Теми статей
Обрати теми

Актуальне запитання. Про автоматизовану систему обліку оплати проїзду в пасажирському транспорті

Ковшова О., економіст-аналітик ВБ «Фактор»
Чули, що цього року у деяких містах планується ввести автоматизовану систему обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті. Як міська рада може втілити це у життя на практиці та якими документами треба керуватись?

Дійсно, 2017 рік став роком великих змін, зокрема й щодо пасажирських перевезень. Зауважимо: набрав чинності Закон № 4121 від 22.02.16 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті» (далі — Закон № 4121).

Документ запроваджує автоматизовану систему оплати проїзду в міському пасажирському транспорті та надає відповідні повноваження органам місцевого самоврядування (далі — ОМС).

Зокрема, ОМС можуть запровадити автоматизовану систему обліку оплати проїзду, встановити порядок її функціонування, а також форми носіїв, види, порядок обігу та реєстрації проїзних документів, визначити особу, уповноважену здійснювати справляння плати за транспортні послуги в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду.

Світовий досвід довів, що електронний автоматизований метод оплати вартості проїзду та обліку пасажироперевезень в міському пасажирському транспорті є більш ефективним, ніж використання паперових квитків, які іноді взагалі відсутні. Останні не дають можливості проконтролювати реальний пасажиропотік на маршрутах громадського транспорту і, відповідно, обіг готівкових коштів.

Щоб утілити вимоги Закону № 4121 у життя, ОМС мають прийняти відповідне рішення про запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду.

Зауважимо: Закон № 4121 лише надає можливість ОМС впроваджувати у місті таку систему обліку, але не зобов’язує це робити. Тобто якщо місто вирішить, що такі квитки йому не потрібні, або їх впровадження не є необхідним у найближчий час, воно може залишити стару систему.

Якщо рада вирішує запровадити електронний квиток, одночасно у рішенні треба передбачити й обов’язковість забезпечення пільгових категорій населення електронними квитками у населених пунктах, де запроваджена автоматизована система обліку оплати проїзду. Тобто рада має визначити перелік пільговиків. Виконання цього прямо передбачено Законом № 4121.

Наголосимо: Закон № 4121 надає ОМС право самостійно обрати форми носіїв, виду та порядок обігу та реєстрації проїзних документів. Жодних обмежень щодо цього немає, але не забувайте робити це лише в рамках чинного законодавства.

Одночасно Закон № 4121 говорить про необхідність визначення ОМС можливості притягнення до адміністративної відповідальності за проїзд пасажира без реєстрації або компостування проїзних документів. Це узгоджується із нормою про обов’язок пасажира здійснювати реєстрацію проїзних документів у населених пунктах, де запроваджена така система обліку оплати проїзду. Тож за невиконання даного зобов’язання й має бути передбачена адміністративна відповідальність.

Остаточний текст Закону № 4121 допоки не оприлюднено. Але відповідно до тексту законопроекту він має набрати чинності через 3 місяці з дня його опублікування, яке відбудеться після його підписання Президентом (20.01.17 р. Закон № 4121 направлено на підпис Президенту України).

Протягом трьох місяців з дня опублікування Закону № 4121 Верховна Рада доручає КМУ розробити та затвердити Порядок взаємодії органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади щодо забезпечення осіб, яким надано право пільгового проїзду, електронними квитками у містах, де запроваджено автоматизовану систему оплати проїзду.

Про те, що саме буде передбачено такими документами, поговоримо, коли вони будуть прийняті, у наступних номерах газети. А зараз поговоримо про те, які саме варіанти впровадження е-квитка існують.

Основним принципом незалежно від того, який е-квиток обере місто (пластикову картку, чіп чи квиток, який за типом схожий на квиток, який використовують у Київському метрополітені), має бути зафіксований час, коли його закомпостували, аби уникнути зловживань.

Одночасно це допоможе зафіксувати й конкретну кількість пасажирів із пільгових категорій населення, які користувались транспортом за певний проміжок часу.

Для перевізників та для самої ради е-квиток — спосіб вирішити проблему багаторічну проблему між пільговиками та водіями. Чому? Тому що електронна система здатна автоматично зчитувати дані з картки й надавати об’єктивну інформацію.

Це допоможе:

— контролювати кількість пільговиків та визначити суму компенсації за них перевізникам;

— оцінити обґрунтованість тарифів на перевезення і реальну можливість оновлення автопарку;

— оптимізувати маршрути руху автобусів, тролейбусів чи трамваїв;

— не допустити виникнення конфліктів між водієм та пасажиром, який має пільгу, а також порушень водіями правил дорожнього руху, графіків та термінів простоїв на зупинках пасажирського транспорту.

На сьогодні жодне місто поки що повністю не впровадило е-квиток, зокрема через відсутність достатнього фінансування (зокрема, необхідно обладнати пасажирський транспорт відповідними засобами обліку). Але перші зрушення у цьому напрямі роблять м. Львів, Тернопіль, Біла Церква, Полтава, Дніпро.

Зауважимо: у день прийняття Закону № 4121 ВРУ ПриватБанк оголосив про реалізацію пілотного проекту у Львові. Відповідно до нього оплата проїзду буде проводитись за допомогою інтернет-банкінгу. Також банк планує виробити стікери з QR-кодами та софт, в якому можна буде адмініструвати маршрути і отримувати онлайн звітність по оплатах.

У Дніпрі електронний квиток планується запровадити як картку мешканця міста, тобто надаватиметься доступ до БанкІD та МобілІD, електронних послуг, отримання міських пільг та дисконтів партнерів.

Зокрема, «дніпровський» проект впровадження електронного квитка планується реалізувати у чотири етапи. Перший – запровадження картки мешканця для певних пільгових категорій. Другий – додання до картки електронного квитка для проїзду в метро та на одній лінії трамваю. Наступний етап – поширення дії квитка на весь електротранспорт. І останній крок – запровадження такої системи в маршрутних автобусах.

Зауважимо: на даний момент інтеграцію електронних квитків з муніципальними картами можна зробити через «Ощадбанк». На сьогодні цей банк успішно реалізовує випуск муніципальних карт (тобто «карту городянина» («карту містянина»), які можуть містити транспортний додаток, як, наприклад, «Карта киянина» у Києві.

На думку фахівців, муніципальні картки є ще одним оптимальним варіантом для реалізації проекту е-квитка.

Щодо поповнення е-квитка кожне місто само має визначати спосіб його поповнення пасажирами (але він має бути найбільш зручним та доступним).

Наприклад, такий квиток можна поповнити за допомогою інтернет-банкінгу, терміналу, в касах магазинів чи кіосків, за допомогою мобільного додатку або текстових повідомлень (СМС).

Звернемо увагу ОМС й на тих, хто буде знаходитись у місті, де запроваджено електронний квиток, наприклад, у відрядженні чи у ролі туриста. Звичайно, купувати електронний квиток на день чи кілька днів для такої особи немає сенсу.

Щоб вирішити цю проблему, ОМС можуть залишити паперові квитки саме для цієї мети. Зауважимо: європейські країни із запровадженням е-квитка не відмовились від паперових проїздних документів. Чому?

Паперові квитки необхідні, зокрема, коли на зупинках міського пасажирського транспорту не передбачені термінали чи кіоски (магазини) для оплати електронного квитка.

У такому разі пасажир завжди зможе придбати паперовий квиток у водія під час зупинки пасажирського транспорту. Адже встановити термінали усюди технічно неможливо та дуже витратно.

Чи є переваги для залишення паперових квитків? На нашу думку, дійсно є.

По-перше, це вирішує проблему із відрядженими працівниками (підтвердженням оплати проїзду для відшкодування їм вартості буде саме паперовий квиток, який завжди можна додати до авансового звіту при поверненні з відрядження) та туристами.

По-друге, таким чином буде забезпечена безпека дорожнього руху як пасажирів, так і водія. Адже водій не буде мати змогу продавати квитки пасажирам під час руху.

Зверніть увагу: на прикладі європейських міст собівартість одного паперового квитка визначається дорожчою, аніж собівартість проїзду за допомогою електронного квитка. Це автоматично спонукає мешканців міста купити електронний квиток при запровадженій автоматизованій системі обліку оплати проїзду.

Як саме електронний квиток буде впроваджено в нашій країні з часом (протягом 2017-2018 років), будемо спостерігати на власному досвіді.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі