Одразу позначимо, що учасниками тренінгу були представники як органів місцевого самоврядування, так і громадськості. Основні питання, що розглядались, звісно ж, стосувалися електронного урядування. Учасники тренінгу мали можливість не лише послухати тренерів, але й долучитись до активної практичної роботи, навіть вступити в дебати між собою, коли опрацьовувались питання бюджету участі (який також можна розглядати як один із напрямів застосування е-урядування).
Нагадаємо, що електронне урядування — це форма організації державного управління, яка сприяє підвищенню ефективності, відкритості та прозорості діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з використанням інформаційно-телекомунікаційних технологій для формування нового типу держави, орієнтованої на задоволення потреб громадян. Упровадження е-урядування передбачає створення якісно нових форм організації діяльності, зокрема, органів місцевого самоврядування, їх взаємодію з громадянами та суб’єктами господарювання шляхом надання доступу до державних інформаційних ресурсів, можливості отримувати електронні адмінпослуги, звертатись до органів державно влади та органів місцевого самоврядування з використанням Інтернету. Одними з пріоритетних напрямів е-урядування залишаються електронні послуги та електронна участь громадян (у тому числі й в частині взяття участі в питаннях місцевого значення). Власне навколо цих блоків і було побудовано тренінг.
Хочеться зазначити, що в якості тренерів у тренінгу було запрошено таких представників видання «Місцеве самоврядування»: Мацокін А. П., Ковшова О. А., Ковтун М. С. та Брусенцова Я. В. За це ми дуже вдячні організаторам, оскільки немає нічого кращого, ніж якомога ближче поспілкуватись зі своєю читацькою аудиторією, почути їх запитання та напрацювати в майбутньому відповіді.
Так, вже з анонсованою вище темою «Бюджет участі як ефективний спосіб реалізації ідей громади через призму е-урядування» виступила Ковшова О. А., яка шляхом наведення реальних прикладів довела, що цей механізм (не дивлячись на його новизну для нашої держави) працює. Залишається лише навчитись ним користуватись, а це, як з’ясувалось на тренінгу, не зовсім вже й просто.
Не менш цікавими для присутніх, як з’ясувалося, стали питання електронних петицій, які були висвітлені Брусенцовою Я. В. та Мацокіним А. П. Ураховуючи, що на заході були присутні й представники органів місцевого самоврядування й представники громадськості, була можливість не лише обговорити головні переваги цього інструменту, а й послухати кожну зі сторін. Так, сумісними зусиллями було досягнуто згоди щодо необхідності розроблення органами місцевого самоврядування окремого порядку подання електронних петицій та доведення його до відома членів територіальної громади. У свою чергу, представникам громадськості було роз’яснено механізм застосування електронних петицій та зазначено на тому, що його в повній мірі можна застосовувати як один з інструментів участі громадськості в питаннях місцевого значення.
Також одне з питань, яке було озвучено на тренінгу, зокрема Ковтун М. С., стосувалось відкритих даних. Було, зокрема, наголошено, що електронні дані, які знаходяться у володінні, в тому числі й органів місцевого самоврядування, мають бути доступними. У членів територіальної громади (якщо ми говоримо про органи місцевого самоврядування) є повне право на отримання доступу до цих даних та їх наступного використання у будь-яких цілях, які не суперечать, звісно ж, закону. Звідси, власне, випливає принцип максимальної відкритості «відкритих даних».
Наприкінці слід відмітити, що й органи місцевого самоврядування, і представники громадськості «готові йти в ногу з часом», усі налаштовані на використання нових інструментів, особливо якщо вони дають нові можливості.
