Суть спору
Працюючий пенсіонер перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Богодухівському районі Харківської області1 з 25.11.08 р. та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 16.12.93 р. № 3723-ХІІ «Про державну службу»2.
1 Далі за текстом — Управління.
2 Далі за текстом — Закон № 3723.
12.08.16 р. працюючий пенсіонер звернувся до Управління із заявою про здійснення перерахунку пенсії з 01.12.15 р. у зв’язку з підвищенням посадових окладів державним службовцям з 01.12.15 р. в розмірі 89 % від середнього заробітку відповідно до ст. 37-1 Закону № 3723 в редакції, що діяла на момент призначення їй пенсії, надавши довідку про заробітну плату від 28.07.16 р. № 1470-04/04.
15.08.16 р. Управлінням було надано відповідь, згідно з якою працюючому пенсіонеру було відмовлено в перерахунку пенсії з посиланням на норми постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.15 р. № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів»3, якою перерахунок пенсії державним службовцям не передбачений, а також на те, що після внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 р. № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії»4, якою п. 4 цієї постанови виключено з 01.12.15 р. і перерахунки пенсії, яка призначена з дня набрання чинності Законом України від 10.12.15 р. № 889-VІІІ «Про державну службу»5, не проводяться.
3 Далі за текстом — постанова № 1013.
4 Далі за текстом — постанова № 865.
5 Далі за текстом — Закон № 889.
Працюючий пенсіонер вважала таку відмову Управління протиправною, у зв’язку з чим звернулася до суду із позовом про визнання неправомірними дії суб’єкта владних повноважень та зобов’язання вчинити певні дії.
Позивач просила суд:
| 1 | визнати протиправним рішення Управління щодо відмови їй в перерахунку пенсії державного службовця з 01.12. 15 р. у зв’язку з підвищенням зарплати державних службовців згідно з постановою № 1013 |
| 2 | зобов’язати Управління провести перерахунок та виплату пенсії працюючому пенсіонеру відповідно до довідки про заробітну плати від 28.07.16 р. № 1470-04/04 у розмірі 89 % від суми місячного заробітку з 01.12.15 р. |
Представник Управління заперечував проти задоволення позову, посилаючись на п. 5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.15 р. № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», яким встановлено, що у разі неприйняття до 01.06.15 р. закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі і спеціальних, на загальних підставах з 01.06.15 р. скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону № 889. На думку відповідача, з 01.06.15 р. пенсії в порядку та на умовах, передбачених вищезазначеним Законом, не призначаються, а раніше призначені пенсії не перераховуються. Постановою № 1013 з 01.12.15 р. посадові оклади працівників органів державної влади упорядковані в межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів за рахунок виплат, пов’язаних з індексацією. Вищезазначеною постановою запропоновано керівникам державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 01.12.15 р. розмірів посадових окладів, перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов’язані з індексацією, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника перевищив суму індексації. Для подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з 01.01.16 р. відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.03 р. № 1078. Отже, підвищення посадових окладів з 01.12.15 р. є не що інше, як включення до посадових окладів працівників органів державної влади сум індексації, що накопичувалася протягом останніх років. На підставі вищезазначеного представник відповідача просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Обґрунтування рішення
Відповідно до ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов’язком держави.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 37 Закону № 899 (у редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачці) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків — не менше 25 років, для жінок — не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби — не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 % від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, — у розмірі 80 % заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. Пенсія державному службовцю виплачується незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію.
Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати 12 мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України від 09.07.03 р. № 1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»6. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на 1 % заробітку, але не більше 90 % заробітної плати.
6 Далі за текстом — Закон № 1058.
Відповідно до ст. 37-1 Закону № 3723 (у редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачці) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв’язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Порядок обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії державного службовця затверджений постановою № 865. Пунктом 4 цієї постанови (в редакції, що діяла на час призначення пенсії) встановлено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України — відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16.10.03 р. № 432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом № 889, визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, — на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам — на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та рангом на момент призначення (перерахунку) пенсії; надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, за почесне звання «заслужений», за роботу з таємними документами залежно від ступеня таємності інформації, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі; премія, крім премій, зазначених у другому реченні цього абзацу, та інші надбавки враховуються в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. Премія до державних, професійних свят та ювілейних дат, виплачена у місяці підвищення заробітної плати, враховується в розмірі 1/12 середнього розміру цієї премії (премій), визначеного за відповідною посадою (посадами), з якої призначено (перераховано) пенсію. За бажанням осіб під час перерахунку пенсій виплати, отримані на час призначення (перерахунку) пенсії (крім посадових окладів, надбавок за ранг, вислугу років), визначаються у порядку, передбаченому абз. 1 і 2 пп. 1 та 2 цієї постанови.
Відповідно до п. 5 постанови № 865 (в редакції, що діяла на час призначення пенсії) перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України.
Також відповідно до п.п. 2 п. 6 Порядку та умов визначення заробітної плати для обчислення пенсії державного службовця, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.13 р. № 426, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України або у зв’язку із зміною мінімальної заробітної плати заробітна плата для перерахунку пенсії, призначеної у тому числі до набрання чинності Законом, визначається на підставі поданої заяви та необхідних документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати державного службовця, який займає посаду державної служби відповідної підгрупи та рангу за останньою посадою державної служби, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому посадовий оклад, надбавка за ранг або кваліфікаційний клас, класний чин або спеціальне звання та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на момент виникнення права на перерахунок пенсії державного службовця, який займає посаду державної служби відповідної підгрупи та рангу за останньою посадою державної служби на момент призначення (перерахунку) пенсії; премія, крім премій, зазначених у другому реченні цього абзацу, та інші надбавки враховуються в середніх розмірах, виплачених державному службовцю, який займає посаду державної служби за останньою посадою державної служби у тому державному органі, з якого особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. Премії до державних, професійних свят і ювілейних дат та грошова допомога, виплачені у місяці підвищення заробітної плати, враховуються в розмірі 1/12 середнього розміру таких виплат, виплачених державному службовцю, який займає посаду державної служби відповідної підгрупи та рангу за останньою посадою державної служби, з якої призначено (перераховано) пенсію.
Постановою № 1013 до постанови № 865 внесено зміни, які застосовуються з 01.12.15 р., а саме виключено п. 4, а п. 5 викладено в новій редакції: «Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики».
Згідно з п. 3 даної постанови у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, за рахунок виплат, пов’язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій підвищуються на 25 % посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців, розміри яких затверджено: додатками 1 — 37, 48 — 55, 431, 432 до постанови КМУ від 09.03.06 р. № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів».
На даний час всупереч ст. 37-1 Закону № 3723 КМУ не визначено порядку перерахунку призначених пенсій державним службовцям.
Статтею 22 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблеми, пов’язані з реалізацією права на соціальний захист та неприпустимість обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави.
До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначена за спеціальними законами, в тому числі і за Законом № 889. Тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України не допускається.
Аналізуючи категорію «звуження змісту прав і свобод», Конституційний Суд України в мотивувальній частині свого рішення від 11.10.05 р. № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) констатував: «Зміст прав і свобод людини — це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини — це кількісні «показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.
Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами і свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод — це зменшення кола суб’єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики (абз. 5, 6 пункту 4)».
Крім того, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 22.09.05 р. № 5-рп/2005 роз’яснив своє розуміння словосполучення «звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина», що міститься в ч. 3 ст. 22 Конституції України. Так, Конституційний Суд України вважає, що «конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (ч. 2), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ч. 3). Скасування конституційних прав і свобод — це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини — це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними». При цьому Конституційний Суд України зазначив, що «загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена». Конституційний Суд України вважає, що визнання Законом правових актів такими, що втратили чинність, зупинення їх дії, внесення до них змін і доповнень стосовно закріплених в них прав і свобод людини і громадянина є скасуванням або обмеженням цих прав і свобод.
Таким чином, скасування п. 4 постанови № 865 є скасуванням права на перерахунок пенсії державного службовця, що порушує норму прямої дії — ст. 22 Конституції України.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у п. 23 рішення «Кечко проти України» від 08.11.05 р., якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Частиною 1 ст. 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Виходячи з викладеного суд вважає, що право позивача на перерахунок пенсії є безперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов’язань.
Вказані зміни законодавства поширюються виключно на правовідносини щодо призначення пенсії, а не щодо її перерахунку, а тому до спірних правовідносин не застосовуються. Тобто не містять заборони на перерахунок раніше призначеної пенсії.
Між тим пенсія позивача була призначена ще у 2008 році, тобто до внесення змін до Закону № 889.
Посилання відповідача на те, що з 01.06.15 р. норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія призначена відповідно до Закону № 889, не діють, суд вважає необґрунтованим, оскільки позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії, а не про призначення пенсії вперше.
Зміни, які відбулися у ст. 37 Закону № 889, стосуються тільки тих пенсій, які будуть призначатися після набрання чинності змінами до Закону, і жодним чином не поширюються на розмір відсотків раніше призначених пенсій.
Вирішуючи питання щодо строків, з яких Управління зобов’язано провести перерахунок пенсії позивачу, суд виходить з такого.
Згідно зі ст. 45 Закону № 1058 перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених ч. 1 ст. 35, ч. 2 ст. 38, ч. 3 ст. 42 і ч. 5 ст. 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії — з 1-го числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15-го числа включно, і з 1-го числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15-го числа. Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів із дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Таким чином, враховуючи дату звернення позивача до пенсійного органу з заявою про перерахунок пенсії — 12.08.16 р., пенсія позивача підлягає перерахунку з 01.08.16 р.
Рішення суду
Богодухівський районний суд Харківської області 28.09.16 р. у справі № 613/1175/16-а постановив таке:
| 1 | Адміністративний позов працюючого пенсіонера до Управління про визнання неправомірними дії суб’єкта владних повноважень та зобов’язання вчинити певні дії задовольнити частково |
| 2 | Визнати дії Управління щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії державного службовця у зв’язку з підвищенням заробітної плати державних службовців згідно з постановою № 1013 протиправними |
| 3 | Зобов’язати Управління здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії державного службовця з 01.08.16 р. у зв’язку з підвищенням заробітної плати державних службовців згідно з постановою № 1013 на підставі довідки про заробітну плату від 28.07.16 р. № 1470-04/04 із збереженням процента нарахування пенсії на момент її початкового призначення в розмірі 89 % з урахуванням раніше проведених виплат |
| 4 | Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень — Управління на користь працюючого пенсіонера витрати, пов’язані зі сплатою судового збору, в розмірі 551 грн. 20 коп. (п’ятсот п’ятдесят одна гривня 20 копійок) |
| 5 | В іншій частині позовних вимог відмовити |
Післямова
Слід зазначити, що вказане рішення суду ще не набрало законної сили, разом із тим у Єдиному реєстрі судових рішень є багато прикладів аналогічних рішень судів, які залишені без змін рішеннями судів апеляційних інстанцій. Також маються і протилежні рішення, якими суди першої інстанції відмовляли позивачам у задоволенні позову, а потім суди апеляційної інстанції скасовували такі рішенні та виносили нові рішення на користь позивачів.
Разом із тим маються і рішення не на користь працюючих державних службовців. При цьому суди доходять висновку, що відмова відповідача у перерахунку пенсії не призвела до зменшення розміру пенсії позивача, яка ним отримувалась до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих ним прав та/або позбавленням його права на соціальний захист. При таких висновках рішення обґрунтовуються також і позицією Європейського суду з прав людини від 09.10.79 р. у справі «Ейрі проти Ірландії», згідно з якою здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12.10.04 р. Отже, одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Великода проти України» від 03.06.14 р. зазначено, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
