Теми статей
Обрати теми

Відкликання депутатів: як воно на практиці?

Брусенцова Я., юрист-аналітик ВБ «Фактор»
Слід нагадати, що з 2015 року було запроваджено нові підстави та механізм відкликання депутатів місцевих рад, сільського, селищного та міського голови. З ними ви мали можливість ознайомитися в одному з номерів нашого видання1. Вони були введенні з прийняттям Закону України від 14.07.15 р. № 595-VIII «Про місцеві вибори»2 і знайшли своє відображення в Законі України від 11.07.02 р. № 93-IV «Про статус депутатів місцевих рад»3. Слід відзначити, що станом на сьогодні залишається майже невідомою практика застосування нових положень. Можливо, це пов’язано з безініціативністю виборців, не виключено і складність (де в чому) процедури відкликання, але, як з’ясувалося, є й інші підстави, про які ми змогли дізнатися завдяки Центральній виборчій комісії України4. Власне про це і йтиметься в нашому матеріалі.

1 Див. «Місцеве самоврядування», № 12 за грудень 2015 р., с. 17.

2 Далі за текстом — Закон № 595.

3 Далі за текстом — Закон № 93.

4 Далі за текстом — Комісія.

Про неврегульованість

На офіційному сайті Комісії (http://www.cvk.gov.ua/news/news_26012017.htm) розміщено інформацію, в якій зазначається, що Комісія звернулася до Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування. Метою такого звернення стала необхідність в отриманні роз’яснень щодо застосування окремих положень Закону № 93.

Якщо ознайомитися зі змістом інформації, то стає зрозуміло, що підставою слугували звернення, які надходять до Комісії та стосуються положень ч. 2 ст. 41 Закону № 93. Нижче наведено зміст цієї норми.

Голова, а у разі його відсутності — заступник голови, а у разі відсутності голови та його заступника — секретар територіальної виборчої комісії, не пізніше наступного дня з дня отримання підписних листів та протоколу зборів виборців, скликає засідання комісії для організації перевірки отриманих матеріалів.

На цьому засіданні територіальна виборча комісія перевіряє дотримання вимог статей 38 — 40 цього Закону при ініціюванні відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, правильність оформлення підписних листів, кількість підписів, що встановлена частиною першою статті 40 цього Закону, а також із залученням органів ведення Державного реєстру виборців здійснює перевірку достовірності відомостей про громадян, що містяться в підписних листах, та із залученням правоохоронних органів — вибіркову перевірку їхніх підписів (не менше 10 відсотків від загальної кількості) у такі строки:

1) у разі відкликання депутата сільської, селищної, міської (міста районного значення) ради — протягом десяти днів з дня отримання матеріалів;

2) у разі відкликання депутата районної, міської (міста обласного значення), районної в місті ради — протягом двадцяти днів з дня отримання матеріалів;

3) у разі відкликання депутата обласної, Київської, Севастопольської міської ради — протягом тридцяти днів з дня отримання матеріалів.

(ч. 2 ст. 41 Закону № 93)

Деталізуємо: труднощі виникли щодо механізму здійснення територіальною виборчою комісією перевірки достовірності відомостей про громадян, які містяться в підписних листах на підтримку пропозиції відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою із залученням (як передбачено) органів Державного реєстру виборців. Зокрема, виникло запитання: чи зобов’язана територіальна виборча комісія проводити таку перевірку за неможливості використання бази даних Державного реєстру виборців5 працівниками залучених нею органів ведення Реєстру?

5 Далі за текстом — Реєстр.

Аналізуючи означену проблему, Комісія звернула увагу на відсутність правових підстав для використання персональних даних Реєстру органами ведення Реєстру під час їх залучення територіальною виборчою комісією до перевірки достовірності відомостей про громадян, що містяться в підписних листах на підтримку пропозиції про відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою. Яким же чином Комісія об´рунтувала свою позицію? Під´рунтям для неї слугували все ті ж положення законодавства, а саме ст. 26 Закону України від 22.02.07 р. № 698-V «Про Державний реєстр виборців»6.

6 Далі за текстом — Закон № 698.

Наведемо її зміст для кращого розуміння проблеми, яка виникла.

1. Під час підготовки до виборів Президента України, народних депутатів України, виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад чи сільських, селищних, міських голів, до всеукраїнського або місцевого референдуму персональні дані Реєстру можуть використовуватися лише для:

1) складання попередніх списків виборців на виборчих дільницях;

2) уточнення попередніх списків виборців та складання остаточних списків виборців на виборчих дільницях;

3) надання Кабінету Міністрів України, іншим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, Центральній виборчій комісії, виборчій комісії Автономної Республіки Крим, територіальним виборчим комісіям місцевих виборів статистичної інформації щодо кількісних характеристик виборчого корпусу на відповідній території;

4) проведення передбаченої у частині другій цієї статті перевірки відомостей про виборців.

2. Персональні дані Реєстру можуть бути використані для проведення перевірки достовірності відомостей про виборців, які поставили свої підписи у підписних листах на підтримку проведення всеукраїнського референдуму, а також відомостей, що надаються до відповідних виборчих комісій щодо кандидатів, уповноважених та довірених осіб, членів ініціативної групи референдуму, кандидатур до складу виборчих комісій.

3. Персональні дані Реєстру можуть бути використані для здійснення публічного контролю за веденням Реєстру в порядку та межах, встановлених цим Законом.

4. Персональні дані Реєстру можуть бути на підставі закону одноразово використані для первинного наповнення бази даних державної системи обліку фізичних осіб після її створення, а також для створення реєстрів територіальних громад.

5. Використання персональних даних Реєстру для інших цілей, крім зазначених у частинах першій — четвертій цієї статті, можливе виключно за рішенням суду.

6. Персональні дані Реєстру у визначених законом випадках можуть бути використані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, для реалізації покладених на нього повноважень.

7. Під час здійснення повноважень з контролю за дотриманням бюджетного законодавства в частині моніторингу достовірності інформації, поданої фізичними особами для нарахування та своєчасного і в повному обсязі отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, пенсій, заробітних плат, інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, Міністерство фінансів України має право отримувати з Реєстру інформацію про виборців, зокрема таку, що містить персональні дані.

Отже, як бачимо, ст. 26 Закону № 698 наводить виключний перелік підстав, за наявності яких можуть бути використані персональні дані Реєстру. Крім іншого, Комісія нагадала про ч. 2 ст. 2 Закону № 698, в якій зазначається, що база даних Реєстру, будь-яка її частина, копія бази даних або її частини, персональні дані Реєстру можуть використовуватися лише для цілей, передбачених ст. 26 цього Закону, перелік яких є вичерпним.

Комісія уточнила, що за змістом вказаного Закону під час підготовки до виборів і референдумів персональні дані Реєстру можуть використовуватися лише для проведення перевірки достовірності відомостей про виборців, які поставили свої підписи у підписних листах на підтримку проведення всеукраїнського референдуму, а також відомостей, що надаються до відповідних виборчих комісій щодо кандидатів, уповноважених та довірених осіб, членів ініціативної групи референдуму, кандидатур до складу виборчих комісій.

Натомість використання бази даних Реєстру для здійснення перевірки достовірності відомостей про громадян, що містяться в підписних листах на підтримку пропозиції про відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, ст. 26 Закону № 698 не передбачено.

Таким чином, на думку Комісії, можна говорити про існуючу правову невизначеність відносно способу здійснення територіальними виборчими комісіями перевірки достовірності відомостей про громадян, що містяться в підписних листах, із залученням, зокрема, органів ведення Реєстру.

Комісією в обґрунтування своєї позиції, крім ст. 26 Закону № 698, було також наголошено на ч. 2 ст. 32 Конституції України, яка не допускає збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

В той же час ч. 2 ст. 41 Закону № 93, наділяючи територіальну виборчу комісію правом залучати органи ведення Реєстру для здійснення перевірки достовірності відомостей про громадян, що містяться в підписних листах на підтримку пропозиції про відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, не:

1

передбачає використання органами ведення Реєстру персональних даних виборців, що містяться у базі даних Реєстру, для здійснення зазначеної перевірки

2

встановлює способу, в який територіальна виборча комісія залучає органи ведення Реєстру

Відтак, як зазначила Комісія, правові підстави для використання персональних даних Реєстру органами ведення Реєстру під час їх залучення територіальною виборчою комісією до перевірки достовірності відомостей про громадян, що містяться в підписних листах на підтримку пропозиції про відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, відсутні.

Водночас Комісія зауважила, що вона не наділена повноваженнями щодо усунення законодавчих прогалин, зокрема, щодо визначення способу залучення органів ведення Реєстру до здійснення територіальними виборчими комісіями перевірки достовірності відомостей про громадян, що містяться в підписних листах.

З огляду на вищезазначене, Комісія окремою постановою (від 26.01.17 р. № 13) звернулася до Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування для отримання роз’яснень щодо застосування відповідних положень Закону № 93, а також підготовки відповідних змін до законодавчих актів.

Як зрозуміло із змісту постанови від 26.01.17 р. № 13, Комісія вважає за необхідне звернути увагу на те, що використання бази даних Реєстру для здійснення перевірки достовірності відомостей про громадян, що містяться в підписних листах на підтримку пропозиції про відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, можливе лише у разі внесення відповідних змін до ст. 26 Закону № 698, оскільки за змістом ч. 2 ст. 41 Закону № 93 до відповідної перевірки залучаються саме органи ведення Реєстру, які жодним чином не можуть ототожнюватися з базою даних Реєстру, використання якої при проведенні вказаної перевірки законодавством не передбачено.

Про бездіяльність територіальних виборчих комісій

Крім того, як зазначає Комісія, до неї постійно надходять скарги на бездіяльність територіальних виборчих комісій, що полягає у невиконанні приписів ч. 2 — 6 ст. 41 Закону № 93 та, як наслідок, порушенні права виборців, які підтримали ініціативу про відкликання депутатів місцевих рад, прав політичних партій на розгляд питання щодо відкликання зазначених депутатів, а також кандидатів у депутати відповідних рад від місцевих організацій політичних партій, яких територіальні виборчі комісії повинні будуть визнати обраними наступними за черговістю.

Комісією було зауважено, що відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 5 Закону № 93 відкликання депутата місцевої ради виборцями у встановленому цим Законом порядку є підставою для дострокового припинення повноважень відповідного депутата. Тому було наголошено на тому, що здійснення контролю за дотриманням положень законодавства України, яке визначає правовий статус депутатів місцевих рад, встановлює гарантії депутатської діяльності та порядок відкликання депутата місцевої ради, а також надання роз’яснень стосовно застосування зазначеного законодавства до компетенції Комісії не віднесено.

З цим, на нашу думку, не можна не погодитись.

В той же час Комісією було зауважено, що ст. 46 Закону № 93 надає право рішення, дії або бездіяльність виборчої комісії, окремих осіб, які входять до її складу, оскаржувати у порядку, встановленому законом про місцеві вибори.

При цьому розд. XIII Закону № 595 регламентовано оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються місцевих виборів.

Виходячи з визначених положеннями вказаного розділу суб’єктів звернення зі скаргами та суб’єктів оскарження, строків подання та розгляду скарг, змісту рішення виборчої комісії, яке може бути прийняте за результатами розгляду скарги, зокрема в разі її задоволення, а також притаманних виборчому процесу особливостей, серед яких його швидкоплинність, незворотність його етапів у часі та неможливість їх поновлення, у встановленому цим розділом порядку оскаржуються рішення, дії та бездіяльність територіальної виборчої комісії, що стосуються місцевих виборів. Саме на цьому акцентує увагу Комісія та наголошує на тому, що норм, які б регламентували порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність територіальної виборчої комісії щодо реалізації нею повноважень під час процедури відкликання депутатів місцевих рад за народною ініціативою, Закон № 595 не містить.

Висновок: відтак зазначена процедура не може бути застосована для розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність територіальної виборчої комісії щодо реалізації нею повноважень під час процедури відкликання депутатів місцевих рад за народною ініціативою.

За таких обставин у разі надходження відповідних звернень предметом розгляду Комісії з урахуванням ч. 2 ст. 1 Закону України від 30.06.04 р. № 1932-IV «Про Центральну виборчу комісію»7 може бути лише дотримання визначеного ст. 27 Закону № 595 порядку організації роботи територіальної виборчої комісії під час проведення засідань, передбачених цим Законом.

7 Далі за текстом — Закон № 1932.

Комісія очолює систему виборчих комісій та комісій з референдуму, які утворюються для організації підготовки та проведення виборів Президента України, народних депутатів України, всеукраїнського референдуму. Комісія здійснює контроль за діяльністю та консультативно-методичне забезпечення виборчих комісій, які утворюються для організації підготовки та проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, та комісій з місцевих референдумів.

(ч. 2 ст. 1 Закону № 1932)

Слід зазначити, що в цьому матеріалі ми не повністю наводили зміст відповідної постанови Комісії, інформацію, розміщену на її сайті. В той же час необхідно вказати, що Комісія в них наводила низку інших норм з правової бази (і не лише України). Головне інше: Комісія зробила акцент на необхідності законодавчого регулювання окремих елементів інституту відкликання депутатів місцевих рад за народною ініціативою.

Отже, поки що залишається лише чекати на відповідь та подальші дії Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі