(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 11
  • № 10
  • № 9
  • № 8
  • № 7
  • № 6
  • № 5
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
22/22
Місцеве самоврядування
Місцеве самоврядування
Грудень , 2017/№ 12

Формування та затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги

З початком процесу децентралізації в Україні та реформування місцевого самоврядування територіальним громадам (ОМС) надано більш розширені повноваження щодо розпорядження власними ресурсами та майном. У той же час постає й велика кількість запитань щодо надання базових послуг для нормальної життєдіяльності людини на території новоствореної об’єднаної територіальної громади1. У цій статті ми продовжуємо шлях від створення комунального підприємства, отримання ліцензії на провадження господарської діяльності в сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення до формування та затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги.

1 Далі за текстом — ОТГ.

Питання надання житлово-комунальних послуг є дуже об’ємним й доволі складно буде вмістити весь обсяг матеріалу в одну статтю. Тому сьогодні ми ставимо перед собою за мету розібратися з питанням надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, а також формування та затвердження тарифів на ці послуги.

Закон України від 24.06.04 р. № 1875-VII «Про житлово-комунальні послуги»2 визначає житлово-комунальні послуги як результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. У свою чергу, законодавець окремо надає визначення комунальних послуг як результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газопостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

2 Далі за текстом — Закон № 1875.

09.11.17 р. було прийнято новий Закон України «Про житлово-комунальні послуги», який 17.11.17 р. направлений на підпис Президенту України!

У свою чергу, відповідно до ст. 12 — 14 Закону № 1875 житлово-комунальні послуги поділяються за функціональним призначенням та за порядком затвердження цін/тарифів.

Залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на

Залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи

комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо)

перша група — житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують уповноважені центральні органи виконавчої влади, а у випадках, передбачених законом, — національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо)

друга група — житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують ОМС для надання на відповідній території

послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо)

третя група — житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін)

послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо)

Отже, як ми бачимо з цієї таблиці, затверджувати тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення можуть як уповноважені центральні органи виконавчої влади, а у випадках, передбачених законом, — національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг3, так й органи місцевого самоврядування. Далі спробуємо розібратися, в чому різниця.

3 Далі за текстом — НКРЕКП.

Про розмежування щодо затвердження тарифів

Відповідно до пп. 2 п. «а» ч. 1 ст. 28 Закону України від 21.05.97 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»4 до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема встановлення в порядку і межах, визначених законом, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), які встановлюються НКРЕКП), транспортні та інші послуги.

4 Далі — Закон № 280.

У свою чергу, НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг й, зокрема, встановлює тарифи на комунальні послуги для суб’єктів природних монополій та суб’єктів господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється НКРЕКП.

НКРЕКП здійснює ліцензування господарської діяльності з централізованого водопостачання та/або водовідведення (відведення та/або очищення стічної води) у разі, якщо системи централізованого водопостачання та/або водовідведення суб’єктів господарювання розташовані в одному чи декількох населених пунктах у межах території однієї або більше областей (включаючи місто Київ), сукупна чисельність населення яких становить більше ніж сто тисяч осіб та обсяги реалізації послуг яких становлять відповідно: з централізованого водопостачаннябільше ніж триста тис. м3 на рік; з централізованого водовідведення — більше ніж двісті тис. м3 на рік.

Враховуючи вищезазначене, робимо висновок, що НКРЕКП встановлює тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення своїм ліцензіатам, а ОМС, у свою чергу, встановлюють тарифи на зазначені послуги підприємствам, які не підпадають під державне регулювання НКРЕКП і є ліцензіатами Ради міністрів АР Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Слід зазначити, що форма власності надавача послуг не має значення.

Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення НКРЕКП

Тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення — це вартість одиниці (1 куб. м) централізованого водопостачання чи водовідведення відповідної якості як грошовий вираз суми планованих економічно обґрунтованих витрат та планованого прибутку.

Якщо комунальне підприємство є ліцензіатом НКРЕКП, тоді тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення формуються та встановлюються відповідно до Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою НКРЕКП від 10.03.16 р. № 3025, та Процедури встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженої постановою НКРЕКП від 24.03.16 р. № 3646.

5 Далі за текстом — Порядок № 302.

6 Далі за текстом — Процедура № 364.

Формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення здійснюється з урахуванням витрат за кожним видом ліцензованої діяльності, облік яких ведеться ліцензіатом окремо. До розрахунку тарифів включаються витрати, які згідно з Податковим кодексом України7 враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

7 Далі за текстом — ПК.

У разі зміни протягом строку дії тарифів обсягу окремих складових структури тарифів з причин, які не залежать від ліцензіата, зокрема збільшення або зменшення мінімальної заробітної плати, податків і зборів, орендної плати, амортизації необоротних активів, підвищення або зниження цін і тарифів на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, може проводитися коригування лише тих складових структури тарифів, за якими відбулися цінові зміни в бік збільшення або зменшення.

Формування тарифів на централізоване водопостачання та/або водовідведення здійснюється ліцензіатами відповідно до:

річних планів ліцензованої діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, що складаються окремо за видами такої діяльності (водопостачання, водовідведення) на підставі фактичних за останні п’ять років та прогнозованих обсягів централізованого водопостачання та водовідведення з урахуванням укладених із споживачами договорів та інших техніко-економічних факторів, зокрема:

— зміни обсягів централізованого водопостачання та/або водовідведення в результаті економічного розвитку населеного пункту;

— здійснення заходів щодо зменшення обсягу витрат на технологічні потреби у питній воді та її втрат у процесі виробництва і транспортування, оснащення приладами обліку використання водних ресурсів, виробництва та реалізації питної води, підвищення вимог щодо якості послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення;

— удосконалення технологічних процесів підйому та/або подачі води, транспортування та очищення води і стічних вод у результаті автоматизації та механізації виробництва, заміни мереж і обладнання, застосування енергозберігаючих технологій;

— підвищення рівня організації виробництва та поліпшення умов праці у зв’язку з удосконаленням операційно-виробничого планування, систем управління, поліпшенням матеріально-технічного забезпечення господарської діяльності та з урахуванням вимог щодо економії паливно-енергетичних ресурсів;

економічно обґрунтованих планованих витрат, визначених на підставі:

— державних та галузевих нормативів витрат ресурсів, у тому числі галузевих технологічних нормативів використання питної води на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства, з урахуванням фактичних даних та основних особливостей технологічних процесів конкретного виробництва;

— техніко-економічних розрахунків, кошторисів з урахуванням ставок податків і зборів;

— цін на матеріальні ресурси та послуги у планованому періоді.

Примітка. Ціни (тарифи) на паливно-енергетичні ресурси, реагенти та послуги підкачки води сторонніми організаціями можуть бути прийняті до розрахунку тарифів з урахуванням прогнозу індексів цін виробників промислової продукції на планований період.

Розрахунки тарифів на централізоване водопостачання та/або водовідведення проводяться за наступною формулою:

Виходячи з цієї формули можна зробити висновок, що чим меншою є сума річних планових витрат й більшим плановий річний обсяг реалізації послуги, тим нижчим є тариф.

Щодо планових витрат. Перелік і склад статей планових витрат визначаються підприємством самостійно залежно від особливостей технологічного процесу виробництва та реалізації послуг водопостачання і водовідведення. Статті витрат, за якими неможливе об’єктивне їх нормування, плануються із врахуванням фактичних витрат по цих статтях за попередні роки, кошторисів витрат на плановий період або інших розрахунків. Калькулювання планованих витрат, що включається до повної собівартості централізованого водопостачання та водовідведення і планованого прибутку, здійснюється у розрахунку на 12 місяців.

Тарифи на надання послуг з питного водопостачання розраховуються на підставі галузевих нормативів витрат і повинні повністю відшкодовувати експлуатаційні витрати та забезпечувати надійну роботу об’єктів централізованого питного водопостачання і водовідведення.

До тарифів на централізоване водопостачання та/або водовідведення включається планований прибуток, що визначається як сума коштів, що додається до суми повної планованої собівартості і спрямовується на здійснення заходів інвестиційної програми, погашення основної суми запозичень (кредитів, позик) та/або забезпечення необхідного рівня прибутковості капіталу власників, відшкодування витрат з податку на прибуток.

Планування складової прибутку, що передбачається для здійснення заходів інвестиційної програми, провадиться відповідно до інвестиційної програми ліцензіата, затвердженої згідно з його установчими документами і погодженої ОМС та схваленої НКРЕКП в установленому порядку. У разі неподання ліцензіатом на схвалення до НКРЕКП у встановлені законодавством строки інвестиційної програми при формуванні тарифів на централізоване водопостачання та/або водовідведення плановані витрати на ремонт зменшуються на суму планованої амортизації, що визначена відповідно до Порядку № 302.

Річні плани ліцензованої діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення погоджуються в установленому законодавством порядку, а загальний обсяг втрат та витрат питної води, що враховується при складанні річного плану, не має перевищувати рівнів, установлених законодавством.

Процедура встановленні тарифів, тобто встановлення для ліцензіатів тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення за визначеною структурою таких тарифів, зводиться до письмового звернення до НКРЕКП з повним комплектом документів, розглядом цієї заяви та прийняття рішення щодо встановлення тарифів.

Для встановлення тарифів на централізоване водопостачання та/або водовідведення ліцензіат подає НКРЕКП в строк до 10 серпня кожного року у друкованому і електронному вигляді заяву та розрахунки тарифів за встановленими формами з підтвердними матеріалами і документами, що використовувалися для розрахунків.

Комплект документів, що подається до НКРЕКП, формується ліцензіатом з дотриманням послідовності, визначеної вимогами до формування змісту матеріалів та комплекту документів, що подаються для встановлення тарифів на централізоване водопостачання та/або водовідведення (додаток 1 до Процедури № 364).

Отже, для встановлення тарифів на централізоване водопостачання та/або водовідведення заявник подає до НКРЕКП у паперовому та електронному вигляді заяву про встановлення тарифів (додаток 2 до Процедури № 364), а також розрахунки, підтвердні матеріали і документи, що використовувалися під час проведення таких розрахунків, а саме:

1) пояснювальну записку щодо необхідності встановлення тарифів, що включає обґрунтування планових витрат ліцензіата за їх складовими та аналіз результатів фінансово-господарської діяльності за базовий період і очікувані зміни у плановому періоді;

2) схеми та розрахунки балансів водоспоживання:

— оперативну схему системи централізованого водопостачання;

— оперативну схему системи централізованого водовідведення, стічних і зливових вод із зазначенням типу водовідведення (загальносплавна, роздільна, напівроздільна), діаметрів мереж (з урахуванням внутрішньоквартальних та дворових мереж);

— розрахунок балансу води, який надається у схематичному та табличному вигляді із зазначенням обсягів, приладів обліку, протяжності, діаметрів мереж;

— розрахунок балансу стічних вод;

— розрахунок обсягу дренажних та зливових вод;

3) копії звітності за базовий період та з початку поточного року:

— форму № 1 «Баланс (Звіт про фінансовий стан)»8;

8 Додаток 1 до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.13 р. № 73.

— форму № 1-підприємництво (річна) «Структурне обстеження підприємства»9;

9 Затверджена наказом Державної служби статистики України від 29.09.14 р. № 273.

— форму № 2-інвестиції (річна) «Капітальні інвестиції, вибуття й амортизація активів»10;

10 Затверджена наказом Державної служби статистики України від 05.08.14 р. № 225.

4) копію рішення про встановлення поточних індивідуальних технологічних нормативів використання питної води;

5) копії розпорядчих документів про облікову політику підприємства;

6) розрахунок тарифів на плановий період:

— річний план ліцензованої діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення (додаток 3 до Процедури № 364);

— розрахунок повної собівартості та середньозваженого тарифу на централізоване водопостачання (додаток 4 до Процедури № 364);

— розрахунок тарифів на централізоване водопостачання для споживачів, які є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та/або водовідведення, та для споживачів, які не є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та/або водовідведення (додаток 5 до Процедури № 364);

— розрахунок повної собівартості та середньозваженого тарифу на централізоване водовідведення (додаток 6 до Процедури № 364);

— розрахунок тарифів на централізоване водовідведення для споживачів, які є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та/або водовідведення, та для споживачів, які не є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та/або водовідведення (додаток 7 до Процедури № 364);

— розрахунок вартості електричної енергії на технологічні потреби централізованого водопостачання та водовідведення на плановий період (додаток 8 до Процедури № 364);

— загальновиробничі витрати з централізованого водопостачання та водовідведення (додаток 9 до Процедури № 364);

— адміністративні витрати з централізованого водопостачання та водовідведення (додаток 10 до Процедури № 364);

— витрати на збут з централізованого водопостачання та водовідведення (додаток 11 до Процедури № 364);

— інші операційні витрати з централізованого водопостачання та водовідведення (додаток 12 до Процедури № 364);

— фінансові витрати з централізованого водопостачання та водовідведення (додаток 13 до Процедури № 364);

— розрахунковий прибуток з централізованого водопостачання та водовідведення (додаток 14 до Процедури № 364);

— загальну характеристику ліцензіата з централізованого водопостачання (додаток 15 до Процедури № 364);

— загальну характеристику ліцензіата з централізованого водовідведення (додаток 16 до Процедури № 364);

7) загальновиробничі норми питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів за відповідною формою11.

11 Додаток 1 до Методики розрахунку норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.09.12 р. № 449.

Розрахунки тарифів виконуються заявником відповідно до вимог чинного законодавства та надаються до НКРЕКП разом із заявою. У розрахунках тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення не враховуються витрати на провадження неліцензованого виду діяльності з надання послуг з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) та витрати на провадження інших неліцензованих видів діяльності.

Отже, зазначене вище можна назвати загальними умовами до оформлення заяви, яка разом з необхідним пакетом документів подається до НКРЕКП. У разі якщо заява та додані до неї документи не відповідають вимогам, заява залишається без розгляду, про що НКРЕКП письмово повідомляє ліцензіата протягом 10 робочих днів з дня надходження заяви. У разі відповідності заяви та доданих до неї документів вимогам НКРЕКП розглядає їх протягом 30 календарних днів з дня надходження до НКРЕКП.

НКРЕКП може ініціювати проведення експертизи розрахунків і обґрунтувань ліцензіата із залученням відповідних фахівців, про що НКРЕКП письмово повідомляє ліцензіата, а також може звернутися до ліцензіата з метою отримання у визначений НКРЕКП строк додаткових письмових обґрунтувань та пояснень щодо наданих матеріалів, які необхідні для підтвердження розрахунків тарифів та вирішення спірних питань, що виникли при розгляді заяви про встановлення тарифів. При цьому розгляд заяви призупиняється на строк проведення експертизи розрахунків і обґрунтувань ліцензіата, про що НКРЕКП письмово повідомляє ліцензіата. Якщо ліцензіат не надав додаткових пояснень та обґрунтувань на звернення НКРЕКП у визначений строк, розгляд заяви призупиняється до дня надходження зазначених пояснень та обґрунтувань.

Рішення щодо встановлення тарифів приймаються НКРЕКП на засіданнях у формі відкритих слухань шляхом всебічного та повного з’ясування позицій усіх учасників засідань, які проводяться після розгляду наданих заявником документів, аналізу результатів фінансово-господарської діяльності заявника відповідними підрозділами НКРЕКП та підготовки їх пропозицій, і оформлюються постановами НКРЕКП. Слід зазначити, що до рішення про встановлення тарифів додається структура тарифів.

Рішення НКРЕКП щодо встановлених тарифів доводиться до відома споживачів згідно з вимогами Закону України від 10.12.15 р. № 887-VIII «Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення».

Постанови НКРЕКП про встановлення тарифів набирають чинності з дня їх офіційного опублікування. Заявник забезпечує інформування споживачів про зміну тарифів не менше ніж за 15 днів до введення їх у дію.

Щодо зміни тарифів

Що стосується зміни тарифів, то вона може бути ініційована ліцензіатом шляхом надання до НКРЕКП відповідної заяви щодо встановлення тарифів та доданих до неї документів або НКРЕКП без надання ліцензіатом зазначеної заяви.

Зміна тарифів може проводитись за обставин, що впливають або можуть вплинути на результати діяльності ліцензіата в період регулювання, а саме у випадках:

1) зміни обсягів послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення, врахованих при встановленні діючих тарифів, більше ніж на 5 %;

2) зміни в установленому порядку інвестиційної програми ліцензіата, якщо це призводить до зміни тарифів більше ніж на 5 % від установленого рівня;

3) зміни протягом строку дії тарифів обсягу окремих витрат, пов’язаних із провадженням ліцензованої діяльності з централізованого водопостачання та/або водовідведення, з причин, які не залежать від ліцензіата, зокрема збільшення або зменшення ставок податків і зборів, розмірів мінімальної заробітної плати, орендної плати та амортизаційних відрахувань, підвищення або зниження цін і тарифів на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, якщо це в сукупності призводить до зміни тарифів більше ніж на 5 % від установленого рівня;

4) невиконання ліцензіатом інвестиційної програми, яка була врахована в чинних тарифах, що є підставою для вилучення із структури тарифів невикористаних коштів, які були передбачені на реалізацію інвестиційної програми, або врахування цих коштів як джерела фінансування інвестиційної програми на плановий період;

5) наявності у діяльності з централізованого водопостачання та/або водовідведення перехресного субсидіювання між нею та іншими видами господарської діяльності ліцензіата.

Відповідно до ст. 11 Закону № 1875 та ст. 13 Закону № 280 територіальна громада має право проводити громадські слухання щодо інформації про тарифи, їх складові та зміну тарифів.

Щодо встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення ОМС

Переходимо до питання формування та встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення ОМС.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 31 Закону № 1875 виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів.

Ураховуючи ч. 2 ст. 17 Закону № 280, відносини ОМС з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності ОМС.

Відповідно до ст. 7 Закону № 1875 встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги; затвердження норм споживання та якості житлово-комунальних послуг, контроль за їх дотриманням; здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів у сфері житлово-комунальних послуг належать до повноважень ОМС.

ОМС самостійно реалізують надані їм повноваження. Органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень, та в інших випадках, передбачених законом.

Отже, якщо комунальне підприємство не є ліцензіатом НКРЕКП, тоді тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення формуються та встановлюються відповідно до постанови КМУ від 01.06.11 р. № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги»12.

12 Далі за текстом — постанова № 869.

Перше, на що потрібно звернути увагу, так це те, що формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення здійснюється з урахуванням витрат за кожним видом ліцензованої діяльності, облік яких ведеться ліцензіатом окремо. Ліцензіат здійснює розподіл витрат між видами господарської діяльності, зокрема пов’язаних з централізованим водопостачанням та водовідведенням, в установленому законодавством порядку. А витрати, які не використовуються для визначення об’єкта оподаткування відповідно до вимог розд. III ПК або перевищують межі відповідних витрат, у свою чергу, не включаються до розрахунку тарифів.

По-друге, якщо протягом строку дії тарифів було змінено обсяг окремих витрат, пов’язаних із провадженням ліцензованої діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, з причин, які не залежать від ліцензіата, зокрема збільшення або зменшення податків і зборів, мінімальної заробітної плати, орендної плати та амортизаційних відрахувань, підвищення або зниження цін і тарифів на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, може проводитися перерахування тарифів шляхом коригування лише тих складових частин структури тарифів, за якими відбулися цінові зміни в бік збільшення або зменшення.

Кошти, що надійшли протягом строку дії тарифів у результаті здійснення заходів з енергозбереження, можуть використовуватися ліцензіатом у встановленому порядку для стимулювання скорочення питомих витрат паливно-енергетичних та інших матеріальних ресурсів, відновлення активів, матеріального заохочення працівників та інших цілей відповідно до законодавства.

До загальних вимог при формуванні тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення віднесено таке:

— формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення здійснюється ліцензіатами відповідно до річних планів ліцензованої діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, економічно обґрунтованих планованих витрат, визначених на підставі державних та галузевих нормативів витрат ресурсів, у тому числі галузевих технологічних нормативів використання питної води на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства з урахуванням основних особливостей технологічних процесів конкретного виробництва, техніко-економічних розрахунків, кошторисів з урахуванням ставок податків і зборів, цін на матеріальні ресурси та послуги у планованому періоді;

— річні плани ліцензованої діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення складаються окремо за видами такої діяльності (водопостачання, водовідведення) на підставі фактичних за останні п’ять років та прогнозованих обсягів централізованого водопостачання та водовідведення з урахуванням укладених із споживачами договорів та інших техніко-економічних факторів;

— розрахунки тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення проводяться шляхом ділення суми річних планованих витрат повної собівартості та річного планованого прибутку на планований річний обсяг централізованого водопостачання та водовідведення, визначений річними планами;

— калькулювання планованих витрат, що включається до повної собівартості централізованого водопостачання та водовідведення і планованого прибутку, здійснюється у розрахунку на 12 місяців;

— планування витрат, що включаються до повної собівартості централізованого водопостачання та водовідведення, здійснюється з урахуванням планованих витрат з операційної діяльності та фінансових витрат, пов’язаних з основною діяльністю (плановані витрати групуються відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, затверджених Мінфіном);

— планування витрат здійснюється із застосуванням нормативного методу на підставі державних і галузевих нормативів використання матеріальних та паливно-енергетичних ресурсів, норм з оплати праці, нормативів витрат з управління та обслуговування виробництва. Витрати, об’єктивне нормування яких неможливе, плануються з урахуванням економічно обґрунтованих витрат за попередній рік, прогнозу індексів зміни цін виробників промислової продукції та на підставі кошторисів;

— не включаються до розрахунку тарифів витрати, які не використовуються або перевищують межі витрат для визначення об’єкта оподаткування відповідно до розд. III ПК;

— до повної планованої собівартості централізованого водопостачання та водовідведення включаються витрати на амортизацію, визначені відповідно до вимог ПК, на ремонт та інше поліпшення основних фондів у межах, встановлених зазначеним Кодексом;

— до тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення включається планований прибуток, який визначається як сума коштів, що перевищує суму повної планованої собівартості і спрямовується на здійснення необхідних інвестицій, погашення основної суми запозичень та/або інвестування за рахунок власного капіталу в необоротні матеріальні та нематеріальні активи для провадження ліцензованої діяльності, забезпечення необхідного рівня прибутковості капіталу власників (нарахування дивідендів), відрахування до резервного капіталу та нарахування податку на прибуток;

— планування складової частини зазначеного прибутку, що передбачається для здійснення необхідних інвестицій для провадження ліцензованої діяльності, провадиться відповідно до інвестиційної програми ліцензіата, затвердженої згідно з його установчими документами і погодженої в установленому уповноваженими органами порядку;

— схвалена уповноваженими органами інвестиційна програма повинна містити планований обсяг використання коштів для здійснення необхідних інвестицій із зазначенням об’єктів і пооб’єктних обсягів інвестування (включаючи придбання та встановлення будинкових приладів обліку води), джерел фінансування та графіка здійснення інвестиційних заходів на планований період чи більш тривалий строк (з окремим визначенням показників планованого періоду) з відповідними техніко-економічними розрахунками та обґрунтуваннями, що підтверджують їх доцільність і ефективність;

— річні плановані витрати, що включаються до повної собівартості централізованого водопостачання та водовідведення, розраховуються на підставі витрат з операційної діяльності та фінансових витрат, пов’язаних з основною діяльністю;

— до складу планованої виробничої собівартості включаються: прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці (заробітна плата та інші виплати працівникам, безпосередньо залученим до технологічного процесу централізованого водопостачання та водовідведення) відповідно до Закону України від 24.03.95 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці»), інші прямі витрати. Обсяг витрат, що включаються до виробничої собівартості, визначається із застосуванням нормативного методу на підставі результатів аналізу витрат за попередні роки з урахуванням змін, які передбачаються у планованому періоді, та цін (тарифів) у такому періоді;

— до складу адміністративних витрат включаються загальногосподарські витрати, пов’язані з обслуговуванням та управлінням підприємством. Обсяг адміністративних витрат визначається із застосуванням нормативного методу на підставі результатів аналізу витрат за попередні роки з урахуванням змін, які передбачаються у планованому періоді, та цін (тарифів) у такому періоді;

— до складу витрат на збут включаються витрати, безпосередньо пов’язані із збутом послуг з централізованого водопостачання та водовідведення споживачам. Обсяг витрат на збут послуг з централізованого водопостачання та водовідведення визначається із застосуванням нормативного методу на підставі результатів аналізу витрат за попередні роки з урахуванням змін, які передбачаються у планованому періоді, та цін (тарифів) у такому періоді;

— до складу інших операційних витрат включаються витрати, пов’язані з операційною діяльністю централізованого водопостачання та водовідведення, які не увійшли до складу виробничої собівартості, адміністративних витрат та витрат на збут. До складу інших операційних витрат не можуть включатися суми списаної безнадійної дебіторської заборгованості та нарахованого резерву сумнівних боргів, витрати, пов’язані з утриманням об’єктів соціальної інфраструктури, суми, що відраховуються професійним спілкам (їх організаціям) для проведення культурно-масової і фізкультурної роботи, суми визнаних штрафів, пені, неустойки, суми нестачі та втрати від пошкодження цінностей, витрати, пов’язані з купівлею-продажем іноземної валюти та втрати від операційної курсової різниці, благодійна допомога, собівартість реалізованих виробничих запасів;

— до фінансових витрат включаються витрати на сплату відсотків за користування отриманими кредитами та інші витрати, пов’язані із запозиченнями, для провадження ліцензованої діяльності. Фінансові витрати включаються до розрахунку повної собівартості лише за кредитними договорами, запозичення за якими та умови яких узгоджено з уповноваженими органами.

Для встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення ліцензіат подає ОМС у друкованому і електронному вигляді заяву та розрахунки тарифів на планований період за встановленими такими органами формами з відповідними розрахунками, підтвердними матеріалами і документами, що використовувалися під час їх проведення.

На цьому моменті слід зупинитися. Справа в тому, що чинним законодавством врегульоване питання встановлення тарифів (самого порядку) для ліцензіатів НКРЕКП, але такого чіткого порядку не передбачено для комунальних підприємств неліцензіатів національної комісії.

У той же час, керуючись ст. ст. 28, 40 Закону № 280, ми вважаємо за можливе затвердження рішенням міської/селищної/сільської ради Порядку встановлення/погодження тарифів на житлово-комунальні послуги відповідного ОМС, який буде спрямований на упорядкування відносин між ОМС і суб’єктами господарювання, а також на забезпечення належного функціонування підприємств житлово-комунального господарства.

У відповідному порядку необхідно буде прописати форму заяви та перелік необхідних документів, які подаються разом із заявою; порядок дій самого ОМС з моменту отримання й до моменту встановлення/погодження тарифів.

Доведення інформації до споживачів

Наступне, на що хотілось би звернути вашу увагу, — це доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 31 Закону № 1875 порядок доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад розробляється і затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Сам механізм доведення суб’єктами господарювання, що виробляють або надають житлово-комунальні послуги, до відома споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та врахування відповідної позиції територіальних громад при встановленні ОМС тарифів на житлово-комунальні послуги визначений Порядком доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 30.07.12 р. № 390.

Відповідно до цього Порядку суб’єкти господарювання здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим встановлювати тарифи.

Протягом п’яти робочих днів з дня подання відповідних розрахунків до ОМС суб’єкти господарювання інформують споживачів про намір здійснити зміну тарифів.

Суб’єктами господарювання, що надають комунальні послуги (в нашому випадку — послуги з централізованого водопостачання та водовідведення), до відома споживачів доводиться така інформація:

— загальний розмір планованого тарифу, поданого до органу, уповноваженого встановлювати тарифи, та його структура (плановані витрати за елементами, прибуток, податок на додану вартість);

— обґрунтування причин зміни тарифу (зазначення розміру діючого тарифу та відсотка відшкодування затвердженим тарифом собівартості, планового економічно обґрунтованого тарифу, дати, коли тариф востаннє переглядався, причин перегляду тарифу, зазначення відсотка зростання основних складових тарифу (заробітної плати, електроенергії, паливо-мастильних матеріалів), визначення відсотка підвищення тарифу тощо);

— інша додаткова інформація, визначена суб’єктом господарювання та/або органом, уповноваженим встановлювати тарифи.

Зазначена інформація доводиться до відома споживачів шляхом розміщення на офіційному веб-сайті ОМС в мережі Інтернет (за наявності), у друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження (перевага надається друкованим засобам масової інформації органу місцевого самоврядування), веб-сайті суб’єкта господарювання (за наявності), на інформаційних стендах в абонентських відділах суб’єктів господарювання, за необхідності, та шляхом розміщення на інформаційних стендах біля адміністративних будинків ОМС в населених пунктах, де споживачі отримують відповідні послуги.

Суб’єкт господарювання може обрати один із вищеперелічених способів доведення інформації (крім розміщення на інформаційних стендах в абонентських відділах суб’єктів господарювання та інформаційних стендах біля адміністративних будинків органів місцевого самоврядування) як основний для розміщення всього масиву необхідної інформації. При цьому за допомогою інших способів суб’єкт господарювання повідомляє споживачів про намір зміни тарифів на відповідні комунальні послуги та обов’язково вказує на джерело розміщення всієї необхідної інформації, з якою без перешкод може ознайомитися споживач.

Суб’єкт господарювання додатково може також доводити до відома споживачів інформацію про намір зміни тарифів за допомогою радіо, телебачення та способу, визначеного статутом територіальної громади. Вибір та використання додаткових способів доведення до споживачів інформації про намір зміни тарифів здійснюються за бажанням суб’єкта господарювання.

Слід зазначити, що інформація повинна бути повною, змістовною та достовірною.

Увага! Законодавчо передбачено право на зауваження і пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань, які направляються суб’єкту господарювання.

У процесі доведення до відома споживачів інформації усі зауваження і пропозиції фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань підлягають реєстрації та обов’язковому розгляду суб’єктом господарювання. Зауваження і пропозиції, які отримані ОМС, надсилаються для розгляду суб’єкту господарювання. За результатами такого розгляду суб’єкт господарювання приймає рішення про їх урахування чи відхилення.

Суб’єкт господарювання в установленому законодавством порядку повідомляє споживача, який протягом встановленого строку надав свої пропозиції та зауваження, про їх урахування або відхилення. При цьому у разі відхилення пропозицій і зауважень суб’єктом господарювання надаються споживачеві обґрунтовані пояснення. У разі врахування зауважень і пропозицій суб’єкт господарювання здійснює перерахунок тарифу та передає його органу, уповноваженому встановлювати тарифи листом з висловленою позицією та відповідними обґрунтуваннями. У такому випадку процедура доведення до відома споживачів інформації про намір зміни цін/тарифів повторно суб’єктом господарювання не здійснюється.

Якщо у період доведення до відома споживачів інформації суб’єктом господарювання перераховано тариф у сторону зменшення у зв’язку із виявленням ним технічних помилок, неточностей у розрахунках тарифів, поданих органу, уповноваженому встановлювати тарифи, процедура доведення до відома споживачів інформації про намір зміни цін/тарифів повторно суб’єктом господарювання не здійснюється. Розрахунки тарифів з відповідними обґрунтуваннями надсилаються до органу, уповноваженого встановлювати тарифи, для прийняття рішення про встановлення тарифів.

У разі відсутності пропозицій та зауважень від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань або вмотивованого їх відхилення суб’єкт господарювання після закінчення встановленого строку приймання пропозицій/зауважень (наступного робочого дня після останнього дня приймання пропозицій/зауважень) письмово сповіщає про це орган, уповноважений встановлювати тарифи.

Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань приймаються зауваження і пропозиції, встановлюється суб’єктом господарювання, але він не може бути меншим за 7 календарних днів та більшим ніж 14 календарних днів з дня повідомлення споживачів про намір здійснити зміну тарифів на житлово-комунальні послуги.

У разі здійснення суб’єктом господарювання коригування встановлених цін/тарифів відповідно до вимог ч. 10 ст. 31 Закону № 1875 строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань приймаються зауваження і пропозиції, встановлюється суб’єктом господарювання.

Суб’єктом господарювання під час доведення до відома споживачів інформації про намір зміни цін/тарифів обов’язково вказується форма (спосіб) зміни цін/тарифів: повний перегляд цін/тарифів чи коригування окремих їх складових. При цьому зазначається строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань приймаються зауваження і пропозиції, а також повідомляється адреса, на яку необхідно їх надсилати.

Контроль за дотримання суб’єктами господарювання порядку доведення до відома споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад здійснюється ОМС відповідно до їх повноважень, визначених чинним законодавством.

Процедура доведення до відома споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад вважається такою, що відбулася, незалежно від надходження до суб’єкта господарювання/органу, уповноваженого встановлювати тарифи протягом встановленого строку зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань.

Спори щодо доведення до відома споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад вирішуються відповідно до чинного законодавства.

Сподобалась стаття?

Виберіть свій варіант підписки, щоб отримати доступ до всіх номерів журналу «Місцеве самоврядування».

journal_img
Друкована версія + електронна версія 120.00 грн. на місяць Передплатити Залишити заявку
journal_img
Електронна версія 99.00 грн. на місяць Передплатити Залишити заявку
Або придбайте журнал в комплекті з двох видань Детальніше
об’єднана територіальна громада, житлово-комунальні послуги, формування тарифів, встановлення тарифів, затвердження тарифів, зміна тарифів, доведення інформації до споживачів додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті