативою вживає заходів до охорони спадкового майна.
3. Охорона спадкового майна триває до закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини, або набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою.
Особи або органи, що вживають заходів з охорони спадкового майна, мають право укладати договори з третіми особами, спрямовані на забезпечення охорони спадкового майна.
4. Витрати на охорону спадкового майна відшкодовуються спадкоємцями відповідно до їхньої частки у спадщині, а у разі визнання спадщини відумерлою — органом місцевого самоврядування, який від імені територіальної громади здійснює право власності щодо спадщини, яку визнано відумерлою.
По-третє, зміни відбулися у ст. 1285 ЦК, яка визначає порядок управління спадщиною:
Стаття 1285. Управління спадщиною
1. Якщо у складі спадщини є майно, яке потребує утримання, догляду, вчинення інших фактичних чи юридичних дій для підтримання його в належному стані, нотаріус, а в населених пунктах, де немає нотаріуса, — відповідний орган місцевого самоврядування, у разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту укладають договір на управління спадщиною з іншою особою.
У разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту особою, яка управляє спадщиною, до складу якої входить земельна ділянка, є сільська, селищна, міська рада за місцезнаходженням такої земельної ділянки.
2. Особа, яка управляє спадщиною, має право на вчинення будь-яких необхідних дій, спрямованих на збереження спадщини до з’явлення спадкоємців або до прийняття спадщини.
3. Особа, яка управляє спадщиною, має право на плату за виконання своїх повноважень.
Цивільний процесуальний кодекс
Торкнулися зміни і Цивільного процесуального кодексу України4 щодо розгляду судом справ про визнання спадщини відумерлою.
4 Далі за текстом — ЦПК.
Зокрема, внесено зміни до ст. 274 ЦПК:
| До внесення змін | Після внесення змін |
| Стаття 274. Підсудність 1. Заява про визнання спадщини відумерлою у випадках, встановлених Цивільним кодексом України, подається до суду органом місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. | Стаття 274. Підсудність 1. Заява про визнання спадщини відумерлою у випадках, встановлених Цивільним кодексом України, подається до суду за місцем відкриття спадщини або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини. |
Також частково змінено ст. 276 ЦК, якою визначається порядок відмови судом у прийнятті заяви про визнання спадщини відумерлою:
| До внесення змін | Після внесення змін |
| Стаття 276. Відмова в прийнятті заяви 1. Суд відмовляє в прийнятті заяви про визнання спадщини відумерлою, якщо орган місцевого самоврядування подасть заяву до закінчення одного року з часу відкриття спадщини. | Стаття 276. Відмова в прийнятті заяви 1. Суд відмовляє в прийнятті заяви про визнання спадщини відумерлою, якщо заява подана до закінчення одного року з часу відкриття спадщини. |
Окрім цього внесено зміни до ст. 277 ЦПК, що унормовує питання розгляду справ про визнання спадщини відумерлою:
| До внесення змін | Після внесення змін |
| Стаття 277. Розгляд справи 1. Справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом з обов’язковою участю заявника та з обов’язковим повідомленням усіх заінтересованих осіб. | Стаття 277. Розгляд справи 1. Справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом з обов’язковою участю заявника та з обов’язковим повідомленням усіх заінтересованих осіб. 2. Справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом з обов’язковим залученням до участі у справі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини та/або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини. |
До того ж, змін зазнала ст. 278 ЦПК.
| До внесення змін | Після внесення змін |
| Стаття 278. Рішення суду 1. Суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді за місцем відкриття спадщини. | Стаття 278. Рішення суду 1. Суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону. |
Закон про оренду землі
Значних змін зазнав Закон України від 06.10.98 р. № 161-XIV «Про оренду землі»5.
5 Далі за текстом — Закон № 161.
По-перше, ст. 4 Закону № 161 доповнено новою частиною, яка тепер буде частиною п’ятою.
Орендодавцем земельної ділянки, що входить до складу спадщини, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття після спливу шести місяців з дня відкриття спадщини, є особа, яка управляє спадщиною.
(ч. 5 ст. 4 Закону № 161)
По-друге, доповнено новими частинами 5 та 6 ст. 19 Закону № 161:
Особа, яка управляє спадщиною, у складі якої є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, що не перебуває в оренді, має право передати таку ділянку в оренду на строк до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на таку земельну ділянку або до набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою, про що обов’язково зазначається у договорі оренди земельної ділянки.
Якщо строк дії договору оренди земельної ділянки закінчився у день або після смерті орендодавця, але до державної реєстрації права власності на земельну ділянку за новим власником (спадкоємцем), такий договір вважається продовженим (поновленим) до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця або територіальної громади на таку земельну ділянку.
(ч. 5 та 6 ст. 19 Закону № 161)
По-третє, доповнено новою ч. 5 ст. 31 Закону № 161:
Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов’язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 1481 Земельного кодексу України.
(ч. 5 ст. 31 Закону № 161)
По-четверте, внесено зміни до ч. 4 ст. 32 Закону № 161, що визначає підстави припинення договору оренди землі шляхом його розірвання. Порівняємо редакції цієї частини статті до внесення змін та після:
| До внесення змін | Після внесення змін |
| Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи — орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі. | Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи — орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі. |
По-п’яте, не оминули зміни і ст. 33 Закону № 161, що регламентує порядок поновлення договору оренди землі. Так, ч. 2 вказаної статті доповнено новою нормою наступного змісту:
У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов’язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.
(ч. 2 ст. 33 Закону № 161)
Окрім цього, ст. 33 Закону № 161 після ч. 8 доповнено двома новими частинами такого змісту:
У разі смерті орендодавця перебіг строків, визначених частинами другою, п’ятою, шостою, восьмою цієї статті, зупиняється до моменту повідомлення орендаря про перехід права власності на земельну ділянку.
З дня, коли орендарю стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку до спадкоємця або територіальної громади, перебіг зазначених строків продовжується з урахуванням строку, що минув до їх зупинення.
(ч. 9 та 10 ст. 33 Закону № 161)
У зв’язку з цим ч. 9 та 10 ст. 33 Закону № 161 (старої редакції) наразі слід вважати відповідно ч. 11 та 12.
Закон про реєстрацію актів цивільного стану
До Закону України від 01.07.10 р. № 2398-VI «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» внесено лише одну зміну, а саме до ст. 17, що регламентує державну реєстрацію смерті. Так, ст. 17 доповнено новою ч. 8 такого змісту:
8. Особи, які мають право або зобов’язані подавати заяву про визнання спадщини відумерлою, мають право на безоплатне одержання інформації з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті громадян.
(ч. 8 Закону України від 01.07.10 р. № 2398-VI «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» )
Закон про земельний кадастр
Дісталися зміни і Закону України від 07.07.11 р. № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр», а саме доповнено абз. 2 п. 2 розд. VII «Прикінцеві та перехідні положення»:
2. Земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.
У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом.
(абз. 2 п. 2 розд. VII «Прикінцеві та перехідні положення»
Закону України від 07.07.11 р. № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр»)
Закон про судовий збір
Внесено зміни до Закону України від 08.07.11 р. № 3674-VI «Про судовий збір», згідно з якими органи місцевого самоврядування звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях за подання заяви про визнання спадщини відумерлою. Але зауважте, що ця зміна набуде чинності з 01.01.17 р.
Закон про реєстрацію речових прав
Закон України від 01.07.04 р. № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» також змінено, а саме — доповнено Закон новою ст. 301:
Стаття 301. Особливості державної реєстрації права оренди земельної ділянки, що входить до складу спадщини та перебуває в управлінні органу місцевого самоврядування
1. Рішення органу місцевого самоврядування про передачу в оренду земельної ділянки, що входить до складу спадщини та перебуває в управлінні органу місцевого самоврядування, може прийматися і у разі відсутності державної реєстрації права власності територіальної громади на таку земельну ділянку в Державному реєстрі прав.
2. Державна реєстрація права оренди земельної ділянки, що входить до складу спадщини та передана в управління, проводиться у спеціальному розділі Державного реєстру прав без державної реєстрації права власності за особою, яка управляє спадщиною, крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.
3. Під час державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку за спадкоємцем або територіальною громадою записи про обтяження переносяться до відповідної частини відкритого розділу Державного реєстру прав.
(ст. 301 Закону України від 01.07.04 р. № 1952-IV
«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»)
Наприкінці статті ще раз нагадаємо, що Закон № 1533 набрав чинності 19.10.16 р., окрім змін до Закону України від 08.07.11 р. № 3674-VI «Про судовий збір», якими органи місцевого самоврядування звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях за подання заяви про визнання спадщини відумерлою, що наберуть чинності з 01.01.17 р.
