Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України від 21.05.97 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі — Закон № 280) на сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.
Діяльність депутатів місцевих рад регламентується Законом України від 11.07.02 р. № 93-IV «Про статус депутатів місцевих рад» (далі — Закон № 93), який, як зазначено вище, поширюється на сільських, селищних, міських голів в частині повноважень та гарантій депутатів рад.
У свою чергу, повноваження депутатів місцевих рад визначаються гл. 1 розд. ІІІ Закону № 93, що містить обов’язки та права депутатів місцевих рад.
Так, відповідно до ст. 18 цього Закону депутат місцевої ради зобов’язаний:
1) додержуватися Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, регламенту ради та інших нормативно-правових актів, що визначають порядок діяльності ради та її органів;
2) брати участь у роботі ради, постійних комісій та інших її органів, до складу яких він входить, всебічно сприяти виконанню їх рішень;
3) виконувати доручення ради, її органів, сільського, селищного, міського голови чи голови ради; інформувати їх про виконання доручень.
Як бачите, перелік обов’язків депутата місцевої ради є вичерпним.
Із вищенаведеного можна зробити висновок, що участь у голосуванні як для сільського, селищного, міського голови, так і для депутатів місцевих рад не є їх прямим обов’язком за загальною нормою ст. 18 Закону № 93.
Далі висловлю свою особисту думку з цього питання.
Зверніть увагу на норму п. 2 цієї ж статті Закону № 93, що передбачає обов’язок депутата (а так само і сільського, селищного, міського голови) брати участь у роботі ради, постійних комісій та інших її органів, до складу яких він входить, всебічно сприяти виконанню їх рішень.
Має значення поняття «участь у роботі ради» — на законодавчому рівні суть цього поняття не визначена, але кожна рада може у своєму Регламенті це поняття «розшифурувати», тобто наповнити його конкретним змістом, включивши серед інших форм участі у роботі ради «участь у голосуванні».
У такому випадку сільський, селищний, міський голова чи депутат місцевої ради, який не братиме участі у голосуванні, вже порушуватиме п. 1 ст. 18 Закону № 93 в частині недотримання Регламенту ради.
Таким чином можна «дисциплінувати» і місцевих голів, і депутатів... адже обирає їх громада саме для прийняття рішень.
Окрім зазначеного вище, слід звернути увагу на зміст ст. 20 Закону № 93, що регламентує участь депутата в сесіях місцевої ради та засіданнях її органів.
Так, відповідно до ч. 1 вказаної статті Закону № 93 на сесіях місцевої ради депутати місцевої ради на основі колективного і вільного обговорення розглядають і вирішують питання, віднесені до відання відповідної ради.
До того ж ч. 3 цієї ж статті Закону № 93 визначено, що депутат місцевої ради зобов’язаний бути присутнім на пленарних засіданнях ради, засіданнях постійної комісії та інших органів ради, до складу яких він входить. У разі неможливості бути присутнім на засіданні депутат місцевої ради повідомляє про це особу, яка очолює відповідний орган.
Частина 5 ст. 20 Закону № 93 передбачає, що у разі:
1) пропуску депутатом протягом року більше половини пленарних засідань ради або засідань постійної комісії, членом якої він є;
2) невиконання ним без поважних причин рішень і доручень ради та її органів
відповідна рада може звернутися до виборців з пропозицією про відкликання такого депутата у встановленому законом порядку.
Нагадаю, що наразі Закон № 280 містить норму, яка надає можливість відкликання як депутатів місцевих рад (ст. 38 — 41 Закону № 93), так і сільських, селищних, міських голів ( ст. 79 Закону № 280) за народною ініціативою, але не раніше ніж через рік з моменту набуття ними повноважень.
Тож механізм впливу все ж таки існує.