Чи готове українське суспільство до змін, запропонованих новим Законом?
Передусім зауважу, що будь-які зміни сприймаються критично, викликають супротив із боку суспільства як такі, що потребуватимуть додаткових зусиль, можливо, перевороту власної філософії життя. Поряд із тим Україна заявила всьому світу про свою відповідність європейським цінностям та умовам життя. Отже, із відповідними заявами мають прийти й зміни, а галузь освіти є провідною в їх впровадженні, бо визначає перспективи розвитку людського капіталу. Так, у соціальних мережах критикують повернення до 12-річного терміну навчання. Скажу, що до спілкування з науковцями я теж цього не підтримувала. Однак тут не варто шукати якісь політичні механізми. Якщо порахувати години радянської системи освіти, коли учні навчалися 6 днів та тривалість навчального року була довшою, то за роки незалежності, як свідчать математичні дані, сучасні учні втратили близько 1,5 року навчання. Тому батьки й скаржаться на надмірне навантаження школярів, адже багато наук вони мають опанувати інтенсивно. Звідси й відставання деяких учнів, бо на складні теми відводиться всього 1 година, а вчитель змушений виконувати державну програму. Пригадую, як мій син, коли навчався у 8 класі, перший місяць приходив зі школи з температурою через утому. Відтепер із 1 вересня 2018 року запроваджується 12-річне навчання: з 6 років — початкова освіта (4 роки), потім базова середня (5 років), профільна академічна (старша школа) / базова профільна освіта (професійно-технічна освіта) (3 роки). При цьому зменшується кількість років (до 3 років) на здобуття бакалаврського рівня вищої освіти.
На які зміни можуть очікувати педагоги та навчальні заклади?
Працюючи над Законом, ми визначали провідним статус учителя у суспільстві, прагнули дати йому такий рівень оплати праці, щоб репетиторство не було основним бюджетним утриманням їхніх сімей, а також щоб якість знань учнів була пріоритетом у їхній праці. Так, у Законі передбачено підвищення посадового окладу педагогічного працівника кожної наступної кваліфікаційної категорії на 10 %, надбавки за вислугу років: понад три роки — 10 %, понад 10 років — 20 %, понад 20 років — 30 %. За умови, якщо педагоги пройдуть добровільну сертифікацію (щось типу ЗНО для вчителів), то отримуватимуть додатково 20 % доплати щомісячно протягом терміну чинності сертифіката, а це 5 років. А також посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії сягатиме 9600 грн.! Усе ж таки варто зауважити, що це питання на сьогодні потребує збалансування Державного бюджету, тому термін запровадження цього посадового окладу буде ще визначено. Крім цього, педагогів відтепер призначатиме керівник навчального закладу за результатами конкурсного відбору.
Відтепер будуть оприлюднені критерії оцінювання освітньої діяльності педагогів, що відповідатимуть професійному стандарту. До цього часу публікувались лише критерії оцінювання знань школярів. На офіційних сайтах навчальних закладів оприлюднюватиметься інформація про заклад, керівника, його заступників, педагогічних працівників, рівень їхньої освіти та кваліфікації, досвід педагогічної діяльності та інші відомості.
Серед цікавого — запровадження громадської акредитації закладу освіти, тобто визнання якості освітньої діяльності закладу освіти з метою формування його позитивного іміджу та репутації, що здійснюється добровільно за запитом закладу освіти. Нормативно запроваджується можливість усіх закладів освіти надавати платні освітні послуги, інформацію про які вони мають оприлюднювати на офіційному сайті. Поряд із тим зароблені кошти не можуть бути вилучені до місцевого чи державного бюджету. Їх спрямування визначатимуть установчі документи закладу освіти.
Що ж цікавого запроваджує Закон для учнів?
Оскільки одним із принципів Закону є навчання протягом життя, то всіх вихованців, учнів, студентів відтепер офіційно називатимуть здобувачами освіти. Саме їм буде надана можливість здобувати освіту за індивідуальною освітньою траєкторією, причому шляхом здобуття формальної (за державними освітніми програмами з одержанням документа про здобуті компетентності), інформальної (шляхом самоосвіти) та неформальної (здобувається за освітніми програмами та не передбачає одержання документа) освіти. Також створюються можливості підтвердити у системі формальної освіти результати навчання, здобуті шляхом неформальної та інформальної освіти. Наприклад, учень оволодів якимись компетенціями самостійно й у закладі освіти, що готує спеціалістів за цим напрямом, може підтвердити свої знання й одержати документ про освіту без проходження всього терміну навчання.
З прийняттям Закону запроваджується інститут освітнього омбудсмена, який має забезпечувати права особи на освіту, розглядати порушення таких прав і приймати відповідні рішення. Здобувачі освіти з особливими освітніми потребами матимуть у кожному місці центр з інклюзивної освіти, що фахово буде супроводжувати їхній розвиток. Кожен учень має право на пільговий проїзд у громадському транспорті, а учні пільгових категорій мають бути забезпечені безоплатним гарячим харчуванням.
Останнім часом поширена практика репетиторства, що обтяжує й так порожні гаманці батьків. Як же з прийняттям нового Закону буде забезпечено якість освіти?
Приємно зауважити, що нарешті в законодавче поле введено поняття освітньої послуги, що відповідає нормам європейського законодавства. Державою гарантовані безкоштовні послуги із загальної середньої освіти, що визначаються освітнім стандартом. Цей стандарт буде розроблений у новій редакції та ґрунтуватиметься на компетентностях. Тобто діти вчитимуть лише те, що вони зможуть застосувати на життєвій практиці. Вище також ішлось про можливість додатково розвивати компетентність здобувачам освіти, одержуючи офіційно платні освітні послуги.
Окрім того, важлива роль у забезпеченні якості освіти належить учителеві. Відтепер освітяни мають щорічно планувати певну кількість часу на підвищення своєї кваліфікації (сукупно протягом 5 років — не менше 150 годин), що відповідає вимогам часу. Дотепер вони проходили курси підвищення кваліфікації всього, як правило, 1 раз на 5 років.
Додам, що і сертифікація, як форма зовнішньої оцінки фаховості педагога, є кроком до змін у забезпечення якості освіти. Педагог, який зважиться її пройти, не тільки здобуде щомісячну доплату до заробітної плати, а й засвідчить свою компетентність, здатність до інновацій та крок назустріч учню як партнеру в освітньому процесі.
Що Ви б побажали усім учасникам навчального процесу у зв’язку з прийняттям Закону?
Не боятись змін, бо найгірше, що ми можемо собі дозволити, — це стояти на місці. Колись В. Симоненко сказав: «Так, він не спотикався, не змочив ні разу підошов, проти вітру жоден раз не пхався, але ж він нікуди і не йшов».
Навчальний заклад має стати середовищем для розвитку природних здібностей учнів, які щоранку із задоволенням прокидатимуться, щоб зустрітись зі своїм учителем, які стануть успішними, обравши ту професію, що стане логічним продовженням їхнього академічного вибору.
Зміни, за які проголосував Парламент, стали можливими завдяки консенсусу, а не компромісу. Отже, всім бажаю терпіння, наполегливості, мудрості, впевненості у реалізації основних норм, закладених у Законі.
