Питання щодо оренди майна комунальної та державної власності встановлюються, зокрема, Законом України від 10.04.92 р. № 2269-XII «Про оренду державного та комунального майна».
Органи місцевого самоврядування (далі — ОМС) розробляють власний порядок передачі в оренду майна комунальної власності (далі — Порядок), який діє на території відповідної територіальної громади, встановлює особливості передачі в оренду комунального майна та затверджує частку перерахування орендної плати за нього до місцевого бюджету.
Особливістю комунального майна є те, що, перебуваючи на балансі комунального підприємства або іншої установи на праві оперативного управління, воно все одно залишається у власності територіальної громади.
Як правило, у прийнятому Порядку ОМС зазначає, хто саме може бути орендодавцем щодо того чи іншого комунального майна: рада, її виконавчий комітет, а також установи та організації комунальної форми власності (у тому числі й комунальні підприємства), що мають на своєму балансі об’єкти оренди.
Зазвичай, ОМС у прийнятому Порядку зазначають й нюанси щодо можливості укладання договору оренди на комунальне майно балансоутримувачами такого майна. Зокрема, прописують, що установи та організації комунальної форми власності (у тому числі й комунальні підприємства), що мають на своєму балансі об’єкти оренди, можуть виступати орендодавцями (тобто вирішувати питання про надання відповідного комунального майна в оренду), коли отримають дозвіл (погодження) від ОМС на укладення договору оренди на відповідне комунальне майно.
Тобто, селищній раді треба зазирнути до свого Порядку, аби визначити, хто саме виступає орендодавцем цього приміщення: рада чи комунальне підприємство, в якого приміщення знаходиться на балансі. Як правило, орендодавцем виступає той, в кого об’єкт оренди перебуває на балансі.
Якщо комунальне підприємство має право виступати орендодавцем, воно може укласти договір оренди від свого імени за умови, що попередньо отримає погодження на укладення договору оренди від свого засновника (тобто ОМС).
Поговоримо про другу частину запитання.
Бібліотеки можуть створюватись на основі усіх форм власності, передбачених законами України. Їх засновниками можуть бути органи державної влади, ОМС, самоврядні організації, фізичні та юридичні особи, у тому числі іноземні, в порядку, передбаченому законом (ст. 12 Закону України від 27.01.95 р. № 32/95-ВР «Про бібліотеки і бібліотечну справу», далі — Закон).
Зауважимо: відповідно до Закону бібліотека може не мати статусу юридичної особи та перебувати у складі підприємства, установи або організації.
Бібліотека діє на основі статуту (положення), що затверджується її засновником (засновниками). У статуті (положенні) бібліотеки визначаються її статус, форма власності, джерела фінансування, вид і профіль діяльності.
Забезпечення бібліотек будівлями, спорудами, приміщеннями, збудованими за спеціальними проектами, або іншими упорядкованими приміщеннями, що відповідають умовам обслуговування користувачів бібліотек, зберігання бібліотечних фондів, відповідними засобами механізації та автоматизації бібліотечних процесів, розмножувальною технікою, іншим обладнанням та транспортом здійснюється їх власником (засновником). Про це прямо зазначено у ст. 27 Закону.
В нашому випадку мова йде про те, що засновником бібліотеки є відділ культури. Тобто, бібліотека є бюджетною установою та може орендувати приміщення з орендною платою в 1 гривню на рік. Але є один нюанс: якщо бібліотека не має статусу юридичної особи, а перебуває у складі відділу культури відповідно до вимог Закону, то укладати договір оренди може або сама бібліотека на підставі доручення від відділу культури, або сам відділ культури.
Якщо бібліотека є юридичною особою, вона може сама виступати орендарем у договорі оренди. Але при цьому вона має отримати дозвіл від відділу культури на укладення договору оренди.
