Дійсно, із 01.01.17 р. набув чинності Закон України від 20.12.16 р. № 1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі — Закон № 1791), п. 3 розд. II якого установлено, що з цієї дати до прийняття відповідним органом місцевого самоврядування (далі — ОМС) рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів на 2017 рік установлені таким ОМС ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, застосовуються з коефіцієнтом 0,5.
Нагадаємо: така сама умова стосується не лише ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, але й ставки єдиного податку для платників 1-ї групи та збору за місця для паркування транспортних засобів.
Головне управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області надало індивідуальну податкову консультацію (далі — ІПК) від 27.04.17 р. № 20/ІПК/16-31-12-02-44, у якій дійсно повідомило про відсутність права в такій ситуації застосувати коефіцієнт 0,5 до ставки з податку на нерухомість. Такий висновок фіскали обґрунтували нормами Податкового кодексу України (далі — ПК), Закону № 1791 та Закону України від 21.05.97 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні». Вони зазначили, що в 2017 році до прийнятих рішень ОМС про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання Закону № 1791, не застосовуються вимоги пп. 4.1.9 п. 4.1 та п. 4.5 ст. 4, пп. 12.3.4 п. 12.3, пп. 12.4.3 п. 12.4 та п. 12.5 ст. 12 ПК та Закону України від 11.09.03 р. № 1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (п. 4 розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1791).
Одночасно фіскали наголосили, що ІПК має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 ПК).
Але Полтавський окружний адміністративний суд своєю постановою від 15.06.17 р. у справі № 816/749/17 зазначену консультацію скасував. На думку суду, оскільки рішення, яким затверджено порядок нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, прийняте у 2015 році та чинне нині, то ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, повинна застосовуватись з коефіцієнтом 0,5.
Процитуємо висновок суду:
«Суд звертає увагу, що зі змісту пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» від 20 грудня 2016 року № 1791-VIII вбачається, що в 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання цього Закону, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України.
З урахуванням викладеного, для застосування пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» від 20 грудня 2016 року № 1791-VIII, органом місцевого самоврядування має бути прийнято рішення про встановлення місцевих податків і зборів у 2017 році».
Зауважимо: зазначене підтверджено Харківським апеляційним адміністративним судом у постанові від 14.09.17 р. у справі № 816/749/17.
Додамо, відповідно до абз. 1 п. 53.3 ст. 53 ПК платник податків дійсно може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому ІПК як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій або електронній формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.
