(044) 581-10-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 12
  • № 11
  • № 10
  • № 9
  • № 8
  • № 7
  • № 6
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
1/15
Місцеве самоврядування
Місцеве самоврядування
Січень , 2017/№ 1

Реформа виборчого законодавства: що пропонується?

Останніми роками наша держава перебуває у стані циклічного процесу виборів: вибори Президента України, народних депутатів України, місцеві вибори. Особливої актуальності вибори набувають сьогодні в період реформи децентралізації влади та об’єднання територіальних громад, невід’ємною частиною якої є проведення перших виборів як різновиду місцевих виборів. І всі ми так чи інакше задіяні у цьому процесі: у якості виборців, кандидатів на виборні посади, органів, які надають сприяння в організації та проведенні виборів тощо. Отже, як учасники виборчого процесу ми маємо бути обізнані з правовими нормами, які його регламентують сьогодні, або ж які пропонуються в майбутньому...

На шляху до уніфікації

Більшість фахівців у сфері виборчого законодавства, спираючись на досвід проведення виборчих кампаній у нашій державі, говорять про те, що воно багато в чому не відповідає загальноприйнятим міжнародним стандартам. Крім іншого, на їх думку, воно не забезпечує потреб суб’єктів виборчого процесу: «правила» постійно змінюються, і що найгірше — безпосередньо перед самим початком виборчого процесу. Дійсно, традиційно вже так склалося, що закони про вибори зазнають кардинальних змін незадовго до проведення виборів. Окрім того, що це ускладнює застосування нових норм на практиці, іншим негативним явищем є те, що при зміні в одних виборчих законах, на жаль, не завжди вони знаходять відповідне відображення в інших виборчих законах.

Пригадаймо навіть останні чергові місцеві вибори, коли із Законом України від 14.07.15 р. № 595-VIII «Про місцеві вибори»1 доводилося знайомитися ну дуже швидко. Тому постійним залишається запитання: як убезпечитися від цього?

1 Далі за текстом — Закон № 595.

Враховуючи останнє, експерти у сфері виборчого законодавства вважають, що виходом із ситуації, яка склалася, є прийняття такого документа, як Виборчий кодекс України. А чому б і ні? Є в нашому законодавстві Господарський кодекс України, Цивільний кодекс України тощо. Зазначений документ містив би загальні підходи до проведення будь-яких виборів.

Слід зазначити, що з метою позитивного вирішення вказаного витання у Верховній Раді України кожного скликання реєструватись проекти Виборчого кодексу України, які залишалися поза увагою народних депутатів.

Не став винятком із цього правила і парламент, обраний на позачергових виборах 2014 року. Так, на його розгляд у 2015 році було внесено два проекти Виборчого кодексу, які й досі очікують свого розгляду.

Два проекти: одне питання

Йдеться про проект Виборчого кодексу України № 31122, внесений народним депутатом В. Писаренком, та альтернативний проект Виборчого кодексу № 3112-13 (підготовлений на основі проекту Виборчого кодексу України 2010 року), внесений народними депутатами України А. Парубієм, О. Черненком та Л. Ємцем.

2 Далі за текстом — проект № 3112.

3 Далі за текстом — проект № 3112-1.

Так, в пояснювальній записці до проекту № 3112-1, як і раніше до інших законопроектів з цих питань, наголошується, що для України як демократичної держави велике значення має приведення українського виборчого законодавства та практики проведення виборів у відповідність до європейських виборчих стандартів.

Також в ній йдеться про те, що розвиток виборчого законодавства України протягом останніх років відбувався у напрямі його уніфікації, зближення правового регулювання різних виборів, передбачених Конституцією України. І з цим не посперечаєшся.

У зв’язку з цим актуальним черговим етапом у напрямі взаємного узгодження виборчого законодавства стає його кодифікація.

Водночас в пояснювальній записці наголошується на тому, що подальший розвиток політичного і суспільного життя вимагає не лише кодифікації чинного нормативного матеріалу, але й суттєвої новелізації низки інститутів виборчого законодавства. У першу чергу це стосується виборчих систем, які застосовуються на тих чи інших виборах – народних депутатів України, депутатів Верховної Ради АР Крим, депутатів міських рад, міських голів, районних та обласних рад.

Одна з основних і загальновизнаних проблем законодавства про вибори (яка наводиться у тій же пояснювальній записці) закладена у застосовуваних виборчих системах, які створили ситуацію відірваності як народних депутатів України, так і депутатів місцевих рад від виборців через відсутність впливу виборців на персональний склад парламенту (депутатського корпусу).

У зв’язку з цим розробниками проекту № 3112-1 було запропоновано застосувати виборчу систему, яка дозволяє персоніфікувати голосування (пропорційна система з «відкритими» списками кандидатів). Зокрема, це стосується виборів народних депутатів України.

Увага! Аналогічну виборчу систему було запропоновано застосовувати також на виборах депутатів Верховної Ради АР Крим, обласних рад, а також міських рад тих міст, у яких кількість виборців перевищує 90 000 осіб (до таких міст належать усі обласні центри, а також декілька інших міст обласного значення). На виборах міських голів таких міст пропонується застосувати мажоритарну виборчу систему абсолютної більшості, що має на меті підвищити рівень суспільної довіри та політичний авторитет міських голів відповідних міст.

Крім іншого, розробником проекту вказується на те, що із виборчою системою тісно пов’язані питання адекватного вдосконалення правового регулювання процедур голосування (форма бюлетеня та спосіб його заповнення), підрахунку голосів виборців та встановлення підсумків голосування.

Інші виборчі процедури, які потребують новелізації, включають насамперед процедури складання та уточнення списків виборців на основі Державного реєстру виборців.

Проект № 3112-1 розроблено на основі проекту Виборчого кодексу України, який, в свою чергу, був розроблений робочою групою під керівництвом народного депутата України (на той час) Ю. Ключковського та був зареєстрований у Верховній Раді України у березні 2010 року. Зазначений проект Виборчого кодексу отримав позитивний висновок Венеціанської Комісії. При доопрацюванні було враховано низку пропозиції щодо вдосконалення виборчого законодавства, які розглядалися Верховною Радою України протягом 2010-2015 років.

На необхідності у кодифікації усього виборчого законодавства наголошувалося і у пояснювальній записці до проекту № 3112, в якій зазначалося, що це забезпечить системність нормативно-правових актів у виборчому процесі, їх юридичну узгодженість, закріплення єдиних підходів, принципів та механізмів для проведення усіх типів виборів в Україні.

Крім цього, на думку розробників вже цього проекту, ухвалення Виборчого кодексу України має дозволити забезпечити повноту і юридичну визначеність, зручність у практичному застосуванні виборчого законодавства.

Знову ж таки, розробниками проекту № 3112 вказувалося на те, що удосконалення виборчого законодавства передбачає не лише його кодифікацію, але й змістовне оновлення низки інститутів.

Перш за все, це стосується виборчих систем, що застосовуються на тих чи інших виборах, підготовки та навчання претендентів, які включатимуться до складу виборчих комісій, вдосконалення правового регулювання процедур голосування (форма бюлетеня), підрахунку голосів виборців та встановлення підсумків голосування.

Також в пояснювальній записці до проекту № 3112 нагадувалося про необхідність розробки і прийняття Виборчого кодексу України, на чому свого часу наголошували Парламентська Асамблея Ради Європи, Бюро з демократичних інституцій та прав людини ОБСЄ, Європейська Комісія «За демократію через право» (Венеціанська комісія) та інші авторитетні міжнародні організації.

Тепер, власне, наведемо аналіз основних положень вказаних проектів, порівняємо їх як між собою, так і з чинною редакцією Закону № 595.

Застосування виборчих систем

Одразу зазначимо, що запропоновані варіанти виборчих систем у згаданих проектах Виборчого кодексу України кардинально різняться: це стосується як парламентських виборів, так і місцевих. При цьому кожним з проектів (№ 3112 та 3112-1) пропонується три варіанти виборчих систем для виборів:

- пропорційна система;

- система єдиного неперехідного голосу;

- мажоритарна виборча система.

Пропорційна виборча система. Не будемо зупинятися на виборах народних депутатів України, а більше уваги приділимо місцевим виборам: безпосередньо тому, що прямо стосується місцевого самоврядування.


Відповідно до проекту № 3112 вибори до Верховної Ради АР Крим, міських рад міст Києва і Севастополя пропонується проводити за пропорційною виборчою системою.

При цьому для проведення виборів територія області, АР Крим, міста Києва і Севастополя поділяється на територіальні виборчі округи, кількість яких дорівнює складу відповідної ради.

Тут слід зазначити: у проекті № 3112 вказується, що у розподілі відповідних мандатів депутатів беруть участь виборчі списки кандидатів від партій, які за підсумками голосування на виборах депутатів Верховної Ради АР Крим та обласної, Київської та Севастопольської міської ради набрали не менше трьох відсотків дійсних голосів виборців, які взяли участь у виборах.

В свою чергу проектом № 3112-1 передбачається, що проведення парламентських виборів, виборів до Верховної Ради АР Крим, обласних рад, міських рад міст Києва та Севастополя, а також міських рад у містах з кількістю виборців 90 000 осіб і більше здійснюється за пропорційною виборчою системою з голосуванням за відкриті партійні списки.

За цим проектом для проведення виборів депутатів територія області (міста з кількістю виборців 90 000 і більше), АР Крим, міст Києва та Севастополя (єдиний округ) поділяється на багатомандатні виборчі округи. При цьому кількість багатомандатних округів визначається шляхом ділення кількісного складу ради на десять.

Крім цього в означеному проекті вказується, що право на участь у розподілі мандатів отримує організація партії, за виборчі списки від якої в межах єдиного округу було подано щонайменше чотири відсотки дійсних голосів (на виборах до Верховної Ради АР Крим), або список, суб’єкт висування якого отримав право принаймні на один мандат (на виборах депутатів обласної ради, відповідної міської ради).

Нагадаємо, що станом на сьогодні відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону № 595 за пропорційною виборчою системою проводяться вибори депутатів Верховної Ради АР Крим, обласних, районних, міських, районних у містах рад в багатомандатному виборчому окрузі за виборчими списками місцевих організацій політичних партій із закріпленням кандидатів за територіальними виборчими округами, на які поділяється багатомандатний виборчий округ, що збігається з територією відповідно АР Крим, області, району, району в місті, територією міста згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм або територією, утвореною відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» об’єднаної міської територіальної громади.

При цьому ч. 2 ст. 86 Закону № 595 визначає, що право на участь у розподілі депутатських мандатів у відповідному багатомандатному виборчому окрузі набувають кандидати в депутати, включені до виборчих списків від місцевих організацій партій, що отримали п’ять і більше відсотків голосів виборців, у відношенні до сумарної кількості голосів виборців, поданих за місцеві організації партій.

Як бачите, із сьогоденного списку рад, до яких вибори здійснюються за пропорційною системою, в перспективі можуть «випасти» районні, міські (в більшості своїй) та районні у місті ради.

Виборча система єдиного неперехідного голосу. Застосування означеної системи пропонується під час виборів до районних рад (як проектом № 3112, так і проектом № 3112-1). Слід зазначити, що вказана система є різновидом мажоритарної системи. При системі єдиного неперехідного голосу (яку іноді ще називають напівпропорційною) створюються багатомандатні округи (як завжди буває при пропорційній системі), кожен виборець може голосувати тільки за одного кандидата з того чи іншого партійного списку, що міститься в бюлетені. Обраними вважаються кандидати, що зібрали більше голосів, ніж інші, тобто діє принцип мажоритарної системи відносної більшості (число обраних відповідає числу мандатів по округу). Оскільки результат виборів визначається все ж за мажоритарним принципом, цю систему вважають різновидом мажоритарної, хоча і з деякими відхиленнями.

Так, наприклад, якщо в окрузі розподіляється 4 мандати, то обраними вважаються 4 кандидати, які отримали на свою підтримку найбільшу кількість голосів відносно інших кандидатів. Слід зазначити, що обома проектами передбачається розподіляти в окрузі від 2 до 5 (проект № 3112) або від 2 до 4 мандатів (проект № 3112-1).

Так, проектом № 3112 передбачається, що вибори депутатів районних рад проводяться за мажоритарною виборчою системою відносної більшості по багатомандатних виборчих округах, межі яких збігаються з межами територіальних громад, що входять до складу району.

При цьому в проекті № 3112-1 вказується, що вибори депутатів районної ради проводяться за системою відносної більшості в багатомандатних виборчих округах, межі яких збігаються з межами сіл, селищ (громад), міст, що входять до складу відповідного району. В кожному окрузі може бути обрано не менше двох і не більше чотирьох депутатів.

Раніше цю систему не було застосовано у нашому законодавстві.

Мажоритарна виборча система. Згідно з проектом № 3112 вибори депутатів сільських, селищних, міських (крім, міст Києва та Севастополя) районних у містах рад пропонується проводити за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах, на які поділяється територія відповідно села, селища, району у місті, міста. За цією ж системою мають відбуватися і вибори сільських та селищних голів, міських голів (окрім міст Києва та Севастополя, а також обласних центрів), старост. Вибори міських голів в обласних центрах, містах Києві та Севастополі за цим проектом передбачається проводити за мажоритарною системою абсолютної більшості.

Альтернативний проект № 3112-1 передбачає застосування мажоритарної системи відносної більшості на виборах депутатів сільських, селищних та міських рад (у містах з кількістю виборців до 90 000 осіб), а також на виборах сільських, селищних голів, міських голів в містах з кількістю виборців до 90 000 осіб, старост.

Вибори ж міських голів міст з кількістю виборців понад 90 000 осіб передбачається проводити за мажоритарною системою абсолютної більшості: тобто обраним вважатиметься кандидат, який отримав на свою підтримку більше 50 % дійсних голосів виборців або меншу кількість голосів, однак щонайменше на 20 % голосів більше, ніж інший кандидат.

Вибори депутатів міських рад у містах з кількістю виборців 90 000 і більше проект № 3112-1 пропонує проводити за пропорційною виборчою системою.

Нагадаємо, що станом на сьогодні відповідно до Закону № 595 за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах проводяться вибори депутатів сільських, селищних рад. Вибори сільського, селищного, міського (міст, кількість виборців у яких є меншою ніж 90 тисяч) голови також проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в єдиному одномандатному виборчому окрузі, до якого входить територія відповідного села (кількох сіл, жителі яких добровільно об’єдналися у сільську громаду), селища, територія об’єднаної сільської, селищної громади, територія міста. Вибори старости також проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в єдиному одномандатному виборчому окрузі, до якого входить територія відповідного населеного пункту (села або селища) у складі об’єднаної сільської, селищної, міської територіальної громади.

Вибори ж міського (міст, кількість виборців у яких дорівнює або є більшою ніж 90 тисяч) голови проводяться за мажоритарною системою абсолютної більшості в єдиному одномандатному виборчому окрузі, що збігається відповідно з територією міста згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм або територією об’єднаної міської громади.

Останніми роками мажоритарна система часто піддається критиці, як така, що призводить до значної кількості втрачених голосів. Більше того, нарікання виникають в бік цієї системи ще й тому, що вона породжує тактичне голосування, тобто голосування не за кандидата, який подобається виборцю, а за кандидата, який має вищі шанси на обрання. Не забуваємо також про можливості залучення адміністративного ресурсу і підкупу виборців на результати виборів під час проведення виборів саме за мажоритарною системою.

Висування кандидатів

Слід зазначити, що, не дивлячись на рекомендації експертів (в тому числі і міжнародних), які лунали в адресу України, обидва проекти (№ 3112 та № 3112-1) зберегли можливість здійснення самовисування кандидатів поряд із їх висуванням від місцевих організацій партій.

Так, зокрема, в проекті № 3112 визначено, що право висування кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, старости належить громадянам України, які мають право голосу. Це право реалізується громадянами України через місцеві організації партій або шляхом самовисування. Крім іншого у вказаному проекті закріплено, що право висування кандидатів у депутати сільської, селищної, районної у місті, міської (крім, міст Києва та Севастополя), районної ради належить виборцям і реалізується ними через місцеві організації політичних партій або шляхом самовисування.

А от право висування кандидатів у депутати Верховної Ради АР Крим, обласних, Київської та Севастопольської міської ради належить виборцям і реалізується ними лише через республіканські в Автономній Республіці Крим організації політичних партій, обласні, міські у містах Києві та Севастополі організації політичних партій.

Майже аналогічні положення закріпленні в проекті № 3112-1. Щоправда, на відміну від проекту № 3112, на виборах до обласних рад також передбачено можливість самовисування кандидатів (самовисування списку кандидатів). Крім іншого, вказаним проектом уточнюється (в частині висування кандидатів від місцевих організацій партій), що право висування кандидатів мають регіональні організації партій. Відповідна партійна організація регіонального рівня висуває два типи списків: єдиний список кандидатів у єдиному окрузі та списки кандидатів у багатомандатних округах, які формуються з єдиного списку.

Тепер повернемося до реалій. Знову ж таки нагадаємо: Законом № 595 визначено, що право висування кандидатів у депутати Верховної Ради АР Крим, обласної, районної, міської, в тому числі міст Києва та Севастополя, районної у місті ради реалізується виборцями у відповідних багатомандатних виборчих округах через місцеві організації партій.

Право ж висування кандидатів у депутати сільських, селищних рад реалізується виборцями в одномандатних виборчих округах як через місцеві організації партій, так і шляхом самовисування. Аналогічним способом здійснюється висування кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, старости, тобто виборці у відповідних єдиних одномандатних виборчих округах мають право висувати кандидатів як через місцеві організації партій, так і шляхом самовисування.

Підписні листи, їх роль у процедурі реєстрації кандидатів

Обидва проекти чітко і вичерпно визначають перелік документів, які кандидат чи місцева організація партії мають подати для реєстрації на виборах. Так, проектом № 3112-1 передбачається запровадити такі собі підписні листи, які є обов’язковою складовою в переліку документів, що подаються для реєстрації, зокрема, у депутати сільської, селищної, міської (малого міста), районної у місті ради, районної ради. Такі листи використовуються для збирання підписів на реєстрацію кандидата в депутати. Зокрема, визначається, що на підтримку реєстрації кандидата у депутати необхідно подати підписні листи з такою кількістю підписів виборців:

кандидата у депутати сільської ради

не менш як 10 підписів

кандидата у депутати селищної ради

не менш як 15 підписів

кандидата у депутати міської (міста районного значення або міста, що входить до складу іншого міста) ради

не менш як 25 підписів

кандидата у депутати міської (міста обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення з кількість виборців не більше 90000 осіб), районної у місті (крім районної у місті Києві) ради

не менш як 50 підписів

Форма підписного листа на підтримку реєстрації кандидата у депутати має бути в подальшому затверджена Центральною виборчою комісією. Водночас зазначається, що підписний лист повинен мати графи для внесення таких відомостей: порядковий номер виборця у підписному листі; прізвище, ім’я та по батькові виборця; число, місяць та рік народження виборця; громадянство виборця; місце проживання та виборча адреса виборця; назва, номер і серія документа, що посвідчує особу виборця; дата проставлення підпису виборцем; особистий підпис виборця.

Власне, як бачите, форма дуже нагадує форму листа, який сьогодні оформлюється з метою відкликання депутата.

Передбачається, що особа, висунута кандидатом організацією партії, або особа, яка має намір самовисунутися кандидатом, особисто подає заяву до головної виборчої комісії відповідних виборів4 із заявою про намір збирати підписи виборців на підтримку своєї реєстрації та про надання зразка підписного листа.

4 Головною виборчою комісією відповідних виборів за цим проектом є виборча комісія, яка відповідно до цього Виборчого кодексу очолює підготовку і проведення відповідних виборів і встановлює їх результати.

Також у проекті визначено, що головна виборча комісія відповідних виборів у дводенний строк з дня отримання вказаної заяви приймає відповідне рішення. Зразок підписного листа видається особі, яка звернулася із заявою, не пізніш як у триденний строк з дня прийняття зазначеного рішення.

Зауважте, розробник проекту визначив, що особа, яка отримала зразок підписного листа, має право виготовляти будь-яку кількість підписних листів з дотриманням встановленої форми підписного листа.

А тепер деяка інформація про саму процедуру збирання підписів виборців. Передбачається, що підписи виборців на підтримку реєстрації кандидата у депутати може збирати виборець, який має право голосу на відповідних виборах, за письмовим дорученням особи, висунутої кандидатом організацією партії, або особи, яка має намір самовисунутися кандидатом. Крім іншого, дозволяється, що зазначена особа може самостійно збирати підписи виборців на підтримку своєї реєстрації.

Зауважте, що розробниками проекту № 3112-1 визначено, що графи підписного листа, що стосуються виборця, заповнюються ним власноручно. Правильність відомостей, внесених до підписного листа про себе власноручно виборцем, засвідчується особистим підписом виборця.

Крім іншого, встановлено заборону збирати підписи в органах державної влади, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в закладах, установах та організаціях.

Також закріплено заборону на примушування виборця підтримати своїм підписом реєстрацію кандидатів чи іншим способом заохочувати виборця до такої підтримки. Забороняється, звісно ж, і платити коштами, товарами або послугами за підписи на підтримку реєстрації кандидатів, а також перешкоджати виборцю у підтримці своїм підписом кандидатів від певної організації партії.

Як розумієте, серед заборон є і заборона щодо участі органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, власників підприємств, установ, організацій або уповноважених ними органів у збиранні підписів виборців на підтримку реєстрації кандидатів забороняється.

Проект № 3112-1 також закріпив підстави, за наявності яких можуть бути не враховані підписні листи або ж окремі підписи виборців.

Передбачається, що про результати збирання підписів на підтримку реєстрації кандидата головна виборча комісія складає протокол, в якому зазначається кількість підписів виборців, поданих на підтримку реєстрації кандидата, що підлягають врахуванню.

Цікаво, що право на ознайомлення з підписними листами, поданими до територіальної виборчої комісії, мають лише члени цієї виборчої комісії. Кандидат же має право ознайомитися у приміщенні виборчої комісії з підписними листами після складання протоколу і прийняття відповідного рішення.

Тобто, знову ж таки наголошуємо на тому, що вказана процедура збирання підписів дуже нагадує ту, яка сьогодні передбачена для запуску механізму відкликання депутата чи того ж сільського, селищного, міського голови. Це такий собі фільтр, який унеможливить реєстрацію «непопулярного» кандидата: не зібрав певну кількість підписів — не матимеш можливості зареєструватися в якості кандидата в депутати.

Зауважте, що реєстрація кандидатів на посаду голови територіальної громади (за проектом № 3112-1) також передбачає процедуру проходження збору підписів виборців у підписних листах. Так, встановлюється, що на підтримку реєстрації кандидата на посаду голови територіальної громади необхідно подати підписні листи з такою кількістю підписів виборців:

на підтримку реєстрації кандидата на посаду сільського, селищного голови

не менш як 50 підписів

на підтримку реєстрації кандидата на посаду міського (міста районного значення чи міста, яке входить до складу іншого міста) голови

не менш як 200 підписів

Виборча застава

Нагадаємо: станом на сьогодні ст. 44 Закону № 595 передбачено, що грошова застава вноситься місцевою організацією партії, яка висунула виборчий список кандидатів у депутати в багатомандатному виборчому окрузі, кандидата на посаду міського голови, або організацією відповідної політичної партії вищого рівня, а також особою, яка висувається кандидатом на посаду міського голови шляхом самовисування, після початку виборчого процесу та до подання документів територіальній виборчій комісії для реєстрації кандидатів. Розмір такої застави є пропорційним до кількості виборців відповідних області, району, міста, району в місті. Так, для кандидата на посаду міського голови він визначається з розрахунку 4 розміри місячної мінімальної заробітної плати на кожні 100 тисяч виборців відповідного одномандатного виборчого округу, а для виборчого списку кандидатів у депутати Верховної Ради АР Крим, обласної, районної, міської, районної у місті ради, висунутого у багатомандатному виборчому окрузі, — з розрахунку 4 розміри місячної мінімальної заробітної плати на кожні 100 тисяч виборців відповідного багатомандатного виборчого округу.

Розробники відповідно проекту № 3112 та проекту № 3112-1 по-різному підійшли до визначення розміру грошових застав для різних видів виборів. Зокрема, в частині місцевих виборів проектом № 3112 передбачено, що умовою реєстрації кандидата на виборах депутатів обласних рад є внесення застави у розрахунку 4 мінімальні заробітні плати на кожні 100000 виборців. А от відповідно до проекту № 3112-1 розмір застави під час обрання депутатів до обласної ради має становити 20 мінімальних заробітних плат, яка повертається організаціям партій, які отримали принаймні один мандат.

Крім іншого, проектом № 3112 передбачається, що умовою реєстрації кандидатів у депутати міської та районної у місті ради є внесення кандидатом/партійною організацією грошової застави з розрахунку 0,2 мінімальної заробітної плати на кожні 10000 виборців (застава повертається у разі обрання кандидата). А от проектом № 3112-1 встановлено, що розмір грошової застави для реєстрації кандидата у депутати до міської ради (великого міста) становить двадцять мінімальних розмірів заробітної плати, встановленої на день початку виборчого процесу.

Крім іншого, і проектом № 3112, і проектом № 3112-1 зберігається грошова застава для реєстрації кандидатів на посаду міського голови.

Для кандидатів на посаду сільського, селищного голови, депутатів до сільської, селищної ради внесення грошової застави не передбачається, власне, як і зараз.

Відмова у реєстрації та скасування реєстрації

Слід зазначити, що і проект № 3112, і проект № 3113-1, власне, як і діючий сьогодні Закон № 595, визначають вичерпний перелік підстав для відмови в реєстрації кандидатів на виборах. Серед таких підстав — ненадання документів, передбачених проектами.

Ці підстави зводяться до втрати права бути обраним або відмови від балотування/скасування рішення про висування кандидатів.

Виготовлення виборчих бюлетенів, підготовка та проведення голосування

Слід зазначити, що, загалом, положення проектів (№ 3112 та № 3112-1) в частині порядку виготовлення виборчих бюлетенів, підготовки та проведення голосування є досить схожими. Відмінність між ними полягає у формі окремих виборчих бюлетенів, а також у способах голосування на відповідних виборах.

Зокрема, проект № 3112-1 передбачає проведення окремих видів місцевих виборів за пропорційною виборчою системою з голосуванням за відкриті партійні списки, ним встановлено особливі вимоги до заповнення виборчих бюлетенів, які використовуються на таких виборах. Так, наприклад, в цьому проекті закріплюється, що виборчий бюлетень на виборах депутатів міської (великого міста), обласної ради містить текст, який складається з двох речень: «Підтримую виборчий список за порядковим №»; «Підтримую кандидата у депутати від цього виборчого списку за порядковим №». Кожне із зазначених речень починається з окремого рядка. У кінці кожного речення розміщуються по два трафарети для вписування цифр, з яких складається порядковий номер організації партії, списку незалежних кандидатів в офіційному переліку суб’єктів виборчого процесу, затвердженому головною виборчою комісією, та порядковий номер кандидата у депутати у відповідному регіональному виборчому списку, виборчому списку незалежних кандидатів.

Отже, передбачається, що при заповненні виборчого бюлетеня виборець обов’язково повинен вписати порядковий номер партії, за яку він голосує, в офіційному переліку партій – суб’єктів виборчого процесу. Крім іншого, виборець також може факультативно вписати до виборчого бюлетеня і порядковий номер кандидата, якому він віддає перевагу у списку партії, за яку він проголосував.

На думку фахівців, позитивом запровадження такої форми виборчого бюлетеня є те, що вони матимуть невеликий розмір, а це в свою чергу дозволить зменшити витрати на їх виготовлення та оптимізувати підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях. Разом з тим необхідно зважати на появу нової підстави визнання бюлетеня недійсним — це відсутність у бюлетені порядкового номера партії, що є обов’язковим. Запровадження такого способу голосування потребуватиме від Центральної виборчої комісії підготовки та видання додаткових роз’яснень.

Також проектом № 3112-1 передбачається, що виборчі бюлетені на місцевих виборах виготовляються зі ступенями захисту, які встановлюються відповідною головною виборчою комісією з місцевих виборів. Виготовлення виборчих бюлетенів на місцевих виборах мають здійснювати державні або комунальні поліграфічні підприємства, визначені відповідними головними виборчими комісіями.

Окрім виготовлення виборчих бюлетенів із ступенями захисту, проектом № 3112-1 передбачено також низку інших положень, покликаних запобігти зловживанням при виготовленні бюлетенів на виборах, у тому числі – зобов’язати головну виборчу комісію місцевих виборів на першу вимогу надавати для ознайомлення акти прийому-передачі виборчих бюлетенів для відповідних місцевих виборів кандидатам, їх довіреним особам, уповноваженим особам організацій партій, представникам засобів масової інформації. Крім іншого, у проекті № 3112-1 зберігається обмеження максимальної кількості бюлетенів, що можуть бути виготовлені для кожної виборчої дільниці (не більше 0,5% від кількості виборців на дільниці).

Наостанок...

Слід одразу зазначити, що вище ми навели лише маленьку частку тих змін, які пропонується внести до виборчого законодавства. Про необхідність таких змін говорять вже багато років. Дійсно, наше законодавство важко назвати ідеальним, це доводять майже всі виборчі кампанії. Вам же, нашим читачам, які в певній частині обіймають виборні посади, пропонуємо відстежувати всі ті віяння, які відбуваються у нашому законодавстві. Це стане вам у нагоді у «черговому» виборчому процесі.

виборче законодавство, вибори, місцеві вибори, децентралізація влади, об’єднання територіальних громад, виборча система, реєстрація кандидатів, виборча застава, виборчі бюлетені, проведення голосування додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ми сподіваємося, що ця стаття була для Вас корисною.

Щоб отримати можливість читати журнал «Місцеве самоврядування» повністю в будь-який час і з будь-якого носія, просто оформіть передплату на видання!

 

Передплата на «Місцеве самоврядування» це:

  • доступ до всіх номерів журналу та фахової літератури в будь-який час
  • читання журналу з будь-яких електронних носіїв
  • можливість обговорювати і ставити запитання експертам редакції абсолютно безкоштовно.

Передплатити «Місцеве самоврядування»

Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті
 Вхід в систему ×  Сесію завершено × Ви здійснили вхід на сайт з іншого браузера або комп'ютера. Щоб читати журнали, будь ласка, авторизуйтесь ще раз
Показати пароль  Забули пароль?
 Відновлення паролю × Введіть Ваш e-mail, і ми надішлемо Вам інформацію для відновлення пароля на поштову скриньку
 Реєстрація ×

Введіть тільки ваше ім'я, щоб ми знали як до вас звернутися.
Прізвище та по ім'я батькові ви зможете пізніше вказати в своєму профілі.

 

Допускаються російські і українські символи.

Телефон використовується тільки для зв'язку з вами.

Приклад: +38 (066) 870-10-10

Даний номер телефону вже використовується користувачами : . Це часом не ви?

Ви можете увійти під одним з існуючих email адресів. Якщо Ви забули пароль, відновіть його.

Нагадуємо, що один номер телефону може бути використаний максимум 3 рази!

Пошта стане вашим логіном в системі. З її допомогою ви зможете увійти та відновити забутий пароль.

На пошту приходять системні повідомлення та інша корисна інформація.

Показати пароль 

Вкажіть пароль за допомогою якого ви зможете увійти в систему.

Натисніть кнопку "Показати пароль" , щоб побачити введені символи

Цей номер телефону прив'язаний до 3 email адрес: .

Ви можете:

- використати інший номер телефону для реєстрації;

- увійти під одним з існуючих облікових записів;

- відновити забутий пароль

 ЗВОРОТНИЙ ДЗВІНОК ×

Введіть тільки ваше ім'я, щоб ми знали як до вас звернутися.
Прізвище та по ім'я батькові ви зможете пізніше вказати в своєму профілі.

 

Допускаються російські і українські символи.

Телефон використовується тільки для зв'язку з вами.

Приклад: +38 (066) 870-10-10

Даний номер телефону вже використовується користувачами : . Це часом не ви?

Ви можете увійти під одним з існуючих email адресів. Якщо Ви забули пароль, відновіть його.

Нагадуємо, що один номер телефону може бути використаний максимум 3 рази!

Цей номер телефону прив'язаний до 3 email адрес: .

Ви можете:

- використати інший номер телефону для реєстрації;

- увійти під одним з існуючих облікових записів;

- відновити забутий пароль

Дякуємо за вашу заявку! Наш фахівець зв'яжеться з вами найближчим часом.
Телефони × (044) 581-10-10 (066) 87-010-10 (097) 78-010-10 Передзвоніть менi
Ви не авторизовані на сайті × Ця функція доступна тільки авторизованим користувачам. Будь ласка увійдіть або зареєструйтесь.