1 Далі за текстом – ОМС.
2 Далі за текстом – Порядок № 691.
Про Порядок № 691
Як ми вже зазначили, Уряд удосконалив порядок проведення службового розслідування, затвердивши своєю постановою від 13.09.17 р. вже згаданий Порядок № 691. Хто проводить службове розслідування? У який строк воно проводиться? Які дисциплінарні стягнення застосовуються? На ці та інші запитання, які постають у зв’язку із прийняттям оновленого документу, надамо відповіді.
Слід одразу зауважити, що Порядок № 691 торкається нової категорії осіб — осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. У зв’язку з цим доцільно буде згадати, що саме Національне агентство з питань запобігання корупції3 запропонувало розширити коло суб’єктів, на яких би поширювалась дія Порядку № 691 (ср. ). Слід додати, НАЗК запевняло, що запропоновані зміни:
3 Далі за текстом — НАЗК.
— удосконалять процедуру проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
— забезпечать відповідність його положень вимогам актів законодавства у сфері запобігання корупції.
Пропонуємо тепер для наочності нижче у таблиці визначити перелік осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Отже, відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України від 14.10.14 р. № 1700-VII «Про запобігання корупції»4 до таких осіб відносяться:
4 Далі за текстом — Закон № 1700.
| Посадові особи юридичних осіб публічного права, особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку | Примітка. Крім осіб, які уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (їх перелік наведено в п.1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700) |
| Особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги | Наприклад, такими особами є: аудитори, нотаріуси, приватні виконавці, оцінювачі, а також експерти, арбітражні керуючі, незалежні посередники, члени трудового арбітражу, третейські судді під час виконання ними цих функцій |
| Представники громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, особи, які входять до складу конкурсних комісій, утворених відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», громадських рад тощо | Примітка. При цьому вони не є посадовими особами юридичних осіб публічного права (перелік яких наведений у п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700), особами, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку |
Як бачимо, що до осіб, яких стосується службове розслідування, приєдналась категорія осіб, на яких поширюються норми Закону № 1700. Це означає: відтепер щодо них також може здійснюватись службове розслідування.
Зауважимо, що до підстав проведення службового розслідування належать:
— невиконання або неналежне виконання ними службових обов’язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об’єднанню громадян;
— недотримання посадовими особами місцевого самоврядування законодавства про службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства;
— з метою зняття безпідставних, на думку особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особи, яка для цілей Закону № 1700 прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, звинувачень або підозри,
— задля виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону № 1700. Таке розслідування здійснюють за поданням спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції або приписом НАЗК — за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в яких працює особа, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, а у разі його відсутності — особи, яка виконує його обов’язки.
У зв’язку з цим доречним буде нагадати вам, що припис НАЗК щодо виявлення причин та умов вчинення корупційного правопорушення є власне прикладом реалізації однієї із багатьох функцій Національного агентства. Так, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 11 Закону № 1700 повноваженням НАЗК є здійснення моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб.
Також, розглядаючи Порядок № 691, слід звернути вашу увагу на осіб, щодо яких не розповсюджується його дія. З цією метою нижче ми їх визначемо.
Дія нового Порядку № 691 не поширюється на:
1) державних службовців, крім випадку причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону № 1700 в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції або приписом НАЗК;
2) осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону № 1700 прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, права та обов’язки яких у частині додержання службової дисципліни, види заохочення та дисциплінарні стягнення і порядок їх застосування щодо яких встановлюються дисциплінарними статутами або іншими нормативними актами.
Увага! Хочемо звернути вашу увагу на те, що, як і в минулому Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування,затвердженого постановою від 13.06.2000 р. № 9505, який передбачав, що рішення про проведення службового розслідування приймається вищими посадовими особами України, Першим віце-прем’єр-міністром України, керівником органу державної влади, що призначив відповідну особу, стосовно якої приймається рішення, та керівником органу, в якому працює ця особа, — у новому Порядку № 691 також передбачається, що рішення про проведення службового розслідування приймається керівником органу, в якому працює особа, стосовно якої планується проведення службового розслідування.
5 Далі за текстом — Порядок № 950.
Хочемо нагадати вам, що, як і в попередньому Порядку № 950, у новому також зазначено, що у випадку, коли анонімне повідомлення стосується порушення вимог Закону № 1700 та наведена в ньому інформація стосується конкретної особи або містить фактичні дані, які можуть бути перевірені, то в такому разі проводиться службове розслідування за анонімним повідомленням.
Йдемо далі. Порядком № 691 визначено, що тривалість службового розслідування не може перевищувати 2-х місяців. При цьому цей період не включає:
1) час тимчасової втрати працездатності особи, стосовно якої проводиться службове розслідування;
2) час її перебування у відпустці або службовому відрядженні;
3) час отримання інформації, що стосується предмета службового розслідування від установ, підприємств чи організацій іноземних держав;
4) час ознайомлення такої особи з актом службового розслідування.
За результатами службового розслідування члени відповідної комісії складають акт, який подається на розгляд керівника органу. Варто підкреслити, що за результатами розгляду акта службового розслідування керівник органу приймає рішення у 10-денний строк з дати його надходження, з яким ознайомлюється особа, стосовно якої проведено службове розслідування.
У разі прийняття рішення щодо притягнення особи, стосовно якої проведено службове розслідування, до відповідальності комісія пропонує вид дисциплінарного стягнення.
Нагадаємо, що нині (якщо ми говоримо, зокрема, про осіб, уповноважених на виконання функцій органів місцевого самоврядування) відповідно до ст. 147 Кодексу законів про працю України існують лише 2 види стягнення за порушення трудової дисципліни:
— догана;
— звільнення.
Хочемо вас застерегти: якщо під час проведення службового розслідування будуть виявлені ознаки кримінального чи адміністративного правопорушення, то тоді вже правоохоронні органи будуть виконувати свої функції відповідно до законодавства України.
Якщо правопорушення буде мати ознаки кримінального, то особі буде повідомлено про підозру і відповідно буде здійснюватись досудове розслідування. Якщо ж правопорушення буде адміністративним, то відповідні органи складатимуть протокол про адміністративне правопорушення і справа передається до суду.
Наостанок...
Оновлений Порядок № 691 містить новели стосовно осіб, на яких він поширюється, самого порядку проведення розслідування та відповідальності, до якої притягується особа. Службове розслідування — це внутрішнє розслідування скоєного правопорушення, за результатами якого винна особа притягується до відповідальності. Можливе притягнення не лише до дисциплінарної, а й до адміністративної чи кримінальної відповідальності. Важливим є дотримання особами, на яких поширюється Порядок № 691, своїх службових обов’язків, чіткого дотримання законодавства та наказів свого керівника.
