Щоб відповісти на це запитання, варто пригадати нормативну базу, якою користувались органи місцевого самоврядування до набрання чинності Законом України від 10.12.15 р. № 889-VIII «Про державну службу» (далі — новий Закон), тобто до 01.05.16 р.
Так, дія Закону України від 16.12.93 р. № 3723-XII «Про державну службу» (далі — старий Закон) згідно з п. 2 розд. VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 07.06.01 р. № 2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі — Закон № 2493), дія Закону України «Про державну службу» поширювалась на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України від 21.05.97 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону № 2493 та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.
Таким чином, старий Закон втратив чинність, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 розд. XI «Прикінцеві та перехідні положення» нового Закону.
Нагадаємо: відповідно до п. 10 розд. XI «Прикінцеві та перехідні положення» нового Закону державні службовці, які на день набрання чинності новим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 старого Закону та актами КМУ мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 старого Закону у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до п. 12 розд. XI «Прикінцеві та перехідні положення» нового Закону для осіб, які на день набрання чинності новим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 старого Закону та актами КМУ, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 старого Закону у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто всі інші норми старого Закону не діють з 01.05.16 р., а дія нового Закону відповідно до його п. 11 ч. 3 ст. 3 не поширюється на депутатів місцевих рад, посадових осіб місцевого самоврядування. Це загальне правило варто запам’ятати.
Тепер повернемось до головного запитання — як обчислюється наразі стаж служби, що дає посадовій особі право на додаткову відпустку?
Знову ж таки звернемо увагу на розд. XI «Прикінцеві та перехідні положення» нового Закону, а саме на п. 8 цього розділу. Згідно з п. 8 розд. XI «Прикінцеві та перехідні положення» нового Закону стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності новим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Тож нагадаємо, що до набрання чинності новим Законом, а саме — до 01.05.16 р., стаж державної служби обчислювався відповідно до постанови КМУ від 03.05.94 р. № 283 «Про порядок обчислення стажу державної служби» (втратила чинність згідно з постановою КМУ від 25.03.16 р. № 229 з дня набуття чинності новим Законом, тобто з 01.05.16 р.). Як зазначалось у п. 5 цієї постанови, обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.
Сам Порядок обчислення стажу державної служби визначав посади та органи, час роботи у яких зараховувалися до стажу державної служби, а додатком до цього Порядку було затверджено Перелік державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи у яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби.
Отже, маємо користуватися вказаною постановою КМУ для обчислення стажу державної служби з метою встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії за періоди роботи (служби) до набрання чинності новим Законом.
