Основне про електронні петиції
Нагадаємо, що електронна петиція є особливою формою колективного звернення громадян до ОМС, яка подається та розглядається в порядку, передбаченому ст. 231 Закону України від 02.10.96 р. № 393/96-ВР «Про звернення громадян»1.
1 Далі за текстом — Закон № 393.
Нижче ми наведемо вам, шановні читачі, положення вказаної нами статті. Звісно ж, що ви неодноразово знайомилися з цією нормою, беззаперечно, що ви пам’ятаєте її зміст, але поставте собі запитання: чи все ви зробили, аби донести відповідну інформацію до відома громадян, які потенційно можуть скористатися цим інструментом? Оскільки, як вже було анонсовано, на нашу думку, не достатньо лише підключити до вашого інтернет-ресурсу функцію «Електронна петиція», найбільш важливим є розтлумачити населенню, що це таке, та надати інструкцію до дії. На жаль, зрідка можна знайти на веб-сторінках ОМС відповідні інструкції (положення тощо). Тому, на нашу думку, громадяни й не «рвуться» подавати такі петиції. Власне тому ми й вирішили нагадати вам зміст ст. 231 Закону № 393, щоб ви подивилися на неї з іншого боку: не як представник ОМС, а як громадянин. Спробуйте поставити себе на місце громадянина, який потрапляє на ваш ресурс, бачить там кнопку «Електронна петиція», але не розуміє, що за цією кнопкою.
Отже, згаданою статтею визначено, що громадяни можуть звернутися до ОМС з електронними петиціями через офіційний веб-сайт органу, якому вона адресована (веб-сайт громадського об’єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронної петиції).
Крім іншого, у цій статті наведено вимоги до електронної петиції. Так, передбачено, що в електронній петиції має бути викладено суть звернення, зазначено прізвище, ім’я, по батькові автора (ініціатора) електронної петиції, адресу електронної пошти.
Погодьтеся, враховуючи означене вище, громадяни, перш ніж скласти електронну петицію, мають розуміти, що в ній має бути. Дуже часто така інформація для громадян відсутня.
Увага! На веб-сайті відповідного органу (тобто у нашому випадку — ОМС) обов’язково зазначаються дата початку збору підписів та інформація щодо загальної кількості та переліку осіб, які підписали електронну петицію.
Слід також вказати на обмеження щодо предмету електронної петиції: вона не може містити заклики до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганду війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, заклики до вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини.
Увага! Передбачається, що відповідальність за зміст електронної петиції несе автор (ініціатор) електронної петиції.
Знову ж таки повертаємося до того, що ОМС має виробити певний локальний документ, що буде роз’яснювати, які передбачені заборони щодо змісту петиції.
Для створення електронної петиції до ОМС її автор (ініціатор) заповнює спеціальну форму на офіційному веб-сайті органу, якому вона адресована, та розміщує текст електронної петиції.
Увага! Статтею 231 Закону № 393 визначено, що електронна петиція оприлюднюється на офіційному веб-сайті ОМС протягом двох робочих днів з дня надсилання її автором (ініціатором).
Крім іншого, законодавцем встановлено, що у разі невідповідності електронної петиції встановленим вимогам оприлюднення такої петиції не здійснюється, про що повідомляється автору (ініціатору) не пізніше строку, встановленого для оприлюднення (тобто протягом все тих же двох робочих днів). Як розумієте, ці вимоги також повинні знайти своє закріплення в певному документі ОМС.
Увага! Дата оприлюднення електронної петиції на офіційному веб-сайті ОМС є датою початку збору підписів на її підтримку.
Знову ж таки законодавцем покладається низка обов’язків на ОМС, які вони мають здійснювати під час збору підписів на підтримку електронної петиції, а саме ОМС зобов’язані забезпечити:
| 1 | безоплатність доступу та користування інформаційно-телекомунікаційною системою, за допомогою якої здійснюється збір підписів |
| 2 | електронну реєстрацію громадян для підписання петиції |
| 3 | недопущення автоматичного введення інформації, у тому числі підписання електронної петиції, без участі громадянина |
| 4 | фіксацію дати і часу оприлюднення електронної петиції та підписання її громадянином |
Увага! Частиною 10 ст. 231 Закону № 393 визначено, що електронна петиція, яка в установлений строк не набрала необхідної кількості голосів на її підтримку, після завершення строку збору підписів на її підтримку розглядається як звернення громадян відповідно до цього Закону.
ОМС мають враховувати, що вимоги до кількості підписів громадян на підтримку електронної петиції до ОМС та строку збору підписів визначаються статутом територіальної громади.
Повертаємося до питання обізнаності наших громадян. Добре, якщо ОМС дотрималися вказаної вимоги та передбачили в своєму статуті положення щодо кількості підписів громадян на підтримку електронної петиції та строку збору підписів. Але тут постає запитання: чи знає громадянин, що саме цю інформацію він має віднайти в статуті територіальної громади? Таким чином, приходимо до того, що громадян все ж таки не завадило б зайвий раз повідомити про таку інформацію. Крім іншого, знову ж таки рекомендуємо відповідну інформацію щодо кількості підписів та строку їх збору продублювати в окремому локальному документі ОМС (тобто в тому, який взагалі буде роз’яснювати порядок подання електронної петиції).
Йдемо далі. Законодавець нам говорить про те, що інформація про початок розгляду електронної петиції, яка в установлений строк набрала необхідну кількість голосів на її підтримку, оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідного ОМС не пізніш як через три робочі дні після набрання необхідної кількості підписів на підтримку петиції. При цьому розгляд електронної петиції здійснюється невідкладно, але не пізніше десяти робочих днів з дня оприлюднення інформації про початок її розгляду. Знову ж таки приходимо до того, що ОМС мають попіклуватися про те, щоб громадяни були обізнані про всі процедурні моменти проходження електронної петиції. Уявіть себе на місці громадянина, який подав електронну петицію. Такий громадянин, звісно ж, буде зацікавлений дізнатися про долю «своєї» петиції, а для цього він у першу чергу повинен володіти інформацією: яким чином він може отримати цю інформацію, де ознайомитися з нею, ну і, врешті-решт, чи взагалі буде розглянуто його петицію, а якщо ні — то чому.
Також звертаємо вашу увагу на те, що законодавець передбачив можливість для громадянина, який подає петицію, клопотати про її розгляд на громадських слуханнях відповідної територіальної громади, автору (ініціатору) петиції надається право представити електронну петицію на таких слуханнях. Законодавцем визначено, що у такому разі строк розгляду електронної петиції продовжується на строк, необхідний для проведення відповідних слухань.
А ось тут нагадаємо вам про ст. 13 Закону України від 21.05.97 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні».
1. Територіальна громада має право проводити громадські слухання — зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування.
2. Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік.
3. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов’язковому розгляду органами місцевого самоврядування.
4. Порядок організації громадських слухань визначається статутом територіальної громади.
Як розумієте, аби громадські слухання відбулися, має бути встановлений порядок їх проведення: він визначається в статуті територіальної громади (якщо дотримуватися Закону) або може бути закріплений в окремому локальному документі, затвердженому місцевою радою (як склалося на практиці). А ось тут найцікавіше. Перевірте затверджені вами порядки: чи не є вони складними для втілення в реальності в життя такого інституту демократії, як громадські слухання. Як показує практика, більшість з них є майже нереальними для виконання.
Повертаємось до ст. 231 Закону № 393. З її змісту прямо випливає, що порядок розгляду електронної петиції, адресованої ОМС, визначає місцева рада. Врешті-решт це останній аргумент на підтримку того, що місцева рада все ж таки має розробити та затвердити локальний документ щодо порядку розгляду електронних петицій. Як розумієте, в цьому ж документі можна передбачити всі інші положення, про які ми зазначали вище: від подачі петиції (з зазначенням вимог до її змісту) до результатів її розгляду ОМС.
Власне про результати. Статтею 231 Закону № 393 визначено, що про підтримку або непідтримку електронної петиції публічно оголошується на офіційному веб-сайті головою відповідної місцевої ради.
Крім іншого передбачається, що у відповіді на електронну петицію повідомляється про результати розгляду порушених у ній питань із відповідним обґрунтуванням.
Відповідь на електронну петицію не пізніше наступного робочого дня після закінчення її розгляду оприлюднюється на офіційному веб-сайті органу, якому вона була адресована, а також надсилається у письмовому вигляді автору (ініціатору) електронної петиції.
Увага! У разі визнання пропозицій петиції доцільними, вони можуть реалізовуватись органом, якому вона адресована, шляхом прийняття з питань, віднесених до його компетенції, відповідного рішення.
Інформація про кількість підписів, одержаних на підтримку електронної петиції, та строки їх збору зберігається не менше трьох років з дня оприлюднення петиції.
На цьому можна завершити розгляд теоретичного матеріалу. Тепер скажемо декілька слів про загальну мету впровадження електронних петицій та вкотре повернемося до можливостей, які надає цей інструмент для обох сторін: ОМС та громадян.
Електронні петиції — взаємні вигоди
Якщо говорити відверто, то станом на сьогодні не дуже часто можна побувати на громадських слуханнях, загальних зборах громадян або почути про місцеві ініціативи. Причини різні: необізнаність громадян про такі можливості, відсутність відповідних порядків, які б регламентували механізми участі громадян у вирішенні питань місцевого значення, інертність громадян тощо. Але знову ж таки, коли ми зараз говоримо про реформи, про наближення послуг до громадян, то в першу чергу маємо розуміти, що працюємо саме для громадян, піклуємося саме про громадян, покращити життя намагаємося саме наших громадян. А для цього ми маємо чути кожного громадянина та розуміти його потреби. І допомогти в цьому можуть, як не дивно, саме електронні петиції (такого собі колективного звернення).
Слід зазначити, що суттєвою перевагою колективного звернення громадян у формі електронної петиції є насамперед зручність, оскільки зникає потреба фізично збирати підписи на підтримку петиції, стояти у чергах, звертатись до ОМС. Це якщо ми порівняємо електронні петиції з тими ж громадськими слуханнями, загальними зборами громадян, місцевими ініціативами.
З електронними петиціями все значно простіше: достатньо зареєструватись, викласти своє звернення на сайті та спостерігати за кількістю голосів, поданих на підтримку петиції. Щоправда, тут важливим є забезпечити елемент публічності. Ми ж розуміємо, що про електронну петицію мають дізнатись всі потенційно зацікавлені в ній громадяни, а тут важливо знову ж таки навчити громадян співпрацювати один з одним. Питання комунікації, до речі, ми неодноразово висвітлювали на сторінках і газети «Місцеве самоврядування», і нашого видання «Радник старости».
Слід зазначити, що є чудові напрацювання в деяких ОМС в частині запровадження електронних петицій. Як приклад, хотілося б привести рішення Одеської міської ради, яким було затверджено Порядок розгляду електронних петицій, адресованих органам місцевого самоврядування м. Одеса.
Узявши за основу саме згадане вище рішення, пропонуємо вам приклад змісту рішення, яке може бути прийняте вашою місцевою радою:
