1 Далі за текстом — ОТГ.
2 Далі за текстом — Методичні рекомендації.
Проблематика та термінологія
Відмітимо, що Методичні рекомендації, які розмістило Мінкультури на своєму офіційному сайті, дуже схожі на ті, що ще 22 лютого розміщувала у своєму блозі за посиланням oth.nplu.org Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого (колишня Національна парламентська бібліотека України) — «Рекомендації щодо організації надання бібліотечних послуг в умовах об’єднаних територіальних громад»3.
3 Далі за текстом — Рекомендації.
Інформаційно-комунікативною платформою, контент якої має практичну цінність для бібліотек ОТГ і тих, що готуються увійти до ОТГ, є блог Національної бібліотеки ім. Я. Мудрого «Публічна бібліотека об’єднаної громади».
Зразок Положення про публічну бібліотеку об’єднаної територіальної громади можна знайти у розділі «Децентралізація: бібліотеки ОТГ» (розділ «Фахівцю бібліосервісу» офіційного сайту Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка, http://www.lib.if.ua).
Звернемо увагу на визначення поняття «бібліотека», що надає Закон України від 27.01.95 р. № 32/95-ВР «Про бібліотеки і бібліотечну справу»4. Це інформаційний, культурний, освітній заклад (установа, організація) або структурний підрозділ, що має упорядкований фонд документів, доступ до інших джерел інформації та головним завданням якого є забезпечення інформаційних, науково-дослідних, освітніх, культурних та інших потреб користувачів бібліотеки.
4 Далі за текстом — Закон № 32/95.
Бібліотека є складовою частиною громади як центр задоволення потреб громадян у публічній інформації, як інформаційний посередник між владою та громадою, як центр формування інформаційних мотивів для громади.
Тож важливим при реорганізації бібліотек та формуванні нової мережі публічних бібліотек в ОТГ є дотримання соціальних стандартів, прав населення на отримання бібліотечних соціальних послуг, а також дотримання соціальних і трудових прав працівників.
На сьогодні законодавством у сфері культури не прописані повноваження ОТГ щодо управління бібліотеками. Тож Рекомендації до Методичних рекомендації були єдиним документом щодо організації надання бібліотечних послуг в умовах ОТГ.
Методичні рекомендації з організації мережі публічних бібліотек в ОТГ розроблені відповідно до законів: № 32/95, від 21.05.97 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»5, від 05.02.15 р. № 157-VIII «Про добровільне об’єднання територіальних громад»6, від 17.06.14 р. № 1508-VII «Про співробітництво територіальних громад»7 та можуть застосовуватись ОМС відповідно до їх повноважень у процесі організації мережі публічних бібліотек в ОТГ з метою забезпечення належного рівня надання послуг у сфері культури.
5 Далі за текстом — Закон № 280.
6 Далі за текстом — Закон № 157.
7 Далі за текстом — Закон № 1508.
В умовах сьогодення все частіше виникають правові колізії під час передачі бібліотеки до власності територіальної громади. Досить проблематичною стає й комплектація повноцінного штату бібліотеки. Про те, як зробити бібліотеку конкурентоспроможною, такою, аби замість ліквідації вона стала центром культурного життя громади, і йдеться у Методичних рекомендаціях.
Перш ніж перейти до самих Методичних рекомендацій, розміщених Мінкультури, ознайомимось із наступними термінами:
| бібліотечний пункт | форма нестаціонарного бібліотечного обслуговування, яка передбачає надання бібліотечних послуг територіально відокремленим підрозділом публічної бібліотеки, де працює її штатний працівник |
| нестаціонарне бібліотечне обслуговування | обслуговування поза межами стаціонарної бібліотеки, що забезпечує наближення бібліотечних послуг за місцем роботи, навчання, відпочинку або проживання населення; може здійснюватися у формі бібліотечного пункту, пересувної бібліотеки тощо |
| пересувна бібліотека | форма нестаціонарного бібліотечного обслуговування, яка передбачає надання бібліотечних послуг за допомогою спеціально облаштованих транспортних засобів (бібліобусів) |
Мережа публічних бібліотек в ОТГ організовується з урахуванням мінімальних соціальних нормативів забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні.
Увага! Такі нормативи затверджені постановою КМУ від 30.05.97 р. № 510 «Про мінімальні соціальні нормативи забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні».
В Методичних рекомендаціях Мінкультури наголосило на вимогах ч. 3 ст. 8 Закону № 157.
Нагадаємо: мова йде про те, що саме ОТГ є правонаступником всього майна, прав та обов’язків територіальних громад, що об’єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою ОТГ. Тож виходячи з практики утворення ОТГ, Мінкультури у Методичних рекомендаціях виділяє наступні типи районів, на підставі чого описуються варіанти організації мережі публічних бібліотек в ОТГ.
Отже, про які типи районів йдеться? Це:
| 1 | межі району повністю співпадають з межами однієї ОТГ (район — одна громада) |
| 2 | район, територія якого повністю покривається ОТГ (район — кілька громад) |
| 3 | район, межі якого майже повністю співпадають з межами ОТГ (декілька сільських рад не входять до складу ОТГ) |
| 4 | район, в якому лише декілька сільських рад об’єднано в громади |
| 5 | район, в якому утворено одну ОТГ з адміністративним центром у центрі району (громада є меншою, ніж половина району) |
| 6 | район, в якому створено одну чи декілька ОТГ з центрами в селах, які в сумі охоплюють площу менше, ніж половина району |
| 7 | ОТГ — мала за площею та не відповідає за показниками Методиці формування спроможних територіальних громад, затвердженою постановою КМУ від 08.04.15 р. № 214 |
Варіанти організації мережі публічних бібліотек ОТГ
Розглянемо більш детально особливості організації мережі публічних бібліотек відповідно до Методичних рекомендацій.
Райони першого типу (район — одна громада).
Аби створити таку мережу, Мінкультури рекомендує враховувати приписи вже згадуваної ч. 3 ст. 8 Закону № 157 (ср. ). Оскільки всі населені пункти району мають один спільний орган місцевого самоврядування, мережу публічних бібліотек у такому районі не є доцільним організовувати як централізовану бібліотечну систему8.
8 Далі за текстом — ЦБС.
Тож, на думку Мінкультури, оптимальним варіантом організації мережі публічних бібліотек у районах першого типу буде створення рішенням органу місцевого самоврядування ОТГ на базі ЦБС чи всіх публічних бібліотек району (у випадку, коли ЦБС в районі була відсутня) публічної бібліотеки як комунального закладу (бажано — зі статусом юридичної особи), що перебуватиме у власності ОТГ та утримуватиметься з її бюджету.
Місцезнаходженням такої публічної бібліотеки буде колишня районна бібліотека, а інші публічні бібліотеки, розташовані на території району, отримають статус відокремлених структурних підрозділів (філій) публічної бібліотеки ОТГ.
Зауважимо, що у Рекомендаціях щодо створення комунального закладу зазначено:
Відповідно до Цивільного кодексу України9, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» та наказу Міністерства юстиції України від 05.03.2012 р. «Про затвердження вимог до написання найменування юридичної особи, її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, крім організації профспілки» необхідно створити публічну бібліотеку ОТГ, яка у своїй структурі матиме відокремлені структурні підрозділи — філії.
Наприклад, цей комунальний заклад буде мати найменування «Публічна бібліотека Калинівської сільської сільської ради» (або «Калинівська публічна бібліотека» тощо).
9 Далі за текстом — ЦК.
Наголосимо, що у Рекомендаціях напевно маються на увазі норми стосовно написання найменування закладу, які містить:
— ст. 90 ЦК та ст. 16 Закону України від 15.05.03 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»10;
10 Далі за текстом — Закон № 755.
— Вимоги до написання найменування юридичної особи, її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, крім організації профспілки, затверджені наказом Мін’юсту від 05.03.12 р. № 368/5.
Також у Рекомендаціях можна знайти й приклад структури такого закладу11:
11 До тексту Методичних рекомендацій такий приклад не увійшов.
| 1 | директор |
| 2 | заступник директора (наприклад, по роботі з дітьми) |
| 3 | бухгалтерія (або посада бухгалтера) |
| 4 | господарський відділ |
| 5 | відділ (сектор) комплектування та каталогізування фондів |
| 6 | відділ обслуговування користувачів |
| 7 | бібліотека для дітей (або відділ обслуговування дітей) |
| 8 | методико-бібліографічний відділ (сектор) |
| 9 | відділ (сектор) нестаціонарного обслуговування користувачів |
| 10 | відділ (сектор) інформаційних технологій (чи електронних ресурсів тощо) |
У разі якщо заклад матиме достатні фінансові та кадрові ресурси, можна з відділу обслуговування користувачів в окремий структурний підрозділ (відділ/сектор) виокремити інтернет-центр.
Увага! Можливі й інші варіанти структури, виходячи з умов функціонування конкретної бібліотеки.
У Рекомендаціях окремо сказано про розробку статуту цього закладу. Рекомендується, щоб засновник (орган місцевого самоврядування ОТГ) враховував завдання, права та обов’язки бібліотек, визначені Законом № 32/95, а також завдання, визначені пп. 5 п. 6 Прикінцевих положень Закону України від 24.12.15 р. № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Тобто йдеться про побудову нової моделі надання послуг музеями та бібліотеками, розширення переліку послуг з організації дозвілля населення з використанням новітніх технологій, а також створення на базі бібліотек державної та комунальної власності центрів обслуговування громадян.
До речі, основним завданням центрів обслуговування громадян є задоволення потреб громадян у публічній інформації, забезпечення їх доступу до державних та регіональних електронних інформаційних ресурсів, надання консультативних послуг з питань електронного оформлення звернень до органів державної влади.
Райони другого типу (район — кілька громад).
Для цих районів можуть розглядатись такі варіанти організації мережі публічних бібліотек. Так, коли:
| 1 | у районі функціонує ЦБС, може залишитись така сама модель. Враховуйте: ЦБС перебуває у спільній комунальній власності усіх ОТГ району та утримується з районного бюджету |
| 2 | є рішення органів місцевого самоврядування щодо утворення в ОТГ публічної бібліотеки з філіями, утворюються саме такі бібліотеки. Тобто публічна бібліотека утворюється за варіантом, описаним для районів першого типу. Примітка. Такий варіант організації мережі публічних бібліотек застосувати простіше у випадку, коли в районі не функціонувала ЦБС. Тому районна бібліотека задовольняє спільні потреби усіх територіальних громад району та не може бути передана до комунальної власності однієї з ОТГ без відповідних рішень органів місцевого самоврядування інших ОТГ району. |
| 3 | в районі існує ЦБС — враховуйте абз. 3 п. 10 Перехідних та прикінцевих положень Закону № 280. Районні ради за пропозиціями сільських, селищних, міських рад повинні приймати рішення про передачу до комунальної власності відповідних територіальних громад окремих об’єктів спільної власності територіальних громад, які знаходяться на їх території і задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад. Примітка. До комунальної власності ОТГ можуть бути передані філії ЦБС, що функціонують на території вказаної ОТГ. Районна бібліотека відповідно до законодавства не може бути передана у комунальну власність однієї з ОТГ району (без відповідних рішень органів місцевого самоврядування інших ОТГ району), навіть якщо вона розміщена на її території, оскільки забезпечує потреби жителів усіх населених пунктів району. В Рекомендаціях з цього приводу (коли існує ЦБС та коли вона не існувала) є дуже корисне уточнення: попередньо необхідно рішенням районної ради реорганізувати ЦБС (якщо вона була), передати її майно у власність ОТГ, або районну бібліотеку (якщо у районі не було ЦБС) передати до комунальної власності однієї з ОТГ. У даному випадку необхідно враховувати, що кожна ОТГ повинна самостійно здійснювати комплектування та обробку бібліотечних фондів, а також методичне забезпечення публічних бібліотек. |
Райони інших типів.
Для районів інших типів запропоновано такі варіанти організації мережі публічних бібліотек. У разі:
| 1 | коли в одному з таких районів функціонує ЦБС, може залишитись існуюча модель. Враховуйте, що ЦБС перебуває у спільній комунальній власності усіх територіальних громад і ОТГ району та утримується з районного бюджету |
| 2 | якщо в районі функціонує ЦБС, за зверненнями органів місцевого самоврядування ОТГ рішенням районної ради філії ЦБС, розміщені на території ОТГ, передаються у її власність. Орган місцевого самоврядування ОТГ утворює публічну бібліотеку з філіями. ЦБС продовжує функціонувати у складі районної бібліотеки і філій, що розміщені в населених пунктах поза межами ОТГ |
| 3 | якщо в районі ЦБС відсутня, орган місцевого самоврядування ОТГ на базі публічних бібліотек, що функціонують на її території, утворює публічну бібліотеку з філіями. Органи місцевого самоврядування населених пунктів, які не входять до складу ОТГ, продовжують бібліотечне обслуговування населення за існуючою у них моделлю. Утримання бібліотек у таких населених пунктах здійснюється з районного бюджету через міжбюджетні трансферти. При цьому районна бібліотека залишається у спільній комунальній власності територіальних громад |
Увага! У Рекомендаціях зазначено, що коли районна бібліотека залишається у спільній комунальній власності територіальних громад, то обслуговує користувачів, а також виконує методичну та інші функції (обробка фондів, каталогізування тощо) для публічних бібліотек ОТГ. Бібліотеки ОТГ утримуються за рахунок бюджетів ОТГ, районна бібліотека — за рахунок районного бюджету. Трансфертами відповідно до ст. 93 Бюджетного кодексу України12 ОТГ частково компенсують утримання районної бібліотеки у частині надання послуг бібліотекам ОТГ.
12 Далі за текстом — БК.
Нагадаємо: ст. 89 БК відносить до видатків, що здійснюють з бюджетів ОТГ, які створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій спроможних громад, державні культурно-освітні та театрально-видовищні програми для:
| 1 | сільських, селищних та міських палаців і будинків культури, клубів, центрів дозвілля, інших клубних закладів та бібліотек |
| 2 | театрів, районних (міських) бібліотек або централізованих бібліотек районної (міської) централізованої бібліотечної системи, музеїв, виставок, палаців і будинків культури, школ естетичного виховання дітей, включаючи заклади та установи комунальної власності, яким надано статус національних, зоопарки комунальної власності |
Методичні рекомендації наголошують, що органи місцевого самоврядування ОТГ мають забезпечити в публічній бібліотеці процеси, які до цього централізовано здійснювались у районній бібліотеці. Це:
| 1 | комплектування та обробка бібліотечних фондів |
| 2 | методичне забезпечення |
| 3 | міжбібліотечний абонемент |
Разом із тим органи місцевого самоврядування ОТГ та громад, які не входять до складу ОТГ, можуть вирішити питання організації вищевказаних процесів на базі публічної бібліотеки однієї ОТГ відповідно до законодавства. Так, ч. 3 ст. 60 Закону № 280 дозволяє органам місцевого самоврядування об’єднувати на договірних засадах кошти місцевих бюджетів для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій.
Одночасно Закон № 1508 визначає організаційно-правові засади співробітництва територіальних громад, принципи, форми, механізми такого співробітництва, його стимулювання, фінансування та контролю.
Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 4 зазначеного нормативно-правового акта співробітництво територіальних громад може здійснюватись у формі:
| 1 | делегування одному із суб’єктів співробітництва іншими суб’єктами співробітництва виконання одного чи кількох завдань з передачею йому відповідних ресурсів |
| 2 | реалізації спільних проектів, що передбачає координацію діяльності суб’єктів співробітництва та акумулювання ними на визначений період ресурсів з метою спільного здійснення відповідних заходів |
| 3 | спільного фінансування (утримання) суб’єктами співробітництва підприємств, установ та організацій комунальної форми власності — інфраструктурних об’єктів |
| 4 | утворення суб’єктами співробітництва спільних комунальних підприємств, установ та організацій — спільних інфраструктурних об’єктів |
| 5 | утворення суб’єктами співробітництва спільного органу управління для спільного виконання визначених законом повноважень |
У Рекомендаціях з цього приводу надається така порада: якщо ОТГ делегують повноваження13 одній із ОТГ щодо методичного забезпечення, обробки та каталогізування фондів, то бажано делегувати це саме тій ОТГ, у власність якої «перейшла» районна бібліотека. Це найбільш раціонально. При цьому доля такої бібліотеки багато в чому залежить й від самої бібліотеки: її ініціативності, роботи на громаду.
13 Відповідно до ст. 10 Закону № 1508 та ст. 93 БК.
Перші кроки з організації бібліотек в ОТГ у 2017 році зроблені на Хмельниччині. В області створено 22 ОТГ — три міських, десять селищних та дев’ять сільських. До ОТГ увійшло 267 публічних бібліотек, що становить 24 % від їх загальної кількості. До сільських ОТГ увійшли 73 бібліотеки, до селищних — 138 бібліотек, до міських — 56 бібліотек.
Зауважимо: у Хмельницькій області публічні бібліотеки ОТГ створюються за різними моделями організації.
Так, Старосинявська селищна територіальна громада увібрала в себе всі 45 населених пунктів району (один район — одна громада). До об’єднання у районі діяла ЦБС. Рішенням сесії селищної ради ЦБС було передано зі спільної комунальної власності територіальних громад району у власність селищної ради, затверджено Статут. Мережа, штат, організація бібліотечної справи не змінились.
У Новоушицькому районі до ОТГ не увійшло 2 сільських ради, але залишилась ЦБС, яка забезпечує всі організаційні та технологічні функції усіх бібліотек.
У районах, які до реформи були децентралізовані, районна бібліотека утримується за рахунок районного бюджету і виконує методичну та інші функції (обробка фондів, каталогізація тощо) для усіх публічних бібліотек району, в тому числі і бібліотек ОТГ.
Реорганізація ЦБС та утворення публічної бібліотеки ОТГ
Загальні правові норми щодо припинення юридичної особи розповсюджуються й на бібліотеки. Відповідно до ЦК та Господарського кодексів України припинення юридичної особи можливе шляхом ліквідації або реорганізації. У результаті реорганізації юридична особа передає своє майно, права та обов’язки іншим юридичним особам — правонаступникам. Ліквідація юридичної особи здійснюється без переходу її прав i обов’язків до інших осіб, тобто без правонаступництва. При ліквідації юридичної особи її права й обов’язки припиняються.
Тож у разі якщо ЦБС має статус юридичної особи, на неї розповсюджуються загальні правові норми щодо припинення юридичної особи. І відповідно до ст.104 ЦК юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.
Увага! Загальні вимоги щодо проведення реорганізації юридичної особи містять ст. 105 – 108 ЦК. Одночасно враховуйте норми ст. 17 Закону № 755.
Орган, що прийняв рішення про реорганізацію юридичної особи, призначає комісію з реорганізації, голову комісії та встановлює порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Такий строк не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.
Увага! У Рекомендаціях більш зрозуміліше описується випадок реорганізації ЦБС шляхом поділу — на базі однієї юридичної особи (організації) виникає дві або більше юридичних осіб (організацій), а перша припиняється. Варто знати, що рішення про реорганізацію ЦБС може прийняти лише орган, який має на це повноваження, — районна рада. Вона ж створює комісію з реорганізації.
Окрім того, Рекомендації окреслили основні питання, якими займається комісія з реорганізації. Це:
| 1 | забезпечення подання державному реєстратору усіх необхідних документів для проведення державної реєстрації реорганізації ЦБС (у разі якщо ЦБС має статус юридичної особи) |
| 2 | вживання усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово сповіщає їх про реорганізацію |
| 3 | після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторів складає проміжний баланс, який містить відомості про оцінку наявного майна ЦБС, перелік пред’явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду (у тому числі щодо виплати заробітної плати, сплати податків, зборів) |
| 4 | після завершення розрахунків із кредиторами, наприклад, у разі поділу складає розподільчий баланс |
| 5 | здійснює заходи щодо закриття рахунків ЦБС |
| 6 | письмово попереджає не пізніше ніж за два місяці до завершення реорганізації (відповідно до вимог чинного трудового законодавства) усіх працівників ЦБС про можливе вивільнення та одночасно пропонує їм іншу роботу (у разі наявності) за відповідною професією чи спеціальністю |
| 7 | визначає місце подальшого зберігання архівних документів ЦБС |
До комісії з реорганізації з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова, члени комісії представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з реорганізації юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу).
Розподільчий баланс має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов’язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов’язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт (розподільчий баланс) затверджується органом, який прийняв рішення про її припинення.
Враховуйте обов’язкове отримання погодження Мінкультури на реорганізацію ЦБС (ст. 15 Закону № 32/95) та на виключення її з базової мережі закладів культури (ч. 1 ст. 22 Закону України від 14.12.10 р. № 2778-VI «Про культуру»14). Тобто безпосереднє проведення реорганізації розпочинається лише після отримання погодження Мінкультури. В іншому разі реорганізація є незаконною та може бути оскаржена.
14 Далі за текстом — Закон № 2778.
Увага! Без проведення реорганізації передати частину майна, прав та обов’язків ЦБС до створюваної публічної бібліотеки ОТГ можна відповідно до ст. 109 ЦК за розподільчим балансом як виділ.
Рішення про створення публічної бібліотеки ОТГ приймає орган місцевого самоврядування ОТГ на пленарному засіданні відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону № 280.
Директора публічної бібліотеки ОТГ призначає на посаду та звільняє з посади сільський (селищний, міський) голова відповідно до п. 10 ч. 4 ст. 42 Закону № 280 та з урахуванням ст. 21, 211– 215 Закону № 2778.
Орган місцевого самоврядування ОТГ розробляє та затверджує статут публічної бібліотеки ОТГ. Вимоги до статуту юридичної особи наведено в ст. 88 ЦК та п. 8-9 ч. 1 ст. 15 Закону № 755. При розробці статуту публічної бібліотеки ОТГ відповідний ОМС повинен враховувати:
| 1 | завдання та права, обов’язки бібліотек, визначені Законом № 32/95 |
| 2 | пп. 5 п. 6 Прикінцевих положень Закону України від 24.12.15 р. № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» |
У Методичних рекомендаціях окремо йдеться про філії публічних бібліотек. Філія — відокремлений структурний підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії не є юридичними особами (ст. 95 ЦК). Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Відомості про філії повинні міститись у статуті публічної бібліотеки ОТГ.
Що стосується державної реєстрації публічної бібліотеки ОТГ, вона здійснюється у порядку, встановленому Законом № 755. І ще один момент: 22.03.17 р. КМУ ухвалив постанову № 177 «Про припинення використання Бібліотечно-бібліографічної класифікації та впровадження Універсальної десяткової класифікації». Тобто протягом 2017 року відбувається перехід бібліотек на систематизацію документів за Універсальною десятковою класифікацією.
Гарантії працівникам у випадку проведення реорганізації ЦБС, інших публічних бібліотек
Можливість звільнення працівників у разі реорганізації підприємства, установи, організації, у тому числі і ЦБС, інших публічних бібліотек, допускається тільки за умови скорочення штату або чисельності працівників. Право визначити чисельність і штат працівників належить власникові або уповноваженому ним органу.
У разі зміни власника організації, а також у разі її реорганізації дія трудового договору працівника продовжується (ч. 3 ст. 36 Кодексу Законів про працю України15). Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП).
15 Далі за текстом — КЗпП.
Методичні рекомендації визначають план дій власника або уповноваженого ним органу в процесі реорганізації:
| 1 | Якщо в організації створена первинна профспілкова організація, власник або уповноважений ним орган має дотримуватися вимог ч. 3 ст. 22 Закону України від 15.09.99 р. № 1045-XIV «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». У разі, якщо роботодавець планує звільнення працівників з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру або у зв’язку з ліквідацією, реорганізацією, зміною форми власності підприємства, установи, організації, він повинен завчасно надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо цих заходів. Надається й інформація про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватись. Також наводяться терміни проведення звільнень й проводяться консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом’якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень. Зробити це треба не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень. Профспілки мають право вносити пропозиції органам державної влади, органам місцевого самоврядування, роботодавцям, їх об’єднанням про перенесення термінів, тимчасове припинення або скасування заходів, пов’язаних з вивільненням працівників, які є обов’язковими для розгляду. Коли на підприємстві немає профспілки, зазначені питання бажано погоджувати з виборним представником від трудового колективу |
| 2 | Треба отримати згоду від виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на розірвання трудового договору з підстав, передбачених п. 1ст. 40 КЗпП, щодо кожного працівника. Виключення становлять випадки, коли така згода не вимагається. Подання власника або уповноваженого ним органу розглядається в порядку, передбаченому ст. 43 КЗпП. Примітка. У разі звільнення працівників за п. 1 ст. 40 КЗпП діють обмеження щодо звільнення окремих категорій працівників, встановлені ст. 184, 1861 КЗпП. Мова йде про вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років — у випадках, передбачених ч. 2 ст. 179 КЗпП), одиноких матерів при наявності дитини віком до 14 років або дитини-інваліда); батьків, які виховують дітей без матері (в тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також опікунів (піклувальників), прийомних батьків. |
| 3 | Cкласти і затвердити в установленому порядку новий штатний розпис |
| 4 | Провести необхідні заходи в зв’язку зі звільненням працівників (не пізніше ніж за два місяці до їх проведення), включаючи ознайомлення працівників з наказом під розпис та вручення письмового повідомлення про звільнення. Одночасно з попередженням запропонувати працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації). Примітка. У разі прийняття рішення стосовно звільнення працівників слід дотримуватись положень ст. 47 та 116 КЗпП. Так, у день звільнення власник або уповноважений ним орган зобов’язаний видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов’язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника. При припиненні трудового договору з підстави, зазначеної п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП). |
Увага! Працівники, яких попереджено про наступне вивільнення, і посади яких відсутні у новому штатному розписі, продовжують працювати ще не менше двох місяців і отримують заробітну плату.
До речі, виплату заробітної плати у даному випадку здійснюють на підставі положень чинного трудового договору, дію якого не припинено, тобто трудовий договір продовжується.
При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці має враховуватись переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Це прямо передбачено ч. 2 ст. 492 КЗпП.
Структура та штати публічної бібліотеки ОТГ
Структуру та штати публічної бібліотеки ОТГ визначають з урахуванням кількості її користувачів, видачі документів, відвідувань (у тому числі — веб-сайту та соціокультурних заходів), рівня впровадження інформаційних технологій.
Залежно від цих показників у структурі публічної бібліотеки можуть затверджуватись:
— бібліотека для дітей (юнацтва) або відділ обслуговування дітей (юнацтва);
— відділи (сектори) комплектування та каталогізування фондів;
— відділи (сектори) обслуговування користувачів;
— методичний відділ (сектор);
— відділи (сектори) нестаціонарного обслуговування, інформаційних технологій тощо.
З урахуванням кількості будівель (приміщень), у яких розміщується публічна бібліотека, їх площ та інженерних комунікацій у структурі публічної бібліотеки ОТГ можуть функціонувати господарський та технічний відділи (сектори).
Увага! Граничну штатну чисельність керівників, професіоналів та фахівців визначають з урахуванням Типових норм часу на основні процеси бібліотечної роботи. Документ затверджено наказом Міністерства культури і туризму України від 29.12.08 р. № 1631/0/16-08. Штатним розписам публічної бібліотеки ОТГ можуть передбачатись посади заступників директора; посада бухгалтера чи бухгалтерська служба на чолі з головним бухгалтером залежно від обраної форми організації бухгалтерського обліку (ч. 4 ст. 8 Закону України від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»16).
16 Далі за текстом — Закон № 996.
Організація бібліотечного фонду та бібліотечного обслуговування публічної бібліотеки ОТГ
Створена публічна бібліотека ОТГ, отримавши бібліотечні фонди за передавальним актом, розподільчим балансом чи іншим документом залежно від способу її створення, організовує їх облік відповідно до Інструкції з обліку документів, що знаходяться в бібліотечних фондах, затвердженої наказом Міністерства культури і туризму України від 03.04.07 р. № 22. Для сумарного обліку бібліотечного фонду створеної публічної бібліотеки ОТГ відкривається Книга сумарного обліку на весь фонд публічної бібліотеки та окремі книги сумарного обліку на фонди кожної філії. Для індивідуального обліку книг і брошур відкривається Інвентарна книга (заводиться обліковий каталог тощо). Кожному примірнику видання присвоюється інвентарний номер. Книги сумарного обліку, інвентарні книги, у яких вівся облік фондів бібліотек, правонаступниками яких стала публічна бібліотека ОТГ, закривають та зберігають відповідно до нормативно-правових актів у сфері архівної справи. Бухгалтерський облік бібліотечних фондів, інших активів публічної бібліотеки ОТГ здійснюють відповідно до Закону № 996, стандартів бухгалтерського обліку в державному секторі.
Увага! Бібліотечне обслуговування здійснюється за місцезнаходженням публічної бібліотеки ОТГ та її філій. У населених пунктах із кількістю жителів до 500 осіб бібліотечне обслуговування може здійснюватись за допомогою нестаціонарних форм (бібліотечний пункт, пересувна бібліотека тощо). Бібліотечний пункт не має статусу відокремленого структурного підрозділу бібліотеки (філії).
Висновки
Для належної організації функціонування бібліотек, розміщених на території новоутворених громад, необхідно у межах чинного законодавства здійснити ряд завдань. Серед яких основними є:
— здійснення передачі бібліотек з комунальної власності районних рад до власності ОТГ та внесення змін у штатні розписи та структуру, до базової мережі, затвердження Статуту, реєстрації публічної бібліотеки;
— врегулювання трудових відносин з працівниками бібліотек та розробка та забезпечення організації внутрішніх технологічних процесів публічних бібліотек ОТГ.
На сьогодні зроблено лише перші кроки організації бібліотек в ОТГ.
Сподіваємось, що найближчим часом будуть вирішенні й питання правового характеру. Зокрема, будуть внесені відповідні зміни до нормативно-правових актів, що регулюють «бібліотечні» питання: затверджені нові мінімальні соціальні нормативи забезпечення публічними бібліотеками, розроблені та реалізовані програми, які задекларовані у Стратегії розвитку бібліотечної справи на період до 2025 року, затвердженої розпорядженням КМУ від 23.03.16 р. № 219-р.
Виконання цих кроків й буде сприяти якісним змінам у бібліотечній сфері, аби мешканці громади отримали рівний доступ до інформації.
