Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Реєстрація місця проживання: виявляємо порушення та складаємо документи

Брусенцова Я., юрист-аналітик ВБ «Фактор»
Місцеве самоврядування Січень, 2017/№ 1
В обраному У обране
Друк
На сторінках нашого видання ми свого часу багато уваги приділяли питанню реєстрації місця проживання — новому функціоналу, який отримали органи місцевого самоврядування в квітні 2016 року. Так, в № 5 за травень 2016 р. ви мали можливість ознайомитися з основними положеннями Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою КМУ від 02.03.16 р. № 207. Крім іншого, в № 6 за червень 2016 р. були розміщені відповіді Державної міграційної служби України, надані на численні запитання щодо реєстрації місця проживання. Нарешті, в № 7 за липень 2016 р. нами було підготовлено матеріал, що стосувався адміністративних правопорушень, які можуть вчинятися в означеній сфері. А от у № 9 за вересень 2016 р. вашій увазі була представлена примірна Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення. До речі, в останньому матеріалі ми вказували на те, що вам доречно розробити власні форми таких документів, як протокол про адміністративне правопорушення, постанова у справі про адміністративне правопорушення, журнал обліку бланків протоколу, реєстр матеріалів про адміністративні правопорушення. При цьому ми вказали, які документи можна взяти за приклад — це додатки до Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення Державною міграційною службою України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28.08.13 р. № 825, розраховуючи на те, що більшість читачів зроблять це самостійно. Водночас, змушені констатувати, що до редакції почали надходити листи з проханням надати зазначені форми зазначених вище документів. Тому відгукуємося на прохання...

Інструкцію доречно мати

Слід зазначити, що ми дуже часто ставали свідками розмов, в яких представники органів місцевого самоврядування (на які було покладено функції здійснення реєстрації місця проживання) говорили про те, що в них відсутня потреба в складенні такого документа як, наприклад, Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення1. Аргумент, на перший погляд, дуже вагомий: всі норми, якими необхідно керуватися під час виявлення адміністративного правопорушення, складання відповідного протоколу та постанови в справі про адмінпорушення, закріплені в Кодексі України про адміністративні правопорушення2. Дійсно, це так, важко з цим не погодитись. Водночас звертаємо вашу увагу на те, що з КпАП треба вміти працювати, що полягає, в першу чергу, у правильному застосуванні його норм. Більше того, необхідно враховувати особливості дії тієї чи іншої норми по відношенню до різних суб’єктів (на що ми вказували в одній з наших статей: йдеться, зокрема, про неповнолітніх). Крім іншого, пам’ятаємо про ст. 258 КпАП, про яку досить часто забувають і яка визначає випадки, коли протокол про адміністративні правопорушення не складається. Також слід вказати на те, що станом на сьогодні не всі реєстратори, які здійснюють реєстрацію місця проживання, мають відповідну освіту, а це може викликати певні складнощі під час виявлення правопорушення та складення відповідних документів. Отже, найкращим виходом, звісно ж, на нашу думку, із цієї ситуації може стати відповідний документ, в якому було б закріплено певний алгоритм дій реєстратора у вказаних випадках. Не зайвим буде в якості додатків до такого документа розробити форми документів, про які йшлося вище і про розміщення яких на сторінках нашого видання просили читачі. Ми ж, як і пообіцяли, надаємо їх нижче.

1 Далі за текстом — Інструкція.

2 Далі за текстом — КпАП.

img 1 img 2

Наступні форми, які ми пропонуємо вашій увазі: це Постанова про накладення адміністративного стягнення та Постанова про закриття справи про адміністративне правопорушення, які є різновидами постанов у справі про адміністративне правопорушення.

img 3 img 4 img 5 img 6 img 7

* Тут наведено форму постанови, яка складається виконавчим комітетом відповідної ради, якщо, звісно, будуть наявні підстави для її направлення до виконавчого комітету (див. попередні матеріали в нашому виданні, які стосуються адміністративних правопорушень у сфері реєстрації місця проживання). Здебільшого, як показує практика, постанову у справі про адміністративне правопорушення складають самі реєстратори (адміністратори адміністративних центрів), як це передбачено ст. 258 КпАП (у випадках, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається).

** У постанові, яка стосується накладення штрафу, також бажано зазначати положення ст. 307 КпАП. Не зайвим буде вказати інформацію такого змісту:

«Відповідно до ст. 307 КпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови — не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України. В якості підтвердження про сплату штрафу надається квитанція про сплату штрафу з відповідною відміткою банку.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.»

*** Мається на увазі особа, яка відправляла постанову порушнику за допомогою поштового зв’язку.

**** Нагадаємо, що відповідно до ст. 247 КпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за таких обставин:

1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;

2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;

3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;

4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;

5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;

6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;

7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КпАП;

8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту;

9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження у справі.

img 8 img 9
Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно