1 Далі за текстом — Закон № 280.
2 Далі за текстом — рада.
3 Далі за текстом — комунальне підприємство.
Почнемо з повноважень
Як уже зазначалося, відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 280 виключно на пленарних засіданнях ради вирішуються такі питання:
| Повноваження | Норма Закону № 280 |
| встановлення для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету | п. 29 ч. 1 ст. 26 |
| — прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; — затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об’єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; — визначення доцільності, порядку та умов приватизації об’єктів права комунальної власності; — вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об’єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об’єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади. Примітка. Реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради. | п. 30 ч. 1 ст. 26 |
| прийняття рішень про: — визначення критеріїв, відповідно до яких утворення наглядової ради є обов’язковим у комунальних унітарних підприємствах та у господарських товариствах, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді; — про затвердження порядку утворення наглядової ради, порядку призначення членів наглядової ради комунального унітарного підприємства; — про визначення кола питань, що належать до виключної компетенції наглядової ради комунального унітарного підприємства; про встановлення вимог до незалежних членів наглядової ради комунальних унітарних підприємств і господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді | п. 301 ч. 1 ст. 26 |
| визначення критеріїв відбору незалежного аудитора та критеріїв віднесення комунальних унітарних підприємств і господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді, до таких, фінансова звітність яких (у тому числі консолідована) підлягає обов’язковій перевірці незалежним аудитором, та затвердження порядку такої перевірки і порядку залучення незалежного аудитора | п. 302 ч. 1 ст. 26 |
| прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення | п. 31 ч. 1 ст. 26 |
| створення у разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення з іншими суб’єктами комунальної власності спільних проектів або спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій, визначення повноважень цих органів (служб) | п. 32 ч. 1 ст. 26 |
| вирішення відповідно до законодавства питань про створення підприємствами комунальної власності спільних підприємств, у тому числі з іноземними інвестиціями | п. 33 ч. 1 ст. 26 |
| прийняття рішень щодо надання згоди на організацію співробітництва територіальних громад, суб’єктом якого є територіальна громада села, селища, міста, у формах, визначених ст. 4 Закону України «Про співробітництво територіальних громад», щодо схвалення проекту договору про співробітництво та інших рішень, пов’язаних із здійсненням відповідно до зазначеного Закону співробітництва територіальних громад | п. 331 ч. 1 ст. 26 |
Окрім цього, до відання виконавчих органів рад відповідно до ст. 29 Закону № 280 належать:
| а) власні (самоврядні) повноваження | |
| 1 | управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад |
| 2 | встановлення порядку та здійснення контролю за використанням прибутків підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад |
| 3 | заслуховування звітів про роботу керівників підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад |
| 4 | — підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо порядку та умов відчуження комунального майна, проектів місцевих програм приватизації та переліку об’єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; — організація виконання цих програм; — підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо визначення сфер господарської діяльності та переліку об’єктів, які можуть надаватися у концесію; — подання раді письмових звітів про хід та результати відчуження комунального майна |
До того ж, п. 2 ч. 2 ст. 52 Закону № 280 передбачено, що виконавчому комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради надано повноваження координувати діяльність відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідної територіальної громади, заслуховувати звіти про роботу їх керівників.
Певні повноваження у процесі управління комунальним підприємством надано сільському, селищному, міському голові. Так, згідно з п. 10 ч. 4 ст. 42 сільський, селищний, міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів.
У цьому контексті слід також згадати положення ст. 17 Закону № 280, що визначає відносини органів місцевого самоврядування4 з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад. Ці відносини будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування. ОМС при здійсненні повноважень у сфері контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення можуть проводити перевірки на підприємствах, в установах та організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідної територіальної громади.
4 Далі за текстом — ОМС.
Етапи створення
Серед основних етапів створення комунального підприємства можна виділити такі:
| 1 | визначення потреби територіальної громади у створенні комунального підприємства |
| 2 | визначення доцільності та економічної обґрунтованості створення комунального підприємства, вибір місця його розташування |
| 3 | розробка проекту статуту комунального підприємства |
| 4 | підготовка матеріалів на розгляд профільної постійної комісії ради щодо створення комунального підприємства |
| 5 | отримання висновку профільної постійної комісії щодо створення комунального підприємства |
| 6 | розгляд питання про створення комунального підприємства на пленарному засіданні сесії ради |
| 7 | здійснення державної реєстрації комунального підприємства як юридичної особи |
| 8 | призначення керівника комунального підприємства та укладення з ним контракту |
Далі розглянемо детально кожен етап на прикладі комунального підприємства, предметом діяльності якого буде надання послуг та створення для продавців та покупців належних умов торгівлі на спеціально відведеній для цієї мети території та здійснення іншої господарської діяльності, передбаченої його статутом (комунальний ринок).
Етап 1. Визначення потреби територіальної громади у створенні комунального підприємства. Визначити таку потребу не важко — адже у разі, коли на території населеного пункту немає спеціальних місць для торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами, очевидно, торгівля все рівно здійснюється, але у місцях, не пристосованих для цього. Така ситуація не може бути непомітною для місцевої влади, в тому числі для відповідної ради. Громадяни, фізичні особи — підприємці, юридичні особи у разі відсутності у населеному пункті місць, визначених для торгівлі, фактично вчиняють адміністративне правопорушення, передбачене ст. 160 Кодексу України про адміністративні правопорушення (торгівля з рук у невстановлених місцях — на вулицях, площах, у дворах, під’їздах, скверах та в інших невстановлених місцях). Ні для кого не секрет, що товари, що реалізуються з рук, не проходять лабораторного контролю, тому можуть бути джерелом небезпеки для споживачів.
Етап 2. Визначення доцільності та економічної обґрунтованості створення комунального підприємства, вибір місця його розташування. На цьому етапі відповідними фахівцями має бути визначено та обґрунтовано доцільність створення комунального підприємства, спрогнозовано очікуваний прибуток від його діяльності та надходження відповідної частини його прибутку до місцевого бюджету. Щодо вибору місця розташування — перш за все необхідно визначитися із земельною ділянкою, на якій планується розташування комунального підприємства.
Етап 3. Розробка проекту статуту комунального підприємства. Дуже відповідальний етап, адже він передбачає знання та дотримання цілої низки норм законодавства, зокрема, Господарського кодексу України5.
5 Далі за текстом — ГК.
Перш за все варто пригадати положення ч. 1 ст. 56 ГК, що регламентує загальну процедуру утворення будь-якого суб’єкта господарювання. Так, у ній міститься визначення терміна суб’єкт господарювання — господарська організація, яка може бути утворена за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і фізичних осіб шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення діючої (діючих) господарської організації (господарських організацій) з додержанням вимог законодавства.
Норми законодавства щодо установчих документів суб’єкта господарювання містить ст. 57 ГК, згідно з якою установчими документами суб’єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, — статут (положення) суб’єкта господарювання.
В установчих документах повинні бути зазначені:
| 1 | найменування суб’єкта господарювання |
| 2 | мета і предмет господарської діяльності |
| 3 | склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень |
| 4 | порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом |
Статут суб’єкта господарювання повинен містити відомості про:
| 1 | його найменування |
| 2 | мету і предмет діяльності |
| 3 | розмір і порядок утворення статутного капіталу та інших фондів |
| 4 | порядок розподілу прибутків і збитків |
| 5 | органи управління і контролю, їх компетенцію |
| 6 | умови реорганізації та ліквідації суб’єкта господарювання |
| 7 | інші відомості, пов’язані з особливостями організаційної форми суб’єкта господарювання, передбачені законодавством |
Увага! Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.
Статут затверджується власником майна (засновником) суб’єкта господарювання чи його представниками, органами або іншими суб’єктами відповідно до закону.
При розробці проекту статуту комунального підприємства необхідно враховувати положення гл. 7 ГК, якою регламентуються саме поняття «підприємство», його види та організаційні форми, організаційна структура, основні принципи здійснення управління підприємством, статус його майна тощо.
Отже, відповідно до ч. 1 ст. 62 ГК підприємство — самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або ОМС, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.
Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності (ч. 2 ст. 62 ГК).
Також важливо мати на увазі, що:
— підприємство (якщо законом не встановлено інше) діє на основі статуту або модельного статуту (ч. 3 ст. 62 ГК);
— підприємства незалежно від форми власності, організаційно-правової форми, а також установчих документів, на основі яких вони створені та діють, мають рівні права та обов’язки (ч. 3 ст. 62 ГК);
— підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків та може мати печатки (ч. 4 ст. 62 ГК);
— підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб (ч. 5 ст. 62 ГК).
Якщо говорити про види та організаційні форми підприємств, то вони відповідно до ч. 1 ст. 63 ГК залежать від форм власності. У нашому випадку це комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади. До слова сказати, це не єдиний вид та організаційна форма підприємств, який є цікавим саме для ОМС. Поряд з комунальним підприємством для нас також цікаве спільне комунальне підприємство, що діє на договірних засадах спільного фінансування (утримання) відповідними територіальними громадами — суб’єктами співробітництва. Мається на увазі співробітництво територіальних громад відповідно до Закону України від 17.06.14 р. № 1508-VII «Про співробітництво територіальних громад». Але зараз не про нього.
Ще одна важлива деталь — ч. 3 ст. 62 ГК передбачено, що залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного капіталу в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні.
Тож у даному випадку маємо справу з унітарним комунальним підприємством.
Як вказано у ч. 4 ст. 62 ГК, унітарне підприємство створюється одним засновником, який:
| 1 | виділяє необхідне для того майно |
| 2 | формує відповідно до закону статутний капітал, не поділений на частки (паї) |
| 3 | затверджує статут |
| 4 | розподіляє доходи безпосередньо або через керівника, який призначається (обирається) засновником (наглядовою радою такого підприємства у разі її утворення), керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму |
| 5 | вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства |
Декілька слів слід сказати про положення ГК, що регламентують організаційну структуру підприємства. Так, відповідно до ст. 64 ГК підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо). Функції, права та обов’язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами. При цьому передбачається, що підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними ОМС у встановленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.
Управління підприємством. Питання регулюється ст. 65 ГК, згідно з якою управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи. У разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов’язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін.
Відповідно до зазначеної вище статті ГК керівник підприємства:
| 1 | без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і ОМС, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами |
| 2 | формує адміністрацію підприємства |
| 3 | вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами |
Керівника підприємства може бути звільнено з посади достроково на підставах, передбачених договором (контрактом) відповідно до закону.
Варто пам’ятати, що на всіх підприємствах, які використовують найману працю, між власником або уповноваженим ним органом і трудовим колективом або уповноваженим ним органом повинен укладатися колективний договір, яким регулюються виробничі, трудові та соціальні відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства. Вимоги до змісту і порядок укладення колективних договорів визначаються законодавством про колективні договори. Зазначимо, що таким законодавством наразі є Закон України від 01.07.93 р. № 3356-XII «Про колективні договори і угоди».
Трудовий колектив підприємства становлять усі громадяни, які своєю працею беруть участь у його діяльності на основі трудового договору (контракту, угоди) або інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством. Повноваження трудового колективу щодо його участі в управлінні підприємством встановлюються статутом або іншими установчими документами відповідно до вимог ГК, законодавства про окремі види підприємств, закону про трудові колективи. Рішення із соціально-економічних питань, що стосуються діяльності підприємства, виробляються і приймаються його органами управління за участі трудового колективу і уповноважених ним органів.
Увага! Особливості управління підприємствами окремих видів (організаційних форм підприємств) встановлюються ГК та законами про такі підприємства.
Майно підприємства. Відповідно до ч. 1 ст. 66 ГК майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.
Джерелами формування майна підприємства є (ч. 2 ст. 66 ГК):
| 1 | грошові та матеріальні внески засновників |
| 2 | доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності |
| 3 | доходи від цінних паперів |
| 4 | кредити банків та інших кредиторів |
| 5 | капітальні вкладення і дотації з бюджетів |
| 6 | майно, придбане в інших суб’єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством порядку |
| 7 | інші джерела, не заборонені законодавством України |
Цілісний майновий комплекс підприємства визнається нерухомістю і може бути об’єктом купівлі-продажу та інших угод, на умовах і в порядку, визначених ГК та законами, прийнятими відповідно до нього. Реалізація майнових прав підприємства здійснюється в порядку, встановленому ГК, іншими законодавчими актами України. Володіння і користування природними ресурсами підприємство здійснює в установленому законодавством порядку за плату, а у випадках, передбачених законом, — на пільгових умовах. Окрім цього, підприємство випускає, реалізує та придбаває цінні папери відповідно до законодавства України.
Держава гарантує захист майнових прав підприємства, а вилучення державою у підприємства майна, що ним використовується, здійснюється лише у випадках і порядку, передбачених законом.
Таким чином, ми з вами освіжили у пам’яті загальні положення ГК про підприємство. Далі вже будемо говорити виключно про створення, діяльність та управління комунальним унітарним підприємством.
Правовий статус та основні положення про комунальне унітарне підприємство містить гл. 8 ГК «Державні та комунальні унітарні підприємства».
Зокрема, ч. 1 ст. 78 ГК передбачає, що комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним ОМС в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.
Відповідно до ч. 2 вказаної статті, орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника — відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених ГК та іншими законодавчими актами.
Згідно з ч. 3 ст. 78 ГК майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).
Cтатутний капітал комунального унітарного підприємства утворюється органом, до сфери управління якого воно належить. Розмір статутного капіталу комунального унітарного підприємства визначається відповідною місцевою радою.
Статутний капітал комунального унітарного підприємства підлягає сплаті до закінчення першого року з дня державної реєстрації такого підприємства (ч. 4 ст. 78 ГК).
Не менш важливий момент визначає ч. 5 цієї ж статті — найменування комунального унітарного підприємства повинно містити слова «комунальне підприємство» та вказівку на ОМС, до сфери управління якого входить дане підприємство.
Тобто, якщо, наприклад, комунальне унітарне підприємство входить до сфери управління вигаданої нами Андріївської селищної ради, то його назва обов’язково має містити вказівку на цей ОМС — Комунальне підприємство «Добробут» Андріївської селищної ради.
Увага! Комунальне унітарне підприємство не несе відповідальності за зобов’язаннями власника та ОМС, до сфери управління якого воно входить (ч. 6 ст. 78 ГК).
Перейдемо до визначення органів управління комунального унітарного підприємства. Відповідно до ч. 7 ст. 78 ГК ними є:
| 1 | керівник підприємства, який призначається (обирається) органом, до сфери управління якого належить підприємство, або наглядовою радою цього підприємства (у разі її утворення) і є підзвітним органу, який його призначив (обрав) |
| 2 | наглядова рада підприємства (у разі її утворення), яка в межах компетенції, визначеної статутом підприємства та законом, контролює і спрямовує діяльність керівника підприємства |
Наглядова рада комунального унітарного підприємства утворюється за рішенням органу, до сфери управління якого належить комунальне унітарне підприємство. Критерії, відповідно до яких утворення наглядової ради комунального унітарного підприємства є обов’язковим, а також порядок утворення, організації діяльності та ліквідації наглядової ради та її комітетів, порядок призначення членів наглядової ради затверджуються рішенням відповідної місцевої ради.
Окремо є сенс нагадати норми ч. 8 ст. 78 ГК, яка регламентує порядок перевірки річної фінансової звітності комунального унітарного підприємства та оприлюднення ним інформації про свою діяльність.
Так, згідно з цією нормою, річна фінансова звітність комунального унітарного підприємства може підлягати обов’язковій перевірці незалежним аудитором в порядку, передбаченому рішенням відповідної місцевої ради. Критерії відбору незалежного аудитора та критерії віднесення комунальних унітарних підприємств до таких, фінансова звітність яких підлягає обов’язковій перевірці незалежним аудитором, встановлюються рішенням відповідної місцевої ради.
Комунальне унітарне підприємство оприлюднює інформацію про свою діяльність, крім випадків, установлених законом, шляхом розміщення її на власній веб-сторінці (веб-сайті) або на офіційному веб-сайті суб’єкта управління об’єктами комунальної власності, що здійснює функції з управління підприємством, у строки та в порядку, визначені рішенням відповідної місцевої ради. Доступ до таких веб-сторінок та веб-сайтів є цілодобовим і безоплатним.
При цьому обов’язковому оприлюдненню підлягає така інформація:
| 1 | цілі діяльності комунального унітарного підприємства |
| 2 | квартальна, річна фінансова звітність комунального унітарного підприємства за останні 3 роки, включаючи (за наявності) видатки на виконання некомерційних цілей державної політики та джерела їх фінансування |
| 3 | аудиторські висновки щодо річної фінансової звітності комунального унітарного підприємства за останні 3 роки, якщо аудит проводився відповідно до вимоги закону або за рішенням наглядової ради комунального унітарного підприємства (у разі її утворення) або суб’єкта управління об’єктами комунальної власності, що здійснює функції з управління підприємством |
| 4 | статут комунального унітарного підприємства у чинній редакції, а також у редакціях, що діяли раніше |
| 5 | біографічна довідка (включаючи професійну характеристику) керівника комунального унітарного підприємства (з урахуванням вимог законодавства про захист персональних даних) |
| 6 | біографічні довідки (включаючи професійні характеристики) членів наглядової ради (у разі її утворення) комунального унітарного підприємства (з урахуванням вимог законодавства про захист персональних даних), принципи їх добору, їхнє членство у наглядових радах інших суб’єктів господарювання, а також зазначається, хто із членів наглядової ради комунального унітарного підприємства є незалежним |
| 7 | річні звіти керівника та наглядової ради (у разі її утворення) комунального унітарного підприємства |
| 8 | структура, принципи формування і розмір винагороди керівника та членів наглядової ради комунального унітарного підприємства, включаючи компенсаційні пакети і додаткові блага, які вони отримують (або на отримання яких мають право) під час виконання посадових обов’язків, а також у зв’язку із звільненням |
| 9 | рішення суб’єкта управління об’єктами комунальної власності щодо комунального унітарного підприємства |
| 10 | рішення суб’єкта управління об’єктами комунальної власності щодо комунального унітарного підприємства |
| 11 | опис істотних передбачуваних факторів ризику, що можуть вплинути на операції та результати діяльності комунального унітарного підприємства, та заходи щодо управління такими ризиками |
| 12 | відомості про договори, учасником яких є комунальне унітарне підприємство, інформація про які підлягає оприлюдненню відповідно до Закону України «Про відкритість використання публічних коштів» |
| 13 | інформація про операції та зобов’язання комунального унітарного підприємства з державним та/або місцевим бюджетом, державними та/або місцевими установами, підприємствами та організаціями, включаючи договірні зобов’язання комунального унітарного підприємства (фінансові та нефінансові), що виникають у результаті державно-приватного партнерства |
Окрім цього, комунальне унітарне підприємство оприлюднює річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком щодо неї, якщо аудит проводився відповідно до вимоги закону або за рішенням наглядової ради комунального унітарного підприємства (у разі її утворення) або суб’єкта управління об’єктами комунальної власності, що здійснює функції з управління підприємством, до 30 квітня року, що настає за звітним періодом.
Увага! Відповідальність за оприлюднення та достовірність інформації, визначеної цією статтею, несе керівник комунального унітарного підприємства відповідно до законів України та умов укладеного з ним контракту.
Збитки, завдані комунальному унітарному підприємству внаслідок виконання рішень органів державної влади чи ОМС, підлягають відшкодуванню зазначеними органами добровільно або за рішенням суду (ч. 9 ст. 78 ГК).
Отже, у проекті статуту розробник має дотриматися усіх зазначених вище положень ГК щодо порядку створення, діяльності та управління комунальним підприємством.
Етап 4. Підготовка матеріалів на розгляд профільної постійної комісії ради щодо створення комунального підприємства. Цей етап прямо залежить від положень Регламенту відповідної місцевої ради, адже вся процедура підготовки матеріалів на розгляд постійної комісії ради або пленарного засідання ради детально має бути у ньому визначена. Тому детально на цьому етапі зупинятися — справа невдячна, адже у кожної місцевої ради свій Регламент та свої особливості виконавчого апарату.
Етап 5. Отримання висновку профільної постійної комісії щодо створення комунального підприємства. Мається на увазі погодження профільною постійною комісією проекту рішення про створення комунального підприємства, проекту його статуту та, можливо, одразу й кандидатури на посаду керівника комунального підприємства. Знову ж таки, маємо брати за основу норми Регламенту відповідної місцевої ради, а також Положення про відповідну постійну комісію ради, у яких визначено порядок попереднього розгляду постійними комісіями питань, що вносяться на розгляд пленарного засідання місцевої ради.
Етап 6. Розгляд питання про створення комунального підприємства на пленарному засіданні сесії ради. Один із найважливіших і найвідповідальніших етапів у цьому процесі, який, за умови прийняття депутатським корпусом позитивного рішення, закінчується вже фактом створення комунального підприємства.
Рішення про створення комунального підприємства може мати такий вигляд.
Як бачите, текст рішення містить, окрім безпосередньо пункту про створення комунального підприємства, положення про утворення статутного капіталу та визначення строку його сплати, затвердження статуту комунального підприємства, закріплення за комунальним підприємством необхідного для його статутної діяльності майна, а також доручення відповідному селищному голові забезпечити здійснення заходів з проведення державної реєстрації комунального підприємства, укласти контракт з керівником комунального підприємства із визначенням строку його дії.
Етап 7. Здійснення державної реєстрації комунального підприємства як юридичної особи. Реалізація цього етапу неможлива без наявності базових знань положень Закону України від 15.05.03 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»6.
6 Далі за текстом — Закон № 755.
Почнемо з переліку документів, необхідних для державної реєстрації відповідно до ст. 14 Закону № 755.
По-перше, документи можуть подаватися у паперовій або електронній формі. При цьому у паперовій формі — подаються заявником особисто або поштою.
По-друге, у разі подання документів особисто заявник має пред’явити паспорт громадянина України (або тимчасове посвідчення громадянина України, або паспортний документ іноземця, або посвідчення особи без громадянства, або посвідку на постійне або тимчасове проживання). Якщо документи подаються представником — додатково подається оригінал (або нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує повноваження представника.
По-третє, в електронній формі заявник подає документи через портал електронних сервісів, а у паперовій — документи приймаються за описом, примірник якого в день їх надходження видається заявнику з відміткою про дату їх отримання та кодом доступу в той спосіб, відповідно до якого були подані документи.
Статтею 15 Закону № 755 встановлено вимоги до оформлення документів, що подаються для державної реєстрації:
| 1 | документи мають бути викладені державною мовою та додатково, за бажанням заявника, — іншою мовою (крім заяви про державну реєстрацію) |
| 2 | текст документів має бути написаний розбірливо (машинописом або від руки друкованими літерами) |
| 3 | документи не повинні містити підчищення або дописки, закреслені слова та інші виправлення, не обумовлені в них, орфографічні та арифметичні помилки, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст |
| 4 | документи в електронній формі мають бути оформлені згідно з вимогами, визначеними законодавством |
| 5 | заява про державну реєстрацію підписується заявником. Примітка. У разі подання заяви про державну реєстрацію поштовим відправленням справжність підпису заявника повинна бути нотаріально засвідчена. |
| 6 | рішення уповноваженого органу управління юридичної особи повинно бути оформлено з дотриманням вимог, встановлених законом, та відповідати законодавству |
| 7 | рішення про припинення юридичної особи має містити відомості про персональний склад комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), її голову або ліквідатора, реєстраційні номери облікових карток платників податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), про порядок та строк заявлення кредиторами своїх вимог |
| 8 | установчий документ юридичної особи, положення, регламент, список суддів постійно діючого третейського суду, статут (положення) громадського формування, що не має статусу юридичної особи, повинен містити відомості, передбачені законодавством, та відповідати законодавству |
| 9 | установчий документ викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами, крім випадків заснування юридичної особи). Примітка. Справжність підписів на установчому документі нотаріально засвідчується, крім випадків, передбачених законом. |
| 10 | зображення та опис символіки повинні бути оформлені з дотриманням вимог, встановлених законом, та відповідати законодавству |
| 11 | у разі якщо оригінали документів, необхідних для державної реєстрації, відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування, що їх видають, заявник подає копії документів, оформлені такими органами відповідно до законодавства |
Сам перелік документів, що подаються заявником для державної реєстрації юридичної особи, передбачений ч. 1 ст. 17 Закону № 755:
| 1 | заява про державну реєстрацію створення юридичної особи |
| 2 | заява про обрання юридичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість, та/або заява про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій за формами, затвердженими відповідно до законодавства, — за бажанням заявника |
| 3 | примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення засновників, а у випадках, передбачених законом, — рішення відповідного державного органу про створення юридичної особи |
Етап 8. Призначення керівника комунального підприємства та укладення з ним контракту. У контексті цього етапу варто нагадати положення п. 10 ч. 4 ст. 42 Закону № 280, згідно з яким сільський, селищний, міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів. Щодо укладення контракту з керівником комунального підприємства, місцеві ради наразі користуються постановою КМУ від 19.03.93 р. № 203 «Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності» та відповідними положеннями, порядками укладення контрактів з керівниками підприємств, установ, організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, затвердженими ними. Детальний розгляд цього етапу — тема для окремої статті, адже має також безліч нюансів та підводного каміння.
У цій статті ми намагались розкрити процес створення комунального підприємства від виникнення ідеї його створення — до його державної реєстрації як юридичної особи та призначення керівника. Якщо у вас після ознайомлення з матеріалом виникли додаткові запитання — звертайтеся до редакції, будемо раді допомогти в їх вирішенні.
