Відповідь на ваше запитання можна знайти у листі Державної казначейської служби України (далі — ДКС) від 03.11.17 р. № 16-08/1009-18305.
Підприємство, що відряджає працівника у відрядження за кордон, має забезпечити його грошовими коштами для здійснення поточних витрат під час службового відрядження (авансом). Грошові кошти йому видають у національній валюті держави, до якої відряджається працівник, або у вільно конвертованій валюті. Про це свідчить п. 5 розд. III Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Мінфіну від 13.03.98 р. № 59 (далі — Інструкція № 59).
За час перебування у відрядженні працівникові відшкодовуються витрати, зокрема, на проїзд до місця відрядженні і назад, а також за місцем відрядження (п. 7 розділу III Інструкції).
Видатки на відрядження (у тому числі на проїзд, добові, польові тощо) фізичних осіб, які мають правовідносини з бюджетною установою і на яких розповсюджується дія наказу (розпорядження), виданого керівником: учнів, студентів, тренерів, інших учасників на навчально-тренувальні збори, змагання, олімпіади, фізкультурно-оздоровчі та спортивні заходи, наукові конференції тощо, мають здійснюватись за кодом економічної класифікації видатків 2250 «Видатки на відрядження». Відповідну норму можна знайти в Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету (далі — Інструкція).
Нагадаємо: документ затверджено наказом Мінфіну від 12.03.12 р. № 333.
У своєму листі ДКС наголошує на використанні КЕКВ 2250 при придбанні квитків учасниками спортивних заходів, що перебувають за кордоном, для пересування від місця проведення одного спортивного заходу до місця проведення іншого, та наголошує на виконанні вимог Інструкції № 333.
