1 Див. «Місцеве самоврядування», № 6 за червень 2017 р. на с. 68.
2 Далі за текстом — КпАП.
3 Далі за текстом — Закон № 1817.
Зміни до ст. 96 КпАП
Слід одразу зазначити, що значних змін до цієї статті не було внесено. Необхідність в оновленні ст. 96 КпАП викликана в першу чергу зміною концепції поділу об’єктів будівництва з розподілу їх за категоріями складності відповідно на концепцію розподілу за системою класів наслідків. Про це ми неодноразово вказували в попередніх номерах нашого видання.
Також (як вже було анонсовано) законодавець збільшив розміри штрафів за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва. За деякими позиціями таке підвищення відбулося у 5 разів, за іншими — у 1,5 — 2 рази (або трохи більше).
Так, наприклад, відтепер ч. 1 ст. 96 КпАП передбачається, що за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єктів чи споруд може бути накладено штраф у розмірі:
| на громадян | від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян4 |
| на посадових осіб | від 200 до 300 нмдг |
4 Далі за текстом — нмдг.
Раніше розмір штрафів за ці ж порушення становив відповідно:
— для громадян — від 10 до 50 нмдг;
— для посадових осіб — від 50 до 100 нмдг.
Як бачите, відбулось значне підвищення. Це мають враховувати керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад під час розгляду відповідної адміністративної справи та накладення адміністративного стягнення.
А от за дії, передбачені ч. 1 цієї ж статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, передбачається накладення штрафу у розмірі:
| на громадян | від 100 до 200 нмдг |
| на посадових осіб | від 300 до 500 нмдг |
Раніше розмір штрафної санкції був значно меншим і становив відповідно:
— для громадян — від 50 до 100 нмдг;
— для посадових осіб — від 100 до 150 нмдг.
Тепер звернемо вашу увагу на інший вид порушення, який передбачений ч. 3 ст. 96 КпАП.
Ідеться про виконання підготовчих робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, якщо подання такого повідомлення є обов’язковим, а також наведення недостовірних даних у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт. Відтепер особи, які вчинили таке порушення, змушені будуть сплатити штраф у розмірі від 200 до 300 нмдг. Раніше штрафні санкції становили від 100 до 150 нмдг.
Наступне порушення, яке ми наведемо, передбачене ч. 4 ст. 96 КпАП. Це виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні. З набранням чинності Закону № 1817 за вчинення цього порушення, як і раніше, передбачається застосування штрафних санкцій у розмірі від 250 до 350 нмдг. Тобто нічого не змінилось.
Звертаємо вашу увагу на наступні частини ст. 96 КпАП. Їх було приведено у відповідність із загальною концепцією Закону № 1817, який увів дворівневу систему «дозвільних» документів (повідомлення та дозвіл) замість існуючої раніше трирівневої системи (повідомлення, декларація та дозвіл). При цьому, як уже нами зазначалось у попередніх номерах видання, дії замовника будівництва в частині подання повідомлення чи отримання дозволу на виконання відповідних робіт прямо залежить від віднесення об’єкта будівництва до одного з трьох класів наслідків.
Отже, відтепер ця стаття не містить порушень, які раніше полягали у виконанні чи то підготовчих чи то будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт. Крім іншого, у наступних частинах ст. 96 КпАП застосовано розподіл об’єктів будівництва вже за класами наслідків, а не за категорією складності.
Повертаємося до порушень. Оновленою ч. 5 ст. 96 КпАП визначено, що виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених ч. 4 цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від 500 до 600 нмдг.
А от за виконання будівельних робіт без дозволу на їх виконання, вчинене щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми наслідками (СС2), на винну особу може бути накладено штраф від 1000 до 1500 нмдг (ч. 6 ст. 96 КпАП).
Нагадаємо, що раніше за виконання будівельних робіт без дозволу на їх виконання вчинене щодо об’єктів IV категорії складності (нині це об’єкти з середніми наслідками (СС2) передбачалася накладення штрафу у розмірі від 600 до 700 нмдг.
Також зауважте, що відтепер за діяння, передбачене ч. 6 ст. 96 КпАП, вчинене щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС3), на особу може бути накладено штраф у розмірі від 2000 до 3000 нмдг. Це вимоги ч. 7 оновленої ст. 96 КпАП.
Тепер розглянемо порушення, які пов’язання з використанням об’єктів будівництва без введення їх в експлуатацію. Так, ч. 8 ст. 96 КпАП відтепер визначено, що експлуатація об’єктів, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об’єкта до експлуатації, вчинені щодо об’єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, тягнуть за собою накладення штрафу від 250 до 350 нмдг.
Далі для зручності у формі таблиці наведемо санкції, які застосовуються за експлуатацію об’єктів, які за класом наслідків відповідно віднесено до об’єктів з незначними (СС1), середніми (СС2) чи значними (СС3) наслідками і які не було введено в експлуатацію належним чином.
Отже, передбачається, що:
| Відповідна частина ст. 96 КпАП | Порушення | Санкція |
| ч. 9 | експлуатація об’єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об’єкта до експлуатації, вчинені щодо об’єктів, що за класом | накладення штрафу від 500 до 600 нмдг |
| наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених ч. 8 ст. 96 КпАП | ||
| ч. 10 | експлуатація об’єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних в акті готовності об’єкта до експлуатації, вчинені щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми наслідками (СС2) | накладення штрафу від 1000 до 1500 нмдг |
| ч. 11 | діяння, передбачені ч. 10 ст. 96 КпАП, вчинені щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС3) | накладення штрафу від 2000 до 3000 нмдг |
Нагадаємо: відповідно до ст. 39 Закону України від 17.02.11 р. № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності»5 прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), та об’єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об’єкта до експлуатації.
5 Далі за текстом — Закон № 3038.
Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об’єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката.
Наприкінці огляду ст. 96 КпАП слід також вказати, що значно було підвищено розмір штрафних санкцій за порушення, визначені у частинах 12, 13, 14 цієї статті.
Так, зокрема, відповідно до ч. 12 ст. 96 КпАП незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду, якщо такий нагляд є обов’язковим згідно з вимогами законодавства, тягне за собою накладення штрафу від 500 до 1000 нмдг. Раніше це був штраф від 400 до 500 нмдг.
Такий же розмір штрафних санкцій застосовано і за незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду, якщо такий нагляд є обов’язковим згідно з вимогами законодавства (ч. 13 ст. 96 КпАП).
За неподання чи несвоєчасне подання замовником інформації про передачу права на будівництво об’єкта іншому замовнику, зміну генерального підрядника чи підрядника, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт, а також про коригування проектної документації, якщо подання такої інформації є обов’язковим, на особу може бути накладено штраф у розмірі від 200 до 300 нмдг (ч. 14 ст. 96 КпАП).
Так, зокрема, ч. 5 ст. 35 Закону № 3038 визначено, що у разі якщо право на будівництво об’єкта передано іншому замовнику або змінено осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, замовник протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю.
Зміни до ст. 961 КпАП
Одразу зазначимо, що ст. 961 КпАП зазнала часткових змін: у новій редакції було викладено її частини 1, 3 та 4. Частина 1 ст. 961 передбачає адміністративну відповідальність головного архітектора проекту, головного інженера проекту, експерта, інших відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних зі створенням об’єктів архітектури, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат.
На перелічених осіб може бути накладено штраф у розмірі від 2000 до 3000 нмдг, якщо будуть виявлені такі порушення як передача замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об’єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об’єктів, будівельних норм, стандартів і правил, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, передбачення приладів обліку води і теплової енергії, а також заниження класу наслідків (відповідальності) об’єкта. Раніше розмір штрафних санкцій становив від 900 до 1000 нмдг.
А тепер найцікавіше, ті порушення, яких можете припуститися і ви, наші читачі, здійснюючи свої повноваження неналежним чином. Майте на увазі, що відтепер відповідно до оновленої ч. 3 ст. 961 КпАП за:
| 1 | порушення строків надання замовникові містобудівних умов та обмежень, будівельного паспорта забудови земельної ділянки |
| 2 | вимагання у замовника документів, не передбачених законодавством |
| 3 | надання таких документів з порушенням установленого порядку, містобудівної документації на місцевому рівні, будівельних норм, стандартів і правил |
| 4 | порушення строків надання замовникові висновків (звітів) експертизи проектної та містобудівної документації, надання таких висновків (звітів) з порушенням установленого порядку, а також вимагання під час проведення експертизи документів, не передбачених законодавством |
| Примітка. У цих випадках винну посадову особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності і відповідно накладено штраф у розмірі від 500 до 600 нмдг. Немало, скажемо ми вам. Раніше розмір штрафу коливавсь від 150 до 200 нмдг. | |
Ну і наприкінці огляду ст. 961 КпАП декілька слів про «дозвільні» документи у сфері містобудівної діяльності. Частиною 4 вказаної статті визначено, що за:
| 1 | порушення вимог закону та строків видачі (відмови у видачі) дозволу на виконання будівельних робіт, реєстрації (повернення) декларації про готовність об’єкта до експлуатації та видачі (відмови у видачі) сертифіката, який видається у разі прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта |
| 2 | вимагання під час реєстрації такої декларації, видачі дозволів і сертифікатів документів, не передбачених законодавством |
| 3 | видача сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, збудованого з порушенням будівельних норм |
| Примітки. Зазаначені порушення тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від 500 до 600 нмдг. Раніше б винна посадова особа у цьому порушенні сплатила від 150 до 200 нмдг. | |
Повноваження органів державного архітектурно-будівельного контролю за КпАП
Слід вказати, що з прийняттям Закону № 1817 було повністю змінено редакцію ст. 2446 КпАП, яка регламентує питання діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю в частині здійснення провадження адміністративних справ.
Отже, відтепер оновленою редакцією ст. 2446 КпАП передбачається, що органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (ст. 96, 961 (крім частин 3 — 5), ч. 1 та 2 ст. 18842).
Увага! Від імені органів державного архітектурно-будівельного контролю розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
| Орган державного архітектурно-будівельного контролю | Об’єкт контролю |
| керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад (крім міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, та міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч) | щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), або щодо об’єктів будівництва I та II категорій складності, розташованих у межах населених пунктів (ст. 96, 961 (крім частин 3 — 5), ч. 1 та 2 ст. 18842 КпАП) |
| керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч, структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій | щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками, або щодо об’єктів будівництва I — IV категорій складності, розташованих у межах відповідних населених пунктів (ст. 96, 961 (крім частин 3 — 5), ч. 1 та 2 ст. 18842 КпАП) |
| Примітка. Стаття 18842 КпАП передбачає відповідальність за невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Так, ч. 2 цієї статті визначено, що невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю тягне за собою накладення штрафу від 300 до 400 нмдг. У свою чергу, ч. 3 вказаної статті встановлено, що недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об’єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю тягне за собою накладення штрафу від 300 до 400 нмдг. | |
| головні інспектори будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду | — щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними (СС1), середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, або щодо об’єктів будівництва I — V категорій складності, розташованих за межами населених пунктів і на території кількох адміністративно-територіальних одиниць; — щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми наслідками (СС2), або щодо об’єктів будівництва III та IV категорій складності, розташованих у межах сіл, селищ та міст (крім міст, які є адміністративними центрами областей, міст з чисельністю населення понад 50 тисяч, міст Києва та Севастополя); — щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС3), або щодо об’єктів будівництва V категорії складності, розташованих у межах населених пунктів; — щодо об’єктів, розташованих у межах населених пунктів, у яких не утворено органів державного архітектурно-будівельного контролю (ст. 96, 961 (крім частин 3 — 5), ч. 1 та 2 ст. 18842) |
Тепер щодо відповідальності за порушення, які можуть бути вчинені в частині здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду.
Орган державного архітектурно-будівельного нагляду розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства з питань (ч. 3 ст. 2446 КпАП):
— надання документів, необхідних для здійснення будівництва;
— невиконанням вимог (приписів) головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (частини 3 — 5 ст. 961, ч. 3 ст. 18842 КпАП).
Після оновлення ст. 18842 КпАП її частиною 3 передбачено, що невиконання законних вимог (приписів) головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, виданих ними під час здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 150 до 200 нмдг.
Зазначимо: сума штрафу не змінилась, але було конкретизовано назву суб’єкта, який застосовує адміністративне стягнення.
Наприкінці нагадаємо, що від імені органу державного архітектурно-будівельного нагляду розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право головні інспектори будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (частини 3 — 5 ст. 961, ч. 3 ст. 18842 КпАП).
Підсумуємо
Що ж змінилося з прийняттям Закону № 1817 у частині норм КпАП? Одне з основних, на нашу думку, це посилено відповідальність посадових і фізичних осіб шляхом запровадження більших розмірів штрафів.
Так, посилені санкції можуть бути застосовані за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, за експлуатацію об’єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, зазначення недостовірних даних в акті готовності об’єкта до експлуатації, незабезпечення авторського та технічного нагляду, неподання або несвоєчасне подання замовником інформації про передання права на будівництво іншому замовникові, зміну генерального підрядника або підрядника, відповідальних за авторський і технічний нагляд, відповідальних виконавців робіт, а також про коригування проектної документації, якщо подання такої інформації є обов’язковим.
А чого варте збільшення штрафів, що можуть бути накладені на посадових осіб, за порушення ними строків видання вихідних даних на будівництво, вимогу непередбачених законодавством документів, зволікання з погодженням та/або виданням дозвільних документів, необґрунтовані відмови у виданні/реєстрації документів, що підтверджують готовність до експлуатації завершених будівництвом об’єктів тощо.
Отже, будьте пильними...
