1 ВРУ ухвалила документ 21.12.16 р., а вже 27 грудня його підписав Президент України.
2 Далі за текстом — Закон № 1801.
Про доходи та видатки на 2017 рік
Згідно з Законом № 1801 запропонований розмір доходів дорівнює більше 731 млрд грн., видатків — 800 млрд грн. Такі показники набагато більші, ніж ті, що були заплановані у бюджеті на 2016 рік:
| Показники | млрд грн. | ||
| 2016 рік | 2017 рік | ||
| 1 | доходи Державного бюджету у сумі, у тому числі: | 595,16 | 731, 03 |
| доходи загального фонду | 562,81 | 673,73 | |
| доходи спеціального фонду | 32,35 | 57,3 | |
| 2 | видатки Державного бюджету у сумі, у тому числі: | 667,83 | 800,02 |
| видатки загального фонду | 633,6 | 739,72 | |
| видатки спеціального фонду | 34,23 | 60,3 | |
| 3 | граничний обсяг дефіциту Державного бюджету України | 83,69 | 77,55 |
На перший погляд, не зрозуміло, за рахунок чого влада має намір забезпечити настільки серйозне зростання доходів бюджету порівняно з минулим роком.
Ймовірно, такого підвищення планується досягти за рахунок змін до податкового законодавства, які були прийняті одночасно із Законом № 1801.
Про що мова? А мова йде, зокрема, про Закон України від 21.12.16 р. № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні».
Зауважимо: збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок податкових змін ми спостерігали й у минулому році. Але за підсумками 2016 року деякі «податкові» зміни так і не наповнили державну скарбничку та місцеві бюджети.
Наприклад, за підсумками 2016 року досить низькими виявились надходження від продажу державного майна (приватизація мала збільшити надходження від податку з доходів фізичних осіб, воєнного збору та єдиного внеску за рахунок розширення штату приватизованих підприємств), туристичного збору, збору за місця для паркування транспортних засобів.
Як і у бюджеті 2016 року, Закон № 1801 відносить до джерел формування спеціального фонду державного бюджету України надходження у вигляді конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення.
За статистичними даними у минулому році таких доходів було отримано в обсязі лише десятої частини від заплановоних надходжень. У поточному бюджетному році прогнозна сума таких доходів, що закладена до загального фонду держбюджету, визначена у сумі 11,58 млрд грн. Тож за досвідом 2016 року такі надходження, прописані в Законі № 1801, виглядають сумнівними.
Чому ми приділили цьому таку увагу?
Тому що за рахунок саме цих «корупційних» надходжень мають фінансуватись програми і проекти Державного фонду регіонального розвитку та надаватись субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (зокрема, на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад та субвенції на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій).
На думку редакції, такі надходження, передбачені Законом № 1801, є «ризиковими» та нестабільними, оскільки вони залежать від прийняття нових або вдосконалення існуючих нормативно-правових документів, які регулюють «конфісковані» питання.
Увага! Обсяг бюджетних призначень у вигляді міжбюджетних трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам можна знайти в додатках 5 — 7 до Закону № 1801.
В цілому головними пріоритетами Закону № 1801 за видатками стало:
| 1 | створення: |
| дорожнього фонду (з можливістю збільшення коштів, виділених на дорожнє покриття, при перевиконанні збору за акцизами та за рахунок коштів міжнародних донорів) | |
| фонду енергоефективності (закладено більше 800 млрд грн. бюджетних коштів та очікується залучення коштів міжнародних донорів більше 3 млрд грн.) | |
| 2 | продовження впровадження державної підтримки сільгосптоваровиробникам |
| 3 | посилення обороноздатності країни та утримання владних структур |
| Примітка. Порівняно з минулим роком цього року суттєво зросли витрати на утримання ВРУ, КМУ, Міноборони, Міносвіти, МВС та антикорупційних структур. Що стосується видатків на грошове забезпечення військових, то порівняно з минулим роком вони зросли майже на 8,5 млн грн. | |
За оцінкою фахівців державний бюджет 2017 року не можна назвати «багатим». Оскільки він не може конкурувати за ступенем доходів із попередніми бюджетами через високий рівень інфляції, яка, по суті, є неконтрольованою. Одночасно, за прогнозами, цьогорічні видатки теж будуть значно перевищувати реальні доходи, а отже, існує ризик недофінансування окремих галузей (наприклад, освітньої, медичної).
Державний бюджет та місцеві бюджети: головні зміни
Одночасно із набранням чинності Законом № 1801, тобто з 01.01.17 р., набрали чинності й наступні закони України від:
| 1 | 06.12.16 р. №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»3 |
| 2 | 20.12.16 р. № 1794-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» |
| 3 | 20.12.16 р. № 1789-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» |
| 4 | 20.12.16 р. № 1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році»4 |
| 5 | 21.12.16 р. № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» |
3 Далі за текстом — Закон № 1774.
4 Далі за текстом — Закон № 1791.
Подивимось, що в цілому підготував Закон № 1801 та зазначені нормативно-правові акти для державного та місцевих бюджетів.
По-перше.
Відтерміновано строк для уточнення та схвалення прогнозу головного кошторису країни на наступні за плановим два бюджетні періоди (тобто на 2018 — 2019 рр.).
З цього року КМУ буде уточнювати та схвалювати його протягом І кварталу, тобто до 01.04.17 р. відповідно до оновленого абз. 9 ч. 1 ст. 21 Бюджетного кодексу України5.
5 Далі за текстом — БК.
До змін прогноз Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди:
| 1 | подавався до ВРУ разом з проектом закону про Державний бюджет України |
| 2 | уточнювався на підставі прийнятого закону про Державний бюджет України та схвалювався КМУ у місячний строк з дня опублікування закону про Державний бюджет України |
Поряд із цим є зміни й у складанні прогнозу місцевого бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди. Відтепер він має включати індикативні прогнозні показники:
| 1 | місцевого бюджету за основними видами доходів, фінансування, видатків і кредитування |
| 2 | місцевого боргу та гарантованого АР Крим чи територіальною громадою міста боргу |
| 3 | за бюджетними програмами, які забезпечують протягом декількох років виконання інвестиційних проектів |
По-друге.
Удосконалено порядок внесення змін до закону про Державний бюджет України. Нагадаємо, що його визначає ст. 52 БК.
З урахуванням змін, що відбулись у БК з 01.01.17 р., зміни до закону про Державний бюджет України можуть вноситись виключно законами про внесення змін до закону про Державний бюджет України на відповідний рік. До Закону №1801 ця норма має пряме відношення. Як саме вона буде виконуватись у поточному році, спостерігатимемо разом з вами.
По-третє.
Головним розпорядникам бюджетних коштів не лише державного бюджету, але й місцевих бюджетів у цьому році додалося роботи.
Для них встановлено новий обов’язок щодо оприлюднення інформації про стан реалізації інвестиційних проектів за бюджетними програмами. В цій інформації мають бути обов’язково зазначені ступінь їх готовності та обсяг коштів, необхідний для завершення таких проектів.
Інформація має бути оприлюднена у триденний строк після подання звітів про виконання паспортів бюджетних програм за звітний бюджетний період до Мінфіну (місцевих фінансових органів). Саме про це йдеться в оновленому абз. 5 ч. 5 ст. 28 БК.
На офіційному сайті Державної казначейської служби України6 (treasury.gov.ua) зазначено, що відповідно до вимог п. 18 Прикінцевих та перехідних положень БК з 01.01.17 р. запроваджується програмно-цільовий метод у бюджетному процесі на рівні місцевих бюджетів.
З цієї дати місцеві бюджети мають використовувати Типову програмну класифікацію видатків та кредитування місцевих бюджетів / Тимчасову класифікацію видатків та кредитування для бюджетів місцевого самоврядування, які не застосовують програмно-цільовий метод, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 02.12.14 р. № 1195, і програмну класифікацію видатків та кредитування місцевих бюджетів.
Одночасно з 01.01.17 р. втратила чинність тимчасова класифікація видатків та кредитування місцевих бюджетів, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 14.01.11 р. № 117.
З метою забезпечення безперервного процесу обслуговування місцевих бюджетів за видатками з 01.01.17 р. місцеві фінансові органи мають надати до органів ДКС довідники бюджетної класифікації. Такі довідники будуть застосовуватись при виконанні відповідного місцевого бюджету з 01.01.17 р.
У свою чергу, розпорядники коштів вищого рівня мають подати до органів ДКС мережу на 2017 рік, сформовану за новою класифікацією на підставі рішення про місцевий бюджет на 2017 рік.
6 Далі за текстом — ДКС.
7 Далі за текстом — наказ № 11.
Увага! Наказом Мінфіну від 16.11.16 р. № 973, що набрав чинності 01.01.17 р., внесені зміни й до бюджетної класифікації, затвердженої наказом № 11.
Змінами класифікація доходів бюджету доповнена новими кодами, які покликані відобразити у складі доходу місцевого бюджету, зокрема:
| 1 | субвенцію на: |
| оновлення матеріально-технічної бази професійно-технічних навчальних закладів державної форми власності | |
| надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами | |
| відшкодування вартості лікарських засобів для лікування окремих захворювань | |
| 2 | дотацію з державного бюджету на здійснення переданих з державного бюджету видатків на утримання закладів освіти та охорони здоров’я |
По-четверте. Закон № 1801 і в цьому році не передбачає субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію за пільговий проїзд залізничним транспортом. Відтак місцевим радам виходячи з наявних фінансових ресурсів знову доведеться виділяти на це кошти самостійно, як і у минулому році.
Як правило, рада приймає відповідну Програму компенсації пільгових перевезень окремих категорій громадян на залізничному транспорті на відповідний рік.
Аналогічна ситуація склалась й щодо компенсаційних виплат за пільговий проїзд автомобільним транспортом загального користування. Тож виплачувати автоперевізникам компенсацію за пільговиків знову доведеться коштом місцевого бюджету за рішенням відповідної ради.
По-п’яте. Закон № 1801, як і його попередник, частину видатків, які проводяться за рахунок державного бюджету чи місцевих бюджетів, встановлює з огляду на наявні фінансові ресурси.
Про це йдеться у п. 6 Прикінцевих положень Закону № 1801. Зокрема, це стосується доплат, надбавок, інших заохочувальних та компенсаційних виплат:
| 1 | винагороди за творчу діяльність, надбавки за почесне звання, доплати за науковий ступінь, вислугу років залежно від стажу роботи в державних і комунальних закладах культури, закладах освіти сфери культури працівників та педагогічних працівників, що в них працюють |
| 2 | допомоги на оздоровлення за надання щорічної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та доплати за вислугу років працівникам бібліотек |
Тобто Закон № 1801 знову надає право ОМС самостійно вирішувати ці питання. Як завжди, такі виплати з місцевих бюджетів доцільно робити лише у випадку достатнього фінансового ресурсу. Тобто ОМС треба визначити, за рахунок яких саме надходжень вони реально можуть це зробити.
По-шосте. Нерадісними виглядають положення ст. 26 Закону № 1801. Відповідно до них КМУ має забезпечити передачу в установленому порядку закладів охорони здоров’я, визначених у додатку 10 до Закону № 1801, на фінансове забезпечення з місцевих бюджетів. При цьому видатки на фінансове забезпечення закладів охорони здоров’я, визначених у цьому додатку, плануються на 2017 рік у відповідних місцевих бюджетах.
Тобто на плечі ОМС знову лягає додатковий тягар з фінансування ще й закладів охорони здоров’я.
По-сьоме. Закон № 1801 приніс не дуже позитивну звістку й для бюджетів міст обласного значення, м. Києва, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, міст районного значення, сільських та селищних бюджетів.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 11 Закону №1801 цього року до спеціального фонду державного бюджету спрямовують 14 % єдиного податку, що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи. Раніше його зараховували до перелічених місцевих бюджетів. Звісно, така зміна не вплине на збільшення їх доходів.
Зауважимо: такі надходження від єдиного податку зі спеціального фонду державного бюджету будуть спрямовуватись на фінансову підтримку сільгосптоваровиробників.
По-восьме. Як і минулому році, з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення можна здійснювати видатки на дошкільну освіту, загальну середню освіту (тобто на утримання навчально-виховного комплексу «дошкільний навчальний заклад — загальноосвітній навчальний заклад», «загальноосвітній навчальний заклад — дошкільний навчальний заклад») за умови, що загальноосвітній навчальний заклад І ступеня) та державні культурно-освітні і театрально-видовищні програми (тобто на утримання сільських, селищних та міських палаців і будинків культури, клубів, центрів дозвілля, інших клубних закладів та бібліотек).
Такий дозвіл ви не знайдете у вимогах Закону № 1801. Як і раніше, його містить п. 20 розд. VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК.
По-дев’яте. У цьому бюджетному році продовжує діяти така сама норма, як і у 2016 році, щодо звільнення від сплати за харчування дитини у державних і комунальних дитячих дошкільних закладах. Міститься вона у ст. 9 Закону № 1801:
Рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних дитячих дошкільних закладах відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту» у 2017 році збільшується відповідно до зростання прожиткового мінімуму.
Від плати за харчування дітей відповідно до Закону України від 11.07.01 р. № 2628-III «Про дошкільну освіту» звільняються батьки (п. 2.4 Порядку встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах8):
8 Затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 21.11.02 р. № 667, далі — наказ № 667.
| 1 | або особи, які їх замінюють, у сім’ях, в яких сукупний дохід на кожного члена за попередній квартал не перевищував рівня забезпечення прожиткового мінімуму (гарантованого мінімуму) |
| Примітка. Підставою для звільнення від плати за харчування дитини є довідка про сукупний дохід кожного чпена сім’ї за попередній квартал, видана за місцем отримання доходу, та довідка про склад сім’ї. | |
| 2 | дітей та особи, які їх замінюють, із сімей, що отримують допомогу відповідно до Закону України від 01.06.2000 р. № 1768-III «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» |
| Примітка. Підставою для звільнення від плати за харчування дитини є довідка про призначення такої допомоги, видана органами праці та соціального захисту населення. | |
З урахуванням вимог ст. 9 Закону № 1801 та наказу № 667, якщо сукупний дохід на кожного члена сім’ї за попередній квартал не перевищує 532 грн., то дитина може харчуватись у дитячому садку безкоштовно за наявності підтвердних документів, поданих батьками або особами, які їх замінюють.
Соціальні стандарти та оплата праці
Головна зміна у соціальних стандартах стосується саме мінімальної заробітної плати. Її підвищення в 2017 році суттєве: з 1600 грн. відразу до 3200 грн. у місячному розмірі, у погодинному — з 8,29 до 19,34 грн. (ст. 8 Закону № 1801).
Такий «стрибок» начебто повинен привести до виведення з тіні доходів і, відповідно, до збільшення надходжень від податків (зокрема, воєнного збору та податку на доходи фізичних осіб) та єдиного соціального внеску.
Разом з тим посадові оклади (тарифні ставки, ставки заробітної плати) з 1 січня 2017 року розраховуються відтепер виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1-го тарифного розряду, встановленого у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року (раніше посадовий оклад працівника 1-го тарифного розряду прив’язувався до розміру мінімальної заробітної плати).
Саме таке уточнення містить Примітка 1 до додатка 1 до постанови КМУ від 30.08.02 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери»9.
9 Далі за текстом — постанова №1298.
Відповідні зміни внесені постановою КМУ від 28.12.16 р. № 1037 «Про оплату праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери»10 та діють з 01.01.17 р.
10 Далі за текстом — постанова №1037.
Тобто мінімальний оклад за ЄТС залишається на рівні 1600 грн., що підтверджує й ч. 3 розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1779.
Чи означає це підвищення окладів, зокрема, для ОМС? Ні, не означає. Підставою є постанова КМУ від 20.05.09 р. № 482 «Деякі питання оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів, що фінансуються з бюджету». Її нормами встановлено, що у разі, коли розмір посадового окладу працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів, що фінансуються з бюджету, нижчий ніж визначений законом розмір мінімальної заробітної плати, посадовий оклад установлюється на рівні відповідного розміру мінімальної заробітної плати. Але для тих працівників, у яких зарплата за повністю відпрацьований місяць буде нижче мінімальної заробітної плати, тобто 3200 грн., треба зробити нарахування доплат до її рівня.
Підставою є оновлене визначення терміна «мінімальна заробітна плата», яке викладено у ст. 3 Закону України від 24.03.95 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці» та ст. 95 Кодексу законів про працю України11.
11 Далі за текстом — КЗпП.
Зауважимо: відповідні зміни до зазначених нормативно-правових актів внесено Законом № 1774.
Відтепер мінімальна заробітна плата — це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.
Тобто вона являє собою загальну суму нарахувань працівника з усіма надбавками, доплатами, заохочувальними та компенсаційними виплатами за відпрацьований місяць (час).
На офіційному сайті Мінсоцполітики msp.gov.ua у розділі «Новини» розміщено роз’яснення з приводу деяких питань оплати праці на виконання Закону № 1774.
У роз’ясненні зазначено: поняття мінімальної заробітної плати приведено у відповідність до європейської практики та міжнародних норм, зокрема, шляхом:
| 1 | запровадження нової методології визначення мінімальної заробітної плати (як нижньої межі оплати праці, що гарантується державою) |
| 2 | встановлення мінімального посадового окладу у розмірі, не меншому від прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року |
| 3 | незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини при побудові схем посадових окладів, визначенні плати за надання адміністративних послуг, судового збору, суми податків тощо |
Крім того, компетентний орган наголосив, як саме «дотягнути» заробітну плату до мінімальної, яка встановлена Законом № 1801:
<...> Згідно із Законом при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.
У випадку, коли працівнику встановлені доплати за роботу у шкідливих умовах праці, зазначені доплати мають виплачуватись понад розмір мінімальної заробітної плати (3 200 гривень).
Якщо ж умовами оплати праці передбачено підвищення посадових окладів працівників, наприклад, за роботу в установах і організаціях, розташованих на території населених пунктів, яким надано статус гірських, за роботу в певних типах закладів, за роботу у шкідливих та важких умовах праці, то зазначене підвищення враховується до мінімальної заробітної плати.
Якщо працівник виконав місячну норму праці, а нарахована йому заробітна плата є нижчою від законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати, роботодавець зобов’язаний провести доплату до її рівня, яка виплачується щомісячно одночасно із заробітною платою.
Якщо ж працівник не виконав місячну норму праці, перебував у відпустці, на лікарняному, працює неповний робочий час тощо, то оплата його праці проводиться пропорційно виконаній нормі праці.
Час простою не з вини працівника оплачується згідно з нормами статті 113 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) не нижче двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) без проведення доплати до рівня мінімальної заробітної плати.
При запровадженні підсумованого обліку робочого часу з обліковим періодом місяць робота понад нормальну тривалість робочого часу за обліковий період оплачується як надурочна і зазначена виплата здійснюється понад розмір мінімальної заробітної плати.
Якщо робота при підсумованому обліку робочого часу виконується в межах встановленої працівнику тривалості робочого часу, яка є меншою нормальної тривалості робочого часу, відповідно до графіку роботи, йому нараховується заробітна плата у розмірі не нижчому від мінімальної заробітної плати.
Для підприємств, на яких встановлено підсумований облік робочого часу, з метою зменшення годин надурочної роботи та навантаження на фонд оплати праці рекомендується застосовувати такі облікові періоди як півріччя, рік. <...>
Не залишимо поза увагою й той факт, що мінімальна заробітна плата з 01.01.17 р. не застосовується для розрахунку розміру плати за надання адміністративних послуг. Саме таке уточнення містить п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774.
До внесення змін до законодавчих та інших нормативно-правових актів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати для розрахунку розміру плати за надання адміністративних послуг вона застосовується також у розмірі 1600 грн.
Не оминаємо увагою й наступне.
Постановою № 1037 КМУ доручив керівникам установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери забезпечити:
| 1 | встановлення з 01.01.17 р. в штатному розписі нових розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) |
| Примітка. Нові посадові оклади з вказаної дати визначають виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1-го тарифного розряду Єдиної тарифної сітки. Останній встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року. | |
| 2 | диференціацію заробітної плати працівників, які отримують заробітну плату на рівні мінімальної у межах фонду оплати праці, шляхом встановлення доплат, надбавок, премій з урахуванням складності, відповідальності та умов виконуваної роботи, кваліфікації працівника, результатів його роботи |
| Примітка. На жаль, уряд не пояснює, яким чином треба зробити диференціацію. На даний час немає жодних роз’яснень від компетентних органів. | |
Одразу зауважимо про зміни до постанови № 1298, які внесені постановою КМУ від 14.12.16 р. № 974.
Зокрема, у новій редакції викладено підрозд. 2 розд. 1 додатка 2 до постанови № 1298. Ним передбачено підвищення на два тарифні розряди посадових окладів (ставок заробітної плати) педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів.
Так, з:
| 01.01.17 р. | підвищились посадові оклади педагогічних працівників навчальних закладів, які фінансуються за рахунок освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам |
| 01.09.17 р. | підвищаться посадові оклади педагогічних працівників усіх інших закладів та установ освіти, які фінансуються за рахунок державного та місцевих бюджетів |
Увага! Зміни до постанови № 1298 надали право ОМС приймати власне рішення про підвищення тарифних розрядів педагогічних працівників закладів та установ освіти, що фінансуються за рахунок місцевих бюджетів, але лише до 01.09.17 р. Тож радам, які планують це зробити, треба поквапитись.
Що стосується розміру прожиткового мінімуму, то фактично він залишається на минулорічному рівні (ст. 7 Закону № 1801):
| Показник | З 01.01.17 р. | З 01.05.17 р. | З 01.12.17 р. |
| прожитковий мінімум: | грн. | ||
| на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2017 року | 1544 | 1624 | 1700 |
| дітей віком до 6 років | 1355 | 1426 | 1492 |
| дітей віком від 6 до 18 років | 1689 | 1777 | 1860 |
| працездатних осіб | 1600 | 1684 | 1762 |
| осіб, які втратили працездатність | 1247 | 1312 | 1373 |
Окрім питання виплати заробітної плати, керівникам ОМС треба пам’ятати про нове повноваження, яке їм подарував Закон № 1774:
ОМС отримали повноваження у сфері контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, зокрема, проведення перевірок на підприємствах, в установах та організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідної територіальної громади, а також ініціювання проведення перевірок на підприємствах, в установах та організаціях, що не перебувають у комунальній власності, а також фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Відповідне повноваження закріплене у ст. 17 та 18 Закону України від 21.05.97 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні».
Зауважимо: Закон № 1774 прописав й відповідальність за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю. Відповідні зміни були внесені до абз. 6 ч. 2 ст. 265 КЗпП.
Так, відповідальність за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні тягне за собою штраф у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, а при перевірці фактів порушень, зазначених у абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП, — у 100-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Отже, ОМС для забезпечення дотримання гарантій в оплаті праці та сплати до місцевого бюджету податку з доходів фізичних осіб мають першочергово вжити заходів з контролю за дотриманням умов оплати праці, що пов’язано із підвищенням мінімальної заробітної плати до 3200 грн.
Тобто на перший план виходить організація роботи профільних комісій при міськвиконкомах із несумлінними податковими агентами. Адже підвищення мінімального рівня оплати праці автоматично стає реальним джерелом додаткових надходжень до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Держпраці розробила та оприлюднила на своєму офіційному сайті dsp.gov.ua проект постанови КМУ «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Зазначеним проектом планується затвердити, зокрема, порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.
Проектом передбачено, що інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад.
Інспектори праці мають право безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проводити інспекційні відвідування.
Обов’язковою умовою для інспекційного відвідування має бути наявність у інспектора праці службового посвідчення.
Також проектом пропонується затвердити:
— Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення;
— Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення;
— Методичні рекомендації щодо забезпечення здійснення виконавчими органами міських рад міст обласного значення, об’єднаних територіальних громад повноважень, передбачених частиною третьою ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»;
— Положення про порядок видачі посадовим особам виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад посвідчень інспектора праці.
До речі, для здійснення повноцінного контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення ОМС мають враховувати зміну, яка внесена Законом України від 06.12.16 р. № 1769-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби».
Документ зазначає, що гарантії щодо збереження робочого місця, посади та середнього заробітку з 01.01.17 р. поширено й на працівників, призваних на військову службу осіб офіцерського складу.
