Теми статей
Обрати теми

Театральна вистава у ДНЗ: гра за правилами

Ковшова О., економіст-аналітик ВБ «Фактор»
Приводом для написання статті стало наступне запитання від читача: «До нашого дошкільного навчального закладу, який належить до комунальної форми власності, раз на місяць приїзджають театральні групи із різних театрів. Вони дають театральні вистави дітям на платній основі з дозволу керівника дитячого садка. Чи законна така послуга в закладі? Чи можна її оформити як платну послугу (зокрема, чи має рада щось затвердити чи це повинен зробити сам заклад комунальної власності)? Підкажіть, чи можемо ми самі проводити театральні вистави в дитсадку? Чи може бухгалтер дитячого садка приймати кошти від батьків за них чи, може, це треба робити через установу банку? Дозволено чи ні використовувати кошти за театральні вистави на утримання дитячого садка?». З усіма запитаннями й будемо розбиратись у статті.

Чи може надавати платні послуги ДНЗ?

Одразу зауважимо. Проведення театральних вистав для дітей у дошкільному навчальному закладі1 можна віднести до платних послуг такого закладу, якщо такі вистави будуть проводити штатні працівники цього навчального закладу.

1 Далі за текстом — ДНЗ.

На нашу думку, театральні вистави на території ДНЗ, які дають працівники театру, не мають законних підстав. Їх не можна оформити та віднести до платних послуг ДНЗ, оскільки працівники театру не входять до штатного розпису ДНЗ.

Якщо ДНЗ дозволяє працівникам театру проводити театральні вистави для дітей, це треба оформити відповідно до вимог чинного законодавства. Зокрема, в цьому випадку треба користуватись вимогами Закону України від 10.04.92 р. № 2269-XII «Про оренду державного та комунального майна».

Іншими словами, театральні групи, які мають бажання давати вистави дітям у ДНЗ за його згодою, мають оформити оренду приміщення у ньому й тільки потім давати там вистави на платній основі.

Театр — це стороння юридична особа, відносини з якою у випадку надання їй приміщення для проведення вистав ДНЗ має оформляти виключно через укладення договору оренди. У такому випадку театральна група буде отримувати плату за вистави, а ДНЗ — орендну плату за приміщення.

Якщо ДНЗ бажає самостійно займатись організацією та проведенням театральних вистав, така діяльність може відноситись до платних послуг, які надає бюджетна установа.

На нашу думку, організація театральних вистав має пряме відношення до платних послуг згідно з Переліком платних послуг2, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності. Це може бути або організація та проведення концертно-видовищних заходів, або організація, проведення у позанавчальний час (у тому числі канікули, святкові та вихідні дні) заходів за освітнім, науковим, технічним, художнім, туристичним, екологічним, спортивним, оздоровчим та гуманітарним напрямами, крім тих, що фінансуються за рахунок коштів загального фонду державного та місцевих бюджетів.

2 Затверджено постановою КМУ від 27.08.10 р. № 796, далі за текстом — Перелік.

У цьому випадку у вартість платної послуги буде враховуватись заробітна плата фахівців, які будуть її надавати, усі «комунальні» та «матеріальні» витрати (зокрема, на придбання костюмів чи сценічних атрибутів для проведення театральної вистави тощо).

Надання платної послуги ДНЗ

Фінансування ДНЗ комунальної форми власності лягає на плечі відповідного місцевого бюджету.

Тобто на законних підставах дитячі садки можуть надавати платні послуги, які не входять до їх основної діяльності. Наприклад, можуть займатись організацією концертів чи екскурсій, а також проведенням концертно-видовищних заходів, театральних вистав тощо.

Кожен ДНЗ, зважаючи на можливості власної матеріально-технічної бази, кадрового складу працівників тощо, самостійно визначає, які саме платні освітні та інші послуги він буде надавати.

Основні завдання дошкільної освіти визначені ст. 7 Закону України від 11.07.01 р. № 2628-III «Про дошкільну освіту».

ДНЗ відповідно до статутних цілей і завдань може надавати додаткові освітні послуги, які не визначені Державною базовою програмою. Та є одна умова: лише на основі угоди між батьками або особами, які їх замінюють, та дошкільним закладом у межах гранично допустимого навантаження дитини, визначеного МОН разом з МОЗ3.

3 Пункт 26 Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого постановою КМУ від 12.03.03 р. № 305.

Які б платні послуги ДНЗ не обрало, його керівник за погодженням із відповідною місцевою радою має затвердити перелік таких платних послуг із зазначенням часу, місця їх надання, вартості та відповідальних осіб. Така інформація має розміщуватись в місцях, доступних майбутнім замовникам.

Тобто затвердженим переліком платних послуг відповідний навчальний заклад надає додаткові можливості понад державні стандарти тим, хто бажає отримати додаткові освітні та інші послуги. Це цілком законно та узгоджується з вимогами чинного законодавства.

І головне — відповідальність за встановлення вартості платних освітніх послуг, за їх економічне обґрунтування і якість несе саме керівництво такого навчального закладу.

Навчальний заклад не може встановити вартість платної послуги безпідставно. Її вартість має розраховуватись відповідно до розділу II «Встановлення вартості платних освітніх послуг» спільного наказу Мінфіну, Мінекономіки та Міносвіти від 23.07.10 р. № 736/902/758 «Про затвердження порядків надання платних послуг державними та комунальними навчальними закладами»4.

Навчальні заклади мають надавати платні послуги з урахуванням принципів установлення та застосування цін і тарифів в Україні відповідно до вимог Закону України від 21.06.12 р. № 5007-VI «Про ціни і ціноутворення».

4 Далі за текстом — Порядок № 736.

Іншими словами, в дитячому садку дітям понад навчальний план (тобто у позанавчальний час) можуть надаватись послуги, які оплачують їх батьки. Наприклад, театральні вистави чи додаткові заняття з музики, англійської мови, малювання.

Найрозповсюдженіший варіант надання платних послуг у ДНЗ — це платні гуртки. Наприклад, гурток англійської мови, гурток «Діти та театр», «Весела хореографія» тощо.

Як правило, кожен з таких гуртків має чітко визначеного керівника, розклад роботи та вартість його відвідування. У випадку функціонування таких гуртків у ДНЗ керівником навчального закладу має бути затверджено їх перелік.

Діяльність таких гуртків буде узгоджуватись із пп. 1.15 п. 1 Переліку: організація, проведення у позанавчальний час (у тому числі канікули, святкові та вихідні дні) заходів за освітнім, науковим, технічним, художнім, туристичним, екологічним, спортивним, оздоровчим та гуманітарним напрямами, крім тих, що фінансуються за рахунок коштів загального фонду державного та місцевих бюджетів.

Отже, як варіант, ДНЗ може створити гурток, діяльність якого може бути пов’язана з театральними виставами.

ДНЗ, надаючи платні послуги, зобов’язаний виконувати вимоги п. 1.4 Порядку № 736:

1

безкоштовно надати замовнику повну, доступну та достовірну інформацію щодо порядку та умов надання конкретної платної освітньої послуги, її вартості, порядку та строку оплати

2

оприлюднити:

визначену Порядком вартість платної освітньої послуги, що надається для здобуття освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем, підвищення кваліфікації або для здобуття наукового ступеня, — не пізніше ніж за один місяць до дати прийому заяв від осіб, що бажають її отримати

вартість інших платних освітніх послуг — не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку їх надання

Тобто треба заздалегідь визначити перелік театральних вистав, приміщення, в якому вони будуть проводитись (зазвичай це актовий зал), дати проведення таких вистав та розрахувати їх вартість, а також розмістити цю інформацію відповідно до вимог Порядку № 736.

Отримуємо кошти за платні послуги

Перейдемо до найцікавішого. Кошти від надання платних послуг належать до власних надходжень бюджетних установ.

Зауважимо: власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету (ст. 13 Бюджетного кодексу України5).

5 Далі за текстом — БК.

Плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю, відноситься до першої підгрупи першої групи власних надходжень бюджетних установ.

Отже, за БК кошти від надання платних послуг в обов’язковому порядку мають використовуватись на:

1

виплату заробітної плати з усіма нарахуваннями на неї фахівцям, які надають відповідну послугу

2

оплату комунальних послуг

3

придбання видаткового матеріалу (якщо це закладено у кошторис платних послуг)

Тобто витрачати такі кошти можна лише на покриття витрат, пов’язаних з організацією та наданням послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю. БК не містить дозволу на використання цих коштів на щось інше, окрім зазначеного, зокрема й на утримання бюджетної установи.

Тепер далі. Фінансово-господарська діяльність ДНЗ провадиться на основі складеного та затвердженого кошторису. Показники кошторису доходів і видатків бюджетної установи, зокрема в частині спеціального фонду, повинні враховувати обсяги додаткових платних послуг, передбачених відповідним Планом роботи ДНЗ.

Увага! План роботи:

1

складається на навчальний рік і оздоровчий період

2

схвалюється педагогічною радою

3

затверджується керівником закладу та погоджується з відповідним органом управління освітою

Ще раз зауважимо, що відповідно до статутних цілей і завдань ДНЗ може надавати додаткові освітні послуги, які не визначені Державною базовою програмою, лише на основі договору між батьками або особами, які їх замінюють, та дошкільним закладом у межах гранично допустимого навантаження дитини.

Тому спочатку ДНЗ зобов’язаний оприлюднити вартість додаткової платної послуги, що надається для здобуття освіти, не пізніше ніж за один місяць до дати прийому заяв від осіб, які бажають її отримати (тобто від батьків згідно з п. 1.4 Порядку). Потім — провести комплектацію груп з додатковими платними послугами на підставі письмових заяв від батьків.

Платні освітні послуги надаються на підставі (п. 1.6 Порядку):

1

письмової заяви — для фізичної особи

2

договору (контракту) — для фізичної або юридичної особи

Згідно з вимогами Порядку обов’язкове укладення договору (контракту) передбачено лише для п. 1 – 4, 9 – 11 розд. 1 Переліку. Інші платні освітні послуги надаються на підставі письмової заяви, що складається замовником у довільній формі.

У нашому випадку достатньо письмової заяви від батьків про зарахування їх дитини до обраного платного гуртка.

Платні послуги обов’язково мають знайти своє відображення у бухгалтерському обліку установи. Адже відповідно до норм чинного законодавства ДНЗ є юридичною особою і діє на підставі статуту. Підстава:

1

ст. 13 Закону України від 11.07.01 р. № 2628-III «Про дошкільну освіту»

2

п. 4 Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого постановою КМУ від 12.03.03 р. № 305

Тому на ДНЗ, як на юридичну особу, розповсюджуються вимоги Закону України від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Штатний розпис ДНЗ, незалежно від підпорядкування і типу, встановлюється відповідним органом управління освітою на основі Типових штатних нормативів дошкільних навчальних закладів6.

6 Документ затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 04.11.10 р. № 1055, далі — Типові штатні нормативи ДНЗ.

Чому це важливо? Тому що саме від цього буде залежати, хто та як у ДНЗ буде приймати кошти за платну послугу.

Отримання плати за послугу в дитячому садку може відбуватись наступним чином.

Одержувач послуги (тобто батьки) може внести плату:

1

у касу установи (плату за послугу має приймати особа, яка виконує обов’язки касира та з якою укладено договір про повну матеріальну відповідальність)

Примітка. Типовими штатними нормативами передбачено, що до штату ДНЗ можна ввести посаду бухгалтера у випадку, якщо навчальний заклад самостійно веде бухгалтерський облік. Як правило, ДНЗ самостійно ведуть бухгалтерський облік.

Що стосується посади касира — то така посада Типовими штатними нормативами ДНЗ не передбачена. Але наказом Міністерства освіти і науки України від 20.05.16 р. № 544 до Типових штатних нормативів ДНЗ були внесені зміни. Відповідно до змін керівникам ДНЗ надається право у разі виробничої необхідності змінювати штати або вводити посади (крім керівних), не передбачені штатними нормативами для цього закладу. Але — в межах фонду оплати праці, доведеного лімітними довідками на відповідний період.

Крім того, заміна посад працівників може здійснюватись лише в межах однієї категорії персоналу (педагогічний, господарсько-обслуговуючий).

Отже ДНЗ самостійно має вирішувати питання про необхідність уведення до штату посади касира у разі, якщо самостійно веде бухгалтерський облік. Зауважимо три важливі моменти.

Перший. Підприємства, штатним розписом яких не передбачено посади касира, виконання його обов’язків можуть покладати відповідно до письмового розпорядження керівника на бухгалтера чи іншого працівника, з яким укладається договір про повну матеріальну відповідальність (п. 4.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні7).

Другий. Кошти мають здаватись у касу. За вимогами Положення касою є приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.

Третій. Ніхто не відміняв вимоги Закону України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»8. При розрахункових операціях у готівковій формі треба застосовувати реєстратор розрахункових операцій9 (касовий апарат).

Тобто, перш ніж приймати рішення про надання ДНЗ платних послуг та приймання плати за них готівкою, радимо звернутись до фіскалів за індивідуальним роз’ясненням з приводу застосування ДНЗ РРО.

У роз’ясненнях, розміщених на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР», думка фіскалів зводиться до наступного: навчальні заклади при проведенні готівкових розрахунків за надані освітні послуги зобов’язані застосовувати РРО на загальних підставах відповідно до вимог Закону № 265.

2

на спеціальний рахунок установи через установу банку

Примітка. Щоб уникнути застосування РРО, необхідно проводити розрахунки у безготівковій формі. Тобто отримувачі платної послуги мають оплатити послугу через касу банку.

У свою чергу такі кошти будуть перераховані на відповідний рахунок спеціального фонду бюджетної установи по відповідному КТВК.

Зауважимо: згідно з роз’ясненням фіскалів, що розміщене у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР» у категорії 109.02, безготівкова форма розрахунків через установи банків не передбачає застосування РРО.

7 Постанова Національного банку України від 15.12.04 р. № 637, далі — Положення.

8 У зазначеній статті надається перелік випадків, коли суб’єкти господарювання (у тому числі й бюджетні установи) можуть не використовувати реєстратор розрахункових операцій, далі — Закон № 265.

9 Далі за текстом — РРО.

І наостанок наголосимо: місцева рада, яка є засновником ДНЗ, також несе відповідальність за його діяльність, зокрема, в частині дотримання бюджетного законодавства. Адже саме це питання забезпечується головними розпорядниками коштів шляхом розгляду та затвердження виконання кошторисів підвідомчих установ.

Редакція газети висловлює вдячність за допомогу у підготовці статті начальнику фінансового управління Чугуївської міської ради Харківської області — Олені Бутовій.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі